Рішення

від 02.09.2009 по справі 34/493

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/493

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/493

02.09.09

За позовом           Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Ніжиловицької сільської ради

до                    Комерційного банку «Українська фінансова група»- Товариства з обмеженою відповідальністю

про          стягнення 2 644 632,95 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Козлюк Н.В.;

від відповідача –не з'явився;

від прокуратури не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2009 року прокурор Макарівського району в інтересах держави в особі Ніжиловицької сільської ради (далі –позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Комерційного банку «Українська фінансова група»- Товариства з обмеженою відповідальністю (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 644 632,95 грн., з яких 2 632 300,80 грн. депозитного вкладу та 12 332,15 грн. нарахованих процентів за договором банківського вкладу №116 (строковий в національній валюті юридичних осіб) від 09.06.2008 (далі –Депозитний договір).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення позивачу вкладу, у зв'язку з закінченням його строку дії та нарахованих згідно з умовами Депозитного договору відсотків.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, про що зокрема свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення за №08172602.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2008 між позивачем (Вкладник) та відповідачем (Банк) було укладено Депозитний договір, відповідно до п.1.1, якого Вкладник надає Банку грошові кошти (далі –Вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує Вкладнику відсотки і повертає Вклад і нараховані на нього відсотки згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 Депозитного договору передбачено, що Вкладник розміщує в Банку Вклад у сумі 2 632 300,80 грн.

Відповідно до п.2.2 Депозитного договору перерахування суми Вкладу здійснюється Вкладником зі свого поточного рахунку на депозитний рахунок №2546930053101, відкритий у КБ «УФГ»- ТОВ, код банку 380128, ідентифікаційний код 04362390; найменування вкладника: Ніжиловицька сільська рада, призначення платежу: «розміщення тимчасово вільних коштів згідно з Депозитним договором».

Вклад надається Банку на строк до 9 червня 2009 року (п.3.1 Депозитного договору).

Згідно з п.4.1 Депозитного договору на суму Вкладу Банк нараховує відсотки у розмірі 17% річних. Розрахунок суми відсотків здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Нарахування відсотків за Вкладом починається від дня, наступного за днем надходження Вкладу у Банк на Депозитний рахунок, що вказаний в п.5.1.1 цього договору, та закінчується у день, який передує поверненню Вкладу Вкладнику або списанню коштів з Депозитного рахунку Вкладника (п.4.2 Депозитного договору).

У відповідності до п.4.3 Депозитного договору нарахування та сплата відсотків здійснюється щомісячно в останній робочий день місяця за повний поточний календарний місяць (30(31) число місяця включно), останній розрахунок проводиться одночасно з поверненням Вкладу. Сплата відсотків здійснюється шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника №31419534700410 в ГУ ДКУ в Київській області, код 821018, код 23570013.

23.12.2008 між сторонами укладено додатковий договір №01 до Депозитного договору, яким сторони погодили, що на суму Вкладу Банк нараховує відсотки у розмірі 19% річних. Розрахунок суми відсотків здійснюється виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Факт розміщення Вкладником грошових коштів в сумі 6 632 300,80 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи копіює платіжного доручення №252 від 09.06.2008.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами та просив його повідомити про причини несплати відсотків, а також просив повернути банківський вклад в сумі 2 632 300,80 грн. на рахунок Ніжиловицької сільської ради №31529777899410.

У відповідь на листи позивача, відповідач листом за вих. №01/6-534 від 09.06.2009 повідомив, що у зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань позичальниками банку по поверненню отриманих кредитів та сплаті процентів, з урахуванням своєчасного повернення коштів, якими Банк формував платіжний календар розрахунків зі своїми вкладниками, а також в умовах відтоку розміщених в банку банківських вкладів (депозитів), вільні кошти в банку тимчасово відсутні. В зв'язку з цим Банк не має можливості вчасно виконати свої зобов'язання за Депозитним договором та в строк повернути вклад і нараховані проценти.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Таким чином, Депозитний договір за своєю правовою природою належить до договорів банківського вкладу.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч. 1 ст. 1060 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).

Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідач всупереч вище вказаним нормам ЦК України та умовам Депозитного договору свого зобов'язання не виконав.

Відтак, факт наявності у Банку заборгованості за депозитом у сумі 2 632 300,80 грн. та 12 332,15 грн. відсотків позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комерційного банку «Українська фінансова група»- товариство з обмеженою відповідальністю «01021, м. Київ, вул. Грушевського/Кріпосний Яр, буд. 24/1 А, код банку 380128, ідентифікаційний код 26549574) на користь Ніжиловицької сільської ради (08024, Київська область, Макарівський район,с. Ніжиловичі, вул. Першотравнева, 4, ідентифікаційний код 04362390) на поточний рахунок №31529777899410 в ГУ ДКУ в Київській області, код банку 821018) 2 632 300 (два мільйони шістсот тридцять дві тисячі триста) грн. 80 коп. депозитного вкладу, 12 332 (дванадцять тисяч триста тридцять дві) грн. 15 коп. відсотків.

Стягнути з Комерційного банку «Українська фінансова група»- товариство з обмеженою відповідальністю «01021, м. Київ, вул. Грушевського/Кріпосний Яр, буд. 24/1 А, код банку 380128, ідентифікаційний код 26549574) на користь Державного бюджету України 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 08.10.2009