Рішення

від 28.09.2009 по справі 17/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "28" вересня 2009 р.Справа №  17/118

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/118

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС", м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 376447,36 грн.

та за зустрічним позовом: відкритого акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС", м. Київ

про стягнення 107022,25 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Д"яченко В.В., довіреність  б/н  від 09.12.08 р.;

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Черкасов Д.Ю., довіреність б/н від 10.03.09 р.;

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом -  Єрьоменко В.П., довіреність № 257  від 27.08.09 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС" (далі- ТОВ "ЮРПРОФСЕРВІС") подано позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (далі- ВАТ "Кіровський") суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 375844грн., що виник із договору про забезпечення безпеки та охорони від 04.10.2006 р., та 3% річних в сумі 603,36 грн.

Відповідач позов заперечив, посилаючись на неналежне виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань (том І а.с.49-52).

15.12.2008 року відкрите акціонерне товариство "Кіровський" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС" 118118,13 грн. збитків, нанесених останнім позивачеві за зустрічним позовом в результаті неналежної охорони (том І а.с.80-83).

Зазначену зустрічну позовну заяву було прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом (том І а.с.112-113).

В судовому засіданні 28.09.2009 р. позивачем за зустрічним позовом було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 28.09.2009 р. (вх.№02-14/21159 від 28.09.2009 р.), згідно якої ВАТ "Кіровський" просить стягнути на його користь з ТОВ "ЮРПРОФСЕРВІС" 107022,25 грн., з яких 32788 грн. - шкода, завдана крадіжкою, та 74234,25 грн. - втрачена вигода (том ІІ а.с.55).

Відповідач за зустрічною позовною заявою позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що згідно вироку по кримінальній справі №1-39/2009 р. з винних в крадіжці осіб вже стягнуто на користь ВАТ "Кіровський" заподіяні матеріальні збитки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та дослідженні в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

04.10.2006 р. між  ТОВ "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС"  ("охоронна фірма")  і  відкритим акціонерним товариством "Кіровський" ("замовник") укладено договір про забезпечення безпеки та охорони (далі- договір  від 04.10.2006 р.), за умовами якого замовник доручив, а охоронна фірма зобов'язалась за плату організувати службу безпеки і забезпечити охорону об'єкта замовника, приміщень на його території (далі - об'єкт), які вказані у Дислокації, що є додатком № 1 до  договору (том І а.с.8-17).

Сторонами узгоджено вимоги до об'єкта, що приймається під охорону, а також порядок, форму і термін проведення розрахунків.

За своєю правовою природою даний договір є спеціальним видом договору зберігання - договором охорони.

Згідно статті 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

На виконання умов зазначеного договору замовник передав, а охоронна фірма прийняла об'єкт під охорону з 14.10.2006 р., про що свідчить акт обстеження та передачі об'єкта від 04.10.2006 р. (том І а.с.15).

Пунктами 3.1, 3.2 договору від 04.10.2006 р. в  редакції додаткової угоди №1 від 09.11.2007 р. до вказаного договору (том І а.с.18) передбачено, що плата за послуги охоронної фірми за договором складає 28000грн. за кожний місяць; оплата за цим договором здійснюється щомісячно шляхом безготівкового розрахунку авансом в строк до 5 числа кожного місяця.

Крім того, відповідно до пункту 3.3  договору від 04.10.2006 р. в  редакції додаткової угоди №1 від 09.11.2007 р. замовник зобов'язався оплачувати охоронній фірмі витрати на утримання персоналу та його матеріально-технічне забезпечення щомісячно в сумі 34000 грн.

Згідно пункту 3.4 договору  від 04.10.2006 р. факт надання охоронною фірмою послуг підтверджується актом надання послуг з охорони, що складається та підписується сторонами щомісячно.

Позивачем з урахуванням зазначених умов договору підписано акти надання послуг з охорони за вересень місяць 2008 р., за жовтень місяць 2008 року (том ІІ а.с.73) та передані на підписання відповідачеві, які останнім не підписані з причин вчинення в жовтні місяці 2008 р. крадіжки майна з охоронюваного позивачем об'єкту.

Рішенням господарського суду від 13.04.2009 р., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 р., по справі №18/27 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС" до відповідача- відкритого акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області про зобов'язання підписати акти надання послуг з охорони №ОУ-0000112 від 30.09.2008 р. та №ОУ-ОУ-0000121 від 31.10.2008 р. (далі - справа №18/27), в задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав та інтересів (том ІІ а.с.32-35, 72-75).

Між тим під час вирішення даного господарського спору судом апеляційної інстанції встановлено факт надання відповідачу у вересні та жовтні 2008 р. обумовлені договором  від 04.10.2006 р. послуги з охорони в повному обсязі (том ІІ а.с. 73).

В силу частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, за винятком встановлених рішенням третейського суду.

Враховуючи тотожний суб'єктний склад сторін по даній справі та по справі №18/27, з огляду на наявність підписаних з боку охоронної фірми актів надання послуг з охорони та відсутність доказів передачі позивачем відповідачеві об'єкта з-під охорони,  факт надання позивачем відповідачеві послуг з охорони протягом вересня-жовтня місяців 2008 р. слід вважати доведеним.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань  за договором від 04.10.2006 р. щодо своєчасного проведення розрахунків за отримані послуги з охорони в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 124 000 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

При цьому господарським судом враховано, що  договір про забезпечення безпеки та охорони від 04.10.2006 р. не містить положень щодо відповідальності охоронної фірми за надання неякісних послуг з охорони об'єкта відповідача у вигляді неоплати останнім таких послуг, а тому заперечення ВАТ "Кіровський" щодо  відмови проведення оплати в зв'язку встановленням факту крадіжки є необґрунтованими.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 15.07.2009 р. по справі №18/193.

Позивач просить також стягнути з відповідача  251 844 грн. інфляційних втрат за вересень-листопад місяці 2008 р. та 3 % річних в сумі 603,36 грн. за період з 06.09.2008 р. по 19.11.2008 р.

Між тим  позивачем невірно проведено  розрахунок втрат від інфляції, оскільки  інфляційні збитки за період з жовтня  місяця 2006 р. по листопад місяць 2008 р., що виникли внаслідок прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором від 04.10.2006 р. становлять 4627,62 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача  інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню на суму 4627,62 грн. та задоволенню в повному обсязі в частині стягнення 3% річних в сумі 603,36 грн. за період з 06.09.2008 р. по 19.11.2008 р., оскільки у відповідності до вимог  статті 625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно зустрічних позовних вимог слід зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом в редакції заяви б/н від 28.09.2009 р. (вх.№02-14/21159 від 28.09.2009 р.) просить стягнути з ТОВ "ЮРПРОФСЕРВІС"  107022,25 грн. майнової шкоди, заподіяної останнім відкритому акціонерному товариству "Кіровський" в результаті неналежної охорони.

Позовні вимоги ґрунтуються на тій підставі, що 26.10.2008 р. працівниками відповідача була здійснена крадіжка матеріальних цінностей (курей в кількості 1171 голів), чим було заподіяно  збитки в розмірі 107022,25 грн., з яких 32788 грн. - вартість викраденої птиці, 73125 грн. - втрачена вигода від даної птиці, яка б принесла позивачеві прибуток в якості 162500 шт. яєць.

Із змісту вироку від 18.06.2009 р. з кримінальної справи №1-39/2009р. по обвинуваченню Ботеза В.В, Плетньова О.С., Куркотіла О.О., Клічка С.О., Реви В.М., Кравченка В.П., що набрав законної сили 04.08.2009 р. (том ІІ а.с.36-40, 43-45, 60-64) та який в силу вимог частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, вбачається наступне.

25.10.2008 р. Ботез В.В,  Куркотіло О.О., Рева В.М.,  працюючи охоронниками ТОВ "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС" та здійснюючи охорону ВАТ "Кіровський", що знаходиться в с.Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області, а також працівники ВАТ "Кіровський" Плетньов О.С. та Клічко С.О. вступили між собою у злочинний зговір та викрали 60 курей з птахоферми ВАТ "Кіровський". Вказаних осіб визнано винними у вчинені зазначеного злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України.

Крім того, вироком суду від 18.06.2009 р. по справі №1-39/2009 р. цивільний позов ВАТ "Кіровський" задоволено в повному обсязі: стягнуто з Ботеза В.В, Плетньова О.С., Куркотіла О.О., Клічка С.О., Реви В.М. на користь цивільного позивача 32788 грн. заподіяних матеріальних збитків.

Відповідно до пунктів 6.2-6.6 договору від 04.10.2006 р. охоронна фірма несе майнову відповідальність за збитки (шкоду): спричинені крадіжками товарно-матеріальних цінностей, здійсненими шляхом злому на об'єкті замків, вікон, вітрин та огорож, іншими засобами в результаті незабезпечення належної охорони, а також розкраданнями, здійсненими шляхом грабежу чи при розбійницькому нападі, в результаті неналежної охорони або внаслідок невиконання охоронною фірмою порядку вивезення (винесення) товарно-матеріальних цінностей; завдані знищенням або пошкодженням майна (в тому числі шляхом підпалювання) сторонніми особами, які проникли на об'єкт, в результаті неналежного виконання охоронною фірмою прийнятих за даним договором обов'язків; спричинені пожежами або в силу інших причин з вини працівників охорони. Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також факти знищення або пошкодження об'єкту та майна, що охороняється відповідно до цього договору, сторонніми особами, які проникли на об'єкт, або через пожежу, або в силу інших причин з вини працівників охорони, встановлюються органами дізнання, слідства або судом. Відшкодування замовнику завданих з вини охоронної фірми збитків (шкоди) здійснюється після надання замовником відповідних документів органів дізнання, слідства або вироку суду, що встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також факт знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта.   Розмір збитків (шкоди) повинен бути підтверджений замовником відповідними документами та розрахунком вартості викрадених, знищених або пошкоджених товарно-матеріальних цінностей та викрадених грошових сум, складеним за участю охоронної фірми та звіреним з бухгалтерськими даними.   До збитків (шкоди), що відшкодовуються, входить вартість викраденого або пошкодженого майна, розмір зниження вартості пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, здійснені на відновлення пошкодженого майна, а також викрадені грошові суми.    У випадку виявлення винних осіб майновий збиток стягується з них охоронною фірмою.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів стягнення заподіяного позивачеві за зустрічним позовом майнового збитку з винних осіб в сумі 32788 грн., у господарського суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з охоронної фірми 32788 грн. збитків у вигляді вартості викраденої птиці.

Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України  встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське  зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Визначення поняття збитків наводяться також у частині другій статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з того, що для відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на кредитора, що вимагає відшкодування збитків згідно статті 623 Цивільного кодексу України, покладається обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання.

Між тим позивачем за зустрічним позовом не подано доказів понесення збитків у вигляді упущеної вигоди та наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіяними збитками; не доведено  ВАТ "Кіровський" належним чином, що викрадена птиця принесла б йому прибуток в кількості 162500 штук яєць, що в грошовому еквіваленті становить 73125 грн.; доводи позивача щодо заподіяних йому збитків у вигляді упущеної вигоди ґрунтуються лише на припущеннях.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги заявлені необґрунтовано і задоволенню не підлягають.

В задоволенні заяви №420 від 10.12.2008 р. (вх.№02-14/37584 від 15.12.2008 р.- том І а.с.29) слід відмовити, оскільки в матеріалах справи містяться докази направлення відповідачеві за первісним позовом позовної заяви та доданих до неї документів (том І а.с.6). Крім того, повернення позовної заяви без розгляду на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України згідно правил останнього можливе лише до порушення провадження у справі.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України за розгляд первісного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за розгляд зустрічної позовної заяви - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                               ВИРІШИВ:                                                   

Первісні позовні вимоги  задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, р/р №260030100363 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" м. Київ, МФО 380054, код ЄДРПОУ 00852465) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЮРПРОФСЕРВІС" (01004, Київ, вул.Пушкінська, 33а, оф.2, р/р №26006000000066 в ВВАТ "Родовід Банк", МФО 321712, код ЄДРПОУ 33495270) - 124000 грн. основного боргу, 4627,62 грн. інфляційних збитків, 603,36 грн. 3% річних, 1292, 31 грн. державного мита та 40,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення  господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                                         С.В.Таран