Постанова

від 05.10.2009 по справі 3/197-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/197-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2009 року                                                         Справа №  3/197-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників сторін:

позивач: Філатов В.А., Філіппа І.Ю.

відповідач: Продайко О.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року у справі № 3/197-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магніт", м. Дніпродзержинськ

до відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського”, м. Дніпродзержинськ

про стягнення 446 013,87 грн.

                                                     ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 416 316,65 грн. –основного боргу, 37 658,42 грн. –збитків від інфляції, 6 369,86 грн. –3% річних та судових витрат (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009 року у справі № 3/197-09 (суддя Юзіков С.Г.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі та стягнуто окрім основних позовних вимог і судових витрат 10 000,00 грн. –витрат на послуги адвоката.

Рішення господарського суду вмотивоване тим, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати наданих робіт по капітальному та поточному ремонту електрообладнання відповідача; факт наявності заборгованості підтверджується актами здачі-прийняття робіт; нарахування збитків від інфляції та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбачено нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на неповне дослідження судом всіх обставин, що мають значення для справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 28.02.2007 року між ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат імені  Ф.Е. Дзержинського" (Замовник) та ТОВ "Магніт" (Підрядник) був укладений договір підряду № 27-0580-02 про зобов'язання виконати роботи з капітального та поточного ремонту електрообладнання, згідно якого Замовник зобов'язався доручити та своєчасно оплатити Підряднику виконану роботу на умовах, встановлених договором.

Сторонами за договором були узгоджені всі істотні умови договору та визначено строк дії договору до 31.12.2007 року.

В подальшому додатковими угодами до договору строк дії цього договору неодноразово продовжувався до 31.12.2008р. та до 28.02.09р.

На виконання договірних зобов'язань на підставі узгодженої кошторисно-фінансової документації позивач за період з 01.08.2008р. по 28.02.2009р. виконав капітальний та поточний ремонт електрообладнання на загальну суму 501 608,10грн., що посвідчується актами виконання робіт за формою КБ-2, які відповідно до п. 3.1 договору являються підставою для здійснення остаточного розрахунку за виконані роботи.

Натомість відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт в установлені строки виконано не було, оплату робіт здійснено частково: 62 841,60 грн. - шляхом перерахування грошових коштів, 22 449,85 грн. –шляхом проведення взаємозаліку, відповідно, заборгованість склала 416 316, 65 грн. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідач судове засідання не надав.

В межах провадження у справі до ухвалення рішення господарським судом в погашення заборгованості за договором підряду відповідачем було перераховано суму 53 000,0 грн. (в т.ч. платіжними дорученнями №1052 від 15.05.09р. –10 000,0грн., №4084 від 04.05.09р. –5 000,0 грн., №4339 від 10.06.09р. –6 000,0 грн., №4102 від 04.06.09р. 5000,0 грн., №675 від 24.06.09р. -12 000,0грн., №517 від 17.06.09р. –10 000,0 грн., №1592 від 26.06.09р. –5000,0 грн.) та 02.07.2009р. проведено взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 8 779,27грн.

З урахуванням вказаних сум сума заборгованості відповідача склала 354 537,38 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193  Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 354 537,38 грн.

Після ухвалення рішення суду 13.07.2009р. в рахунок погашення боргу відповідачем було перераховано 35 007,63 грн. Зазначена сума підлягає врахуванню при виконанні рішення суду.    

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем були нараховані відповідачу визначені чинним законодавством компенсаційні виплати.

В силу ст. 625 ЦК України у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання боржник повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Висновок господарського суду щодо стягнення з відповідача 37 658,42 грн. інфляційних втрат та 6 369,86 грн. 3% річних відповідає вимогам законодавства і являється правомірним.

Перерахунок суми інфляційних втрат та відсотків річних, наданий позивачем в апеляційній інстанції, не може бути прийнятий до уваги колегією суддів, оскільки Господарським процесуальним кодексом не передбачена можливість змінювати ціну позову після прийняття рішення судом.

З огляду на вказані обставини та приймаючи до уваги неврахування господарським судом при прийнятті рішення сум, перерахованих скаржником в погашення існуючої заборгованості у травні-червні 2009р., рішення господарського суду належить скасувати в сумі 61 779,27 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

                                                          ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2009р. у справі №3/197-09 в частині стягнення основного боргу у сумі 61 779,27 грн.   

В іншій частині рішення залишити без змін.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Наказ господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання від 21.03.2009 року у справі №3/197-09 вважати таким, що не підлягає виконанню.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

              Головуючий                                                                            І.В. Тищик

              Судді:                                                                                       Л.О.Чимбар

                                                                                                                 Л.В. Чоха