Постанова

від 19.10.2010 по справі 2а-3615/10/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року справа №2а-3615/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі за позовом Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у задоволенні уточненого позову Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області про визнання протиправними дій відповідача щодо розподілу та спрямування на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в порядку календарної черговості його виникнення, сум сплачених Підприємством Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11, з призначенням платежу за лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року та зобов'язання відповідача суми сплачені Підприємством Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 зарахувати у відповідності з призначенням платежу та внести відповідні зміни до картки особового рахунку Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 - відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скарга вмотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В доповненнях до апеляційної скарги позивач доповнив доводи апеляційної скарги, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції зробив вірний висновок відносно того, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, але всупереч цьому висновку суд вирішив, що самостійне зарахування коштів відповідачем на інші рахунки всупереч волевиявленню позивача є законним, тому вважає, що суд порушив ст. 19 Конституції України. На думку позивача, суд не застосував ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно якої обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів у відповідності до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Підприємство Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 є юридичною особою, платником податку на додану вартість та знаходиться на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області.

Позивачем до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі - Алчевська ОДПІ) були подані наступні декларації з податку на додану вартість: 19.03.2009 року - за лютий 2009 року, з визначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 55602 грн.; 17.04.2009 р. - за березень 2009 року з визначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 54291 грн.; 19.05.2009 р. - за квітень 2009 року з визначенням суми ПДВ до сплати у бюджет у сумі 53258 грн.; 16.10.2009 року - за вересень 2009 року, з визначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 64761 грн.; 20.11.2009 року - за жовтень 2009 року, з визначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 67169 грн.; 21.12.2009 року - за листопад 2009 року, з визначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 63933 грн.; 20.01.2010 року - за грудень 2010 року, з визначенням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 68652 грн. (арк. справи 97-103).

На підтвердження оплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий-грудень 2009 року позивачем надані наступні копії платіжних доручень.

Платіжним дорученням № 67 від 13.03.2009 позивач сплатив 11800,00 грн. (арк. справи 45), платіжним дорученням № 73 від 20.03.2009 - 25630,00 грн. (арк. справи 46), платіжним дорученням № 90 від 24.03.2009 - 800,00 грн. (арк. справи 48), платіжним дорученням № 92 від 27.03.2009 (арк. справи 47), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за лютий 2009 року».

Платіжним дорученням № 97 від 16.04.2009 позивач сплатив 25790,00 грн. (арк. справи 49), в якому в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за березень 2009 року».

Платіжними дорученнями № 121 від 12.05.2009 позивач сплатив 10000,00 грн. (арк. справи 50), платіжним дорученням № 145 від 21.05.2009 - 6621,00 грн. (арк. справи 51), платіжним дорученням № 146 від 28.05.2009 - 4900,00 грн. (арк. справи 52), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за квітень 2009 року».

Платіжним дорученням № 175 від 30.06.2009 позивач сплатив 17588,55 грн. (арк. справи 53), в якому в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за травень 2009 року».

Платіжним дорученням № 203 від 31.07.2009 позивач сплатив 18000,00 грн. (арк. справи 54), в якому в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за червень 2009 року».

Платіжними дорученнями № б/н від 20.08.2009 позивач сплатив 11600,00 грн. (арк. справи 56), платіжним дорученням № 228 від 31.08.2009 - 500,00 грн. (арк. справи 55), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за липень 2009 року».

Платіжними дорученнями № 249 від 22.09.2009 позивач сплатив 13000,00 грн. (арк. справи 60), платіжним дорученням № 267 від 29.09.2009 - 6460,00 грн. (арк. справи 24), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за серпень 2009 року».

Платіжними дорученнями № 288 від 13.10.2009 позивач сплатив 8760,00 грн. (арк. справи 57), платіжним дорученням № 290 від 20.10.2009 - 19404,00 грн. (арк. справи 11), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за вересень 2009 року».

Платіжними дорученнями № 323 від 12.11.2009 позивач сплатив 14000,00 грн. (арк. справи 61), платіжним дорученням № 330 від 24.11.2009 - 15300,00 грн. (арк. справи 10), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за жовтень 2009 року».

Платіжними дорученнями № 352 від 10.12.2009 позивач сплатив 20000,00 грн. (арк. справи 63), платіжним дорученням № 372 від 24.12.2009 - 16000,00 грн. (арк. справи 28), в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за листопад 2009 року».

Платіжними дорученнями № 5 від 12.01.2010 позивач сплатив 10000,00 грн. (арк. справи 15), платіжним дорученням № 19 від 22.01.2010 - 27328,00 грн. (арк. справи 14), платіжним дорученням № 61 від 26.02.2010 - 2000,00 грн., в яких в реквізиті «призначення платежу» зазначено «Ж; 101; 08680313; податок на додану вартість згідно розрахунку за грудень 2009 року».

Згідно зворотного боку облікової картки платника податку на додану вартість -Підприємство Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 станом на 31.12.2009 року має заборгованість зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2903294,26 грн., а суми сплачені наданими позивачем платіжними дорученнями зараховано на погашення існуючого податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо розподілу сум, сплачених позивачем, не за призначенням платежу, з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно ст. 361 ЦК України, право власності є речовим правом, а об'єктами речових прав є, зокрема, і грошові кошти. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України

Кошти, які зберігаються на поточному банківському рахунку позивача, в силу вищевказаних норм, є його власним майном, яким він розпорядився, перерахувавши на сплату поточних податкових зобов'язань. Таке волевиявлення власника відображено в платіжних дорученнях, в розділі В«призначення платежуВ» .

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. (далі Закону України № 2181) джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Предметом спору є зарахування відповідачем сплачених позивачем сум податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2010 року в рахунок податкового боргу та пені, які не вказані в призначені платежу.

Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплаченої позивачем суми податку на додану вартість в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи п.п. 7.7 ст. 7 Закону України № 2181.

Як встановлено, Підприємством Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 при сплаті узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість чітко вказувало у платіжних дорученнях призначення платежів та за який період сплачується ПДВ.

Проте, Алчевська ОДПІ при розрахунку податкового боргу і пені, не прийняла до уваги призначення платежу, а керувалась п. 7.7. Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» .

Колегія суддів, не приймає до уваги такі посилання відповідача.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Зазначена норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Вона не встановлює право податкового органу здійснювати перерозподіл чи змінювати призначення платежів спрямованих платником податків на сплату визначеного ним у платіжному документі податку. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» або іншими законами з питань оподаткування. Платник податків, як власник коштів, вправі розпоряджатися своїм майном на власний розсуд в разі відсутності законодавчих чи інших обмежень його права. Відповідач належним чином не довів наявність таких обмежень у позивача та правомірність свого рішення про використання отриманих від позивача суми за іншим призначенням, відмінним від того, яке вказав позивач в платіжних дорученнях.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зміни призначення платежу, зарахування сплачених позивачем сум в рахунок погашення іншого податкового боргу.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції та посилання відповідача стосовно порушення позивачем п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунків Україні в національній валютіВ» , затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22 в частині не зазначення в платіжних дорученнях повної інформації про платіж та документи.

Колегія суддів дійшла висновку, що у вищенаведених платіжних дорученнях позивачем вказана достатня інформація для визначення виду платежу та документ, на підставі якого сплачуються кошти.

За таких умов, вимоги позивача про визнання дій відповідача неправомірними щодо розподілу та спрямування на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в порядку календарної черговості та зобов'язання Алчевську ОДПІ суми сплачені позивачем зарахувати у відповідності з призначенням платежу та внести відповідні зміни до картки особового рахунку позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі № 2а-3615/10/1270 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2010 року у справі № 2а-3615/10/1270 - скасувати.

Позовні вимоги Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо розподілу та спрямування на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в порядку календарної черговості його виникнення, сум сплачених Підприємством Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11, з призначенням платежу за лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року.

Зобов'язати Алчевську ОДПІ суми сплачені Підприємством Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11 зарахувати у відповідності з призначенням платежу та внести відповідні зміни до картки особового рахунку Підприємства Брянківської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 11.

Постанова апеляційного суду вступає в законну силу через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів