Рішення

від 07.09.2009 по справі 34/296

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/296

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/296

07.09.09

За позовом          Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «Велта»

до                    Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»          

про                    стягнення 1015,98 грн.

                                                                                                    Суддя Сташків Р.Б.

За участю представників сторін:

від позивача          Ковкін О.В., юр-т, дов. №11/06 від 11.06.2009;

від відповідача          не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2009 року Акціонерне товариство закритого типу страхова компанія «Велта»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості за договором факультативного перестрахування №08/2003 від 11.10.2003 (далі –Договір перестрахування) в сумі 1 015,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, всупереч положенням п.17.2 Ковер-ноту №ТР 088/2008/О від 23.10.2008 не виконав, у відповідні строки, свою частку страхового відшкодування по страховим подіям на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав передбачених у відзиві на позов.

17.06.2009 від позивача до загального відділу надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 26 763,72 грн., пеню в сумі 1302,26 грн.

У ході проведення судового засідання 10.08.2009 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та, в зв'язку з оплатою 24.06.2009 АТ «УОСК»суми основної заборгованості в сумі 26 763,72 грн. по Ковер-ноту №ТР 237/2008-1 від 29.12.2008 зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 959,81 грн. боргу, 135,06 грн. пені за несвоєчасне виконання умов Ковер-ноту №ТР 0008/О від 23.10.2008 та пеню у розмірі 1478,24 грн. за несвоєчасне виконання умов Ковер-ноту №ТР237/2008-1 від 29.12.2008.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2003 між позивачем та відповідачем було укладено Договір перестрахування, предметом якого є загальні умови перестрахування ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договором факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, які приймають участь у перестрахуванні.

Пунктом 2.1 Договору перестрахування передбачено, що пропозиція конкретного ризику в перестрахування відбувається у вигляді конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпа), підписаного Перестрахувальником та засвідчено печаткою, який надсилається Перестраховику засобами факсимільного або поштового зв'язку, електронною поштою або передається особисто.

На підставі вищевказаного Договору перестрахування сторони уклали між собою Ковер-нот № ТР 088/2008/О від 23.10.2008.

Згідно Ковер-ноту № ТР 088/20080 від 23.10.2008 Перестрахувальник передав, а Перестраховик прийняв у перестрахування автомобіль Тоуоta Land Cruiser Prado, 2007 року випуску, д.н.з. № АХ 7138 ВА, що належить Габриелян Тетяні Олександрівні (Страхувальнику).

Зазначений ТЗ був застрахований Страхувальником Габриелян Т.О. в АТЗТ СК «Велта»за договором добровільного страхування наземного транспорту № 168 ТР від 06.06.2008 від дорожньо-транспортних пригод та інших ризиків на період з 07.06.2008 до 06.06.2009. Страхувальник Габриелян Т.О. свої договірні обов'язки по внесенню страхового платежу в розмірі 12 650,00 грн. виконала повністю, що підтверджується копією прибуткових касових ордерів № 3555 від 06.06.2008, №10714 від 08.09.2008.

27.11.2008 повідомленням за вх. № 2042/1 Страхувальник Габриелян Т.О. сповістила АТЗТ СК «Велта»про настання страхового випадку, який трапився 27.11.2008 за участю за страхового ТЗ.

Відповідно до п. 4.1.6 Договору перестрахування, листом за вих. № 2111 від 27.11.2008 позивач сповістив АТ «УОСК»про настання страхової події.

10.12.2008 після надання Страхувальником всіх необхідних для виплати страхового відшкодування документів АТЗТ СК «Велта»був складений і затверджений розрахунок суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті Страхувальникові, а 11.12.2008 - затверджений Страховий акт № 148 ТР, на підставі якого згідно видаткового касового ордеру №616 від 12.12.2008 останній була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 4 139,96 грн. Матеріальний збиток, заподіяний власнику за страхового ТЗ, підтверджується звітом №552/2008 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 09.12.2008.

Позивач направив Перестраховику лист із додатком необхідних документів за вих. №2245 від 17.12.2008 для здійснення відповідно до п. 4.3.2. Договору перестрахування виплати на користь позивача частки страхового відшкодування відповідно до прийнятого ним обсягу відповідальності за Ковер-нотом № ТР 088/20080 від 23.10.2008, що становить 21,74%. Частка страхового відшкодування відповідача по зазначеному страховому випадку складає 900,03 гривень.

Однак, відповідач свій обов'язок відповідно до п. 17.2 Ковер-ноту №ТР 088/2008/О від 23.10.2008 не виконав, у відповідні строки, визначені п. 17.2 Ковер-ноту, свою частку страхового відшкодування по вищенаведеним страховим подіям на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

Відповідно до п. 4.4.2 Договору перестрахування визначено вичерпний перелік причин, за наявності яких відповідач має право відмовити позивачеві у виплаті своєї частини страхового відшкодування або зменшити її. Проте, відповідач на жодну з цих причин не посилається.

Відповідач, в даному заперечує проти позову, з тих підстав, що Страхувальник Габриелян Т.А. повинна була протягом 10 діб, після отримання у своє користування не належного їй на праві власності автомобіля Тоуоta Land Cruiser Prado, 2007 року випуску, д.н.з. № АХ 7138 ВА, отримати на підставі довіреності серії ВЕК №882278 від 29.05.2007, у відповідному підрозділі ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на право керування вказаним автомобілем, зі строком дії зазначеному в довіреності, чого вчинено не була.

А відтак, на думку відповідача вона (Страхувальник) не була допущена до керування застрахованим ТЗ у відповідності до вимог законодавства.

Заперечення відповідача проти позову, суд вважає необґрунтованим в силу того, що пунктом 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998, № 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок»передбачено, що якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження. При цьому у графі «особливі відмітки»тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до

---

за наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) серія ____ №

---

». Один екземпляр копії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом, залишається у підрозділі ДАІ. 

Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил –технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб и тимчасовий реєстраційний талон.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами затвердженими Постановою Кабінету Міністрів від 08.05.1993 №340 передбачено, що громадяни допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них посвідчення водія відповідної категорії і талона до нього.

У разі втрати посвідчення водія видається нове з відмітною «Дублікат». На період оформлення дубліката посвідчення водія видається тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами відповідної категорії на строк від 1 до 3 місяців після складання громадянином теоретичного і практичного екзаменів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Виходячи з умов договору страхування, після надання Страхувальником необхідних документів, що підтверджують страховий випадок і розмір збитку, позивач виконав свої обов'язки, виплатив страхове відшкодування за відповідним страховим випадком.

Такий обов'язок відповідно п.п. 4.3.2, 4.3.4 Договору перестрахування та ковер-ноту № ТР 088/2008/О від 23.10.2008 виник і у відповідача.

Натомість відповідач, свою частку перестрахування, належну до сплати не здійснив.

Відтак, за Ковер-нотом №ТР 088/1008/О від 23.10.2008 у відповідача рахується заборгованість перед позивачем в сумі 959, 81 грн., яка складається з: 900,03 грн. –частка перестрахового відшкодування, 59,78 грн. –частка витрат Перестраховика на автотоварознавче дослідження (загальні витрати –275,00 грн.).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п. 4.3.8. Договору перестрахування винна сторона зобов'язана сплатити іншій Стороні пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як слідує з матеріалів справи, позивач нараховує пеню за період з 09.01.2008 до 10.08.2009, тобто за 214 днів, яка за розрахунком позивача складає 235,06 грн.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 253-255 ЦК України, умов Договору перестрахування та складає:

959,81*24%/365*157=99,08 грн.

959,81*22%/365*25= 14,46 грн.

Отже, пеню підлягає задоволенню в сумі 113,54 грн.

Згідно Ковер-ноту № ТР 237/2008-1 від 29.12.2008 Перестрахувальник передав, а Перестраховик прийняв у перестрахування автомобіль Mercedes-Benz GL 450 4 MATIC, 2007 року випуску, д.н.з № АХ 0001 ВВ, що належить Рожанському Володимиру Анатолійовичу (Страхувальнику).

Зазначений автомобіль був застрахований Страхувальником Романським В.А. в АТЗТ СК «Велта»за договором добровільного страхування наземного транспорту № 378 ТР від 29.12.2008 від дорожньо-транспортних пригод та інших ризиків на період з 30.12.2008 до 29.12.2009 Страхувальник Рожанський В.А. свої договірні обов'язки по внесенню страхового платежу в розмірі 25 000,00 грн. виконав повністю, згідно прибуткового касового ордеру №22884 –25 591,84 грн.

04.02.2009 повідомленням за вх. № 128/1 Страхувальник Рожанський В.А. сповістив АТЗТ СК «Велта»про настання страхового випадку, який трапився 04.02.2009 за участю застрахованого ТЗ.

Відповідно до п. 4.1.6 договору перестрахування листом за вих. № 514 від 05.02.2009 АТЗТ СК «Велта»сповістила відповідача про настання страхової події.

05.03.2009 після надання Страхувальником всіх необхідних для виплати страхового відшкодування документів АТЗТ СК «Велта»був складений і затверджений розрахунок страхового відшкодування, що підлягає виплаті Страхувальникові, а 05.03.2009 - затверджений Страховий акт № 30 ТР, на підставі якого згідно видаткового касового ордеру №116 від 06.03.2009 останньому була сплачена сума страхового відшкодування у розмірі 267 637,19 грн. Матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобілю Mercedes-Benz GL 450 4 MATIC, 2007 року випуску, д.н.з № АХ 0001 ВВ, підтверджується звітом №50/2009 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 05.03.2009.

Позивач направив Перестраховику лист із додатком необхідних документів за вих. №738 від 11.03.2009 для здійснення відповідно до п. 4.3.2. Договору перестрахування виплати на користь АТЗТ СК «Велта»частки страхового відшкодування відповідно до прийнятого ним обсягу відповідальності за Ковер-нотом № ТР 237/2008-1 від 29.12.2008, що становить 10,0%. Частка страхового відшкодування АТ «УОСК»по зазначеному страховому випадку складає 26 763,72 гривень.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується поясненнями представників сторін, після порушення провадження у даній справі, 24.06.2009 відповідачем було сплачено суму основної заборгованості в сумі 26 763,72 грн., в чим зв'язку з провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ГПК України.

Відповідно до п. 4.4.2 Договору перестрахування визначено вичерпний перелік причин, за наявності яких відповідач має право відмовити позивачеві у виплаті своєї частини страхового відшкодування або зменшити її.

Виходячи з умов договору страхування, після надання Страхувальником необхідних документів, що підтверджують страховий випадок і розмір збитку, позивач виконав свої обов'язки, виплатив страхове відшкодування за відповідним страховим випадком.

Згідно п. 4.3.8 Договору перестрахування. винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як вже було зазначено вище, основну суму заборгованість по Ковер-ноту №237/2008-1 від 29.12.2008 відповідач сплатив 24.06.2009, тобто з простроченням на 84 дні.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1478,24 грн. правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з вини Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:          

Припинити провадження у справі в частині стягнення з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» частки пере страхового відшкодування в сумі 26 763,72 грн. на підставі п.1-1 ГПК України.

Позов задовольнити частково

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5, р/р 265003110218 в АБ «Старокиївський банк»м. київ, МФО 321477, ідентифікаційний код 23734213) на користь Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія «Велта»(61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, р/р №26506820008300 у Київському відділенні Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, ідентифікаційний код 23465084) 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 81 коп. заборгованості за Ковер-нотом №ТР/088/2008/О від 23.10.2008; 113 (сто тринадцять) грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання умов Ковер-ноту №ТР 088/2008/О від 23.10.2008; 1478 (одну тисячу чотириста сімдесят вісім) грн. 24 коп. пені за несвоєчасне виконання умов Ковер-ноту №ТР237/2008-1 від 29.12.2008, а також 300 (триста) грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України Акціонерному товариству закритого типу страхова компанія «Велта»(61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, р/р №26506820008300 у Київському відділенні Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016, ідентифікаційний код 23465084) зайво сплачене державне мито в сумі 81 (вісімдесят одну) грн. 69 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                         Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 09.10.2009