ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
міста КИЄВА 01030, м.Київ,
вул.Б.Хмельницького,44-Б
тел.486-65-72
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 34/296
23.08.07 р.
За позовом
Приватного підприємства «Група «Берег»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»
про
стягнення 34 932,92 грн.
Суддя
Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача -
Верниб В.А. (довіреність у справі);
від відповідача -
не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне підприємство «Група «Берег»(далі -Підприємство)
звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою
відповідальністю «Східні регіони»(далі -Товариство) про стягнення 18091,4 грн.
заборгованості за договором № 14/03-2 від 14.03.2007, укладеного між
Підприємством та Товариством (далі - Договір), 15 242,93 грн. пені за
прострочення платежу, 99,59 грн. трьох процентів річних. Крім того, позивач просив
суд відшкодувати йому судові витрати, які складаються з витрат пов'язаних із
оплатою державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу, а також витрат на юридичні послуги в сумі 1500 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх
зобов'язань за Договором, а саме: неповною оплатою Товариством поставленого
йому товару -творогу -в кількості 7000 кг, загальною вартістю 46 391,4
грн.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що:
- станом на момент розгляду спору сума заборгованості перед
позивачем ним сплачена у повному обсязі;
- поставка товару за накладною № Т 45 від 02.04.2007 відбулась не
на підставі Договору, і є «позадоговірною»поставкою, а тому вимоги позивача
щодо стягнення пені з посиланням на умови Договору є безпідставними;
- позивачем не додано доказів на підтвердження надання йому
юридичних послуг, зокрема, платіжного доручення щодо оплати цих послуг,
договору на підставі якого були надані ці послуги, доказів того, що послуги
надавались виключно у даній справі.
Позивач у судовому засіданні, підтвердив факт погашення суми
основного боргу, про що надав суду відповідні банківські виписки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника
позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких
ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для
розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
14.03.2007 між Підприємством та Товариством укладено Договір,
відповідно до якого Підприємство (Постачальник) зобов'язувалося поставити в
обумовлені даним договором строки Товариству (Покупець) творог (далі -Товар), а
Товариство зобов'язувалося прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну
грошову суму за умовами цього договору (пункт 1.1).
Замовлення товару може бути зроблено в усній формі. Підтвердженням
прийняття замовлення до виконання сторони домовилися вважати виставлення
рахунку-фактури в тому числі по факсу або факт відпуску товару згідно накладної
(пункт 1.5).
Оплата товару здійснюється Покупцем в гривнях України шляхом
перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника наступним чином:
Покупець проводить повний розрахунок по факту поставки товару на склад Покупця
(пункт 3.1).
Приймання товару по кількості та якості проводиться згідно з
накладними та показниками якості, ГОСТами, ДСТУ та іншою нормативно-технічною
документацією на даний вид продукції. Перевірка якості товару проводиться
Покупцем при прийманні товару на складі. Претензії по кількості та якості,
заявлені після прийняття товару і підписання відповідних документів не
розглядаються (пункт 6.1).
Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне
виконання даного договору відповідно до законодавства України (пункт 7.1). У
випадку затримання проведення розрахунків Покупець сплачує пеню в розмірі 1%
від суми боргу за кожний день прострочення (пункт 7.2).
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності
з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2007.
На виконання умов зазначеного договору, згідно з видатковою
накладною № Т 45 від 02.04.2007 на підставі довіреності серії ЯНР № 019096 від
02.04.2007 Підприємство поставило Товариству Товар на загальну суму 46391,4
грн.
Претензій щодо кількості та якості поставленого товару від
відповідача не надходило.
Проте, Товариство у встановлені Договором строки свої зобов'язання
щодо оплати зазначеного товару не виконало. Протягом квітня 2007 року
відповідачем було здійснено оплату Товару на суму 28 300 грн., про що свідчать
наявні у матеріалах справи банківські виписки.
На момент звернення Підприємства з позовом до суду сума боргу
Товариства перед позивачем складала 18 091,4 грн.
Зазначена сума боргу була погашена Товариством вже після порушення
провадження у даній справі, про що свідчать надані сторонами банківські
виписки.
Таким чином, станом на момент вирішення спору по суті сума
основного боргу була сплачена відповідачем у повному обсязі.
Підприємство просить суд стягнути з Товариства на підставі пункту
7.2 Договору пеню за період з 03.04.2007 до 31.05.2007 у сумі 15241,93 грн. та
за період з 03.04.2007 до 15.05.2007 на підставі статті 625 Цивільного кодексу
України (далі -ЦК України) три проценти річних у сумі 99,59 грн.
За таких обставин справи провадження у справі щодо стягнення суми
основного боргу підлягає припиненню, а решта позову підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд
припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що після подання позову до суду Товариством сплачено
суму боргу у повному обсязі провадження у справі в цій частині підлягає
припиненню.
Разом з тим, позаяк відповідно до статті 692 ЦК України, пункту
3.1 Договору Товариство повинно було оплатити отриманий товар 02.04.2007, проте
сплатило борг у повному обсязі лише після звернення Підприємства з позовом до
суду, то згідно з статтею 49 ГПК України судові витрати в цій частині
покладаються на Відповідача.
Відповідно до частини 5 статті 265 Господарського кодексу України
(далі -ГК України) поставка товарів без укладення договору поставки може
здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.
Під час здійснення 02.04.2007 спірної поставки товару на суму
46391,4 грн. діяв Договір. Відповідачем не доведено факту того, що вказана
спірна поставка була здійснена не на підставі даного Договору, а на підставі
будь-якого іншого договору. Позивач поясним суду, що між сторонами у справі у
спірний період не існувало будь-якого іншого договору поставки Товару (творогу)
ніж зазначений Договір.
Тому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що Товар на
суму 46391,4 грн. був поставлений не на виконання Договору.
Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо
окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна
якого за погодженням сторін не допускається.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів
сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в
розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений
статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може
перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у
період, за який сплачується пеня.
У зв'язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом
відповідно до приписів вказаних норм і складає:
Сума боргу (грн.)
Період
Дата оплати
Сума оплати (грн.)
Кількість днів прострочки
подвійна облікова ставка НБУ
Пеня (грн.)
46391,403.04.-13.04.200713.04.200750001017%216,07
41391,413.04.-16.04.200716.04.20074800317%57,83
36591,416.04.-17.04.200717.04.20074400117%17,04
32191,417.04.-19.04.200719.04.20074800217%29,99
27391,419.04.-23.04.200723.04.20074300417%51,03
23091,423.04.-27.04.200727.04.20075000417%43,02
18091,427.04.-31.05.20073517%294,91
Разом:
709,89
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 709,89
грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший
розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з Товариства трьох процентів
річних підлягають задоволенню. Суд погоджується із розрахунком Підприємства
щодо суми 3% річних -99,59 грн., наведеним у позовній заяві.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на юридичні послуги,
то суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між Підприємством (Замовник) та
Приватним підприємством «Нова послуга» (Виконавець) було укладено договір № ЧСХ
про надання юридичних послуг від 12.04.2007, на який і посилається відповідач
мотивуючи заявлену вимогу про відшкодування витрат на юридичні послуги,
Разом з тим, зазначений договір суду не було надано. У матеріалах
справи є лише акт про надані юридичні послуги за цим договором від 25.05.2007.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України (далі
-ГПК України) передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг
адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді
справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату
стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними
фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що
підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому
Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб,
які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону
України «Про адвокатуру», де зазначено, що адвокатом може бути громадянин
України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або
помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав
свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу
адвоката України.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи
підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною,
котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними
фінансовими документами.
Позивачем не надано суду відповідні фінансові документи про сплату
1500 грн. витрат на юридичні послуги.
Крім того, статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат
за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.
Зазначена позиція підтверджується інформаційним листом Вищого
господарського суду України від 14.07.2004 № 01-8/1270 та постановою Верховного
Суду України від 01.10.2002 у справі № 30/63.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом
справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно
розміру задоволення позовних вимог (частина п'ята статті 49 ГПК України).
Оскільки позивачем сплачено державне мито в сумі 350 грн., тобто у
сумі більшій, ніж встановлено підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України «Про державне мито», то на підставі пункту 1 статті 8 цього ж
Декрету, надмірно сплачене державне мито у сумі 15,66 грн. підлягає поверненню
позивачеві.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49,
80, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК
України, статтями 193, 231, 232, 265 ГК України, Законом України «Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд -
ВИРІШИВ:
Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про
стягнення 18091,4 грн. основного боргу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні
регіони»(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний код
31112772, р/р №2600330134562 в Дніпропетровському центральному відділенні
«Промінвестбанку», МФО 305437, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним
виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства
«Група «Берег»(02206, м. Київ, вул. Малишка, 21, кв. 49, ідентифікаційний код
33444576, р/р №26001401016250 в ВАТ «Перший інвестиційний банк»в м. Київ, МФО
300506) 709 (сімсот дев'ять) грн. 89 коп. пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 59
коп. трьох процентів річних, а також 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 01 коп.
витрат по сплаті державного мита та 66 (шістдесят шість) грн. 71 коп. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного
підприємства «Група «Берег»(02206, м. Київ, вул. Малишка, 21, кв. 49,
ідентифікаційний код 33444576, р/р №26001401016250 в ВАТ «Перший інвестиційний
банк»в м. Київ, МФО 300506) зайве сплачене державне мито у сумі 15
(п'ятнадцять) грн. 66 коп., перераховане платіжним дорученням № 1519 від 18
червня 2007 року, яке знаходиться у справі № 34/296.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення
10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя
Сташків Р.Б.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.08.2007 |
Оприлюднено | 10.09.2007 |
Номер документу | 920958 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні