Постанова

від 02.09.2015 по справі б8/104-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2015 року Справа № Б8/104-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Куровського С.В., розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Стиролбіотех" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Філатова В.А., м. Київ на ухвалу від 16.03.2015 господарського суду Київської області (в частині пунктів 1, 5, 6, 9, 10) та постановувід 27.04.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ Б8/104-12 господарського суду Київської області про банкрутствовідкритого акціонерного товариства "Стиролбіотех", м. Обухів Київської області кредитори 1. гр. ОСОБА_5, м. Обухів 2. гр. ОСОБА_6, м. Обухів в судовому засіданні взяв участь

ліквідаторФілатов В.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.08.2012 порушено справу № Б8/104-12 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Стиролбіотех" (далі - боржник) у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство ).

Постановою господарського суду Київської області від 29.08.2012 визнано боржника банкрутом, як відсутнього, відрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014, зокрема, усунуто арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. від виконання обов'язків ліквідатора боржника, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Філатова В.А., зобов'язано попереднього ліквідатора протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду передати новому ліквідатору всю наявну бухгалтерську та іншу документацію щодо боржника, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2015 (суддя Скутельник Н.Ф.), зокрема: визнано грошові вимоги кредиторів боржника гр. ОСОБА_5 в сумі 2 682, 50 грн., та гр. ОСОБА_6 в сумі 7 220, 64 грн., (друга черга); відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Філатова В.А. про витребування у попереднього ліквідатора документів щодо боржника, а також в задоволенні клопотання ліквідатора про залишення заяв арбітражних керуючих Бережного А.Г., Степанова О.Ю. без розгляду; заяву ліквідатора про затвердження розміру оплати його послуг задоволено частково та затверджено таку оплату в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора (пункти 1, 5, 6, 9, 10 ухвали).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Шипко В.В., Доманська М.Л.) зазначену ухвалу залишено без змін у цілому.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ліквідатор боржника арбітражний керуючий Філатов В.А. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині пунктів 1, 5, 6, 9, 10 та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення вищевказаних заяв ліквідатора в повному обсязі та про відмову в задоволенні грошових вимог кредиторів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 52 Закону про банкрутство, ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 4, 32, 33, 34, 35, 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ).

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням .

Так, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у редакції, чинній на момент порушення даної справи про банкрутство, далі - Закон ) відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням містяться в Єдиному державному реєстрі.

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Таким чином, у будь-якому випадку наявність документів, які беззаперечно підтверджують відсутність боржника за його місцезнаходженням, є необхідною умовою для ініціювання справи про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство.

Визнаючи боржника банкрутом, як відсутнього, суд першої інстанції виходив з факту відсутності боржника за його місцезнаходженням, керуючись при цьому наданим ініціюючим кредитором витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр ) станом на 31.07.2012, який містив запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням (а.с. 7, 8; том 1).

У той же час на запит суду першої інстанції державним реєстратором надано витяг з Єдиного державного реєстру станом на 07.02.2013 , відповідно до якого статус відомостей про юридичну особу - боржника не підтверджено (а.с. 40-42; том 4).

Згідно з ч.ч. 11, 12, 14 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Отже, запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору.

У свою чергу запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою.

У силу ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевказані приписи чинного законодавства наявність запису про не підтвердження відомостей про юридичну особу не може свідчити про відсутність боржника за його місцезнаходженням.

Отже, у даному випадку мають місце суперечливі докази щодо відомостей про нездійснення боржником підприємницької діяльності у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, оскільки витяг з Єдиного державного реєстру, виданий державним реєстратором після порушення провадження у справі про банкрутство, не містить відомостей про відсутність боржника за місцезнаходженням.

Вищезазначене свідчить, що дана справа про банкрутство порушена та здійснюється без наявності правових підстав, із якими Закон про банкрутство пов'язує можливість порушення справи про банкрутство за правилами ст. 52 цього Закону.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи на вказані обставини уваги не звернув та допущені порушення вимог чинного законодавства не усунув.

У зв'язку з чим суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень, як незаконних та необгрунтованих, та припинення провадження у даній справі про банкрутство відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушеного.

Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство місцевому господарському суду необхідно вирішити питання про внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - відкритого акціонерного товариства "Стиролбіотех" відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 17, 18, 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Стиролбіотех" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Філатова В.А. задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 у справі № Б8/104-12 скасувати.

3. Провадження у справі № Б8/104-12 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Стиролбіотех" припинити.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді О.Є. Короткевич

С.В. Куровський