Постанова

від 05.10.2009 по справі 1/99-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/99-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2009 року                                    Справа №  1/99-09

          Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання: Врона С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:  Скиба С.Г. представник, довіреність №б/н  від 25.05.09;

від відповідача:  Сіленок Н.В. представник, довіреність №313  від 01.09.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. у справі  № 1/99-09

за позовом відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м. Павлоград Дніпропетровської області          

до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”,  м. Дніпропетровськ

про  зобов'язання вчинити певні дії,

                                         В С Т А Н О В И В :

  Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. у справі  № 1/99-09 (суддя –Рудь І.А.) в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” (далі- позивач) відмовлено.

   Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі, а саме: визнати неправомірними та заборонити дії відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" Дніпрообленерго" (далі- відповідач) по направленню повідомлень про припинення подачі електроенергії, за умовами договору № 50/03-Ц/129-НП від 20.01.2004р. на постачання електричної енергії.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.  

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 20.01.04р. між ВАТ ЕК “Дніпрообленерго” та ВАТ "Павлоградвугілля" укладений договір №50/03-Ц/129-НП на постачання електричної енергії, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити електричну енергію позивачу, а останній згідно п.2.2.3 договору зобов'язався оплачувати енергопостачальнику вартість спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії згідно з умовами додатку 3 “Порядок розрахунків” та додатку 4 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Розрахунковий період для обліку і розрахунку спожитої електроенергії за показами розрахункових засобів обліку встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий місяць для здійснення платежів за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію та її обсяги, що належать до включення у звіт Споживача про споживання електричної енергії, відповідає тому календарному місяцю, до якого належить більша частина розрахункового періоду.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів між сторонами регулює Додаток № 3 до вищевказаного договору.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що енергопостачальник обмежує або припиняє електропостачання Споживача з повідомленням не пізніше ніж за три робочі дні у разі несплати Споживачем за електроенергію у термін, встановлений додатком 3 “Порядок розрахунків” з дотриманням процедури, передбаченої ПКЕЕ.

Пунктом 7.5 Правил користування електроенергією передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочі дні припинити повністю або частково постачання йому електроенергії у випадках несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Позивачем були отримані від ВАТ ЕК “Дніпрообленерго” повідомлення про припинення подачі електроенергії, в зв'язку з порушенням зобов'язань в частині сплати рахунків відповідно до умов договору та порушення підпункту 3 пункту 7.5 ПКЕЕ, а саме  №10087\1-кд від 14.11.08р., №10087\2-кд від 14.11.08р., №10087\3-кд від 14.11.08р., №10087\4-кд від 14.11.08р., №10343\1-кд без дати, №10343\2-кд без дати, №10343\3-кд без дати, №10343\4 без дати, №11820-кд\1 від 18.12.08р., №11820-кд\2 від 18.12.08р., №11820-кд\3 від 18.12.08р. та №11820-кд\4 від 18.12.08р.

Як зазначає позивач, вказані рахунки були направлені відповідачем безпідставно, оскільки пунктом 4 Додатку № 3 передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі рахунку, наданого енергопостачальником, протягом 5-ти календарних днів з моменту його отримання, але не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Тобто,   сторони   за   договором   визначили   за   який   період   та   в   якому   порядку   буде здійснюватись платіж   за спожиту електроенергію. Направлення та оплата інших рахунків договором не передбачена. Однак, жодне з отриманих повідомлень не містить даних про те, який саме рахунок не був сплачений  ВАТ “Павлоградвугілля” в терміни, передбачені в договорі.

Таким чином, позивач вважає, що своїми діями відповідач порушує зобов'язання по виконанню умов договору, передбаченому п.2.1.1, так як у відповідності з п.3.1.2 він має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 договору. Крім того, відповідачем порушені умови розділу 1 договору, згідно з якою енергопостачальник зобов'язався постачати електроенергію споживачу та ст. 25 Закону України “Про електроенергетику”, в частині права споживача отримувати електроенергію.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову.

Згідно з частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

·          визнання наявності або відсутності прав;

·          визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

·          відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

·          припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

·          присудження до виконання обов'язку в натурі;

·          відшкодування збитків;

·          застосування штрафних санкцій;

·          застосування оперативно-господарських санкцій;

·          застосування адміністративно-господарських санкцій;

·          установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

·          іншими способами, передбаченими законом.

        Перелік способів захисту цих прав та інтересів визначений частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України:

·          визнання права;

·          визнання правочину недійсним;

·          припинення дії, яка порушує право;

·          відновлення становища, яке існувало до порушення;

·          примусове виконання обов'язку в натурі;

·          зміна правовідношення;

·          припинення правовідношення;

·          відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

·          відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Позивач обрав спосіб захисту свого права, що не відповідає вимогам вищеназваних законів, заявивши позовні вимоги про визнання неправомірними та заборону дії Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" “Дніпрообленерго" по направленню повідомлень про припинення подачі електроенергії, за умовами договору № 50/03-Ц/129-НП від 20.01.2004р. на постачання електричної енергії.

Звернувшись до суду за захистом своїх прав у спосіб, що не відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, позивач перешкоджає відповідачу захистити своє право способами, визначеними законом, та здійснити законний захист свого права.

 Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, оскільки відповідно п.3 ч.1 ст.16 ЦК України способом захисту права передбачено припинення дії, яка порушує право, а надіслання повідомлень про припинення подачі електроенергії  не є порушенням господарських прав та інтересів позивача.

  Вказане рішення відповідає практиці Верховного суду України, зокрема, у справі №10/732 від 13.07.2004р, а також вимогам інформаційних листів Вищого господарського суду України від 13.02.2008р. №01-8/482 і від 25.11.2005р. №01-8/2229.

Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Рішення суду належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м. Павлоград Дніпропетровської області залишити без задоволення.

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. у справі  № 1/99-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

 Головуючий                                                                        Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                    І.В.Тищик

     Суддя                                                                                    Л.В.Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 09.10.2009 року.