Постанова

від 15.06.2011 по справі 2а-1870/2569/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2569/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Італавто Суми» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Італавто Суми») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) у якій просив визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.04.2011 року №0000352305/0/, №0000332305/0/30052 та №0000342305/0/30042.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ДПІ в м. Суми з 28.02.2011 року по 21.03.2011 року проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Італавто Суми", про що складено акт перевірки від 28.03.2011 року №2045/235/36333958.

Згідно висновків акту ТОВ "Італавто Суми" занижено податок на прибуток на загальну суму 46194,00 гривень, завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463,00 гривень, занижено податок на додану вартість всього в сумі 37088,00 гривень, завищено від'ємне значення ПДВ на суму 19434,00 гривень.

14 квітня 2011 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000352305/0 від 14.04.2011 року на суму 47233,00 гривень (бюджетне відшкодування);

- №0000332305/0/30052 від 14.04.2011 року на суму 46194,00 гривень за основним платежем і 11549,00 за штрафними фінансовими санкціями (за платежем: податок на прибуток);

- №0000342305/0/30042 від 14.04.2011 року на суму 37088,00 гривень за основним платежем і 9272,00 за штрафними фінансовими санкціями (за платежем: податок на додану вартість).

Позивач вважає вищезазначені висновки безпідставними, а податкові повідомлення-рішення протиправними. Висновки перевіряючих не підтверджені відповідними доказами, та є такими, що базуються виключно на припущеннях через те, що перелік товарів, робіт, послуг, вартість яких не увійшла до ціни продажу в акті відсутній; Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює порядок формування торгівельної націнки і не встановлює порядок оподаткування безоплатно наданих товарів, робіт, послуг; в акті відсутні посилання на будь-який договір, який передбачає безоплатну передачу майна і стороною якого є позивач; ТОВ «Італавто Суми» за перевіряємий період не отримувало безоплатно наданих товарів, робіт або послуг, через що висновки акту про заниження підприємством податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є безпідставними; в акті відсутні розрахунки сум, які значаться в висновках.

Крім того, позивач зазначає, що відповідачем в акті перевірки не вказано посилань на конкретні первинні документи, реквізити яких можуть свідчити про те, що ТОВ «Італавто Суми» в порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 статті 7 Закону, не збільшив податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

В акті відсутні посилання на проведену зустрічну перевірку, направлені запити та отримані відповіді, пояснення продавця або на будь-які інші докази того, що ТОВ "Італавто Суми" невчасно отримали податкові накладні № 637 від 15.04.2009 року на суму 116482,20 грн., в т.ч. ПДВ 19413,70 грн. від ТОВ ТД «Автолюкс» та № 890 від 28.05.2009 року на суму 73116,83 грн., в т.ч. ГІДВ 12186,14 грн. від ТОВ ТД «Автолюкс» саме в тих звітних періодах, в яких у платника податків ТОВ ТД «Автолюкс» виникли податкові зобов'язання з ПДВ. Отримані згідно правил, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість», податкові накладні ТОВ "Італавто Суми" використало у своєму податковому обліку у звітному періоді в якому у ТОВ "Італавто Суми" виникло право на податковий кредит з ПДВ.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю через те, що в ході перевірки встановлено, що на ТОВ «Італавто Суми» відсутні калькуляції на товари, що реалізуються, облік товарів ведеться за фактичною собівартістю придбання (первісною вартістю товару) та визначає цінову пропозицію, згідно дилерських договорів згідно з якими ціни на автомобілі встановлюються Дистриб'ютором і є єдиними на всій території (м. Суми та Сумська обл.); ТОВ «Італавто Суми» не включило до валового доходу вартість безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, вартість яких не увійшла до ціни продажу; при порівнянні доходу, отриманого ТОВ «Італавто Суми» з понесеними витратами згідно даних бухгалтерського обліку встановлено, що витрати підприємства перевищують дохід на суму 360768,2 грн.; компенсація за витрати, понесені в зв'язку із господарською діяльністю позивача не була отримана від покупців, і відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких увійшла до ціни продажу, вважаються безоплатно наданими в результаті чого позивачем занижено валовий дохід в сумі 360768,2 грн.

Також представники відповідача зазначають, що внаслідок того, що компенсація за витрати, що були понесені у зв'язку із господарською діяльністю позивача, не була отримана від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу, вважаються безоплатно наданими відповідно до п.1.4 ст.1, п. 4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок додану вартість» від 03.04.97р. №168\97-ВР із змінами та доповненнями, повинні включатися до об'єкту оподаткування ПДВ в відповідних періодах. Внаслідок вищенаведених порушень позивачем занижено податок на додану вартість на суму 72154 грн.

Крім того, як зазначає відповідач при проведенні перевірки було встановлено, що до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року включені податкові накладні: № 637 від 15.04.2009 року на суму 116482.20 грн., в т.ч. ПДВ 19413,70 грн. ТОВ ТД "Автолюкс" (м. Суми, ІПН 317878018191) та № 890 від 28.05.2009 року на суму 73116.83 грн., в т.ч. ПДВ 12186,14 грн. від ТОВ ТД "Автолюкс" (м. Суми. ІПН 317878018191), які фактично були відсутні в результаті чого право на податковий кредит в сумі 31600 гри., у т.ч. за жовтень 2010 року - 31600 грн. перевіркою не підтверджено.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ в м. Суми з 28.02.2011 року по 21.03.2011 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Італавто Суми" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.03.2009 р. по 31.12.2010 р. та іншого законодавства за період з 13.03.2009 р. по 31.12.2010 р., про що складено акт перевірки від 28.03.2011 року №2045/235/36333958 (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 7 - 54).

Згідно висновку акту перевірки (а.с. 35) перевіркою встановлено порушення ТОВ «Італавто Суми»:

1. п.1.31 ст.1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст 4, п. 6.1. ст. 6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, у редакції Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 46194 ігри., у тому числі: за 3 квартали 2009 року в сумі 1862 грн., за 2009 рік в сумі 9370 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 19709 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 40177 грн., за 2010 рік в сумі 36824 грн.

Крім того, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463 грн.

2. п. 1.4 ст. 1, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168\97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податку на додану вартість всього в сумі 37088 грн.,в т.ч.: за квітень 2010 року в сумі 20343 грн., за червень 2010 року в сумі 2475 грн. та за жовтень 2010 року в сумі 14270 грн.

Крім того, завищено від'ємне значення ПДВ на суму 19434 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 року № 0000352305/0/ про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ "Італавто Суми" з податку на додану вартість в сумі 47233, 00 грн., податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 року № 0000332305/0/30052 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Італавто Суми" з податку на прибуток в сумі 46194, 00 грн. за основним платежем та 11549,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 року № 0000342305/0/30042 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Італавто Суми" з податку на додану вартість в сумі 37088, 00 грн. за основним платежем та 9272, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1. акту перевірки Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 13.03.09 по 31.12.10 встановлено його заниження всього на суму 360769 грн. в тому числі по кварталах: 2 квартал 2009 року - 43022 грн.; 3 квартали 2009 року - 105367 грн.; 2009 рік - 169822 грн.; 1 квартал 2010 року - 74720 грн.; 1-е півріччя 2010 року - 94072 грн.; 3 квартали 2010 року - 143761 грн.; 2010 рік - 190947 грн.

При цьому ДПІ в м. Суми визначив вищевказане заниження на підставі лише показників поданих позивачем податкових декларацій за перевіряємий період (а.с. 9-10).

Відповідач в акті перевірки зазначає, що в ході перевірки встановлено, що на ТОВ «Італавто Суми» відсутні калькуляції на товари, що реалізуються, облік товарів ведеться за фактичною собівартістю придбання (первісною вартістю товару). Підприємство (позивач) визначає цінову пропозицію, згідно дилерського договору №10-2011 від 01.01.11 р. з ТОВ "Автоторіно", і.к. 35768568, м. Одеса, та дилерського договору №10-2011 від 01.01.2011р. з ДП "Італавто" ТОВ "Глобал Трейдінг енд Консалтінг ТОВ", і.к. 23991683, м. Одеса. Згідно цих договорів ціни на автомобілі встановлюються Дистриб'ютором і є єдиними на всій території (м. Суми та Сумська обл.).

Далі, згідно з абз. 2 п.п. 3.1.1. п. 3.1. акту перевірки, відповідач визначає, що при порівнянні доходу, отриманого ТОВ «Італавто Суми» з понесеними витратами згідно даних бухгалтерського обліку встановлено, що витрати підприємства сформовані по рахунках: - рах. 90 (собівартість реалізованої продукції), 92 (адміністративні витрати), 93 (витрати на збут), та перевищують дохід (к-т 70 - доходи від реалізації, 71 рах.- інший операційний доход) на суму 360768,2 грн.(а.с. 11).

При цьому відповідач не зазначає, яким чином вищезазначені дилерські договори, укладені 01.01.2011 року впливають на господарську діяльність підприємства з реалізації автомобілів та інших товарів, і чи може складатися калькуляція згідно цих договорів у перевіряємому періоді, а саме з 13.03.2009 р. по 31.12.2010 р. в якому дані договори ще не були укладені. А також не посилається на документи, згідно з якими у перевіряємому періоді було позивачем здійснено придбання товарів, ціни такого придбання та контрагента, а також на первинні документи, згідно яких у подальшому дані товари були позивачем реалізовані за первісною вартістю придбання товару. Через це суд вважає хибним висновок ДПІ в м. Суми про порушення позивачем п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, у редакції Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями щодо не включення до валового доходу вартості безоплатно наданих товарів, робіт, послуг, вартість яких не увійшла до ціни продажу.

В акті перевірки, а саме у п.п. 3.1.4. п. 3.1. акту, відповідачем зазначено, що «перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 13.03.09 по 31.12.10 встановлено його заниження в сумі 46194 грн. Крім того, встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463 грн. У періоді, що перевірявся, ТОВ «Італавто Суми» мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в зв'язку з низькою торгівельною націнкою». При цьому відповідач не посилається в акті перевірки, так і в судовому засіданні не вказав на документи та докази, які б могли підтвердити заниження позивачем податку на прибуток, а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА № 984 від 22.12.2010 р. факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. п. 2.4. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06. 95 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлені вимоги до первинних облікових документів, як для підстави ведення бухгалтерського обліку господарських операцій і згідно цієї норми первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

А тому висновки відповідача про подальший продаж товарів позивачем за фактичною собівартістю придбання, при цьому не зазначаючи відповідно до яких договорів та первинних документів відбулися порушення, та про заниження валового доходу в сумі 360768, 2 грн.; про заниження податку на прибуток в сумі 46194 грн. і завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 202463 грн. в зв'язку з низькою торгівельною націнкою є необґрунтованими.

Також через наведене вище суд не погоджується з висновками, викладених в акті (п.п.3.2.1. п. 3.2. акту) про те, що внаслідок того, що витрати позивача перевищують дохід на суму 360768, 2 грн. і компенсація за витрати, понесені в зв'язку із господарською діяльністю підприємства не була отримана від покупців, то відповідно товари, роботи, послуги, вартість яких не увійшла до ціни продажу, вважаються безоплатно наданими внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 72154 грн., оскільки також не зазначено які саме товари надавалися безоплатно, та які саме витрати не компенсовані позивачу покупцями товарів.

Згідно до п. 1.23. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Надані копії декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 та 2010 рік свідчать про отримання позивачем за перевіряємий період доходів від господарської діяльності (а.с. 99, 100).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Також в акті перевірки (п.п. 3.2.2. «Податковий кредит») позивачем безпідставно було зроблено висновок про те, що ТОВ "Італавто Суми", в порушення п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами і доповненнями, не отримано відповідні податкові накладні від продавця у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця. В ході проведення перевірки встановлено, що до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року включені податкові накладні: № 637 від 15.04.2009 року на сум. 116482,20 грн., в т.ч. ПДВ 19413,70 грн. від ТОВ ТД "Автолюкс" та № 890 від 28.05.2009 року на суму 73116,83 грн., в т.ч. ПДВ 12186,14 грн. від ТОВ ТД "Автолюкс".

В ході судового розгляду справи на підставі наданих позивачем документів щодо цих обставин судом встановлено, що на підставі договору № 12 купівлі-продажу транспортного засобу від 15.04.2009 року, укладеного між ТОВ ТД «Автолюкс» (продавець) та ТОВ «Італавто Суми» (покупець) позивач придбав автомобіль марки "Alfa Romeo 159 SWВ» за 192900,00 гривень, у тому числі ПДВ 32150,00 гривень з відстрочкою оплати за вищезазначений автомобіль до 31.12.2009 року (а.с. 72-74), що також підтверджується

копією акту приймання передачі автомобіля по договору №12 від 15.04.2009 року (а.с. 75), копією видаткової накладної № РН-0000015 від 15.04.2009 р.(а.с. 76) та копією договору поручительства № 0110/12 до договору купівлі-продажу №12 від 15.04.2009 р., укладеного між ТОВ «Автоком» - поручитель, ТОВ ТД «Автолюкс» - продавець та ТОВ «Італавто Суми» - покупець (а.с. 78, 79).

15.04.2009 року позивач також отримав податкову накладну № 637 від 15.04.2009 року на суму 192900,00 гривень, у тому числі ПДВ 32150.00 гривень і придбаний автомобіль був включений до складу основних фондів позивача (а.с. 77).

20.10.2010 року автомобіль марки "Alfa Romeo 159 SWВ» був виключений зі складу основних фондів і проданий як товар за ціною 127500,00 гривень з ПДВ. На дату продажу, на підставі податкової накладної № 637 від 15.04.2009 року, позивач відніс до податкового кредиту 19413,70 гривень ПДВ, а саме частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні автомобіля марки "Alfa Romeo 159 SWВ» , яка відповідає незамортизованій частині вартості, що склалася на момент продажу автомобіля.

Крім того, на підставі договору № 17 купівлі-продажу транспортного засобу від 28.05.2009 року, укладеного між ТОВ ТД «Автолюкс» (продавець) та ТОВ «Італавто Суми» (покупець) позивач придбав автомобіль марки «Fiat Grande Punto» за 120600,00 гривень, у тому числі ПДВ 20100,00 гривень з відстрочкою оплати за вищезазначений автомобіль до 31.12.2009 року (а.с. 80-81), що також підтверджується

копією акту приймання передачі автомобіля по договору №17 від 28.05.2009 року (а.с. 82), копією видаткової накладної № РН-0000013 від 28.05.2009 р.(а.с. 83) та копією договору поручительства № 0210/17 до договору купівлі-продажу № 17 від 28.05.2009 р., укладеного між ТОВ «Автоком» - поручитель, ТОВ ТД «Автолюкс» - продавець та ТОВ «Італавто Суми» - покупець (а.с. 85 - 86).

28.05.2009 року позивач також отримав податкову накладну № 890 від 28.05.2009 року на суму 120600,00 гривень, у тому числі ПДВ 20100,00 гривень, придбаний автомобіль був включений до складу основних фондів (а.с. 84).

20.10.2010 року автомобіль марки «Fiat Grande Punto» був виключений зі складу основних фондів і проданий як товар за ціною 78000,00 гривень з ПДВ. На дату продажу, на підставі податкової накладної № 890 від 28.05.2009 року, позивач відніс до податкового кредиту 12186,14 гривень ПДВ, а саме - частину суми ПДВ, нараховану (сплачену) при придбанні автомобіля марки «Fiat Grande Punto», яка відповідає незамортизованій частині вартості, що склалася на момент продажу автомобіля.

Згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище від рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 етапі 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до другого абзацу п.п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, до податкового кредиту не включається.

Згідно листа від 05.11.2008 року №22622/7/16-1517-21 21 "Щодо формування податкового кредиту з ПДВ при придбанні або у разі продажу легкового автомобіля" ДПА України у разі виключення легкового автомобіля зі складу основних фондів і продажу його як товару, на дату такого продажу до складу податкового кредиту може бути віднесено частину суми податку на додану вартість, нараховану (сплачену) при придбанні такого автомобіля, яка відповідає незамортизованій частині вартості, але не вище від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого продажу. База оподаткування поставки легкового автомобіля відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону визначається виходячи з його договірної вартості, але не нижче від рівня звичайної ціни.

Тому у відповідача відсутні підстави вважати що позивачем порушено п.п. 7.2.3., 7.2.6. п. 7.2., п. 7.3., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого за вищевказаними господарськими операціями право на податковий кредит в сумі 31600 грн., у т. ч. за жовтень 2010 р. - 31600 грн. перевіркою не підтверджено. Крім того, у судовому засіданні головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_3 пояснила, що для перевірки позивачем було надані всі документи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000352305/0 від 14.04.2011 року на суму 47233,00 гривень (бюджетне відшкодування), №0000332305/0/30052 від 14.04.2011 року на суму 46194,00 гривень за основним платежем і 11549,00 за штрафними фінансовими санкціями (за платежем: податок на прибуток) та №0000342305/0/30042 від 14.04.2011 року на суму 37088,00 гривень за основним платежем і 9272,00 за штрафними фінансовими санкціями (за платежем: податок на додану вартість), як таких, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" до Державної податкової інспекція в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 року № 0000352305/0/ про зменшення суми бюджетного відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" з податку на додану вартість в сумі 47233, 00 грн. (сорок сім тисяч двісті тридцять три гривні).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 року № 0000332305/0/30052 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" з податку на прибуток в сумі 46194, 00 грн. (сорок шість тисяч сто дев'яносто чотири гривні) за основним платежем та 11549,00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сорок д'евять гривень) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.04.2011 року № 0000342305/0/30042 про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Італавто Суми" з податку на додану вартість в сумі 37088, 00 грн. (тридцять сім тисяч вісімдесят вісім гривень) за основним платежем та 9272, 00 грн. (дев'ять тисяч двісті сімдесят дві гривні) за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков

З оригіналом згідно

Суддя Ю.В. Бадюков