Рішення

від 18.09.2009 по справі 41/501

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/501

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/501

18.09.09

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоАвтогосподарства при ГУМВС України у м. Києві

Простягнення 49 804, 53 грн.

                                                                                                  Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:      Полоз І.В. –дов. №Д07/2009/07/10-18 від 10.07.2009 року;

від відповідача : Руденко Л.В. –дов. № 49 від 24.02.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Автогосподарства при ГУМВС України у м. Києві про стягнення 43 440, 68 грн. основного боргу, 5 381, 08 грн. інфляційних втрат, 982, 77 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 30.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 31.08.2009 року.

В судовому засіданні 31.08.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засіданні 31.08.2009 року  не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів по справі, ухвалою суду від 31.08.2009 року розгляд справи відкладено на 18.09.2009 року.

В судовому засіданні 18.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому  засіданні 18.09.2009 року надав усні пояснення по справі та докази повного розрахунку за поставлену електроенергію, разом з тим, представник відповідача заявив усне клопотання про розстрочку виконання рішення суду до грудня 2009 року мотивуючи свої вимоги складним фінансовим становищем.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.09.2009 р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

06.04.1993 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Автогосподарством при ГУМВС України у м. Києві (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 331 на користування електричною енергією (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 4.1 Договору  позивач відпускає електричну енергію як різновид промислової продукції "Абоненту" в межах приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язується оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період , згідно з прейскурантом  09-01, діючим індексом цін та  умовами даного Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2.2 до Договору, п.п.1, 2, 3, 5 даного додатку передбачено, що розрахунковий період починається з першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця. Споживач знімає показання розрахункових лічильників 14 числа кожного місяця. Період між датами зняття показань засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду, тариф якого застосовується для розрахунків вартості електричної енергії. Щомісяця 24 числа Споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до Постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, Споживач надає підписані акт про приймання –передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

З огляду положень п. 17 Додатку 2.5, розрахунки споживач здійснює за тарифами, які діяли в розрахунковому періоді.

Додатковою угодою від 08.08.2009 року до Договору сторони передбачили, що з 01.09.2008 року нарахування та перетікання реактивної електроенергії здійснюється постачальником за підсумками розрахункового періоду в день надання споживачем звітів про спожиту електроенергію.

У день проведення нарахування за перетікання реактивної енергії уповноваженому представнику споживача постачальник надає розрахункові документи для проведення оплати.

Оплата за перетікання реактивної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника протягом п'яти днів з моменту отримання розрахункового документа.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2008 р. по 01.07.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 250 561, 57 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 204 922, 67 грн., в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 01.07.2009 р. в розмірі  43 440, 68 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію, розрахунком позивача та не заперечувалось відповідачем.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу на суму 43 440, 68 грн., з яких 7000,00 грн. сплачено 10.07.2009 року, тобто до подачі позову, що підтверджується платіжними дорученнями оригінали, яких оглянуті в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1.ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 36440,68 грн. підлягає припиненню, а в частині стягнення 7000, 00 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути на свою користь  інфляційні втрати в розмірі  5 381, 08 грн. та 3 % річних в розмірі 982, 77 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі  982, 77 грн. та індекс інфляції в розмірі  5 381, 08 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.  

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи бюджетне фінансування відповідача, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на 3 (три) місяця.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України,  покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

     2.          Стягнути з Автогосподарства при ГУМВС України у м. Києві (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 9, код ЄДРПОУ 08805513) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 5 381 (п'ять тисяч триста вісімдесят одна) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 77 коп. 3 % річних, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 05 коп. державного мита та 101 (сто одну) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:

                  до 31 жовтня 2009 року –2297,78 грн.;

                  до 30 листопада 2009 року –2297,78 грн.;

                  до 31 грудня 2009 року –2297,78  грн.

     3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Автогосподарства при ГУМВС України у м. Києві заборгованості в розмірі 36440,68 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                             О.М. Спичак

Дата підписання рішення

          06.10.2009р.