3/136/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.09 Справа № 3/136/09
Суддя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РПА “БРІСК”, м. Харків
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “РІК - 2006”, м. Запоріжжя
про стягнення боргу за договором купівлі-продажу в сумі 14 518, 51 грн.
Суддя Соловйов В.М.
Представники:
від позивача: Івахненко С.І., довіреність №11/08 від 31.08.2009р.
від відповідача: Стародворська Л.В., директор, протокол №2 зборів учасників від 21.01.2008р.
ТОВ РПА “БРІСК” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “РІК-2006” про стягнення боргу в сумі 14 518, 51 грн. за договором купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.526, 530, 625 ЦК України, ст. 1, 12, 54 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 19.06.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/136/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 15.07.2009р. об 11 годині 00 хвилин.
Ухвалою від 15.07.2009р. розгляд справи відкладений до 22.07.2009р. об 11 годині 40 хвилин.
Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. від 22.07.2009р. строк вирішення спору по справі продовжений до 16.09.2009р.
Ухвалою від 22.07.2009р. розгляд справи відкладений до 15.09.2009р. о 12 годині 00 хвилин.
Позивачем надавалися суду заяви про уточнення позовних вимог від 14.07.2009р., від 21.07.2009р., від 28.08.2009р. та від 15.09.2009р. які було прийнято судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.
В заяві про уточнення позовних вимог від 15.09.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача 10 000, 00 грн. основного боргу, 196, 88 грн. - 3 % річних від простроченої суми, 1 279, 80 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 1 575, 31 грн. пені та судові витрати.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 15.09.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві від 09.06.2009р. № 21/06 та з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р. у розмірі 13 051, 99 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р. З серпня 2008р. по 15.12.2008р. позивач здійснив відповідачу поставку продукції.
Згідно з п. 5.4 договору оплату за товар відповідач здійснює на наступних умовах: перший етап оплати в розмірі 30 % від суми поставок здійснюється не пізніше 30.10.2008р., другий етап оплати в розмірі 30 % від суми поставок здійснюється не пізніше 30.11.2008р., третій етап оплати в розмірі 40 % від суми поставок здійснюється не пізніше 25.12.2008р. Відповідач лише частково сплатив грошові кошти за товар внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 10 000, 00 грн.
Також позивач надав акт звірки взаємних розрахунків від 15.09.2009р., який підписаний представниками обох сторін. Згідно вказаному акту станом на 15.09.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 000, 00 грн. основного боргу.
Відповідач визнав суму боргу у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ РПА “БРІСК” (підприємство) та ТОВ “РІК-2006” (дистриб'ютор) було укладено договір купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р. (надалі - договір), за яким підприємство продає з метою дистриб'юції колекцію щоденників та алфавітних книжок ТМ “BRISK-OFFICE”-2009, які виробляються підприємством в асортименті відповідно до попередніх заявок та по цінам відповідно до специфікації, а в разі відсутності специфікації-відповідно діючих прайс-листів підприємства на момент відвантаження(п. 1.1 Договору).
Накладною № 4448 від 07.11.2008р. підтверджується отримання відповідачем товару на загальну суму 42 440, 00 грн. Вказаний товар був отриманий представником ТОВ “РІК-2006” Гордієнко Н.В., який діяв на підставі довіреності відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей № 81 від 07.11.2008р.
Відповідно до п. 4.4 договору оплата за поставлену продукцію провадиться дистриб'ютором поетапно: перший етап оплати в розмірі 30 % від суми поставок здійснюється не пізніше 30.10.2008р., другий етап оплати в розмірі 30 % від суми поставок здійснюється не пізніше 30.11.2008р., третій етап оплати в розмірі 40 % від суми поставок здійснюється не пізніше 25.12.2008р.
Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у сумі 32 440, 00 грн. в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог у сумі 10 000, 00 грн. Вказана заборгованість підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 15.09.2009р., який підписаний представниками сторін.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В даному випадку відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар у строки, які передбачено п. 4.4 договору, а саме: оплата за поставлену продукцію провадиться дистриб'ютором поетапно: перший етап оплати в розмірі 30 % від суми поставок здійснюється не пізніше 30.10.2008р., другий етап оплати в розмірі 30 % від суми поставок здійснюється не пізніше 30.11.2008р., третій етап оплати в розмірі 40 % від суми поставок здійснюється не пізніше 25.12.2008р.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензії вих. № 12/05 та № 13/05 від 18.05.2009р. з вимогою перерахувати суму заборгованості у розмірі 12 000, 00 грн. за отриманий товар.
Претензія відповідачем отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 270828 від 27.05.2009р. Відповідач відповіді на претензії не надав, після цього здійснив розрахунок з позивачем на суму 2 000, 00 грн.
Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ “РІК-2006” грошових зобов'язань, вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу по договору купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р. у розмірі 10 000, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 1 279, 80 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми –196, 88 грн. та пеню у розмірі 1 575, 31 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 6.2 договору купівлі-продажу на контрактну партію щоденників № 3 від 18.08.2008р. в разі несвоєчасної оплати продукції дистриб'ютор виплачує підприємству пеню у розмірі 0, 1 % від вартості поставленої продукції за кожний день прострочки.
В той же час, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пеня у розмірі 1 575, 31 грн. нарахована відповідачу за період з 26.12.2008р. по 09.06.2009р., прострочка оплати за поставлену продукцію складає 166 дні. Розрахунок пені (міститься в додатках до позовної заяви) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача та заяви про уточнення позовних вимог, за період з 26.12.2008р. по 09.06.2009р. за прострочення оплати за поставлений товар відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 196, 88 грн. Розрахунок 3 % річних від простроченої суми (міститься в додатках до позовної заяви та в наданих уточненнях до неї) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Господарським судом також встановлено, що сума втрат від інфляції грошових коштів за період січень-червень 2009р. у розмірі 1 279, 80 грн. за поставлений товар розрахована позивачем вірно (розрахунок у додатках до позовної заяви та в наданих уточненнях до неї) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань ТОВ “РІК-2006”, вимоги про стягнення з відповідача 196, 88 грн. –3 % річних від простроченої суми, а також про стягнення 1 279, 80 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 575, 31 грн. пені є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Надміру сплачене державне мито в сумі 9, 82 грн. згідно квитанції № 032кп14 від 10.06.2009р. підлягає поверненню позивачу на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”.
Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РІК-2006” (69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 129-б, кв. 106, р/р 26001010000081 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 34534985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РПА “БРІСК” (61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 117, р/р 2600584012240 в ХОФ АК “Укрсоцбанк” м. Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 24140504) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 88 коп. –3% річних від простроченої суми, 1 279 (одну тисячу двісті сімдесят дев'ять) грн. 80 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 575 (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 31 коп. пені, 145 (сто сорок п'ять) грн. 18 коп. витрат на державне мито і 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Надміру сплачене державне мито в сумі 9 (дев'ять) грн. 82 коп. згідно квитанції №032кп14 від 10.06.2009р. повернути позивачу. Видати довідку.
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 24.09.2009р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2009 |
Оприлюднено | 15.10.2009 |
Номер документу | 4989160 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Соловйов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні