Рішення

від 01.10.2009 по справі 31/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/308

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/308

01.10.09

За позовом          Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз», м. Миколаїв

До          Товариства з обмеженою відповідальністю «Захистбуд», м. Київ

Про          стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 190 235,52 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          не з'явився                              

Від відповідача          Лукашенко Ю.І. –представник по довіреності

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за не отриманий товар у розмірі 142 398 грн., інфляційних у розмірі 42 055,77 грн. та 3% річних у розмірі 5 781,75 грн., посилаючись на порушення відповідачем строків поставки товару згідно укладеного Договору купівлі-продажу матеріалів № 49/2006-06-1 від 03.07.2006р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.07.2009р.

Представники сторін в судовому засіданні 20.07.2009р. заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання сторін обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2009р. строк вирішення спору було продовжено, а розгляд справи було відкладено на 23.09.2009р.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2009р. не з'явився, проте через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково.

В судовому засіданні 23.09.2009р. було оголошено перерву до 01.10.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання 01.10.2009р. не з'явився.

Представник відповідача частково заперечував проти задоволення позовних вимог, зокрема, в частині стягнення інфляційних, 3% річних, витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 01.10.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.ст. 82-85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2006 року між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу матеріалів № 49/2006-06-1, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити і передати у власність (повне господарське відання) позивача певний товар, а позивач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору предметом постачання є продукція ( в договорі зазначається  товар) а саме : труба 219х6 в заводській ізоляції ГОСТ 10704-80.

Кількість товару складає 20,25 (двадцять п'ять тон двісті п'ятдесят кілограм) тон (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору товар повинен бути поставлений позивачу не пізніше 31.12.2006 р. Ціна товару визначена сторонами ,узгоджена та   складає 5 860 грн. за 1 тонну без ПДВ (п. 4.1. Договору).

Загальна сума Договору становить 142 398 грн. (сто сорок дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн., в т.ч. ПДВ 20% - 23 733 грн. (п. 4.3. Договору).

Порядок розрахунків сторони обумовили в Розділі 5 «Порядок розрахунків»Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору порядок оплати: перерахування коштів позивачем на розрахунковий рахунок відповідача. Форма розрахунків: безготівкова (п. 5.2. Договору).

На виконання умов Договору, згідно наданого Рахунку-фактури № 18/07-06 від 18 липня 2006 р., позивач перерахував на рахунок відповідача 142 399 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3991 від 18 липня 2006р. Належним чином засвідчена копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи та засвідчує факт належного виконання позивачем взятих на себе за Договором зобов'язань і відповідно приймається судом як належний доказ.

          Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не здійснив поставку товару у строк, відповідно до умов  п. 3.1 Договору.

          З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача Претензію № б/н (вих. 04/1468 від 20.08.2008р.), в якій просив відповідача повернути суму попередньої оплати, а також сплатити інфляційні, 3% річних та недоотриманий прибуток.

          У відповіді на Претензію (вих. № 1 від 17.09.2008 р.) відповідач відмовив позивачу у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на неправильне оформлення претензії та необхідність проведення звірки взаємних розрахунків.  

Проте на день розгляду справи у суді договірні  зобов'язання відповідачем щодо  поставки товару не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи порушення відповідачем строків поставки товару та керуючись ст. 693 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму попередньої оплати у розмірі 142 399 грн.  

Статтею 265 ГК України передбачений обов'язок постачальника передати товар покупцю в обумовлені строки, та обов'язок покупця прийняти товар та уплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, здійснивши оплату за товар в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання по поставці товару не виконав, що не заперечується останнім.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 142 399 грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь, у відповідності до ст. 625 ЦК України, інфляційні у розмірі 42 055,77 грн. та 3% річних у розмірі 5 781,75 грн. за користування чужими коштами.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення на користь позивача інфляційних та 3% річних виходячи із наступного.

Відповідно до умов Договору зобов'язання відповідача полягає у здійсненні поставки товару, тобто зобов'язання не є грошовим.

Повернення попередньої оплати не є грошовим зобов'язанням, а є правовими наслідками порушенням умов Договору.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат на 3% річних визнаються судом недоведеним, необґрунтованим та таким, ще не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволених вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 173, 265 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захистбуд»(03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, код ЄДРПОУ 19483596) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, суму попередньої оплати у розмірі 142 398 (сто сорок дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн., державне мито у розмірі 1 423 (одна тисяча чотириста двадцять три) грн. 99 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    Н. І. Качан

Дата підписання рішення 05 жовтня 2009 року.