Рішення

від 03.08.2015 по справі 357/7485/15-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7485/15-ц

2/357/2769/15

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 серпня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Протасова О. М. ,

при секретарі - Хрішкова Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, про стягнення аліментів та надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди батька, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, вказавши, що від шлюбу з відповідачем має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Рішеннями суду шлюб з відповідачем розірваний у квітні 2011 року, тривалий час сторони проживають окремо, ніякої матеріальної допомоги на дитину відповідач не надає, її розвитком не цікавиться. Вона самостійно виховує та утримує сина, опікується ним та займається питаннями його здоров'я, має намір вивозити сина для оздоровлення та з пізнавальною метою за кордон. Окрім того, син займається спортом та має значні успіхи, однак не може виїздити на міжнародні змагання у зв'язку з відсутністю згоди батька. Посилаючись на інтереси та права дитини, просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку та надати дозвіл сину на тимчасові виїзди за межі України без згоди батька до досягнення дитиною 16 років.

У судовому засіданні представники позивача - адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі угоди, та ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності, підтримали позов, посилаючись на наведені у ньому обставини, відповідач та представник третьої особи у судове засідання не прибули, про місце та час розгляду справи повідомлені належно, заяви про відкладення розгляду справи суду не подали, причину неявки не повідомили.

Представник позивача ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_6 страждає на обструктивний бронхіт, тому йому було б корисно подихати повітрям у соляних шахтах Польщі, де навчається його мати - позивач по справі, а у жовтні вони хотіли оздоровити хлопчика в Єгипті чи Турції. Окрім того, ОСОБА_6 займається карате, однак без згоди батька не може виїздити за кордон на змагання. Час проведення змагань та країни їх проведення назвати не змогла.

Вислухавши представників позивача та ухваливши про заочний розгляд справи, а також дослідивши її матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого.

Згідно з ч.1 ст.11, ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог на підставі наданих сторонами доказів; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.141 СК України, батьки мають рівні права і обов'язки відносно дитини незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно з ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.ст.180, 181, 183 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; якщо сторони не дійшли згоди щодо способу виконання батьком свого обов'язку утримувати дитину, частка його заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно зі ст.182 того ж Кодексу, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Зі свідоцтва про народження та довідки ЖЕК №1 судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивача.

Як вбачається з довідок №№29,30 від 08.05.2015 р., виданих Приватним навчально-виховним комплексом "Загальноосвітня школа 1-Ш ступеня - дитячий садочок "Міцва-613" ОСОБА_6 з 01.09.2014 року виховується у зазначеному навчальному закладі; батько дитини ОСОБА_2 зацікавленості щодо дитини не виявляв, участі у вихованні сина не брав.

Судом встановлено також, що батьки дитини не досягли між собою згоди щодо способу виконанням батьком свого обов'язку утримувати дитину.

Доказів того, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача чи наявність інших обставин перешкоджають йому платити аліменти у розмірі, який зазначила позивач, останній суду не надав.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню у повному обсязі та стягує з відповідача аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), однак не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Задовольняючи позов частково в його іншій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, суди як органи державної влади повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (Страсбург, 25 січня 1996 року), у справі, яка стосується дитини, судовий орган до ухвалення рішення визначає, чи має він достатньо інформації для ухвалення рішення у найвищих інтересах дитини.

За змістом наведеної норми та ст.ст.10,60 ЦПК України, обов'язок довести наявність обставин та надати відповідні докази на підтвердження того, що прийняття судового рішення відповідатиме найвищим інтересам дитини, покладений на позивача.

Дійсно, відповідно до п.2 ст.4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадян України" та ч.ч.4,5 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 №57, за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду без згоди та супроводу другого з батьків.

Однак, згідно з п.п.4,5 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, навіть в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою іншого, а також в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

За змістом цих норм, суд, надаючи дозвіл на виїзд неповнолітнього громадянина України без згоди та супроводу другого з батьків, має виходити з інтересів дитини, однак в межах прав та обов'язків батьків, тобто, зазначивши державу прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_5, позивач має намір оздоровити сина у вересні-жовтні поточного року в Єгипті чи Турції та Польщі.

За таких обставин суд вважає, що позов в частині надання дозволу на виїзд дитини у 2015 році до Єгипту, Туреччини та Польщі для оздоровлення підлягає задоволенню, оскільки це відповідатиме найвищим інтересам дитини.

Однак, відмовляючи у задоволенні вимоги надати загальний дозвіл на виїзд дитини за межі України до досягнення нею шістнадцяти років без зазначення держав перебування та часових проміжків перебування у них, суд виходить з того, що він позбавлений можливості пересвідчитись у відповідності такого судового рішення найвищим інтересам дитини.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин суд вважає, що не визначені конкретно вимоги позивача надати дозвіл сину виїжджати за межі України до 16 років для тимчасового проживання без згоди батька задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212, 213, 215,294-296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про стягнення аліментів та надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди батька - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, що народився 12.01.1989 року у м.Кам"янець-Подільський Хмельницької області, останнє відоме місце реєстрації м.Київ, вул.Ніжинська,29-б, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), однак не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.05.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в розмірі 243 грн. 60 коп..

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період вересня-жовтня 2015 року до Єгипту, Туреччини та Польщі, без згоди та супроводу батька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем та третьою особою рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_8