Постанова

від 15.06.2011 по справі 2а-1870/2219/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2011 р. Справа № 2a-1870/2219/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2a-1870/2219/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна технологічна група" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна технологічна група» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми, відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.02.2011 року № 0000242312/0/14617 та № 0000252312/0/14614, а також розподілити судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі ОСОБА_6 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інженерна технологічна група» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.01.08 р. по 30.09.10 р., валютного та іншого законодавства за період з 22.01.08 р. по 30.09.10 р. від 22 лютого 2011 року № 547/2312/35690980/13 (далі - ОСОБА_6 перевірки) відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 25.02.2011 року № 0000242312/0/14617, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2 208 974,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 552 244,00 грн.; від 25.02.2011 року № 0000252312/0/14614, яким визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 004 460,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 251 115,00 грн.

На думку позивача, вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки строк позовної давності щодо стягнення з позивача боргу перед ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» не сплив, тому позивач не мав підстав для списання кредиторської заборгованості перед вказаними контрагентами та визначення безнадійної заборгованості у податковому обліку; про ліквідацію вказаних підприємств позивачеві відомо не було, учасником справ про банкрутство цих підприємств він не був. Інформація в ОСОБА_6 перевірки про відсутність контрагентів позивача ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» за юридичною адресою, а також неподання податкової звітності до органів податкової служби не впливає на право позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту. На момент укладення та виконання умов договорів вказані контрагенти були зареєстровані в якості суб'єктів підприємницької діяльності, всі первинні документи складено у відповідності до вимог законодавства, придбані позивачем товари в подальшому реалізовано на користь третіх осіб та знято з обліку позивача. Висновки в ОСОБА_6 перевірки щодо завищення позивачем валових витрат по взаємовідносинам з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» є необґрунтованими, оскільки роботи контрагентом фактично були виконані, що підтверджується актом виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року № 1, яким підтверджено використання матеріалів позивача при проведенні вказаних робіт. Висновок ДПІ щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту сум за накладною, одержаною від ТОВ «Мегаполісбудлюкс», оскільки це підприємство визнано банкрутом та ліквідовано, є необґрунтованим, оскільки на момент здійснення господарських операцій це підприємство існувало як юридична особа, було зареєстровано в якості платника ПДВ та мало право виписувати податкові накладні.

У судовому засіданні представники позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримали, просили суд про їх задоволення в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Відповідач, Державна податкова інспекція в місті Суми, в наданих суду письмових запереченнях на позов виклала власну позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнала, вважала, що перевірка позивача проведена відповідно до вимог законодавства, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, у зв'язку з чим просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі (т. 1, а.с. 18-26).

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, представники відповідача зазначили, що у зв'язку з визнанням господарським судом банкрутами контрагентів позивача - ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс», кредиторська заборгованість позивача перед вказаними підприємствами залишилась непогашеною, у зв'язку з чим підпадає під визначення «безоплатно надані товари» та підлягає включенню до складу валових доходів. По взаємовідносинах позивача з ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю документів, що свідчать про переміщення товару - товарно-транспортні накладні, подорожні листи, довіреності на отримання товарів, документи на зберігання товарів. Крім того, від ДПІ у Печерському районі м. Києва одержано відповідь про неможливість проведення зустрічної перевірки вказаних контрагентів у зв'язку з відсутністю цих підприємств за юридичною адресою та неподанням звітності до податкової служби. Це свідчить про відсутність у цих підприємств необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, у зв'язку з чим в акті перевірки зроблені висновки про нікчемність правочинів із цими контрагентами. Крім того, згідно з постановою від 29.11.2010 року про порушення кримінальної справи № 69-107 за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко» та ТОВ «Скап Холдінгс» встановлено, що невстановлені слідством особи в період 2008-2009 р.р., з метою створення фіктивних підприємств вступили у попередню змову з громадянами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підписали статутні документи вказаних підприємств та стали їх директорами. Допитаний ОСОБА_6 показав, що ніякого відношення до діяльності ТОВ «Скап Холдінгс» не має, фінансово-господарських документів не підписував, аналогічні показання щодо своєї участі у господарській діяльності ТОВ «Вакко» дала ОСОБА_7 Таким чином, податкові та видаткові накладні від імені вказаних підприємств не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки підписані не уповноваженими особами. Також перевіркою встановлено завищення позивачем показника декларації по податку на прибуток підприємств «убуток балансової вартості запасів» у сумі 1 005 923 грн. у зв'язку з невірним визначенням балансової вартості матеріалів на кінець звітного періоду (станом на 30 вересня 2010 року). А саме, відповідно до актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на будівництво згідно з договором субпідряду № 84 від 01.09.2010 року, позивач передав, а КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» прийняло матеріали сантехнічного призначення для виконання робіт по будівництву теплових мереж. Вказані матеріали були списані позивачем з балансу підприємства. Проте у ході перевірки акта виконаних робіт форми КБ-2в, який підтверджував би використання вказаних матеріалів при проведенні робіт, за вересень 2010 року не надано.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані судом та надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступних обставин.

Як встановлено судом, Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна технологічна група», зареєстрований 24.01.2008 р. в Печерській районній державній адміністрації у місті Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 24.01.2008 року № 10701020000031641. У зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичною особи свідоцтво перереєстровано під № 6321070007007523. Код суб'єкта господарювання в ЄДРПОУ 35690880. Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 22.01.2008 року, станом на час складення ОСОБА_6 перевірки від 11.02.2011 року перебуває на обліку в ДПІ в м. Суми.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у місті Суми проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.01.2008 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 22.01.2008 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено ОСОБА_6 № 547/2312/35690880/13 від 11.02.2011 року (т. 1, а.с. 68-154, далі - ОСОБА_6 перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення п. 1.25, п. 1.32 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 1, ч. 2 ст. 228, п. 2, п.1 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на загальну суму 2 208 974 грн.; п. 7.3.5 п. 7.3, п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 007 232 грн.

На підставі висновків ОСОБА_6 перевірки Державною податковою інспекцією в м. Суми 25 лютого 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000252312/0/14614, яким збільшено грошове зобов'язання позивача з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 004 460 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 251 115 грн. (т. 1, а.с. 155), та № 0000242312/0/14617, яким збільшено грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток за основним платежем у сумі 2 208 974 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 552 244 грн. (т. 1, а.с. 156).

Як встановлено під час судового розгляду справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в ОСОБА_6 перевірки висновки контролюючого органу про:

- необхідність включення до складу валових доходів позивача кредиторської заборгованості останнього перед ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс», яка виявилася непогашеною після проведення ліквідації та визнання банкрутами вказаних підприємств;

- необґрунтоване віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс», з посиланням на безтоварність і нікчемність вказаних правочинів, придбання товарів, які не використані у власній господарській діяльності та не підтверджені необхідними первинними документами, а також на факт порушення кримінальної справи за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс»;

- необґрунтоване завищення позивачем показника «убуток балансової вартості запасів» у декларації по податку на прибуток за 3 квартали 2010 року на підставі актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей на будівництво об'єкта згідно з договором субпідряду від 01.09.2010 року № 84 з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» без оформлення акту виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, КБ-3;

- необґрунтоване віднесення позивачем до складу податкового кредиту витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Мегаполісбудлюкс» з посиланням на невідображення вказаним контрагентом у своїй податковій звітності податкових зобов'язань за угодою з позивачем, а також на припинення державної реєстрації вказаного контрагента у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Вивченням матеріалів справи судом встановлено, що на підставі договорів поставки № 08/08 від 01 грудня 2008 року та № 05/08 від 16 жовтня 2008 року (т. 5, а.с. 65-70) позивач придбав у ТОВ «Компанія Теплотруба» продукцію теплотехнічного призначення на загальну суму 2 561 492,80 грн. відповідно до наявних у матеріалах справи видаткової накладної № 12 від 26.02.2009 р. та податкової накладної № 14 від 26.02.2009 р. на суму 182 473,30 грн. (т. 5, а.с. 79, 81), видаткової накладної № 11 від 23.02.2009 р. та податкової накладної № 13 від 23.02.2009 р. на суму 2 003 926,44 грн. (т. 5, а.с. 84, 85). Крім того, згідно з актом виконаних робіт № 3 від 30.01.2009 р. та податкової накладної № 5 від 30.01.2009 р. одержані послуги на суму 142 606,70 грн. (т. 5, а.с. 74, 75). В податковому обліку позивачем сформовано валові витрати в сумі 2 253 416,25 грн. Частково отриманий товар було повернуто постачальнику ТОВ «Компанія теплотруба» на підставі накладних № 1 від 23.03.2009 р., № 2 від 23.03.2009 р., № 3 від 28.04.2009 р., № 4 від 04.06.2009 р. (т. 5, а.с. 82, 86, 89, 91) на загальну суму 1 609 410,81 грн., у зв'язку з чим в податковому обліку проведено коригування в сторону зменшення валових витрат на суму 341 175,67 грн. та податкового кредиту на суму 268 235,13 грн. Таким чином, станом на кінець перевіряємого періоду (30.09.2010 р.) кредиторська заборгованість позивача по ТОВ «Компанія Теплотруба» склала 1 094 688,69 грн.

Згідно з копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, а.с. 30, 31), 19.01.2010 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення ТОВ "Компанія Теплотруба" у зв'язку з визнанням її банкрутом.

На підставі договору № 15/06-09П від 15 червня 2009 року (т. 6, а.с. 25-29) позивачем придбано у ТОВ «Мегаполісбудлюкс» матеріали теплоенергетичного та сантехнічного призначення на загальну суму 1 923 704,98 грн. відповідно до наступних накладних: № 250509-1 від 25.05.09. на суму 384 000,00 грн. (т. 6, а.с. 46), № 310709-1 від 28.07.09. на суму 1 527 199,72 грн. (т. 6, а.с. 52), № 240809-1 віл 24.08.09. на суму 12505,26 грн. У зв'язку з придбанням вказаних товарів у податковому обліку сформовано валові витрати в сумі 1 603 087,48 грн. Частково отриманий товар було повернуто постачальнику на підставі накладної № 6 від 26.06.09 р. на суму 384 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 64 000,00 грн. (т. 6, а.с. 48).

Розрахунок за поставлений товар проведений позивачем шляхом перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Мегаполісбудлюкс» на загальну суму 658 045,00 грн. відповідно до платіжних доручень: від 25.05.09 р. на суму 384 000,00 грн., від 11.08.09 р. на суму 26 500,00 грн., від 13.08.09 р. на суму 50 545,00 грн., від 18.08.09 р. на суму 26 500,00 грн., від 27.08.09 р. на суму 10 000,00 грн., від 01.09.09 р. на суму 32 000,00 грн., від 10.09.09 р. на суму 75 500,0 грн., від 22.09.09 р. на суму 53 000,00 грн. (т. 6, а.с. 50, 51, 54-63).

Таким чином, на кінець перевіряємого періоду (30.09.2010 р.) кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Мегаполісбудлюкс» склала 881 659,98 грн.

Згідно з копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, а.с. 27-29), 10.03.2010 р. до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення ТОВ «Мегаполісбудлюкс» у зв'язку з визнанням банкрутом.

Як зазначено в ОСОБА_6 перевірки, у зв'язку з ліквідацією ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» кредиторська заборгованість позивача перед цими підприємствами відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпадає під визначення безнадійної заборгованості та набирає статусу безповоротної фінансової допомоги, і, відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 6 вказаного Закону, підлягає включенню до валового доходу позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у письмових запереченнях проти позову (т. 1, а.с. 18-26) відповідач змінив свою позицію щодо статусу непогашеної кредиторської заборгованості позивача перед вищевказаними підприємствами і зазначив, що вона відповідно до п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підпадає під визначення «безоплатно надані товари» і повинна включатись до валового доходу позивача відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 6 вказаного Закону.

Однак суд не погоджується з позицією відповідача щодо необхідності включення зазначеної кредиторської заборгованості до складу валового доходу позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість юридичної особи, оголошеної банкрутом у порядку, встановленому законом, або при її ліквідації (знятті з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Таким чином, кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Компанія тепло труба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс», які ліквідовані судом у встановленому законом порядку, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до положень п.п. 4.1.6. п. 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

У свою чергу, згідно з п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Безоплатно надані товари (роботи, послуги), згідно з п. 1.23 статті 1 вказаного Закону, - це:

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Таким чином, враховуючи, що товарно-матеріальні цінності були одержані позивачем від ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» на підставі договорів купівлі-продажу та поставки, тобто на підставі відплатних договорів, при цьому позивачем проведено часткову оплату придбаних товарів, а також те, що строк позовної давності щодо стягнення вказаної заборгованості не сплинув, зазначена кредиторська заборгованість позивача перед цими підприємствами не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим висновок ДПІ у м. Суми про необхідність включення її до складу валового доходу позивача є необґрунтованим.

Також вбачається безпідставним посилання відповідача в акті перевірки на необґрунтованість віднесення позивачем витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» у зв'язку з тим, що позивачем не здійснено компенсацію вартості товарів, отриманих від цих постачальників, тому підстав для віднесення вартості товару до валових витрат немає, оскільки їх придбання не відповідає призначенню валових витрат, придбання яких відноситься до складу валових витрат.

Суд не погоджується з наведеною позицією відповідача, оскільки відповідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи викладене, збільшення позивачем валових витрат у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» за датою оприбуткування таких товарів, тобто за першою із подій, з якими закон пов'язує дату збільшення валових витрат, є обґрунтованим.

Крім того, як встановлено судом, придбані у ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» товарно-матеріальні цінності були в подальшому реалізовані позивачем іншим контрагентам, а саме, ТОВ «ОСОБА_6 пайп груп», ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» (т. 6, а.с. 64-127), у зв'язку з чим підстав для висновку щодо відсутності мети їх подальшого використання у господарській діяльності позивача відсутні.

Суд також зазначає, що згідно з висновком № 6086 експертного економічного дослідження від 02.06.2011 року, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора ОСОБА_8 (т. 7, а.с. 92-107), висновки ОСОБА_6 перевірки ДПІ в м. Суми від 11 лютого 2011 року в частині заниження ТОВ «Інженерна технологічна група» податку на прибуток у сумі 2 208 974 грн. та податку на додану вартість у сумі 1007232 грн. не підтверджуються.

В обґрунтування своїх висновків по епізоду взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія Теплотруба» і ТОВ «Мегаполісбудлюкс» спеціалістом зазначено, що висновок акту перевірки про набуття безнадійною заборгованістю статусу безповоротної фінансової допомоги у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним, оскільки це суть різні податкові категорії згідно термінології закону.

Як свідчать матеріали справи, позивач придбав у ТОВ «Вакко» труби на загальну суму 646 664, 21 грн., відповідно до наступних видаткових та податкових накладних: № 110110-1 та № 110127 від 11.01.2010 р. на суму 101 352,22 грн. (т. 3, а.с. 135, 136), № 021109-1 та № 21103 від 02.11.2009 р. на суму 59 694,53 грн. (т. 3, а.с. 186, 187), № 021209-1 та № 02124 від 02.12.2009 р. на суму 102 759,71 грн. (т. 3, а.с. 198, 199), № 281209-1 та № 281222 від 28.12.2009 р. на суму 64 666,06 грн. (т. 4, а.с. 134, 135), № 120110-1 та № 120116 від 12.01.2010 р. на суму 169 682,90 грн. (т. 4, а.с. 171, 172), № 190110-1 та № 19018 від 19.01.2010 р. на суму 78 098,43 грн. (т. 4, а.с. 223, 224).

Оплата за отримані від ТОВ «Вакко» товарно-матеріальні цінності проведена у повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується копіями банківських виписок: 11.01.2010 р. на суму 101 352,22 (т. 3, а.с. 138), 04.12.2009 р. на суму 59 694,53 грн. (т. 3, а.с. 189), 15.12.2009 р. на суму 102 759,71 грн. (т. 3, а.с. 201), 28.12.2009 р. на суму 64 666,06 грн. (т. 4, а.с. 137), 13.01.2010 р. на суму 169 682,90 грн. (т. 4, а.с. 174), 08.02.2010 р. на суму 55 000,00 грн. (т. 4, а.с. 227).

Також судом встановлено, що за умовами Договорів купівлі-продажу № 254 від 29 березня 2010 (т. 4, а.с. 44-46) та № 255 від 23 березня 2010 року (т. 4, а.с. 72-74) року позивач придбав у ТОВ «Скап холдінгс» труби на загальну суму 5 331 769 грн., відповідно до наступних видаткових накладних: № 20410-1 від 20.04.2010 р. на суму 1 052 338,35 грн. (т. 4, а.с. 48), № 060510-1 від 06.05.2010 р. на суму 1 296 860,72 грн. (т.4, а.с. 62), № 110510-1 від 11.05.2010 р. на суму 62 040,36 грн. (т. 4, а.с. 67), № 180510-1 від 18.05.2010 р. на суму 1 218 307,46 грн. (т. 4, а.с. 75), № 180510-1 від 18.05.2010 р. на суму 40 000,00 грн. (т. 4, а.с. 84), № 250510-1 від 25.05.2010 р. на суму 589 105,32 грн. (т. 4, а.с. 97), та відповідно до наступних податкових накладних: № 804 від 29.03.2010 р. на суму 1800000,00 грн., № 1085 від 06.04.2010 р. на суму 500000,00 грн., № 1270 від 13.04.2010 р. на суму 495000,00 грн., № 1340 від 15.04.2010 р. на суму 469670,00 грн., № 1584 від 26.04.2010 р. на суму 280314,26 грн., № 1583 від 26.04.2010 р. на суму 219685,73 грн., № 1633 від 27.04.2010 р. на суму 485000,00 грн., № 2043 від 07.05.2010 р. на суму 85000,00 грн., № 2358 від 18.05.2010 р. на суму 367993,20 грн., № 2600 від 25.05.2010 р. на суму 589105,32 грн. (т. 4, а.с. 34-43).

Оплата за придбані товарно-матеріальні цінності проведена у безготівковій формі на загальну суму 4963808,11 грн., що підтверджується копіями наступних банківських виписок: від 29.03.2010 р. на суму 1800000,00 грн., від 06.04.2010 р. на суму 500000,00 грн., від 13.04.2010 р. на суму 495000,00 грн., від 15.04.2010 р. на суму 469670,00 грн., від 26.04.2010 р. на суму 219685,73 грн., від 26.04.2010 р. на суму 280314,27 грн., від 27.04.2010 р. на суму 485000,00 грн., від 07.05.2010 р. на суму 85000,00 грн., від 19.05.2010 р. на суму 139452,38 грн., від 19.05.2010 р. на суму 219685,73 грн., від 20.05.2010 р. на суму 50000,00 грн., від 02.07.2010 р. на суму 180000,00 грн. (т. 4, а.с. 15-32).

Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент існування спірних правовідносин), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано, зокрема, підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Положеннями п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна є звітним документом і одночасно розрахунковим документом.

Суд відзначає, що наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ТОВ «Інженерна технологічна група» по взаємовідносинам із ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Згідно з наданими відповідачем довідками, ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість та, відповідно, мали право виписувати податкові накладні (т. 7, а.с. 124-127).

Стосовно доводів відповідача про нікчемність угод позивача з ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап холдінгс» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За результатами аналізу умов правочинів позивача з ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» суд відзначає, що їх зміст не суперечить вимогам Цивільного та Господарського кодексів України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Господарського кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап холдінгс» зареєстровані в установленому законом порядку та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент виникнення спірних правовідносин. Як з'ясовано в ході розгляду справи судом, договори та інші первинні документи по взаємовідносинам позивача з вказаними контрагентами на поставку товарів підписані сторонами, умови договорів виконані, сторони претензій одна до одної не мають.

За змістом ст. 228 ЦК України (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. В силу положень ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність правочинів позивача з ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап холдінгс» законом прямо не встановлена, в ході розгляду справи з'ясовано, що судом вказані правочини недійсними не визнавались.

Разом з тим, суд зауважує, що висновки акту перевірки від 11.02.2011 р. про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап холдінгс» з посиланням на постанову про порушення кримінальної справи № 69-107 від 29.11.2010 року за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 205 ч. 2, ст. 212 ч. 3 КК України, відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» спростовуються дослідженими під час судового розгляду справи доказами.

Так, згідно з постановою про закриття кримінальної справи в частині від 27.04.2011 року по кримінальній справі № 69-107, винесеною старшим слідчим з ОВС СУ ПМ ДПА України капітаном податкової міліції ОСОБА_9 (т. 7, а.с. 81-84), допитана в якості обвинуваченого ОСОБА_7 показала, що вона дійсно є співзасновником та директором ТОВ «Вакко», другим співзасновником є ОСОБА_6; вона самостійно здійснила реєстрацію підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності, самостійно здійснювала фінансово-господарську діяльність підприємства у період 2009-2010 років. Допитаний ОСОБА_6 підтвердив показання ОСОБА_7 та показав, що з 2008 року він є засновником та директором ТОВ «Скап Холдінгс»; при проведенні очних ставок між директором ТОВ «Вакко» ОСОБА_7 з директором ТОВ «Мегамікс» ОСОБА_10 та директором ТОВ «Автолайф Центр» ОСОБА_11, учасники очної ставки підтвердили, що знайомі між собою та разом здійснювали фінансово - господарські взаємовідносини як директори вищевказаних підприємств. Проведеним слідством встановити будь-яких об'єктивних доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прямого умислу і спеціальної мети - прикриття незаконної діяльності, не здобуто. На підставі викладеного, прийнято рішення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Крім того, твердження відповідача про безтоварність і нікчемність угод позивача з ТОВ «Скап холдінгс», викладені в ОСОБА_6 перевірки від 11.02.2011 р., суперечать висновкам Довідки від 06.05.2011 р. № 2971/2301/35690880/125 «Про результати проведення зустрічної звірки даних первинних бухгалтерських та інших документів ТОВ «Інженерна технологічна група» щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів КП «Харківські теплові мережі», код за ЄДРПОУ 31557119, за період з 01.03.2010 р. по 30.06.2010 р., проведеної фахівцями ДПІ в м. Суми (т. 6, а.с. 181-188).

Як зазначено у Довідці від 06.05.2011 р., на підставі Договорів від 26.03.2010 р. та від 05.05.2010 р. ТОВ «Інженера технологічна група» здійснила поставку трубопрокатної продукції на КП «Харківські теплові мережі» на підставі видаткових та податкових накладних на загальну суму 5 838 844,04 грн. Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідних періодів, відображених у реєстрах виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за березень-червень 2010 року. Реалізований товар одержував за довіреностями, що видані КП «Харківські теплові мережі», ОСОБА_12. Згідно письмового пояснення ТОВ «Інженерна технологічна група» № 27 від 28.03.2011 р., згідно з умовами укладених Договорів з постачальником реалізованого товару - ТОВ «Скап холдінгс», транспортування та постачання товару здійснювалось на умовах DDU (Україна, м. Харків, вул. Енергетична). Частково перевезення товару здійснювало ПП «Фавор Альянс» автомобільним транспортом за рахунок ТОВ «Інженерна технологічна група». На надані послуги з перевезення ПП «Фавор Альянс» виписана податкова накладна від 18.05.2010 р. на загальну суму 1 800 грн. (транспортно-експедиційні послуги за маршрутом ОСОБА_11 - Харків); сторонами підписано акт здачі-прийняття виконаних робіт від 18.05.2010 р. на суму 1 800,00 грн.; оплата послуг з перевезення здійснена ТОВ «Інженерна технологічна група» на рахунок перевізника згідно платіжного доручення № 857 від 20.05.2010 р. Розрахунки з КП «Харківські теплові мережі» за поставлений товар проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Інженерна технологічна група», станом на 30.06.2010 р. дебіторська заборгованість за розрахунками з КП «Харківські теплові мережі» становить 518 843,44 грн.

Як зазначено перевіряючими, ТОВ «Інженерна технологічна група» є посередником при реалізації товару, постачальниками реалізованого товару є, зокрема, ТОВ «Скап холдінгс», з яким позивачем укладено такі Договори купівлі-продажу: № 254 від 29.03.2010 р., згідно з яким продавець зобов'язується поставити у власність покупцеві трубопрокатну продукцію в ізоляції; сума договору складає 3 600 000,00 грн.; та № 255 від 23.03.2010 р., згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві трубопрокатну продукцію в ізоляції, сума договору складає 1 840 000,00 грн.

На проведені поставки товару суб'єктом господарювання-постачальником виписано видаткові та податкові накладні на загальну суму 5 291 768,51 грн., у т.ч. ПДВ 881 961,42 грн.

Розрахунки за відвантажений товар проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, згідно банківських виписок на суму 4 923 808,11 грн.

Згідно з висновками Довідки, зустрічною звіркою даних первинних та інших документів ТОВ «Інженерна технологічна група» не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від КП «Харківські теплові мережі», яке мало правові відносини з платником податків; встановлено відображення в податковому обліку ТОВ «Інженерна технологічна група» результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від КП «Харківські теплові мережі», яке мало правові відносини з платником податків.

Таким чином, у вказаній Довідці самим відповідачем спростовуються дані ОСОБА_6 від 11.02.2011 року в частині висновків про безтоварність та нікчемність угод ТОВ «Інженерна технологічна група» з ТОВ «Скап холдінгс», оскільки згідно з вказаною Довідкою зауважень щодо достовірності та законності фінансово-господарських відносин ТОВ «Інженерна технологічна група» з ТОВ «Скап холдінгс» згідно з договорами № 254 від 29.03.2010 р. та № 255 від 23.03.2010 р. не зроблено, порушень закону при укладанні та виконанні вказаних договорів (у т.ч. щодо реальності поставки товару) фахівцями ДПІ в м. Суми не встановлено, первинними документами підтверджено реальний характер фінансово-господарських відносин між цими підприємствами.

Висновки ДПІ в м. Суми, викладені в ОСОБА_6 перевірки від 11.02.2011 року, щодо безтоварності угод позивача із ТОВ «Вакко» і ТОВ «Скап Холдінгс» з посиланням на відсутність документів, що підтверджують транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей, спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно з листом ТОВ «Скап Холдінгс» на ім'я директора ТОВ «Інженерна технологічна група» від 06.05.2011 року у відповідь на запит про надання інформації та відповідних документів щодо особливостей доставки продукції відповідно до Договорів купівлі-продажу № 255 від 23.03.2010 року та № 254 від 29.03.2010 року повідомлено, що згідно з вказаними договорами обов'язки щодо організації перевезення та оплати транспортних послуг покладено на постачальника, тобто на ТОВ «Скап Холдінгс» (т. 6 а.с.233). При цьому зазначено, що 29.03.2010 року між ТОВ «Скап Холдінгс» і ТОВ «ОСОБА_6 пайп груп» укладено договір комісії, за умовами якого ТОВ «ОСОБА_6 пайп груп» зобов'язалося за дорученням ТОВ Скап Холдінгс» за плату придбати, передати у власність та доставити продукцію у м. Харків на вул. Енергетичну (т. 7 а.с. 72-75). 26.04.2010 року між вказаними підприємствами укладено аналогічний договір комісії, згідно з яким комісіонер (ТОВ «ОСОБА_6 пайп груп») зобов'язався доставити продукцію у м. Харків на вул. Університетську (т. 7, а.с. 68-71). Таким чином, обов'язки щодо організації перевезення продукції відповідно до Договорів купівлі-продажу № 255 від 23.03.2010 р., № 254 від 29.03.2010 р. та оплати транспортних витрат покладено на Комісіонера за вищевказаними договорами комісії, тобто на ТОВ «ОСОБА_6 пайп груп». Поставка продукції за вказаними договорами здійснювалась від місцезнаходження виробника (Росія, м. Москва) у м. Харків, на вул. Енергетичну та на вул. Університетську, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт №№ РН-0000039 від 20.04.2010 р., РН-0000037 від 19.04.2010 р., РН-0000036 від 12.04.2010 р., РН-0000045 від 26.04.2010 р., РН 0000046 від 26.04.2010 р., РН-0000044 від 26.04.2010 р., РН-0000006 від 05.05.2010 р., РН-0000005 від 05.05.2010 р., РН-0000004 від 05.05.2010 р., РН-0000002 від 05.05.2010 р., РН-0000007 від 05.05.2010 р., РН-0000003 від 05.05.2010 р., РН-0000016 від 18.05.2010 р., РН-0000018 від 18.05.2010 р., РН-0000017 від 18.05.2010 р., б/н від 18.05.2010 р., РН-0000027 від 27.05.2010 р., РН-0000025 від 25.05.2010 р., а також товарно-транспортними накладними: №№ 840434, 840435, 840436, 840437, 110576, 840453, 840454, 840455, 840456, 840457, 840458, 840459, 840460, 840461, 840470,840471, 840472, 840473, 840474 (т. 6, а.с. 236-247, т. 7, а.с. 6-67).

Як свідчать матеріали справи, 01 вересня 2010 року між Черкаською міською радою (Замовник), Департаментом житлово-комунального господарства виконавчого комітету Черкаської міської ради (Платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерна технологічна група» (Генпідрядник), укладено Договір генпідряду № 282 (т. 3, а.с. 17-21).

Згідно з розділом 1 даного Договору, його предметом є виконання робіт з будівництва тепломережі від котельні ПТУ № 20 до житлових будинків по вул. Корольова в м. Черкаси; фінансування робіт здійснюється Платником, загальний обсяг фінансування включає в себе всі роботи, визначені проектно-кошторисною документацією на будівництво об'єкту.

Розділом 2 Договору встановлено, що відповідно до тендерної пропозиції ТОВ «Інженерна технологічна група», що була акцептована Єдиним тендерним комітетом (протокол № 49 від 21 серпня 2010 року), загальна вартість робіт з будівництва об'єкту встановлена у національній валюті України і складає 2479894,80 грн.

Розділом 3 даного Договору передбачено, що Генпідрядник зобов'язується в термін до 07 вересня 2010 року виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єкту відповідно ДБН А.2.2-3; на свій ризик, власними силами і силами залучених субпідрядних організацій виконувати усі роботи в обсязі, передбаченому Договором та проектно-кошторисною документацією на виконання робіт по об'єкту; нести повну відповідальність за обсяги, якість та вартість виконаних робіт, у тому числі субпідрядними організаціями.

Розділом 4 Договору передбачено, що Підрядник розпочинає виконання робіт протягом одного робочого дня з моменту отримання авансу згідно з п. 6.1 Договору. Підрядник зобов'язується ввести об'єкт в експлуатацію до 30 вересня 2010 року. Генпідрядник залучає для виконання спеціальних робіт субпідрядні організації, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, і забезпечує координацію їх діяльності. При цьому Генпідрядник відповідає за усі роботи, виконанні субпідрядниками, як за своє власні в повному обсязі.

Згідно з розділом 6 Договору, Платник перераховує Генпідряднику аванс в розмірі 30 % від суми Договору до 03.09.2010 р. включно, які Генпідрядник зобов'язується використати на придбання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій та виробів. Розрахунок за виконані роботи з субпідрядними організаціями здійснюється Генпідрядником.

Розділом 7 Договору передбачено, що здавання і приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформлюється актом здавання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3). Після закінчення робіт Генпідрядник готує акт виконаних робіт (форму КБ-2в) у трьох примірниках, викликає на об'єкт уповноваженого представника Платника, здає йому обсяги виконаних робіт. Уповноважений представник Платника перевіряє відповідність фактично виконаних робіт з обсягами, зазначеними у договірній ціні до Договору за відповідним лотом, виконавчій документації та у акті форми КБ-2в і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт та наданій виконавчій документації.

Згідно з Договірною ціною на будівництво теплової мережі від котельні ПТУ-20 до житлових будинків по вул. Корольова в м. Черкаси, підписаною Черкаською міською радою (Замовник) і ТОВ «Інженерна технологічна група» (Генпідрядник) станом на 7 вересня 2010 року, договірна ціна складає 2 479 894,80 грн. (т. 3, а.с. 25, 26).

Відповідно до Договору субпідряду № 84 від 01 вересня 2010 року, укладеного між ТОВ «Інженерна технологічна група» (Генпідрядник) і КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» (Субпідрядник), предметом Договору є виконання робіт з будівництва тепломережі від котельні ПТУ № 20 до житлових будинків по вул. Корольова в м. Черкаси (т. 3, а.с. 29-32).

Розділом 2 даного Договору передбачено, що загальна вартість робіт визначається додатковою угодою до Договору.

Згідно з розділом 3, Субпідрядник зобов'язується до 07 вересня 2010 року виготовити проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єкту відповідно ДБН А.2.2-3.

Розділом 4 Договору передбачено, що Субпідрядник зобов'язується виконати роботи та ввести об'єкт в експлуатацію до 30 вересня 2010 року. Генпідрядник забезпечує контроль і технічний нагляд за відповідністю якості і ціни робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, матеріалів, конструкції, виробів державним стандартам і технічним умовам. Безпосередній контроль здійснюється уповноваженими представниками Генпідрядника під час технічного нагляду за ходом виконання робіт, під час прийняття виконаних робіт, контрольних обмірів, а також при перевірці форм №№ КБ-2в, КБ-3.

Згідно з розділом 7 Договору, здавання і приймання робіт після їх виконання здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформляється актом здавання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3). Після закінчення робіт Субпідрядник готує акт виконаних робіт (форму КБ-2в) у трьох примірниках, викликає на об'єкт уповноваженого представника Генпідрядника, здає йому обсяги виконаних робіт. Уповноважений представник Генпідрядника перевіряє відповідність фактично виконаних робіт з обсягами, зазначеними у документації та у акті форми КБ-2в, і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт та наданої виконавчої документації. Після подання Генпідряднику довідок форми №№ КБ-2в, КБ-3 останній розглядає їх протягом трьох робочих днів, погоджуючись з ними або повертаючи Субпідряднику з мотивованими зауваженнями. При виникненні потреби у виконанні додаткових обсягів робіт складається акт щодо визначення їх обсягу за підписами уповноважених представників Генпідрядника, Субпідрядника та проектної організації.

Згідно з Додатковою угодою № 1 до Договору субпідряду № 84 від 01 вересня 2010 року (т. 3, а.с. 35), п. 1.1. Договору викладено в новій редакції: «п. 1.1. Предметом Договору є виконання Субпідрядником робіт з будівництва тепломережі від котельні ПТУ № 20 до житлових будинків по вул. Корольова в м. Черкаси (далі - об'єкт) з матеріалів Генпідрядника згідно п. 3.3.1.» Також Договір доповнено пунктом 3.3.1, згідно з яким Генпідрядник зобов'язується «Передати Субпідряднику наступні матеріали згідно проектно-кошторисної документації: труби ТІ і комплекти ТІ стиків; паливо; фітинги ТІ і коліна ТІ; запірна арматура, шламовідвідник».

Відповідно до актів приймання-передачі і накладних ТОВ «Інженера технологічна компанія» передало, а КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» прийняло матеріали та паливо для виконання субпідрядних робіт з будівництва тепломережі: акт № 1 та накладна № 50 від 15.09.2010 р. на суму 132 259,54 грн. (т. 3, а.с. 71, 72), акт № 2 та накладна № 75 від 24.09.2010 р. на суму 331 554,64 грн. (т. 3, а.с. 67, 70), акт № 3 та накладна № 76 від 17.09.2010 р. на суму 37 237,74 грн. (т. 3, а.с. 63, 66), акт № 4 та накладна № 77 від 27.09.2010 р. на суму 333 424,89 грн. (т. 3, а.с. 59, 62), акт № 5 та накладна № 78 від 28.09.2010 р. на суму 135 685,00 грн. (т. 3, а.с. 55, 58), акт № 6 та накладна № 79 від 30.09.2010 р. на суму 182 910,21 грн. (т. 3, а.с. 51, 54), акт № 7 та накладна № 80 від 30.09.2010 р. на суму 186 075,43 грн. (т. 3, а.с. 49, 50).

Відповідно позивачем за вересень 2010 року були списані з балансу підприємства вищезазначені матеріали на загальну суму 935 690,63 грн., про що в бухгалтерському обліку зроблено наступну проводку: Дт 90 Кт 205 на суму 935 690,63 грн.

Фактичне виконання підрядних робіт за вересень 2010 року підтверджується ОСОБА_6 № 1 приймання виконаних будівельних робіт, складеним між Черкаською міською радою (Замовник), ТОВ «Інженерна технологічна група» (Генпідрядник), Департаментом житлово-комунального господарства МВК (Платник) (т. 3, а.с. 123-131), згідно з яким виконано роботи з будівництва тепломережі на загальну суму 1 462 118,44 грн.

Виконання субпідрядних робіт підтверджується ОСОБА_6 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року, складеним між ТОВ «Інженерна технологічна група» (Генпідрядник) і КП ТМ «Черкаситеплокомуненерго» (Субпідрядник) (т. 3, а.с. 73-87).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1 та 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд відзначає, що наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ТОВ «Інженерна технологічна група» по взаємовідносинам з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, містять належні відомості про господарські операції та належним чином підтверджують їх здійснення.

Згідно з п. 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час існуванні спірних правовідносин), платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, підприємством позивача обґрунтовано, на підставі належним чином оформлених первинних документів (актів приймання-передачі та накладних) проведено списання з балансу товарно-матеріальних цінностей, переданих Субпідряднику (КПТМ «Черкаситеплокомуненерго») для використання у проведенні будівельних робіт відповідно до положень Договору субпідряду № 84 від 01.09.2010 року у вересні 2010 року.

Посилання відповідача на порушення позивачем при проведенні списання вказаних товарно-матеріальних цінностей вимог п.п. 5.1, 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним, оскільки зазначеною нормою не регулюються питання бухгалтерського обліку, зокрема, не передбачений обов'язок суб'єкта господарювання проводити списання товарно-матеріальних цінностей у випадку проведення робіт з матеріалів замовника виключно на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт.

Вивченням матеріалів справи також встановлено, що згідно з висновком № 6086 експертного економічного дослідження від 02.06.2011 року, проведеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора ОСОБА_8 (т. 7, а.с. 92-107), висновки ОСОБА_6 перевірки ДПІ в м. Суми від 11 лютого 2011 року в частині заниження ТОВ «Інженерна технологічна група» податку на прибуток у сумі 2 208 974 грн. та податку на додану вартість у сумі 1007232 грн. не підтверджуються. В обґрунтування своїх висновків по епізоду завищення валових витрат на суму 935 690,63 грн. спеціалістом зазначено, що на дослідження надано оформлені належним чином та підписані від імені Замовника та Генпідрядника акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), в яких зазначено про прийняття будівельних робіт, в складі яких використано матеріали, передані TOB «ІТГ» на користь субпідрядника - КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» для будівництва тепломережі від котельні ПТУ №20 до житлових будинків по вул. Корольова в м. Черкаси на користь Черкаської міської ради. Найменування та кількість матеріалів, переданих субпідряднику за актами приймання-передачі у вересні 2010 року, повністю співпадає з найменуванням та кількістю матеріалів, використаних на будівництво тепломережі від котельні ПТУ № 20 до житлових будинків по вул. Корольова в м. Черкаси на користь Черкаської міської ради та прийнятих відповідно з актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в). Згідно вимог "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999, пункт 10, актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Оскільки будівельні матеріали використано, умова, за якою актив відображається в балансі, не виконується. Тим самим підтверджується використання товарних запасів та відповідна підстава для їх списання з балансу TOB «ITT». Виходячи з наведеного, висновки ОСОБА_6 перевірки ДПІ у м. Суми № 547/2312/356909880/13 від 11 лютого 2011 року в частині завищення валових витрат на суму 935 690,63 грн. в результаті безпідставного списання матеріалів - не підтверджуються.

Суд також не погоджується з висновками ОСОБА_6 перевірки від 11.02.2011 року щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 64 000,00 грн. за травень 2009 року у зв'язку з недекларуванням податкових зобов'язань з боку постачальника - ТОВ «Мегаполісбудлюкс», по якому державна реєстрація юридичної особи припинена у зв'язку з визнанням її банкрутом.

При цьому суд зазначає, що питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано, зокрема, підпунктом 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4. статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вивченням первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Мегаполісбудлюкс» встановлено, що вказані документи відповідають вимогам, що пред'являються чинним законодавством до первинних документів, та є належною підставою для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що недекларування податкових зобов'язань з боку постачальника - ТОВ «Мегаполісбудлюкс», унеможливлює збільшення податкового кредиту позивачем, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» подібних правових наслідків не передбачає. Крім того, згідно з приписами ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна технологічна група" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 25 лютого 2011 року № 0000252312/0/14614 про збільшення суми грошового зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна технологічна група" за платежем податок на додану вартість в сумі 1 255 575 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1 004 460 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 251 115 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 25 лютого 2011 року № 0000242312/0/14617 про збільшення суми грошового зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна технологічна група" за платежем податок на прибуток в сумі 2 761 218 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 2 208 974 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 552 244 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна технологічна група" суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 20 червня 2011 року