Постанова

від 08.09.2015 по справі 910/5253/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 910/5253/15-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Кузьменко М.В. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БМТС", м. Київ,

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015

зі справи № 910/5253/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 2", м. Київ (далі - Позивач),

до товариства з обмеженою відповідальністю "БМТС" (далі - Відповідач)

про стягнення 6 695,02 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Позивача - Зайцева І.Є.,

Відповідача - Барна В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2015 (суддя Прокопенко Л.В.): позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача: "інфляційну складову боргу" в сумі 402,01 грн.; 3% річних у сумі 1 075,01 грн.; пеню в сумі 2 269,82 грн.; судовий збір у сумі 1 827 грн.; припинено провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в сумі 1 661,18 грн.

Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 (колегія суддів у складі: Алданова С.О. - головуючий, Коршун Н.М. і Дикунська С.Я.): відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015; апеляційну скаргу повернуто скаржнику; останньому повернуто судовий збір у сумі 913,50 грн.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Відповідач просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття до провадження або про відмову в прийнятті до розгляду апеляційної скарги Відповідача на згадане рішення місцевого господарського суду. Скаргу з посиланням на приписи статей 93, 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано винесенням оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з урахуванням такого.

Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали виходив з таких обставин та висновків.

Первісну апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 з даної справи було повернуто Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 29.05.2015 на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України. З цією первісною апеляційною скаргою Відповідач звернувся 08.05.2015, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 93 ГПК України, без клопотання про поновлення пропущеного строку.

Повторно апеляційну скаргу подано Відповідачем 10.06.2015 з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повторне звернення з апеляційною скаргою не допускається, якщо її повернуто судом з посиланням на те, що скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Відповідача з поверненням йому повторно поданої апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України.

Згідно з цією нормою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З висновком, покладеним в основу оскаржуваної ухвали, погодитися не можна.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (частина друга статті 124 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 3 названого Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга відповідача була повернута скаржнику без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України (скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку), тобто питання про поновлення строку судом апеляційної інстанції не вирішувалося.

Вдруге апеляційний господарський суд не прийняв до розгляду апеляційну скаргу відповідача (подана разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження) на рішення господарського суду міста Києва у даній справі та відмовив у її прийнятті з тих підстав, що статтею 97 ГПК України не передбачено право скаржника повторно звертатись із апеляційною скаргою в разі її повернення судом апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України.

У той же час за приписами частини другої статті 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку .

Отже, за змістом статей 93, 97 ГПК України якщо повернення апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України відбулося у зв'язку з відсутністю клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, то у випадку заявлення особою відповідного клопотання при повторному зверненні зі скаргою суд повинен розглянути це клопотання. Правові підстави для повернення скарги суд має тільки у випадку відхилення клопотання (за відсутності інших, передбачених статтею 97 ГПК України, підстав для повернення апеляційної скарги).

Виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом лише подання апеляційної скарги повторно після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України у разі, коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено.

Тільки у такому випадку суд має відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу (пункт 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", із змінами і доповненнями).

За таких обставин висновок апеляційного господарського суду про відмову в прийнятті повторно поданої апеляційної скарги з посиланням на пункт 4 частини першої статті 97 ГПК України є незаконним та необґрунтованим.

З урахуванням викладеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття поданої відповідачем апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у даній справі.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БМТС" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 зі справи № 910/5253/15-г скасувати.

Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "БМТС" на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у цій справі.

Суддя В. Селіваненко

Суддя М. Кузьменко

Суддя В. Палій