Рішення

від 05.10.2009 по справі 27/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/333

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/333

05.10.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідарність»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Скан Тек»

про

За зустрічнимпозовомстягнення  1734, 00 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Скан Тек»

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідарність»про                     стягнення 16 391, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.Секретар Приходько Є.П.

Представники:                     

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача:

Журавльова В.В. –представник за довіреністю від 08.07.2008 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солідарність»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скан Тек»заборгованості у розмірі 1 734, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 30.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи до 25.08.2009 року.

01.07.2009 року через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва відповідачем була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідарність»або дозволити залишити притриману суму штрафу за порушення умов договору у розмірі 1 625, 00 грн., стягнути пеню у сумі 14 625, 00 грн., 3 % річних у розмірі 23, 98 грн. та збитки від інфляції у сумі 117, 02 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2009 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Скан Тек»прийнято до розгляду з первісним позовом по справі № 27/333 та призначено розгляд справи на 25.08.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 25.08.2009 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте через загальний відділ діловодства суду частково подав докази, витребувані ухвалою від 30.06.2009 року. Зокрема, позивач на виконання ухвали суду уточнив суму, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме: 1 625, 00 грн. –основного боргу, 94, 24 грн. –3 % річних та 14, 82 грн. –інфляційних нарахувань.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.08.2009 року подав докази, витребувані ухвалами суду від 30.06.2009 року та від 13.07.2009 року, підтримав зустрічні позовні вимоги. У задоволенні первісного позову просив відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року розгляд справи відкладено до 08.09.2009 року  у зв'язку із неявкою представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 08.09.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.08.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.2009 року подав витребувані судом оригінали договору № 17/12/08 від 17.12.2008 року на перевезення вантажу та договору-заявки від 16.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 року розгляд справи відкладено до 22.09.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2009 року відкладено розгляд справи до 05.10.2009 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

02.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СканТек»(надалі - відправник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солідарність»(надалі - перевізник) був укладений договір на перевезення вантажу № 02/01/09-8 (надалі - Договір), за яким перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення і видати його отримувачу, у свою чергу відправник зобов'язується передати перевізнику вантаж зі всією необхідною документацією та оплатити за перевезення вантажу встановлену сторонами плату.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 3.1 Договору даний договір виконується на підставі заявок, які заповнюються сторонами перед кожним перевезенням.

Відповідач надав позивачу заявки на перевезення вантажу № 16/12/08 від 16.12.2008 року та № 22/12/08 від 22.12.2008 року, відповідно до яких позивач зобов'язувався перевезти вантаж за маршрутом Варшава –Бровари та Бровари - Львів.

Позивач свої зобов'язання по перевезенню вантажу виконав, що підтверджується міжнародно-транспортними накладними № 036308 та № 036327, та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-00161/1 від 23.12.2008 року, № ОУ-00161/2 від 23.12.2008 року та № ОУ-0000162 від 24.12.2008 року.

Згідно із умов контракт-заявок № 16/12/08 від 16.12.2008 року вартість послуг по перевезенню становить 6 500, 00 грн., за одне перевезення за маршрутом Варшава –Бровари (перевезення здійснювалося двома автомобілями). Згідно договору-заявки № 22/12/08 від 22.12.2008 року за перевезення вантажу за маршрутом Бровари –Львів перевізна плата складає 1 600, 00 грн. Отже, загальна вартість перевезення вантажу становить 14 600, 00 грн.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково на загальну суму 12 975, 00 грн., що підтверджується випискою по рахунку наявною в матеріалах справи.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 1 625, 00 грн.

Відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву посилається на те, що сума заборгованості у розмірі 1 625, 00 грн. була притримана ним на підставі ст. 629 ЦК України та п. 10.12 договору № 02/01/09-8 від 02.01.2008 року.

Так, згідно із контрактом-заявкою № 16/08/12 встановлено, що датою завантаження є 18.12.2008 року. Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної № 036308 завантаження було здійснено 19.12.2008 року.

Пунктом 5.3.1 Договору встановлено, що перевізник зобов'язаний у випадку відмови від подачі транспортного засобу або запізнення завантаження сплатити відправнику (протягом 5 банківський днів від дня завантаження визначеного в заявці) штраф у розмірі 25% від суми фрахту. У випадку прострочення оплати такого штрафу у визначений строк, перевізник сплачує відправнику пеню у розмірі 5% від суми штрафу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.12 Договору у випадку невиконання перевізником взятих на себе зобов'язань по договору або заявці, проблем з вантажем, відправник має право притримати суму фрахту до повного з'ясування всіх обставин і до повного виконання перевізником вищеназваних зобов'язань.

22.12.2008 року відповідач направив на адресу позивача претензію № 140, відповідно до якої вимагав оплати штраф у сумі 1 625, 00 грн.

Позивач, у встановлений договором строк, штраф не оплатив, тому відповідач на підставі п. 10.12 Договору притримав зазначену суму коштів.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи, суд зазначає наступне.

Дійсно, контрактом-заявкою № 16/08/12 передбачено, що датою завантаження вантажу є 18.12.2008 року. Міжнародною товарно-транспортною накладною № 036308 встановлено, що дата завантаження відбулася 19.12.2008 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем були порушені умови Договору щодо своєчасного завантаження вантажу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5.3.1 Договору встановлено, що у випадку прострочення строку завантаження перевізник повинен сплатити штраф у розмірі 25% від суми фрахту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога про стягнення з позивача штрафу у розмірі 1 625, 00 грн. (6 500, 00 грн. (сума фрахту) * 25%) є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення строку оплати штрафу, відповідач просить суд стягнути з позивача 3% річних у сумі 23, 98 грн. та збитки від інфляції у розмірі 117, 02 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

6 125, 00 грн. * 3% * 180 (з 29.12.2008 року по 26.06.2009 року) / 366 = 23, 98 грн.

Таким чином, 3% річних становлять 23, 98 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

1 625, 00 грн. * 102,9% * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% - 1 625, 00 грн. = 120, 14 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, відповідач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі заявлених відповідачем до стягнення, а саме 117, 02 грн.

До того, ж відповідач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 14 625, 00 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 5.3.1 Договору встановлено, що за порушення строків сплати штрафу перевізник сплачує відправнику пеню у розмірі 5% від суми штрафу за кожен день прострочення.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені становить:

        1 625, 00 грн. * 24% * 3 (з 29.12.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 3, 20 грн.

        1 625, 00 грн. * 24% * 165 (з 01.01.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 176, 30 грн.

        1 625, 00 грн. * 22% * 12 (з 15.06.2009 року по 26.06.2009 року) / 365 = 11, 75 грн.

        Отже, за перерахунком суду загальний розмір пені становить 191, 25 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

        Щодо стягнення заборгованості за первісними позовними вимогами у сумі 1 625, грн., суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню враховуючи наступне.

        Згідно із п. 10.12 Договору у випадку невиконання перевізником взятих на себе зобов'язань по договору або заявці, проблем з вантажем, відправник має право притримати суму фрахту до повного з'ясування всіх обставин і до повного виконання перевізником вищеназваних зобов'язань.

        Отже, відповідач мав право притримати суму оплати тільки до повного з'ясування обставин перевезення та до повного виконання перевізником своїх зобов'язань.

        Перевізник здійснив своє зобов'язання по перевезенню у повному обсязі, що підтверджується штампами на міжнародній товарно-транспортній накладній 036308 та актами здачі-прийняття робіт № ОУ-00161/1 від 23.12.2008 року та № ОУ-00161/2 від 23.12.2008 року, підписаними сторонами та скріпленими печатками.

        Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для притримання суми фрахту.

        Пунктом 5.2.2 Договору встановлено, що відправник зобов'язаний оплатити за перевезення вантажу встановлену сторонами плату.

        Відповідно до контракту-заявки № 16/12/08 оплата перевезення здійснюється протягом 30 банківських днів по оригіналам документів.

        На підтвердження передачі відповідачу оригіналів документів, що підтверджують здійснення перевезення згідно контракту-заявки № 16/12/08, позивач надав суду накладну № 6945-74013. Проте з даної накладної не вбачається, які саме документи були передані відповідачу та відсутній підпис представника відповідача в графі «підпис отримувача».

        В той же час, в матеріалах справи наявні документи, а саме банківська виписка від 17.02.2009 року, яка підтверджує часткову оплату відповідачем за послуги перевезення згідно контракту-заявки № 16/12/08.

        Контрактом-заявкою № 16/12/08 передбачено, що у разі не подання повного пакету оригіналів документів після спливу 30 днів, оплата за перевезення не буде здійснено.

        Враховуючи те, що відповідачем була здійснена часткова оплата послуг перевезення, суд приходить до висновку, що відповідачем були отриманні оригінали документів, що підтверджують здійснення перевезення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за надані послуги відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані послуги у розмірі 1 625, 00 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 94, 24 грн. та 14, 82 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Оскільки суд не може встановити, коли позивачем було передано відповідачу оригінали документів, які підтверджують здійснення перевезення, тому і не можливо встановити з якого дня у відповідача почалося прострочення зобов'язання по оплаті наданих послуг.

        Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

        Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 94, 24 грн. та 14, 82 грн. збитків від інфляції є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

        Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 908, 909, ЦК України, та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Первісний позов задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СканТек»(03151, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 72; код ЄДРПОУ 31404861) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідарність»(45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. 17 вересня, 33, кв. 1; код ЄДРПОУ 32598124) заборгованість у розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 58 коп., та 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті первісних позовних вимогах відмовити.

     4. Зустрічний позов задовольнити частково.

     5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідарність»(45200, Волинська обл., Ківерцівський р-н, м. Ківерці, вул. 17 вересня, 33, кв. 1; код ЄДРПОУ 32598124) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СканТек»(03151, м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 72; код ЄДРПОУ 31404861) штраф у розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 23 (двадцять три) грн. 98 коп., збитки від інфляції у розмірі 117 (сто сімнадцять) грн. 02 коп., пеню у розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 25 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 57 коп., та 37 (тридцять сім) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     6. В решті зустрічних позовних вимогах відмовити.

     7 Після набрання рішенням законної сили видати накази

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.