Рішення

від 26.06.2009 по справі 52/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/188

26.06.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Поділ-Житло», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА про стягнення 261 830,14 грн. за участю представників позивача –Полоз І.В., довіреність № Д07/2008/11/12-3 від 12.11.2008р., відповідача –не звився, третьої особи –Науменка С.В., довіреність № 02-749 від 20.05.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду  м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 189 876,42 грн. боргу, 62 132,64 грн. інфляційної складової боргу, 9 821,08 грн. 3% річних, а загалом 261 830,14 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 103-0001 від 01.02.2004 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.05.2009 року.

Ухвалою суду від 13.05.2009 року розгляд справи відкладено на 29.05.2009р. та залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головний інформаційно-обчислювальний центр КМДА.

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник третьої особи надав письмові пояснення по справі щодо не нарахування сплат позивачем за даним договором за лютий 2009р.

В судовому засіданні 26.06.2009 року представник позивача підтримав    позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 26.06.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством «Поділ-Житло»(споживач) 01.02.2004 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 103-0001, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004 року (п. 4.1. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох          сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії            даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати  теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний оплачувати в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатка №2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.03.2006р. по 01.03.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.03.2009 р. складає 189 876,42 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем  розрахунком, проведеним  відповідно  до вимог  чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних  облікових карток (табуляграм) стверджується  факт поставки позивачем відповідачу  протягом  указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 189 876,42 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт  користування відповідачем  цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 189 876,42 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав  неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 103-0001 у сумі 189 876,42 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду  не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 189 876,42 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 62 132,64 грн. інфляційної складової боргу,     9 821,08 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.     

Отже, вимоги позивача в частині  стягнення 189 876,42 грн. основного боргу, 62 132,64 грн. інфляційної складової боргу, 9 821,08 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 2 618,30 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Поділ-житло»(04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, код 32557113) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 189 876 (сто вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 42 коп. основного боргу, 62 132 (шістдесят дві тисячі сто тридцять дві) грн. 64 коп. інфляційної складової боргу, 9 821 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 08 коп. 3% річних, 2 618 (одну тисячу вісімсот вісімдесят шість) грн. 30 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (триста дванадцять) грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна