Рішення

від 29.09.2009 по справі 11/187/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/187/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" вересня 2009 р.                                                 Справа №  11/187/09

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»  

(54056, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 1, р/р2600701013065 в МФ АТ «Кредобанк»

м.Миколаїв, МФО 326762, код ЄДРПОУ 33730548)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Миколаїв»

(54031, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 81/2, р/р26001640884740 в МОФ АКБ «Укрсоцбанк»,

МФО 326018, код ЄДРПОУ 33573373)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Фоменко І.В,, дов. №836 від 11.12.2008р.

від відповідача:

Суть спору:  стягнення 37568,2 грн.

Від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою відповідачем існуючої заборгованості. В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2447,04 грн., втрати від інфляції в сумі 240,87 грн.,  та 3% річних в сумі 333,55 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог, та в подальшому справа розглядається з врахуванням такого зменшення.

Від відповідача надійшло клопотання відповідно до якого він повідомляє про сплату основного боргу в сумі 34419,19 грн. та просить  суд зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки відповідач визнає заборгованість та погасив суму основного боргу в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не пояснив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали суд, –

в с т а н о в и в:

03.09.2007р. за №4600015422 між сторонами було укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

На виконання умов договору постачальник відпустив покупцю продукти харчування в асортименті на загальну суму 177838,35 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 67668,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.26-39) та здійснивши часткове повернення товарів на суму 352,55 грн., що підтверджується накладними на повернення (а.с.20-25).

Згідно розрахунку позивача, станом на 28.04.2009р. заборгованість відповідача за договором поставки складає 109817,39 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 21 календарного дня з дати прийняття товару покупцем, що вказана в накладній.

Також, умовами п.4.4 договору та додатком №1, сторони визначили, що постачальник надає згоду на створення покупцем постійнодіючої заборгованості в сумі 90000,0 грн., яку останній зобов'язується погасити протягом 14 календарних днів з моменту отримання  від постачальника відповідної вимоги.

29.04.2009р. за №150 постачальник направив покупцю лист з вимогою сплатити заборгованість в сумі 109760,83 грн., яка була отримана останнім 30.04.2009р., що підтверджується відміткою на копії вимоги.

Після отримання вимоги існуюча заборгованість була частково погашена, відповідачем сплачено 75373,04 грн.

Згідно з розрахунком позивача станом на 10.08.2009р. заборгованість відповідача складає 34386,03 грн.

Приписами ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлені договором строки.

Як передбачено частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На день розгляду справи відповідач повністю погасив основну заборгованість в сумі 34386,03 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №985749 від 14.09.2009р. та №985749 від 14.09.2009р.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 34386,03 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Пунктом 6.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 03.07.2007р. сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати покупець повинен сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

На підставі умов п. 7.1 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за період прострочення з 20.05.2009р. по 14.09.2009р. (118 дн.) в  сумі 2447,04 грн.

Суд вважає позовні вимоги  в цій частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ст.3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та водночас засадами на яких має ґрунтуватись зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність та справедливість.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України. якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, а також враховуючи той факт, що відповідачем повністю погашено основну заборгованість, суд вважає, що даний випадок є винятковим і визнає за необхідне, можливе та доцільне, на підставі ч.3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір стягуваної з відповідача пені до 1000,0 грн.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Положеннями ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції за період червень-серпень 2009р. в сумі 240,87 грн. та три проценти річних за період з 20.05.2009р. по 14.09.2009р. в розмірі 333,55 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими діючим законодавством, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки борг був погашений відповідачем вже після порушення провадження у справі, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі, оскільки з його вини позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Керуючись  ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 34386,03 грн. припинити.

2.          Позов задовольнити в повному обсязі зменшених позовних вимог.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Миколаїв», 54031, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 81/2, (р/р26001640884740 в МОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 326018, код ЄДРПОУ 33573373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер», 54056, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 1, (р/р2600701013065 в МФ АТ «Кредобанк»м.Миколаїв, МФО 326762, код ЄДРПОУ 33730548) 1000,0 грн. пені, 333,55 грн. –3% річних, 240,87 грн. збитків від інфляції, 375,68 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

   Суддя