Постанова

від 07.11.2011 по справі 2а-1870/5590/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2011 р. Справа № 2a-1870/5590/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Сумиобленерго») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) у якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 11.05.2011 року № 000502314/0/37016 про збільшення суми грошового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству "Сумиобленерго" з податку на прибуток в сумі 3308585 грн., з яких 2646868 грн. - основний платіж та 661717 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ДПІ в м. Суми з 17.12.2010 р. по 05.04.2011 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ВАТ «Сумиобленерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р., про що складений акт від 19.04.2011 № 2653/2314/23293513/35.

28.04.2011 ВАТ «Сумиобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго».

16.05.2011 ПАТ «Сумиобленерго» отримало від ДПІ в м. Суми податкове повідомлення-рішення від 11.05.2011 р. №000502314/0/37016 про донарахування податку на прибуток у сумі 3 308 585 грн., з яких 2 646 868 грн. основний платіж, 661 717 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Скарга ПАТ «Сумиобленерго» на повідомлення - рішення, що була подана до ДПА в Сумській області в порядку адміністративного оскарження, залишена без задоволення рішенням від 15.07.2011 р. № 11468/10/25-005-152/216.

Як стверджує позивач про своє бажання бути присутнім під час прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань ВАТ «Сумиобленерго» повідомило ДПІ 28.04.2011 р. письмово та просило ДПІ в м. Суми повідомити дату, час і місце прийняття такого рішення. Проте, перший заступник начальника ДПІ ОСОБА_6 прийняла рішення про визначенні грошових зобов'язань за відсутності представників платника податків, чим порушила встановлений п. 86. 7 та п. 86. 8 статті 86 Податкового кодексу України порядок прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань за результатами розгляду акту перевірки.

ДПІ в м. Суми зазначила в оскаржуваному повідомленні-рішенні неправильне найменування платника податків - відкрите акціонерне товариство «Сумиобленерго». 05.05.2011 р. ДПІ в м. Суми було видано ПАТ «Сумиобленерго» довідку № 51392 за формою № 4-ОПП про реєстрацію в якості платника податків саме ПАТ «Сумиобленерго», а тому в повідомленні-рішенні, яке прийняте 11.05.2011 р., ДПІ в м. Суми повинна була вказати в якості найменування платника податків публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго». Відтак, вважає позивач, оскаржуване рішення не містить в собі обов'язкового реквізиту - найменування платника податків.

Позивач вважає, відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо заниження валового доходу в сумі 450000 грн. по операції з векселями за 2009 р., які позивачем було отримано від торговця цінним паперами за договором міни, у зв'язку із фактом припинення юридичної особи, яка емітувала ці спірні векселі, ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром», що протирічить п.п.7.6.1 п.7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств. А тому, податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 112 500 грн. по операціях з цінними паперами є незаконним.

Крім того, зазначає, що він не згоден з висновками акту перевірки про завищення ВАТ «Сумиобленерго» валових витрат на суму 308151, 51 грн. вартості ТМЦ, отриманих від TOB «Вакко», внаслідок порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ч.ч. 1, 5 статті 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України. Сума у розмірі 308151, 51 грн. сплачена ВАТ «Сумиобленерго» на користь TOB «Вакко» як компенсація вартості товарів, які придбані для їх використання у господарській діяльності, і на час проведення перевірки фактично використовуються у господарській діяльності ВАТ «Сумиобленерго», що підтверджуються належними документами, а тому рішення в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 77038 грн. по операціям з TOB «Вакко» є незаконним.

За висновками, викладеними в акті перевірки про завищення ВАТ «Сумиобленерго» валових витрат на суму 13114, 61 грн. вартості виконаних TOB «С.Дж.Р.Груп» ремонтних робіт, внаслідок порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.ч.І, 5 статті 203, ч.ч.І, 2 ст. 215 ЦК України, позивач вважає безпідставними, що підтверджується належними документами. А тому рішення в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 3279 грн. по операціям з TOB «С.Дж.Р.Груп» є незаконним.

Також позивач не погоджується із висновками акту перевірки про те, що ВАТ «Сумиобленерго» зависило валові витрати на суму 8084552, 50 грн. вартості ТМЦ, отриманих від TOB «Роксвіл», внаслідок порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.ч. 1, 5 статті 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, через те, що TOB «Роксвіл» визнано банкрутом значно пізніше ніж здійснювалася остання поставка, реальність операцій підтверджується відповідними документами. ВАТ «Сумиобленерго» сформувало валові витрати у сумі 8084552, 50 грн. по операціям з TOB «Роксвіл» відповідно до чинного законодавства України, а тому висновки відповідача в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 2021138 грн. по операціям з TOB «Роксвіл» є незаконним.

За висновками акту перевірки, з якими також не погоджується позивач, про те, що ВАТ «Сумиобленерго» безпідставно включило до складу валових витрат вартість юридичних послуг, отриманих від приватних підприємців, на загальну суму 1731650,00 гривень, внаслідок порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону про прибуток. Вважає, що відносини із надання юридичних послуг приватними підприємцями підтверджуються належним чином оформленими первинним бухгалтерськими документами, а тому висновок відповідача про завищення валових витрат у сумі 1731650,00 грн. на вартість отриманих від приватних підприємців юридичних послуг є не обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 432913 грн. по цим операціям є незаконним.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та просили відмовити у його задоволенні повністю через те, що при проведенні перевірки були виявлені порушення податкового законодавства у бухгалтерському та податковому обліку підприємства, зокрема під час перевірки встановлено, що за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010р. ВАТ "Сумиобленерго" задекларувало показник у загальній сумі 0 грн., що свідчить про заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.4 Декларацій „прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами " всього у сумі 450 000 грн, у тому числі за 2009 рік у сумі 450000 грн. (за IV квартал 2009 року у сумі 450000 грн.) від операції з цінними паперами. Зазначене порушення допущено внаслідок не подання підприємством додатку КЗ до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, поданої до ДПІ в м. Суми 03.02.2010 р. № 229599 та, як результат, не включення в додаток КЗ по кодам рядка 3 «Прибуток або збиток від операцій з векселями» та 3.2 «Витрати звітного періоду» відкоригованих витрат, понесених у попередні звітні періоди, з придбанням векселів емітованих ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» (код за ЄДРПОУ 32956972) № 32171215274 на суму 175000,00 грн, та № 32171215277 на суму 275000,00 грн., які не були погашені ні по даті їх погашення 25.12.2009 року, ні станом на дату перевірки, а також не можуть бути погашеними у зв'язку з визнанням ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» банкрутом та державною реєстрацією припинення юридичної особи 22.10.2007 року.

Також перевіркою було встановлено нікчемність правочинів по взаємовідносинам позивача із контрагентами TOB «Вакко», TOB «С.Дж.Р.Груп» та TOB «Роксвіл» в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.ч. 1, 5 статті 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України через те, що фактично вищевказаними підприємствами не постачались товари та не виконувались роботи в тому числі й через порушення кримінальних справ по цих підприємствам. Крім того, у них відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельнс обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, за юридичними адресами не знаходяться.

Крім того, на порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткуванні прибутку підприємств" від 22,05.1997р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями ВАТ „Сумиобленерго" безпідставно включило до складу валових витрат вартість юридичних послуг отриманих від приватних підприємців, які не використовуються у власній господарській діяльності на загальну суму 1731650 грн.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.10.1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А01№ 185284 (а.с. 237, т.3).

Згідно копії довідки від 05.05.2011 року № 51392 форми №4-ОПП позивач є платником податків і зборів (а.с. 173, т.1).

ДПІ в м. Суми з 17.12.2010 р. по 05.04.2011 р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ВАТ «Сумиобленерго» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р., про що складений акт від 19.04.2011р. № 2653/2314/23293513/35 (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 26-109, т.1).

Пунктом 1 висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено ВАТ «Сумиобленерго» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, ч.ч. 1, 5 статті 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідними для чинності правочину в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2646868, грн., у тому числі за півріччя 2009 р. в сумі 190447 грн., за 3 квартали 2009 р. в сумі 715245 грн., за 2009 рік в сумі 1306378 грн., за 1 квартал 2010 р. в сумі 1292334 грн., за півріччя 2010 р. в сумі 1340490 грн., за 3 квартали 2010 р. в сумі 1340490 грн.

27.04.2011 року позивачем до ДПҐІ в м. Суми було подано заперечення № 17/3609 на акт перевірки (а.с. 110-130, т.1).

Відповіддю від 05.05.2011 року № 35293/10/23-1410 на заперечення ДПІ в м. Суми повідомила позивача про те, що заперечення ВАТ «Сумиобленерго» не містять обґрунтованих доводів, які мають бути підтверджені певними доказами, які б спростували висновки, викладені в акті перевірки, а тому висновок планової виїзної перевірки є таким, що відповідає фактичним обставинам та є правомірним (а.с. 131-153).

11.05.2011 р. ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення-рішення № 000502314/0/37016 про донарахування позивачу податку на прибуток у сумі 3308585,00 грн., з яких 2646868, 00 грн. - основний платіж та 661717 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 155-156, т.1).

Скарга ПАТ «Сумиобленерго» на повідомлення - рішення, що була подана до ДПА в Сумській області в порядку адміністративного оскарження (а.с. 157-171, т.1), залишена без задоволення рішенням від 15.07.2011 р. № 11468/10/25-005-152/216 (а.с. 173-182, т.1).

Так, при проведенні перевірки ДПІ в м. Суми встановило, що за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р. ВАТ "Сумиобленерго" задекларувало показник у загальній сумі 0 грн., що свідчить про заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.4 Декларацій „прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами " всього у сумі 450 000 грн, у тому числі за 2009 рік у сумі 450000 грн. (за IV квартал 2009 року у сумі 450000 грн.) від операції з цінними паперами. Зазначене порушення допущено внаслідок не подання підприємством додатку КЗ до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, поданої до ДПІ в м. Суми 03.02.2010 р. № 229599 та, як результат, не включення в додаток КЗ по кодам рядка 3 «Прибуток або збиток від операцій з векселями» та 3.2 «Витрати звітного періоду» відкоригованих витрат, понесених у попередні звітні періоди, з придбанням векселів емітованих ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» (код за ЄДРПОУ 32956972) № 32171215274 на суму 175000,00 грн, та № 32171215277 на суму 275000,00 грн., які не були погашені ні по даті їх погашення 25.12.2009 року, ні станом на дату перевірки, а також не можуть бути погашеними у зв'язку з визнанням ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» банкрутом та державною реєстрацією припинення юридичної особи 22.10.2007 року. Тобто, ВАТ «Сумиобленерго» мало включити до валових доходів суму у розмірі 450000 гривень у декларації за 2009 рік. Тому, за висновками податкової, ВАТ «Сумиобленерго» у четвертому кварталі 2009 року отримало дохід від операцій з цінними паперами (векселями).

При цьому отриманням такого доходу ДПІ вважає юридичний факт припинення юридичної особи, яка емітувала спірні векселі, ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром», що відбувся 22.10.2007 р.

З даним висновком суд не погоджується через наступне. Як встановлено судом 25.04.2007 р. між ВАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Укрсервіс», яке має ліцензію ДКЦПФР серії АБ № 323109 від 09.01.2006 р., було укладено договір міни цінних паперів № Д07-17-В/2504/1 (а.с.176-177, т.10).

Відповідно до п. 1.1. цього договору сторони за взаємною згодою обмінюються цінним паперами рівної договірної вартості, що становить 450000, 00 грн. За цим договором міни ВАТ « Сумиобленерго» передало ТОВ «Укрсервіс» простий вексель № 853534567005, емітованого ВАТ «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго» від 30.10.2003 р. номінальною вартістю 500000, 00 грн., договірною вартістю 450000, 00 грн., а отримало від ТОВ «Укрсервіс» простий вексель № 32171215274 від 25.11.2005 року, емітованого ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» з датою погашення 25.12.2009 р., номінальною вартістю 250000, 00 грн, а договірною вартістю 175000,00 грн. та простий вексель № 32171215277 від 25.11.2005 року, емітованого ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» з датою погашення 25.12.2009 р., номінальною вартістю 550000, 00 грн, а договірною вартістю 275000,00 грн. (а.с. 179-180, т. 10).

Факт передачі векселів підтверджується копією акту від 25.04.2007 р. прийому-передачі цінних паперів до договору міни цінних паперів № Д07-17-В/2504/1 (а.с. 178, т.10).

Відповідно до частини п'ятої статті 293 Господарського кодексу України до договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Стаття 716 Цивільного кодексу України передбачає, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

При цьому, згідно частиною першою, другою, четвертою статті 715 ЦК України договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94 в редакції чинній на виникнення момент спірних правовідносин цінний папір - це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Пунктом 3 статті 165 Господарського кодексу встановлено, що операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торгівці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів.

Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94 (далі по тексту - Закон N 334/94) під товарами розуміють матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються в будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону N 334/94 до валового доходу включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

До валового доходу відповідно до пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 334/94 включаються доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відповідно до пункту 7.6 статті 7 Закону N 334/94 операції з торгівлі цінними паперами та деривативами відносяться до операцій особливого виду і оподатковуються за правилами, установленими цим підпунктом.

Зокрема, підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону N 334/94 встановлено, що платники податку ведуть окремий податковий облік фінансових операцій з цінними паперами та деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом п'ятим цього підпункту встановлено, що норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону N 334/94 норми цього підпункту поширюються на платників податків - торговців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Відповідно до підпункту 7.6.3 Закону N 334/94 під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, що виникає у зв'язку з таким придбанням.

Згідно з підпунктом 7.6.4 Закону N 334/94 під терміном "доходи" слід розуміти суму грошових коштів або майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів або деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей або нематеріальних активів, які передаються платнику податку у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

При продажу цінних паперів, у тому числі тих, за які розрахунок відбувся векселем, платник податку, який продає цінні папери, у загальному порядку відображає у відповідному розділі розрахунку фінансових результатів операцій з відповідним видом цінних паперів додатка К3 до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток доходи звітного періоду, витрати звітного періоду та на підставі цього розраховує прибуток або збиток від операцій з відповідним видом цінних паперів.

Фінансовий результат від продажу векселя, отриманого як засіб платежу за цінні папери, виникає за наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання (заборгованості за продані цінні папери). Тобто платник податку, який отримав такий вексель, може відобразити у розділі 3 розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами додатка К3 до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємства прибуток або збиток від операцій з векселями лише за наслідками звітного періоду, в якому цей платник продає такий вексель.

Як вбачається із акту перевірки та копії постанови Господарського суду Донецької області у справі № 5/1916 від 14.08.2007 року емітент векселя - ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром» визнано банкрутом (а.с. 136-137, т.1) та 22.10.2007 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, що також підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №507702 станом на 15.06.2011 р. (а.с. 28-32, т. 12).

Відповідно до п. 3 ст. 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Крім того, суд зазначає, що законодавство не передбачає обов'язок платника податку корегувати у будь-який спосіб податкові зобов'язання внаслідок втрати можливості отримати прибуток через ліквідацію контрагента.

Також в судовому розгляді справи представниками відповідача не надано пояснень щодо того чому подію (припинення державної реєстрації ВАТ «Холдингова компанія «Укренергопром»), яка мала місце у четвертому кварталі 2007 року, ВАТ «Сумиобленерго» мало відобразити у податковому обліку у декларації за 2009 рік.

Тобто, внаслідок ліквідації юридичної особи - боржника за векселем - ВАТ «Сумиобленерго» не отримує доходу у розумінні п.п. 7.6.4 п. 7.6 статті 7 Закону N 334/94.

Як встановлено ДПІ в м. Суми в акті перевірки ВАТ "Сумиобленерго" завищено валові витрати на загальну суму 8405819 грн., в тому числі за півріччя 2009 р. на суму 455790 грн., за 3 квартали 2009 р. на суму 2255580 грн., за 2009 рік на суму 3629760 грн., за 1 квартал 2010 р. на суму 4645986 грн., за півріччя 2010 р, на суму 4776059 грн.

Вказані порушення виникли у зв'язку з неправомірним включенням ВАТ "Сумиобленерго" до валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей та робіт по документам ніби-то отриманим від

- TOB "Вакко" (код 36425949) на суму 308151, 51 грн.

- TOB "С.Дж.Р.Груп" (код 34981754) на суму 13114, 61 грн.

- TOB "Роксвіл" (код 35987118) на суму 8084552, 50 грн. та які фактично вищевказаними підприємствами не постачались та не виконувались.

Перевіркою встановлено, що згідно Постанови від 29.11.2010 р. старший слідчий в ОВС Слідчого управління податкової міліції ДПА України ОСОБА_7 розглянув матеріали кримінальної справі № 69-107, яка була порушена за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 205 ч. 2, ст. 212 ч. 3 КК України, постановив порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_8, ОСОБА_9 та невстановленнх слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства TOB «Вакко», передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Порушену кримінальну справу об'єднати в одне провадження з кримінальною справою №69-107 та присвоїти єдиний реєстраційний номер №69-107.

В подальшому, в період 2009-2010 р.р. невстановлені слідством особи використали фіктивне підприємство TOB «Вакко» для прикриття власної діяльності та вчинення злочинів.

Під час перевірки до ДПІ в Печерському районі м, Києва було направлено запит на проведення зустрічної звірки TOB «Вакко» № 100201/7/23-149 від 31.12.2010р.

ДПІ в Печерському районі м. Києва надала відповідь від 10.05.2011 р. №423/7/23-1110. Було надіслано акт від 10,01.2011р. №61/2311/36425949 про неможливість проведення перевірки контрагента TOB «Вакко» з питань підтвердження отриманих від платника податків ВАТ "Сумиобленсрго" відомостей. Перевірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство за адресою місцезнаходження не знаходиться, про що складено акт з питання перевірки юридичного та фактичного місцезнаходження. Як стверджує відповідач у ТОВ «Вакко» відсутні власні трудові та матеріальні ресурси, основні фонди, що також свідчить про неможливість здійснення господарських операцій та про відсутність настання правових наслідків за укладеними угодами, що свідчить про їх нікчемність.

З висновками акту перевірки про те, що воно зависило валові витрати на суму 308151, 51 грн. вартості ТМЦ, отриманих від TOB «Вакко», внаслідок порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.ч. 1, 5 статті 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України суд не погоджується з наступного.

Судом встановлено, що між TOB "Вакко" (постачальник) та ВАТ "Сумиобленерго" (Покупець) було укладено договір поставки № 810-01/0810/3 від 08.10.2009 р. (а.с. 190-191, т.1).

Згідно цього договору позивач придбав плити перекриття кабельних каналів, які використовуються позивачем для канальної прокладки кабельних ліній електропередач; технічний селикагель, який використовується позивачем для очистки та регенерації трансформаторного масла у силових трансформаторах; обтиральне ганчір'я, яке використовується позивачем для очищення поверхонь енергетичного обладнання, зокрема, трансформаторів, а також очищень поверхонь автомобільної техніки.

Факт постачання підтверджується наступними документами: копіями рахунків-фактур (а.с. 192, 197, 200, 206 т.1); копіями видаткових накладних (а.с. 196, 204, 205, 209 т.1); копіями виписок з журналу видачі довіреностей на отримання ТМЦ (а.с. 203, 208 т.1).

Оплату було здійснено шляхом безготівкового перерахування грошових коштів, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 193, 198, 201, 207 т.1) та копіями банківських виписок (а.с. 199, 202, 207а т.1).

Використання придбаного у ТОВ «Вакко» товару у господарській діяльності підтверджується багаточисельними копіями накладних на внутрішнє переміщення матеріалів, розрахунками фактичної вартості ремонтних робіт, актами по ремонту підстанцій, актами на технічне обслуговування під напругою (а.с. 34 т.4 - а.с. 125 т. 10).

Як зазначено в акті перевірки у бухгалтерському обліку ВАТ "Сумиобленерго" операції з придбання товару від ТОВ «Вакко» відображені по дебету рахунку 20 "Виробними запаси" та кредиту рахунку 63.01.02 "Розрахунки з постачальниками за ТМЦ": у жовтні 2009 р. у сумі 63508, 11 грн., у листопаді 2009 р. у сумі 227957, 4 грн., в березні 2010 р. у сумі 16686 грн.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

ТОВ «Вакко» включене до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 028131, видану станом на 17.08.2011 р. (а.с. 131-134, т. 10).

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як на підставу своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що згідно ЛІС «РПП» основним видом діяльності підприємства TOB "Вакко" є рекламна діяльність. Щодо цього, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3. ст. 62 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV із змінами та доповненнями (далі по тексту - ГК України) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.

Крім того, стаття 62 ГК України передбачає, що господарюючий суб'єкт, який за своїми ознаками є підприємством, самостійно здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

Частиною 4 ст. 57, частиною 2 ст. 82 ГК України передбачено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити, зокрема, відомості про мету і предмет діяльності. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відповідачем не надано копію статуту ТОВ «Вакко». Тому висновок відповідача про здійснення ним господарської діяльність не в межах заявленого виду не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача на акт ДПІ в Печерському районі м. Києва про неможливість проведення перевірки ТОВ «Вакко» від 10.01.2011 р. за № 61/2311/36425949 що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не відображає взаємовідносин з ПАТ «Сумиобленерго», чисельність працюючих, яка значиться на ТОВ «Вакко» складає 1 особу не є підставою для висновку про безтоварність операцій та підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачу.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, статей 11, 16, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

ТОВ «Вакко» законодавством не заборонено мати саме таку кількість працюючих та здійснювати діяльність на підставі інших цивільно-правових договорів з третіми особами для забезпечення діяльності щодо придбання та подальшого продажу продукції оптом та/або в роздріб.

Крім того, законодавство України при придбанні продукції, не зобов'язує покупця товарів з'ясовувати питання про види та мету діяльності продавця товарів, наявність у покупця виробничих можливостей та кількість працюючих, чи відображає ця особа операції в своєму бухгалтерському та податковому обліку і не встановлює через це заборону придбання товарів у таких продавців.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Щодо твердження відповідача про порушення кримінальної справи за фактом створення фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ «Вакко», то позивачем надано до матеріалів справи копії відповіді на адресу Сумського окружного адміністративного суду Державною податковою адміністрацією України від 03.10.2011 р. № 858/5/09-0016 (а.с. 249 т.11) та копію постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2011 р., згідно з якими кримінальну справу порушену відносно ОСОБА_9, ОСОБА_10 за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко» та ТОВ «Скап Холдінгс», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України,- закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України (а.с. 6-11, т.12).

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того й перевіркою було встановлено, що сума у розмірі 308151, 51 грн. сплачена ВАТ «Сумиобленерго» на користь TOB «Вакко» як компенсація вартості товарів, які придбані для їх використання у господарській діяльності, і на час проведення перевірки фактично використовуються у господарській діяльності ВАТ «Сумиобленерго».

Отже висновки відповідача про порушення ВАТ «Сумиобленерго» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат 308151, 51 грн. вартості товарів, отриманих від ТОВ «Вакко».

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що при укладенні договору сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Також до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Щодо висновку відповідача про завищення валових витрат у сумі 13114,61 гривень по операціям з TOB «С.Дж.Р.Груп» суд зазначає наступне.

Як зазначено в акті перевірки загальна чисельність працюючих на TOB «С.Дж.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) відповідно доданих 1-ДФ склала 1 особа.

Згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток. Крім того в деклараціях з податку на прибуток в рядку 7 «амортизаційні відрахування» відсутні будь-які нарахування.

Далі, як зазначено відповідачем, фактично згідно податкової звітності у TOB «С.Дж.Р.Груп» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

TOB «С.Дж.Р.Груп» станом на 14.10.2010 р. не звітує, останній звіт був наданий до ДПІ у Печерському районі м, Києва за березень 2010 р., за юридичною та фактичною адресою - 01042, м. Київ, вул, Патріса Лумумби, д. 13 TOB «С.Дж.Р.Груп» не знаходиться, стан платника TOB «С.Дж.Р.Груп» згідно баз даних А1С Податки - «10» - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Також відповідачем було встановлено, що в провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-107, яка порушена відносно директора TOB «С.Дж.Р.Груп» за ознаками злочину, передбаченого ет. 191 ч.5 КК України.

Через викладене вище відповідач вважає, що угоди, укладені позивачем із TOB «С.Дж.Р.Груп» є такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними, оскільки роботи (послуги) фактично не надавались.

З таким висновком суд не може погодитись, оскільки вони є помилковими та спростовуються наявними у справі доказами.

Валові витрати у сумі 13114,61 гривень по операціям з TOB «С.Дж.Р.Груп» підтверджуються належними документами, зокрема, договорами підряду від 02.10.2009 р. та від 02.12.2009 р. згідно п. 1.1. яких TOB «С.Дж.Р.Груп» (виконавець) відповідно до умов даних договорів прийняв на себе виконання будівельно-ремонтних робіт машзалу та побутової кімнати, відповідно, Охтирського РВЕ, розташованого в м. Охтирка вул.. Жовтнева, 3 (а. с. 230, 235 т. 1).

Відповідно до п. 2.1. договорів виконавець до початку робіт узгоджує з замовником (позивачем) вартість робіт, а згідно п. 4.1. факт виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт.

Згідно з п. 5.1. договору підряду від 02.10.2009 р. вартість робіт складає 10656 грн. в т.ч. ПДВ -1776 грн., а за договором підряду від 02.12.2009 р. - 2875, 93 грн., в т.ч. ПДВ - 479, 32 грн.

На оплату робіт у вищевказаних розмірах виконавцем було виставлено позивачу рахунки (а.с. 233,238 т.1).

Виконання робіт підтверджується копіями актів приймання виконаних підрядних робіт (а.с.231-232, 236-237 т.1).

Оплату виконаних робіт було здійснено безготівковими коштами, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 234, 239 т.1).

Реальність виконання будівельно-ремонтних робіт підтверджується також наданою до матеріалів справи копію інформації з ДП «Інформаційно-ресурсний центр», згідно якої TOB «С.Дж.Р.Груп» має чинні ліцензії серії AB № 316541, що видана Міністерством будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України строком дії з 04.06.2007 р. до 04.06.2012 р. на право здійснення будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) та серії AB № 399482, що видана Державним департаментом пожежної безпеки МВС Україні строком дії з 29.01.2009 р. до 29.01.2014 р. на право здійснення діяльності з проектування монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення оцінки протипожежного стану об'єктів (а.с. 245 т.1).

Згідно із ч.1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України також передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З цього випливає, що роботи по договорам з TOB «С.Дж.Р.Груп» міг виконати субпідрядник.

У відповідності до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

ТОВ «С.Дж.Р.Груп» включено до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 028131, видану станом на 17.08.2011 р. (а.с. 135-139, т. 10).

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Посилання відповідача на те, що вказане підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не відображає взаємовідносин з ПАТ «Сумиобленерго» та не подає податкову звітність, чисельність працюючих, яка значиться на ТОВ «С.Дж.Р.Груп» складає 1 особу та відсутність основних засобів не є підставою для висновку про безтоварність операцій та підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачу.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР, статей 11, 16, 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР статей 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, в редакціях чинних на день виникнення спірних правовідносин, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

ТОВ «С.Дж.Р.Груп» законодавством не заборонено мати саме таку кількість працюючих та здійснювати діяльність на підставі інших цивільно-правових договорів з третіми особами для забезпечення діяльності щодо здійснення будівельно-ремонтних робіт.

Крім того, законодавство України при придбанні послуг, не зобов'язує їх замовника з'ясовувати питання про види та мету діяльності продавця товарів, наявність у покупця виробничих можливостей та кількість працюючих, чи відображає ця особа операції в своєму бухгалтерському та податковому обліку і не встановлює через це заборону придбання послуг у виконавців.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Щодо твердження відповідача про порушення кримінальної справи за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», то позивачем надано до матеріалів справи копії відповіді на адресу Сумського окружного адміністративного суду Державною податковою адміністрацією України від 03.10.2011 р. № 858/5/09-0016 (а.с. 249 т.11) та копію постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2011 р., згідно з якими кримінальну справу порушену відносно ОСОБА_11 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України,- закрито за відсутністю складу злочину (а.с. 1-5, т.12).

Крім того, перевіркою Охтирського районного відділення «Енергозбут» ВАТ «Сумиобленерго» порушень не встановлено, що підтверджується копією довідки Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.01.2011 №2/2332/24004586 про результати проведеної перевірки (а.с. 181-197 т.10).

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже висновки відповідача про порушення ВАТ «Сумиобленерго» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат 13114,61 гривень по операціям з TOB «С.Дж.Р.Груп».

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що при укладенні договорів сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Також до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

За висновками акту перевірки ВАТ «Сумиобленерго» зависило валові витрати на суму 8084552, 50 грн. вартості ТМЦ, отриманих від TOB «Роксвіл», внаслідок порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , ч.ч. 1, 5 статті 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України.

Як вказано в акті перевірки під час перевірки до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було направлено запит на проведення зустрічної звірки TOB "Роксвіл" №1558/7/23-149 від 12.01.10 р., на який була надана відповідь та надіслано акт від 10.01.2011 р. № 50/233/35987118 про неможливість проведення перевірки контрагента TOB "Роксвіл" у зв'язку з тим, що 22.10.10 р. постановою господарського суду TOB "Роксвіл" визнано банкрутом по справі № Б34/302-10.

Відповідно даних розрахунку комунального податку середньомісячна чисельність працівників на TOB «Роксвіл» складає 1 особа. Основні фонди відсутні, Остання податкова звітність до ДПІ TOB „Роксвіл" надавалась: - з податку на прибуток за I півріччя 2010 року (має статус „до відома"). Відсутні відомості про наявність у підприємства основних фондів, товарно- матеріальних цінностей (запасів). Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Працівниками ГВПМ ДПІ в м. Суми в ході проведення оперативних заходів була отримана інформація, що від імені директора TOB "Роксвіл" ОСОБА_12 на первинних документах податкового обліку по взаємовідносинам TOB "Роксвіл" та ВАТ "Сумиобленерго" розписувалась інша особа. Направлені матеріали для проведення почеркознавчого, дослідження підпису директора TOB "Роксвіл" ОСОБА_12

Через вказане вище відповідач робить висновок про те, що товари за укладеними договорами фактично не поставлялися, угоди є нікчемними.

З таким висновком суд не погоджується через наступне.

Як встановлено відповідачем при перевірці ВАТ «Сумиобленерго було встановлено, що між TOB «Роксвіл» (Постачальник) та ВАТ «Сумиобленерго» (Покупець) був укладений договір № 1405/1 від 14 травня 2009 р. (а.с. 47-48 т.2), за результатами тендерів на закупівлю залізо-бетонних стояків. Тендерну документацію на їх закупівлю запросило 5 підприємств: ТОВ «Росквіл», ЗАТ «Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій», ТОВ «Енергосистема», ЗАТ «Світловодський завод «Спецзалізобетон» та ТОВ «ВФ «Солар» (а.с. 207-211 т. 13).

Тендерні пропозиції подали три юридичні особи - ТОВ «Росквіл», ТОВ «Енергосистема» та ТОВ «ВФ «Солар». За результатами порівняння та оцінки тендерних пропозицій тендерним комітетом ВАТ «Сумиобленерго» переможцем торгів було обрано ТОВ «Росквіл», що підтверджується копією протоколу №2 від 13.04.2009 р. (а.с. 212-215 т. 13).

Договір № 0911/3 від 09 листопада 2009 р. був укладний з ТОВ «Росквіл» без проведення тендерних процедур, але за тією самою ціною за одиницю продукції, яка була встановлена в договорі № 1405/1 від 14 травня 2009 р. (а.с. 139-141 т.2).

Договори № 1201/6 та 1201/07 від 12 січня 2010 р. (а.с. 151-152, 225-226 т.2) укладені з ТОВ «Росквіл» за результатами тендерів на закупівлю залізо-бетонних стояків. Тендерну документацію на їх закупівлю запросило 4 підприємства: ТОВ «Росквіл», ЗАТ «Об'єднання Дніпроенергобудпром», ТОВ «Енергосистема» та ТОВ «ВФ «Солар» (а.с. 217-220 т. 13).

Тендерні пропозиції подали три юридичні особи - ТОВ «Росквіл», ТОВ «Енергосистема» та ТОВ «ВФ «Солар». За результатами порівняння та оцінки тендерних пропозицій тендерним комітетом ВАТ «Сумиобленерго» переможцем торгів було обрано ТОВ «Росквіл», що підтверджується копією протоколу №2 від 14.12.2009 р. (а.с. 221-225 т. 13).

Предметом вищевказаних укладених договорів є постачання стояків залізобетонних віброваних різних марок. Постачальник зобов'язується передати у власність покупцю продукцію та оплатиш її за цінами, встановленими цім договором.

Реальність здійснених операцій за вищевказаними договорами з придбання продукції підтверджується, зокрема, копіями специфікацій до договорів (а.с. 49-56, 142, 153, 227 т. 2) копіями рахунків-фактур (а.с. 57, 59, 70, 76, 78, 90, 101, 115, 127, 133, 143, 154, 163, 168, 228 т. 2).

Отримання товару відбувалося за видатковими накладними №29/05-5 від 29.05.2009 р. на суму 196000,00 грн., №01/06-1 від 01.06.2009 на суму 161790,00 грн., №24/06-1 від 24.06.2009 на суму 98000,00 грн., №22/07-1 від 22.07.2009 на суму 546000,00 грн., №27/07-1 від 27.07.2009 на суму 161790,00 грн., №31/08-2 від 31.08.2009 на суму 546000,00 грн., №21/09-3 від 21.09.2009 на суму 436800,00 грн., №23/09-1 від 23.09.2009 на суму 109200,00 грн., №30/10-3 від 30.10.2009 на суму 436800,00 грн., №06/11-4 від 06.11.2009 на суму 109200,00 грн., №30/11-7 від 30.11.2009 на суму 98000,00 грн., №21/12-3 від 21.12.2009 на суму 98000,00 грн., №30/11-6 від 30.11.2009 на суму 327600,00 грн., №26/02-8 від 26.02.2010 на суму 1635600,00 грн., №26/02-9 від 26.02.2010 на суму 294000,00 грн., №03/03-1 від 03.03.2010 на суму 436800,00 грн., №03/03-2 від 03.03.2010 на суму 377510,00 грн., №09/03-1 від 09.03.2010 на суму 1092000,00 грн., №09/03-2 від 09.03.2010 на суму 98000,00 грн., №15/03-1 від 15.03.2010 на суму 435600,00 грн., №15/03-2 від 15.03.2010 на суму 98000,00 грн., №15/03-3 від 15.03.2010 на суму 161790,00 грн., №17/05-1 від 17.05.2010 на суму 130072,50 грн., усього на суму 8084552,50 грн. (а.с. 65, 68, 74, 82, 88, 95, 106, 113, 120, 125, 131, 137, 147, 172, 176, 195, 200, 203, 214, 216, 221,223, 232 т.2).

Також на підтвердження реальності угод позивачем було надано копії прибуткових накладних (а.с. 33-55 т.12), виписок із журналів обліку виданих довіреностей (а.с. 64, 73, 81, 94, 105, 119, 130, 136, 146, 171, 231 т.2).

Транспортування придбаних залізо-бетонних стояків підтверджується копіями залізничних накладних (а.с. 66, 67, 69, 75, 83-87, 88, 96-100, 107-109, 114, 121-124, 126, 132, 138, 148-150, 173-175, 177-194, 196-199, 201, 204-213, 215, 217-220, 222, 224 т.2); копією договору перевезення автомобілем № 1508/02 від 15.08.2008 р. (а.с. 233-234 т.2); актом здачі-прийняття робіт (а.с. 235, т. 2); копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 236-237 т.2); копіями подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 56-189 т. 12).

Розрахунки за поставлений товар підтверджуються копіями платіжних доручень (а.с. 58, 60, 71, 77, 79, 91, 102, 116, 128, 134, 144, 155, 157, 159, 164, 166, 169, 229 т. 2) та копіями банківських виписок (а.с. 61-63, 72, 80, 92-93, 103-104, 117-118, 129, 135, 145, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 170, 230 т.2).

Як встановлено при перевірці у бухгалтерському обліку ВАТ "Сумиобленерго'" операції з придбання товару від TOB "Роксвіл" відображені по дебету рахунку 20 "Виробничи запаси" та кредиту рахунку 63.01.02 "Розрахунки з постачальниками за ТМЦ": у травні 2009 р. у сумі 196000грн., у червні 2009 р. у сумі 259790 грн., у липні 2009 р.у сумі 707790 грн., у серпні 2009 р. у сумі 546000грн., у вересні 2009 р. у сумі 546000 грн., у жовтні 2009 р. у сумі 436800 грн., у листопаді 2009 р. у сумі 534800грн., у грудні 2009 р. у сумі 98000 грн., у лютому 2010р. у сумі 1929600 грн., у березні 2010 р. у сумі 2699700 грн., у травні 2010 р. у сумі 130072,5 грн.

Використання придбаного у ТОВ «Роксвіл» товару у господарській діяльності підтверджується багаточисельними копіями накладних на внутрішнє переміщення матеріалів, розрахунками фактичної вартості ремонтних робіт, актами по ремонту підстанцій, актами на технічне обслуговування під напругою (а.с. 34 т.4 - а.с. 125 т. 10).

ТОВ «Роксвіл» було включено до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 029402, видану станом на 17.08.2011 р., в якій зазначено, що 01.02.2011 р. було вчинено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом (а.с. 140-143, т. 10).

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, внесення інформації про відсутність TOB «Роксвіл» за юридичною адресою підтверджується записом №4 від 27.09.2010 р. вищевказаної довідки, тоді як взаємовідносини ВАТ «Сумиобленерго» з TOB «Роксвіл» закінчились 17.05.2010 р., тобто за 4 місяці. В акті перевірки також вказано про те, що TOB «Роксвіл» звітувало до податкових органів, остання податкова звітність з податку на прибуток подавалась за півріччя 2010 р., що охоплює час взаємовідносин із ТОВ «Сумиобленерго».

Отже припинення ведення господарської діяльності з боку TOB «Роксвіл», що мало місце у другій половині 2010 року, ніяк не стосується господарських операцій, що відбувались протягом 2009 та п'яти місяців 2010 року.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже висновки відповідача про порушення ВАТ «Сумиобленерго» п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому позивачем правомірно включено до складу валових витрат 8084552,50 гривень по операціям з TOB «Роксвіл».

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що при укладенні договорів сторони не мали наміру створювати правові наслідки, які ними обумовлювались.

Також до суду не надано доказів щодо наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

За висновками акту перевірки ВАТ «Сумиобленерго» безпідставно включило до складу валових витрат вартість юридичних послуг, отриманих від приватних підприємців, на загальну суму 1731650,00 гривень, внаслідок порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону «Про оподаткування прибутку підпрємств».

Так, між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_13 було укладено договір про надання юридичних та консультаційних послуг №2601/1 від 26.01.2009 р. (а.с. 239-240 т.1). Позивач вважає, що фактичне надання послуг підтверджується наданими до справи копіями актів про надання послуг по договору, а саме: від 01.04.2009 на суму 46800,00 грн., від 05.05.2009 на суму 46800,00 грн., від 19.05.2009 на суму 13200,00 грн., від 02.06.2009 на суму 46800,00 грн., від 01.07.2009 на суму 46800,00 грн., від 03.08.2009 на суму 46800,00 грн., усього на суму 247200,00 грн. (а.с. 241, 245 т.2; а.с. 1, 5, 9, 13 т.3).

Між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_14 було укладено договори про надання юридичних та консультаційних послуг № 0412/1 від 04.12.2009 р., № 0412/2 від 04.12.2009 р., № 0412/3 від 04.12.2009 р. та № 2212/2 від 22.12.2009 р. (а.с. 17, 24, 30, 38 т. 3). Як вважає позивач фактичне надання послуг підтверджується копіями актів приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2009 р. на суму 40000,00 грн., від 07.12.2009 на суму 40000,00 грн., від 07.12.2009 на суму 40000,00 грн., від 23.12.2009 на суму 8700,00 грн., усього на суму 128700,00 грн. (а.с. 19, 25, 31, 39 т.3).

Також між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_15 було укладено договори про надання юридичних та консультаційних послуг № 0608/2 від 06.08.2009 р. та №1101/3 від 11.01.2010 р. (а.с. 43-44, 89 т.3). Як вважає позивач фактичне надання послуг підтверджується копіями актів про надання послуг за договорами від 01.09.2009 р. на суму 47300, 00 грн., від 22.09.2009 р. на суму 24750, 00 грн., від 23.09.2009 р. на суму 24750,00 грн., від 05.10.2009 р. на суму 47300, 00 грн., від 12.10.2009 р. на суму 41250, 00 грн., від 16.10.2009 р. на суму 29150, 00 грн., від 02.11.2009 р. на суму 47300, 00 грн., від 04.11.2009 р. на суму 31900, 00 грн., від 09.11.2009 р. на суму 35200, 00 грн., від 11.11.2009 р. на суму 33000, 00 грн., від 30.11.2009 р. на суму 30250,00 грн., від 07.12.2009 р. на суму 47300, 00 грн., від 11.01.2010 р. на суму 46800, 00 грн., від 19.01.2010 р. на суму 25650, 00 грн., від 21.01.2010 р. на суму 26100, 00 грн., від 05.02.2010 р. на суму 48150, 00 грн., від 01.03.2010 р. на суму 51300, 00 грн., від 09.03.2010 р. на суму 53550, 00 грн., від 12.04.2010 р. на суму 48150,00 грн., від 19.04.2010 р. на суму 14400, 00 грн., усього на суму 753550, 00 грн. (а.с. 45, 49, 50, 55, 59, 63, 67, 68, 73, 77, 81, 85, 90, 94, 99, 103, 107, 111, 115, 116 т.3).

Крім того, між ВАТ «Сумиобленерго» та приватним підприємцем ОСОБА_16 було укладено договори про надання юридичних та консультаційних послуг № 2601/2 від 26.01.2009 р. та № 1101/2 від 11.01.2010 р. (а.с. 121-122, 194 т.3).

Як вважає позивач фактичне надання послуг підтверджується копіями актів про надання послуг від 02.04.2009 р. на суму 30000, 00 грн., від 03.04.2009 р. на суму 35200, 00 грн., від 06.04.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 05.05.2009 р. на суму 28200, 00 грн., від 12.05.2009 р. на суму 17000, 00 грн., від 27.05.2009 р. на суму 16000, 00 грн., від 11.06.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 20.07.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 07.08.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 27.08.2009 р. на суму 20000, 00 грн., від 07.09.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 22.09.2009 р. на суму 25000, 00 грн., від 23.09.2009 р. на суму 25000, 00 грн., від 05.10.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 07.10.2009 р. на суму 30000, 00 грн., від 16.11.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 09.12.2009 р. на суму 13000, 00 грн., від 14.01.2010 р. на суму 13050, 00 грн., від 18.01.2010 р. на суму 11250, 00 грн., від 20.01.2010 р. на суму 27450, 00 грн., від 05.02.2010 р. на суму 51300, 00 грн., від 09.02.2010 р. на суму 14850, 00 грн., від 10.02.2010 р. на суму 10800, 00 грн., від 26.02.2010 р. на суму 37350, 00 грн., від 02.03.2010 р. на суму 14850, 00 грн., від 04.03.2010 р. на суму 10800, 00 грн., від 10.03.2010 р. на суму 51300,00 грн., від 12.03.2010 р. на суму 28800,00 грн., усього на суму 602200, 00 грн. (а.с. 123, 127, 132, 136, 140, 145, 150, 155, 159, 164, 168, 171, 172, 178, 182, 186, 190, 195, 199, 203, 207, 211, 215, 219, 223, 227, 228, 229 т.3).

Як зазначає позивач послуг було надано на загальну на суму 1731650,00 грн., які ним були отримані фактично, правомірно включив до складу валових витрат вказану суму вартості отриманих послуг і вважає, що ДПІ в м. Суми неправомірно донараховано суми податкового зобов'язання в розмірі 432913, 00 грн.

Суд не погоджується із даними твердженнями позивача, виходячи з наступного.

Суд погоджується з висновками відповідача, що витрати на придбання послуг по договорам із приватними підприємцями не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача. Як підтверджено в судовому засіданні представниками позивача, а також як вбачається із копій виписок штатного розпису підприємства, у позивача передбачено і працював в перевіряємий період юридичний відділ (а.с. 107-195 т. 13).

Суд зазначає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договорів про надання юридичних та консультаційних послуг не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти надання послуг не відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

В актах надання послуг відсутні обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожного окремого виду наданих послуг та деталізація наданих консультаційних послуг. Акти не містять посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції. Отже, суд вважає, що перелічені вище акти прийому -передачі виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Таким чином, суд погоджується із висновком ДПІ в м. Суми про те, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат суму вартості юридичних та консультаційних послуг за перевіряємий період в розмірі 1731650, 00 грн., і вважає, що ДПІ в м. Суми правомірно донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 432913, 00 грн.

Посилання позивача про недопущення його до участі у прийнятті спірного повідомлення-рішення не береться судом до уваги, оскільки така присутність чи відсутність при прийнятті рішення податковим органом не впливає на суть виявлених порушень чинного законодавства та відповідальності за його порушення.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.05.2011 року № 000502314/0/37016 про збільшення суми грошового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству "Сумиобленерго" з податку на прибуток в частині донарахування суми податку в розмірі 2213955, 00 грн. за основним платежем та 553488, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню, а в частині донарахування суми податку на прибуток в розмірі 432913, 00 грн. основного платежу та 108228, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій - такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 11.05.2011 року № 000502314/0/37016 про збільшення суми грошового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству "Сумиобленерго" з податку на прибуток в частині донарахування суми податку в розмірі 2213955, 00 грн. (два мільйони двісті тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень) за основним платежем та 553488, 75 грн. (п'ятсот п'ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень 75 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. < Сума стягнення (цифрами) > < Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков

З оригіналом згідно

Суддя Ю.В. Бадюков