Постанова

від 27.08.2015 по справі 815/1711/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 р. Справа № 815/1711/15

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 судді -ОСОБА_2 судді -ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_4 адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КАДУІМ-ІМПОРТ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАДУІМ-ІМПОРТ» до Південної митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «КАДІУМ-ІМПОРТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби (далі ГУДК) України в Одеській області, про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610216/2 від 05.11.2014 року;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00664 від 05.11.2014 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він задекларував переміщення імпортного товару через митний кордон України, подавши всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості: зовнішньоекономічний договір; рахунок-фактуру (інвойс); банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару; інші документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи тощо. При цьому, числові значення митної вартості товару не містили будь-яких розбіжностей між собою. Не зважаючи на це, Південна митниця Міндоходів безпідставно відмовила у митному оформленні за заявленою митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610216/2 від 05.11.2014 року, яким митна вартість товарів, була відкоригована та визначена за резервним методом на рівні 5,00 дол. США за 1 кг. нетто.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при перевірці наданих документів для підтвердження митної вартості товару вказаного у МД, відповідачем було встановлено, що у документах містяться розбіжності, а саме: у пакувальному листі від 12.09.2014 року № б/н вказана невірна дата зовнішньоекономічного договору 12.06.2014 року, тоді як зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014 року, окрім того, згідно п. 3.9 вказаного договору від 12.09.2014 року продавець повинен надати покупцеві відвантажувальну документацію - калькуляцію витрат на вантаж завірену ОСОБА_5 палатою країни походження товару, проте надана позивачем калькуляція не завірена ОСОБА_5 палатою країни походження товару та взагалі видана на інший договір та іншу специфікацію до контракту, а саме на контракт від 12.06.2014 року № 20140612 та специфікацію № 2 від 14.08.2014 року. Також, представник відповідача вказав на те, що в наданому позивачем платіжному документі банку від 22.10.2014 року відсутнє посилання на інвойс. У зв'язку з ненаданням на вимогу митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості митницею правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації.

Третя особа - ГУДК України в Одеській області не надала пояснень по суті спору.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у задоволені адміністративного позову ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ», вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

12 вересня 2014 року між TOB «КАДІУМ-ІМПОРТ», як покупцем, в особі директора ОСОБА_4 та «YIWU SALAM IMPORT & EXPORT CO., LTD» (Yiwu City Zhejiang, China), як продавцем, в особі директора Mr. ABUDUSALAMU LAXIDING, укладено зовнішньоекономічний договір - договір купівлі-продажу №20140912, у відповідності до п. 1.1 якого, продавець передає у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених даним Договором. Товаром в даному договорі є необроблена тканина, готова тканина або махрові вироби. Якість, кількість та інша деталізація товару має бути вказана в додаткових погодженнях до даного договору (Специфікаціях) на кожну поставку товару. В межах цього договору покупцем ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ», як декларантом, здійснено переміщення відповідного товару через митний кордон України. З метою дотримання митного контролю та митного оформлення товару декларантом TOB «КАДІУМ-ІМПОРТ» до Південної митниці Міндоходів подано митну декларацію №500060001/2014/036594 від 04 листопада 2014 року, в якій товар був задекларований у митний режим «імпорт». Відповідно до Специфікації №1 від 12.09.2014 року до договору, товаром є тканина в рулонах, шириною 220 см., довжиною 2013346 м., вартістю 0,48 долара США за 1 метр погонний.

Митна вартість товару відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та склала 96646,08 доларів США. До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014 року №20140912, Специфікація №1 від 12.09.2014, доповнення до договору, коносамент, банківський платіжний документ від 22.10.2014 року № б/н, пакувальний лист від 12.09.2014 та інші товаросупровідні документи.

У зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів та у зв'язку з тим, що у поданих декларантом документах містилися розбіжності, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

05.11.2014 року декларант (ОСОБА_6В.) повідомив Південну митницю Міндоходів про неможливість надання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Південна митниця Міндоходів відмовила позивачу в митному оформленні та пропуску товарів по МД №500060001/2014/00664 від 04.11.2014 року, про що 05.11.2014 року складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00664 від 05.11.2014 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім того, Південна митниця Міндоходів прийняла 05.11.2014 року рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610216/2, згідно якого відповідачем було визначено митну вартість товарів, які вже оформлені на рівні - 5,00 доларів США за кг нетто.

Для випуску товарів у вільний обіг ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ» подало митну декларацію №5000600001/2014/036875 від 06.11.2014 року з урахуванням рішення про коригування митної вартості. Для випуску товарів у вільний обіг ТОВ «КАДІУМ-ІМПОРТ» на підставі ч.7 ст. 55 Митного кодексу України сплатило митні платежі, розраховані декларантом за митною вартістю товару, визначеною органом доходів і зборів згідно рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610216/2 від 05.11.2014.

Під час здійснення Південною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: у пакувальному листі від 12.09.2014 року № б/н вказана невірна дата зовнішньоекономічного договору 12.06.2014 року, тоді як зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014 року, окрім того, згідно п. 3.9 вказаного договору від 12.09.2014 року продавець повинен надати покупцеві відвантажувальну документацію - калькуляцію витрат на вантаж завірену ОСОБА_5 палатою країни походження товару, проте надана позивачем калькуляція не завірена ОСОБА_5 палатою країни походження товару та видана на інший договір та іншу специфікацію до контракту, а саме на контракт від 12.06.2014 року № 20140612 та специфікацію №2 від 14.08.2014 року, в наданому позивачем платіжному документі банку від 22.10.2014 року відсутнє посилання на інвойс.

За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості товару - резервний.

З метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару відповідачем було проведено аналіз бази даних ЄАІС Міндоходів та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим: за товаром (митна декларація від 21.08.2014 року № 807100002/2014/001816), тому митну вартість визнано на рівні - 5,00 доларів США за кг нетто.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг, додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару декларантом або уповноваженою особою позивача відповідачу надано не було.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у митниці виникли обґрунтовані сумніви з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів, тому митниця правомірно витребувала у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Також, на думку суду, митниця обґрунтовано обрала резервний метод визначення митної вартості.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення є правомірними.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч.3).

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч.5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7).

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

З матеріалів справи вбачається, що в документах, поданих декларантом для митного оформлення товару, митниця виявила такі розбіжності: у пакувальному листі від 12.09.2014 року № б/н вказана невірна дата зовнішньоекономічного договору 12.06.2014 року, тоді як зовнішньоекономічний договір від 12.09.2014 року; згідно п.3.9 вказаного договору від 12.09.2014 року продавець повинен надати покупцеві відвантажувальну документацію - калькуляцію витрат на вантаж завірену ОСОБА_5 палатою країни походження товару, проте надана позивачем калькуляція не завірена ОСОБА_5 палатою країни походження товару та видана на інший договір та іншу специфікацію до контракту, а саме на контракт від 12.06.2014 року №20140612 та специфікацію №2 від 14.08.2014 року; в наданому позивачем платіжному документі банку від 22.10.2014 року відсутнє посилання на інвойс.

Стосовно розбіжностей пакувального листа, колегія суддів зазначає наступне.

В пакувальному листі (а.с.26-28) зазначений вказаний номер контейнеру в якому знаходиться задекларований товар - №NYKU5558273, що вказує на належність товару до коносаменту (Bill of Lading) ZIMUSNH9084245 від 16.09.2014 року (а.с.21). Також, відомості про контейнер №NYKI 5558273 зазначені в інвойсі №120914 від 12.09.2014 (а.с.25).

Таким чином, виявлені розбіжності дати пакувального листа з датою зовнішньоекономічного договору не давали підстави вважати, що вони впливають на заявлену митну вартість товару.

Стосовно розбіжностей в калькуляції витрат, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що калькуляція витрат №143300В0/14762 була оформлена відправником з помилкою. У зв'язку з тим, що внаслідок цієї помилки у митного органу виникли питання до декларанта під час митного оформлення товару, про що декларант повідомив відправника, останній виправив вказану помилку шляхом перевидання калькуляції витрати та перезасвідчення її в ОСОБА_7 по Сприянню Міжнародної Торгівлі, ОСОБА_7 ОСОБА_5 міжнародної торгівлі (а.с.36).

13 листопада 2014 року позивач представив відповідний пояснювальний лист ОСОБА_7 сторони до митного органу.

Як зазначалось вище, згідно з п.1 ч.5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Однак, митний орган не скористався своїм правом упевнитися, що неточність калькуляції витрат є формальною та не запропонував позивачу підтвердити достовірність калькуляції витрат, натомість відразу дійшов висновку про необхідність подання додаткових документів, у зв'язку з чим колегія суддів вважає цей висновок необґрунтованим.

Стосовно відсутності в платіжному документі банку від 22.10.2014 року посилання на інвойс, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з цим банківським платіжним документом (а.с.22), він засвідчує попередній платіж за тканину відповідно до контракту №20140912 та додану до контракту Специфікацію №1 від 12 вересня 2014 року.

Таким чином, зазначений банківський платіжний документ повністю підтверджує оплату по контракту №20140912, тому, твердження митниці про відсутність посилання в ньому на інвойс, як на підставу витребування у позивача додаткових документів для визначення митної вартості товару є хибними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказані митним органом розбіжності у поданих документах, не є такими, що впливають на визначення складових митної вартості товарів та відповідно, не дають право митному органу на витребування додаткових документів, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про правомірність витребування у позивача додаткових документів.

Крім того, згідно з ч.ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України, згідно з якою, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Колегія суддів звертає увагу, що митниця не обґрунтувала із посиланням на подані декларантом документи неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, а врахувала лише факт неподання позивачем додаткових документів. Разом з тим, зі змісту вищенаведених норм Митного кодексу України слідує, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картка відмови є неправомірними, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «КАДУІМ-ІМПОРТ» до Південної митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КАДУІМ-ІМПОРТ»- задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАДУІМ-ІМПОРТ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південної митниці про коригування митної вартості товарів №500060001/2014/610216/2 від 05.11.2014 року;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Південної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2014/00664 від 05.11.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАДУІМ-ІМПОРТ» судові витрати в розмірі 3032 грн.82 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л ОСОБА_1 Суддя: ОСОБА_2 Суддя: ОСОБА_3