Рішення

від 28.09.2009 по справі 27/425

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/425

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/425

28.09.09

За позовом     

Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євролюкс»

простягнення  40 914, 45 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Мацькевич Ю.В. –дов. від 09.06.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

        На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролюкс»про стягнення заборгованості у розмірі 38 437, 60 грн. –основного боргу та 2 476, 85 грн. –пені за договором підряду № 10/09 від10.09.2008 року .

Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 27.08.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 07.09.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

           Представник відповідача у судове засідання 07.09.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.08.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У зв'язку з тим,  що нез'явлення відповідача та неподання ним витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору по суті, суд відклав розгляд справи на 28.09.2009 року .

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2009 року подав докази витребувані ухвалою суду, підримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача на судове засідання 28.09.2009 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на всі виявлені адреси, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

10.09.2008 року між Автосервісною філією «Бліц –Авто»Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»(надалі –замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Євролюкс»(надалі –підрядник), був укладений договір підряду № 10/09 (надалі –договір), за яким підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по пошиттю спеціального одягу згідно кошторису відповідно до завдання замовника, а замовник, в свою чергу зобов'язується вказані роботи прийняти та оплатити.

Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість робіт за договором складає 48 047, 00 грн.

Згідно п. 3.2.1. договору замовник повинен сплатити підряднику аванс у розмірі 38 437, 60 грн. у строк не пізніше трьох банківських днів з дати укладення договору.

Відповідач сплатив позивачу аванс у повному розмірі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2334 від 11.09.2008 року на суму 38 437, 00 грн. та № 2492 від 30.09.2008 року на суму 0, 60 грн.

10.12.2008 року між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, у якій сторони уточнили вартість та порядок розрахунків за договором. Згідно п. 3.1 зазначеної угоди загальна вартість робіт за договором складає 38 437, 60 грн.

Таким чином, відповідно до додаткової угоди від 10.12.2008 року загальна вартість робіт по договору дорівнює розміру авансу, який був сплачений замовником згідно платіжних доручень № 2334 від 11.09.2008 року та № 2492 від 30.09.2008 року.

Відповідно до п.1.3 договору строк виконання робіт складає 41 робочий день з дати сплати авансу.

Отже, роботи повинні були бути виконані підрядником до 26.11.2008 року.

11.12.2008 року відповідач надав позивачу гарантійний лист, відповідно до якого зобов'язувався виконати роботи передбачені договором № 10/09 від 10.09.2008 року у строк до 10.02.2009 року.

Однак, як випливає з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим 26.06.2009 року позивач направив відповідачу листа вих. №170/1 від 25.06.2009 року, в якому просив розірвати договір та повернути кошти перераховані на рахунок позивача та претензію вих. №170 від 25.06.2009 року про невиконання відповідачем зобов'язань за договором, з проханням повернути кошти за договором або спеціальний одяг згідно кошторису.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Згідно ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

26.06.2009 року позивач направив на адресу відповідача лист № 170/1 від 235.06.2009 року, відповідно до якого просить розірвати договір № 10/09 від 10.09.2008 року та повернути суму сплаченого авансу.

Таким чином, позивач скористався наданим йому ст. 849 ЦК України правом відмовитись від договору шляхом направлення  на адресу відповідача листа з відмовою від договору № 10/09 від 10.09.2008 року.

Частина 3 ст.651 ЦК України зазначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову передбачено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи те, що позивач відмовився від договору в повному обсязі, то зазначений договір вважається розірваним.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (відповідно до положень ст.. 177 ЦК України гроші являються майном).

Беручи до уваги те, що позивач відмовився від договору № 10/09 від 120.09.2008 року у відповідача відпала підстава збереження у себе авансу у сумі 38 437, 60 грн., тому позовна вимога про стягнення суми передоплати підлягає задоволенню в повному розмірі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 476, 85 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

 Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

 Пунктом 5.3 Договору встановлено, що за порушення підрядником строку виконання робіт нараховується пеня за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного грошового зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як було встановлено судом, позивач повинен був виконати роботи за договором до 26.11.2008 року, тому пеня повинна нараховуватися з 27.11.2008 року по 27.05.2009 року.

Оскільки, позивач просить нарахувати пеню з 10.02.2009 року, то судом здійснюється її нарахування з дати зазначеної позивачем.

38 437, 60 * 24% * 107 (з 10.02.2009 року по 27.05.2009 року) / 365 = 2 704, 32 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, то пеня підлягає стягненню у розмірі, зазначеному позивачем, а саме 2 476, 85 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 177, 202, 509, 525, 526, 549, 626, 837, 846, 849, 1212,  ЦК України, ст.ст. 193, 230, 232 ГК України та  ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євролюкс»(02206, м. Київ, вул. Малишка, буд. 15/1А; код ЄДРПОУ 31172695) на користь Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; код ЄДРПОУ 03121566) аванс у розмірі 38 437 (тридцять вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 60 коп., пеню у сумі 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 85 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 409 (чотириста дев'ять) грн. 14 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

      3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 07.10.2009 року