Ухвала

від 11.02.2014 по справі 702/1547/13-к

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/1547/13-к

Провадження № 1-кп/702/101/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні клопотання

про визнання доказів недопустимими

11 лютого 2014 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження № 1-кп/702/11/14 у справі № 702/1547/13-к про обвинувачення :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора : ОСОБА_5

представника потерпілого : ОСОБА_6

представника цивільного позивача: ОСОБА_7

обвинувачених : ОСОБА_3

Баранюка ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

В провадженні Монастирищенського районного суду перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали подане на канцелярію суду клопотання від 15.01.2014 року про визнання доказів недопустимими, посилаючись на те, що потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні є ОСОБА_6 , який 05.09.2013 року, подав слідчому заяву про залучення його до кримінального провадження як потерпілого (а.с. 48), йому були розяснені процесуальні права та обовязки (а.с. 49) та він був допитаний як потерпілий (а.с. 50). В обгрунтування клопотання посилаються на ст. ст. 55, 58, 86, 89 КПК України. В матеріалах даного кримінального провадження відсутні будь-які процесуальні документи (рішення), які б свідчили про інший статус ОСОБА_6 . В судовому засіданні ОСОБА_6 також допитаний як потерпілий. Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, сторона обвинувачення вважає, що майнової шкоди завдано саме юридичній особі - ФГ „Мир, головою якого є ОСОБА_6 . Отже, потерпілим в даному кримінальному провадженні може бути лише юридична особа - ФГ „Мир, а не фізична особа - ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_6 може бути лише представником потерпілого - юридичної особи (Фермерського господарства „Мир), керівником якої він є, та не може бути потерпілим особисто, як фізична особа. З викладеного вбачається, що орган досудового розслідування допустив грубе порушення вимог КПК України та незаконно залучив фізичну особу - ОСОБА_6 до кримінального провадження як потерпілого та допитав його як потерпілого. За таких обставин показання ОСОБА_6 , що містяться у протоколі допиту його як потерпілого від 05.09.2013 року (а.с. 50), та усні показання ОСОБА_6 , надані суду в судовому засіданні, є недопустимими як докази у кримінальному процесі, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Недопустимість зазначених доказів є очевидною. Враховуючи викладене, просять суд визнати недопустимими як докази у кримінальному провадженні показання ОСОБА_6 , що містяться у протоколі допиту його як потерпілого від 05.09.2013 року (а.с. 50), та його усні показання, надані ним суду в судовому засіданні під час допиту його як потерпілого.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання обвинувачених про визнання доказів недопустимими не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_6 подав заяву органу досудового розслідування саме як голова ФГ " Мир", а не як фізична особа. Нормами діючого КПК не передбачено винесення процесуального рішення про залучення потерпілого і оскільки допит в якості законного представника не передбачено КПК, тому ОСОБА_6 був допитаний як потерпілий.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 та представник потерпілого ФГ Мир ОСОБА_7 вважають, що клопотання не підлягає до задоволення.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 15.01.2014 року про визнання доказів недопустимими, не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Судом встановлено, що 25.08.2013 року, ОСОБА_6 , як голова Фермерського господарства « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( про, що зазначено в заяві), не як фізична особа, а саме як голова ФГ «Мир», звернувся до органу досудового розслідування з вимогою прийняти міри до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які 25.08.2013 року близько 13 години з поля № 10 Коритнянської сільської ради, що розташоване між с. Коритня та с. Жовтневе Монастирищенського району Черкаської області та яке орендоване ФГ " Мир", здійснили крадіжку зерна кукурудзи в качанах, чим спричинили ФГ "Мир" матеріальні збитки, що відповідає вимогам ст. 55 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Тобто, фактично за нормами діючого КПК не передбачено прийняття окремого процесуального документу, органом досудового розслідування, про визнання особи ( юридичної чи фізичної) потерпілим.

Статус представника потерпілого, визначено ст. 58 КПК України, зокрема відповідно до ч. 2 якої, представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 КПК України представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Згідно ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

За ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Тобто, вимогами діючого КПК України, не передбачено, як доказ показання представника потерпілого, як не передбачено і самого допиту представника потерпілого, а тому суд вважає, що органом досудового розслідування в частині допиту голови ФГ « Мир» ОСОБА_6 , як потерпілого, оформленого протоколом допиту потерпілого від 05 вересня 2013 року, як і допит ОСОБА_6 , в судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи, не є порушенням вимог діючого КПК України, та відповідно не можуть бути визнані дані докази, недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказані докази отримані з дотриманням вимог КПК України та не можуть бути визнані, за ст. 86, 89 КПК України - недопустимими, а тому клопотання обвинувачених не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 58, 86, 89, 95, 237, 350 КПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 15.01.2014 року про визнання недопустими як докази у кримінальному провадженні показання ОСОБА_6 , що містяться у протоколі допиту його як потерпілого від 05 вересня 2013 року ( а.с. 50), та його усні показання, надані ним суду в судовому засіданні під час допиту його як потерпілого, відмовити повністю.

Оскарження ухвали нормами діючого законодавства не передбачено.

Суддя: ОСОБА_1