16/102
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" вересня 2009 р.Справа № 16/102
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/102
за позовом: комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія Кіровоградської області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Сервіс", м. Кіровоград
про стягнення 4391,39 грн.,
представники сторін:
від позивача - Пономарьов Є.А. , довіреність № 4 від 04.01.09 р.;
від відповідача - участі не брав
Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2193,57 грн., пені в сумі 2121,36 грн., інфляційних втрат в сумі 58,98 грн., трьох відсотків річних в сумі 17,48 грн., а також судових витрат.
Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, хоча є належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 425033 (а.с. 46).
Згідно письмових заперечень на позовну заяву, які направлені відповідачем на адресу суду, останній зазначає, що у зв'язку з кризою не мав можливості погасити заборгованість за поставлену теплову енергію в обумовлені договором строки, проте станом на 29.09.09 р. заборгованість погашена ним в повному обсязі. Відповідач також просить не застосовувати до нього штрафні санкції (а.с. 48).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
01.01.08 р. між комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (далі - Енергопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-Сервіс" (далі - Споживач) укладено договір № 460 на постачання теплової енергії окремих приміщень, розташованих в опалювальній будівлі (далі - Договір, а.с.7-8).
Відповідно до умов Договору Енергопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію у відповідності з діючими нормами теплопостачання, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію по встановленим тарифам (цінам) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).
Теплова енергія постачається Споживачеві в об'ємах, зазначених в додатку 1, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.2. Договору).
Пункт 6.1. Договору встановлює, що оплата за спожиту теплову енергію виконується в грошовій формі згідно з тарифами (цінами), затвердженими виконавчим комітетом Олександрійської міської ради:
- абонентська палата, яка визначає вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження згідно технічних умов на приєднання Споживача - щомісячно на протязі року;
- вартість фактично спожитої теплової енергії - щомісячно протягом опалювального сезону.
Згідно з п. 6.3. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду виконує передоплату в грошовій формі шляхом перерахування на рахунок Енергопостачальної організації 100 відсотків вартості вказаної в цьому договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період (п. 6.4. Договору) .
Договір укладається терміном на один рік, вступає в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до 1 січня 2009 року. Договір вважається продовженим на наступний термін, якщо за один місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання (п. 10.1. Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений круглою печатками позивача та відповідача.
Кількість та порядок постачання теплової енергії Споживачу та умови припинення подачі теплової енергії обумовлені в додатку 1 та додатку 2 до Договору відповідно (а.с. 9, 11).
Згідно пояснень позивача, наданих у судовому засіданні, на підставі п. 10.1. Договору він вважається пролонгованим до 01.01.2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як зазначає позивач, станом на 1 червня 2009 року відповідач має заборгованість за теплову енергію перед позивачем в сумі 2193,57 грн., що виникла з лютого 2009 року.
На підтвердження вказаної заборгованості позивачем надано до суду довідку про розмір заборгованості (а.с. 13) та копії рахунків на оплату за спожиту теплову енергію, а саме:
- за лютий 2009 року в сумі 928,74 грн. згідно рахунку - фактури № 460/02 від 28.02.09 р.;
- за березень 2009 року в сумі 928,74 грн. згідно рахунку-фактури № 460/03 від 31.03.09 р.;
- за квітень 2009 року в сумі 198,47 грн. згідно рахунку-фактури № 460/04 від 30.04.09 р.;
- за травень 2009 року в сумі 137,62 грн. згідно рахунку-фактури № 460/05 від 31.05.09 р. (а.с. 14-17).
Однак, відповідач вказану заборгованість за спожиту теплову енергію не сплатив, що змусило позивача звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Однак, під час судового розгляду справи господарським судом з'ясовано, що відповідачем основну заборгованість за Договором сплачено в повному обсязі. Так, згідно платіжного доручення № 570 від 02.07.09 р. відповідачем сплачено 579,25 грн. за квітень 2009 року, згідно платіжного доручення № 667 від 16.07.09 р. сплачено 1968,93 грн. за лютий-березень 2009 року, всього на суму 2548,18 грн. (а.с. 49-50).
Сплата відповідачем 2548,18 грн. підтверджується також реєстрами документів, що надійшли з банків від 03.07.09 р. станом на 02.07.09 р. та від 17.07.09 р. станом на 16.07.09 р. (а.с.53-54).
Як вбачається із вказаних матеріалів справи та зазначено в письмових запереченнях відповідача на позов, основна заборгованість в розмірі фактично більшому, ніж заявлено до стягнення позивачем, сплачена відповідачем.
З огляду на наведене, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості за постачання теплової енергії в сумі 2193,57 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач зазначає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.99 р., у зв'язку з чим йому нарахована пеня у розмірі 2121,36 грн.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 6.8. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Споживач сплачує пеню в розмірі 1% (один відсоток) з простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 100% (ста відсотків) загальної суми заборгованості - для підприємств, організацій і закладів, суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і господарювання.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення пені є обґрунтованими.
Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 58,98 грн. та 3% річних в сумі 17,48 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Враховуючи, що наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Сервіс" (25000, м. Кіровоград, вул. В. Пермська, 60/1, р/р 26009206 в ВАТ "Ерсте Банк" м. Київ, МФО 380009, код 34894976) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, вул. 50 років Жовтня 32-А, р/р 2600930127281 ВАТ "Ощадбанк № 3070", МФО 323806) заборгованість в сумі 2197,82 грн., з них 2 121,36 грн. - пеня, 58,98 грн. - інфляційні втрати, 17,48 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позов в частині стягнення суми основного боргу припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя Л.С. Коротченко
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2009 |
Оприлюднено | 15.10.2009 |
Номер документу | 4989538 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні