Рішення

від 16.09.2009 по справі 5/106-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/106-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "16" вересня 2009 р.                                                   по справі  № 5/106-38

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»

          до фермерського господарства «Промінь»

          про стягнення 10533грн.06коп.

                                                                                          Суддя  Слупко В.Л.

Представники:

від позивача: Назаркевич О.В., довір. від 01.07.09р.

від відповідача: Коваль О.П.

Суть спору: Позивач із врахуванням уточнених позовних вимог, поданих в судове засідання, просить стягнути з відповідача 4985грн.58коп., в т.ч. 714грн.25коп. пені, 750грн. штрафу, 841грн.16коп. інфляційних втрат, 135грн.82коп. –3% річних, 2544грн.55коп. курсової різниці.

Уточнення позовних вимог представником позивача здійснено в зв'язку з тим, що відповідач 13.05.09р. перерахував платіж в сумі 5000грн. на розрахунковий рахунок товариства, який був зазначений в договорі, однак кошти 03.07.09р. йому кредитною установою були повернуті в зв'язку із закриттям рахунку одержувача, після чого сума заборгованості сплачена відповідачем 31.07.09р. платіжним дорученням  №53.

Присутній в судовому засіданні керівник фермерського господарства Коваль О.П. несвоєчасну оплату мотивує тим, що позивач не повідомив його про зміну рахунків, а тому перерахування 5000 грн. здійснювалось відповідно до умов укладеного договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

На виконання умов договору купівлі-продажу від 20.02.08р. №ЗУФ-16/02/08 позивач поставив відповідачу протягом березня-травня 2008 року засоби захисту рослин на загальну суму 23915грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та представником відповідача.

Згідно п. 5.3 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату наступним чином:

30% вартості -  до 21.03.08р.

70% - до 01.11.08р.

Проте, зобов'язання по оплаті відповідач виконував з порушенням визначених договором строків, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.10.08р., в якому вказано банківські виписки із зазначенням сум проплат, а також розрахунком позивача, що не заперечується представником відповідача. Остання сума заборгованості  - 5000грн., яка заявлялась позивачем до стягнення, відповідач сплатив 31.07.09р. згідно платіжного доручення №53.

Нарахована позивачем пеня за період з 02.11.08р. по 13.05.09р. в сумі 714грн.25коп. ґрунтується на умовах п. 8.2 договору, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних (за цей же період) –на нормах ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, додатком №1 до договору сторони визначили формулу, по якій відповідачем буде проводитись оплата товару в зв'язку із зміною курсу долара США на день оплати, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2544грн.35коп. доплати в зв'язку із зміною курсу долара США є правомірною.

В стягненні 750грн. штрафу за несвоєчасну оплату суд відмовляє, оскільки відповідно до ст.. 549 ЦК України, ст.ст. 230, 231 штраф і пеня відносяться до одного виду відповідальності, якою за ЦК України є неустойка, а за ГК України – штрафна санкція, відповідно вони не можуть бути застосовані за одне і те ж порушення, що унормовується зі ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду  за одне і те саме правопорушення. При цьому судом враховано, що за приписами п.6 ст. 231 ГК України штрафна санкція за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Із врахуванням зазначених норм стягненню підлягає саме пеня, а не штраф.   

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 533, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст..ст. 230,231 Господарського кодексу. ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

          1. Позов задоволити частково.

          2. Стягнути з фермерського господарства «Промінь»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»4235грн.58коп., а також судові витрати по справі в сумі  800грн.00коп. (в т.ч. послуги адвоката –600 грн.)

          3. В стягненні штрафу відмовити.

Суддя                                                                                                    В.Л.Слупко