Рішення

від 17.09.2009 по справі 24/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/250

17.09.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохаус Київ"

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція"

Про                    стягнення   2 606,62 грн.

 Суддя: Смілянець В. В.

Представники сторін:

Від позивача:          Мацько І.М. (довіреність від 30.12.2008р.)

Від відповідача:          Мальцев О.В. (довіреність від 18.06.2009р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автохаус Київ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" 2020,33 грн. заборгованості за договором, 241,77 грн. пені, 288,90 грн. збитків від інфляції, 55,62 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

16.07.2009р. через канцелярію суду Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" 2020,33 грн. заборгованості за договором, 241,77 грн. пені, 313,15 грн. збитків від інфляції, 61,77 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" надав суду Відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити, посилаючись на те, що акт виконаних робіт, на який Позивач посилається як на підставу задоволення позовних вимог, не скріплений печаткою Відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автохаус Київ" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" був укладений Договір підряду з технічного обслуговування автомобілів № 044/01-2008 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач (Підрядник) зобов'язувався на свій ризик виконати роботи за завданням Відповідача (Замовника), а Відповідач (Замовник) - прийняти та вчасно оплатити вказані роботи у строк і на умовах, визначених цим Договором.

13 липня 2008 року Позивач надав Відповідачу послуги з технічного обслуговування автомобіля загальною вартістю 2749,45 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № Н4053902 від 13.07.2008р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Щодо посилань Відповідача на те, що Акт виконаних робіт № Н4053902 від 13.07.2008р. не може бути належним доказом, оскільки не скріплений печаткою Відповідача ТОВ "Транс-Вест-Експедиція", суд не приймає до уваги зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 2.3.1. Договору Відповідач (Замовник) зобов'язаний видати своєму представникові належним чином оформлений документ (належним чином оформлене доручення або довіреність (форми № М-2) для підтвердження повноважень свого представника для здійснення відповідних заявок на роботи, що пов'язані з технічним обслуговуванням та/або ремонтом автомобіля(ів) Замовника на СТО та/або отримання товарно-матеріальних цінностей.

Вищевказаний Акт підписаний від імені Відповідача уповноваженою особою за довіреністю Дмітрієвим М.В.

Автомобіль після технічного обслуговування був отриманий уповноваженим представником Відповідача Дмітрієвим М.В. згідно довіреності серії НБГ № 977589 від 10.07.2008р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.4. Договору Замовник (Відповідач) зобов'язується сплачувати вартість виконаних робіт на підставі Акту виконаних робіт у строк не пізніше 3 банківських днів з дати його підписання шляхом перерахування безготівкових коштів банківським переказом на рахунок Позивача (Підрядника).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" частково виконав зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг в розмірі 729,13 грн.

26 січня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з претензією вих. № 01-01/55-АК, яка залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору підряду з технічного обслуговування автомобілів № 044/01-2008 від 29.01.2008р. складає 2020,33 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору підряду з технічного обслуговування автомобілів № 044/01-2008 від 29.01.2008р. в розмірі 2020,33 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Як встановлено ст. 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 241,77 грн., збитків від інфляції - 313,15 грн., 3% річних - 61,77 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 241,77 грн., збитків від інфляції в розмірі 313,15 грн. та 3% річних в розмірі 61,77 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх часткове задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Вест-Експедиція" (юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32; поштова адреса: м. Київ, вул. Пимоненка, 13; код ЄДРПОУ 33943979; р/р 2600444535 в ВАТ  "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 321767, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автохаус Київ" (02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 16; код ЄДРПОУ 30778414; р/р 26007012820405 у ВАТ "Укрексімбанк", МФО 322313) 2020 (дві тисячі двадцять) грн. 33 коп. заборгованості за договором, 241 (двісті сорок одна) грн. 77 коп. пені, 313 (триста тринадцять) грн. 15 коп. збитків від інфляції, 61 (шістдесят одна) грн. 77 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

4.          Рішення надіслати сторонам.

5.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В. В. Смілянець