Ухвала

від 24.02.2014 по справі 702/1547/13-к

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/1547/13-к

Провадження № 1-кп/702/11/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в задоволенні клопотання

про визнання доказів недопустимими

24 лютого 2014 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження № 1-кп/702/11/14 у справі № 702/1547/13-к про обвинувачення :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора : ОСОБА_5

представника потерпілого: ОСОБА_6

обвинувачених : ОСОБА_3

Баранюка ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

В провадженні Монастирищенського районного суду перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали подане на канцелярію суду клопотання про визнання доказів недопустимими, посилаючись на те, що згідно з витягом з кримінального провадження, відомості про нього було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.08.2013 року. 25.08.2013 року органом досудового розслідування в особі старшого слідчого СВ Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_8 складено два документи: протокол огляду місця події, протокол зважування. При цьому із змісту протоколу огляду місця події від 25.08.2013 року вбачається, що він був складений в с. Жовтневе Монастирищенського району Черкаської області та фактично є протоколом огляду предмета - гужової повозки, затриманої та вилученої у них працівниками міліції зовсім в іншому місці, а саме на лісовій дорозі між селами Коритня та Жовтневе Монастирищенського району. Згідно з врученим їм обвинувальним актом, сторона обвинувачення стверджує, що місцем події в даному випадку є поле № 10, розташоване в адміністративних межах Коритнянської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області. Однак, в матеріалах кримінального провадження немає жодного документа, в тому числі і протоколу огляду місця події - поля № 10, що розташоване в адміністративних межах Коритнянської сільської ради, який би підтверджував, що працівники правоохоронних органів 25.08.2013 року чи в будь-який інший час проводили огляд вказаного поля чи території поряд з ним. Отже, документ, що має назву „протокол огляду місця події, за своєю формою та змістом не може вважатися саме протоколом огляду місця події, а є протоколом огляду предмета. Зміст протоколу зважування від 25.08.2013 року свідчить про те, що органом досудового розслідування проводилось зважування вилучених у них того ж дня качанів кукурудзи, в результаті чого, на думку сторони обвинувачення, було встановлено вагу нібито викрадених ними качанів. При цьому, як зазначено у протоколі зважування, слідчий ОСОБА_8 керувалася нормами КПК України, зокрема, ст. 223 (Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій). Отже, 25.08.2013 року слідчим ОСОБА_8 проводилось зважування саме як слідча дія. В обґрунтування клопотання посилаються на ч. ч. 2, 3 ст.214, ч. 1 ст. 237 КПК України. КПК України чітко встановлено, що до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань орган досудового розслідування має право проводити лише одну слідчу (процесуальну) дію - огляд місця події. Відповідно, проведення будь-яких інших слідчих (процесуальних) дій до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань законом заборонено. Всупереч вказаним вимогам кримінально процесуального закону слідчий ОСОБА_8 25.08.2013 року здійснювала досудове розслідування без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а саме провела слідчі (процесуальні) дії - огляд гужової повозки та зважування качанів кукурудзи, про що склала відповідні протоколи, при цьому незаконно назвавши протокол огляду гужової повозки протоколом огляду місця події. За таких обставин документ з назвою „протокол огляду місця події від 25.08.2013 року (а.с. 9) та протокол зважування від 25.08.2013 року (а.с. 10) є недопустимими як докази у кримінальному процесі, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення вимог кримінально процесуального закону. Недопустимість зазначених доказів є очевидною. Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Згідно з ч. 2 ст. 89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Частиною 3 ст.89 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими. Враховуючи викладене, просять суд визнати недопустимими як докази у кримінальному провадженні № 1-кп/702/101/13 (справі № 702/1547/13-к) протокол огляду місця події від 25 серпня 2013 року та протокол зважування від 25 серпня 2013 року.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання обвинувачених про визнання доказів недопустимими не підлягає до задоволення, посилаючись на те, що обвинувачені були затримані працівниками міліції не безпосередньо на місці вчинення злочину, а вже на деякій відстані від місця вчинення крадіжки, на лісовій дорозі. Враховуючи, що була необхідність у проведенні зважування викраденої кукурудзи, а на місці затримання цього провести було не можливо, з метою фіксації відомостей про злочин, гужову повозку було доставлено на вагову в с.Жовтневе Монастирищенського району, тобто до найближчого місця, де можна було це зробити.

Враховуючи, що 25.08.2013 року був вихідний день (неділя) і внести відомості до ЄРДР в таких умовах було неможливо, з урахуванням ст.214 КПК України, що до моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР можна провести лише одну слідчу дію огляд місця події, слідчим було прийнято рішення про проведення даної слідчої дії, що не суперечить вимогам КПК України, оскільки не проведення слідчих дій одразу після вчинення злочину 25.08.2013 могло б призвести до зникнення доказової бази за вказаним фактом. Вважає, що зважування як окрема слідча дія прямо не передбачена у відповідному розділі КПК України, тому не може вважатись слідчою дією. Посилання слідчого саме на цю статтю було зумовлене тим, що ч.7 ст.223 КПК України передбачає право слідчого залучати понятих до проведення процесуальних дій, що слідчим і було зроблено. У цій частині статті вказано вичерпний перелік проведення слідчих дій за участю понятих. Однак також вказано, що поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Складення протоколу зважування не є самостійно слідчою дією, а фактично являється продовженням протоколу огляду місця події - гужової повозки, та проводилось за участі тих же самих понятих. По завершенні складення відповідних документів слідчим, яка перебувала в слідчо-оперативній групі у вихідний день, та іншими працівниками міліції було доставлено затриманих для відібрання пояснень з даного приводу. Слідчим 25.08.2013 року внесено відповідні відомості до ЄРДР, однак система ЄРДР реєструє дані про злочин з присвоєнням відповідного реєстраційного номеру з моменту підтвердження начальником СВ внесених слідчим відомостей. Враховуючи, що 25 серпня 2013 року припадало на неділю, тобто вихідний день і начальник СВ Монастирищенського РВ УМВС України проживає в м.Христинівка Черкаської області, тому не мав змоги підтвердити, тим самим зареєструвати внесені слідчим відомості 25.08.2013 року, а зробив це 26.08.2013 року.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.01.2014 року про визнання доказів недопустимими, не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Судом встановлено, та не заперечувалося сторонами кримінального провадження, що відомості про вчинений злочин в даному кримінальному провадженні, за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.08.2013 року.

Разом з тим, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що фактично відомості слідчим ОСОБА_8 були внесені в ЄРДР 25.08.2013 року, а вже підтверджені в системі ЄРДР, безпосередньо особою, яка має відповідні повноваження та ключ, тобто начальником слідчого відділу Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області, 26.08.2013 року, що підтверджено прокурором і довідкою за підписом начальника СВ Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області № 662 від 24.02.2014 року.

Покази даних свідків та відомості довідки № 662 від 24.02.2014 року, будь-якими доказами обвинуваченими не спростовані.

У суду відсутні підстави вважати дані покази та відомості довідки № 662 від 24.02.2014 року неправдивими та такими, що не відповідають дійсності.

Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Згідно змісту протоколу огляду місця події від 25.08.2013 року вбачається, що він був складений в с. Жовтневе Монастирищенського району Черкаської області, біля приміщення вагової СФГ « Родина» в с. Жовтневе, Монастирищенського району, тобто за місцем знаходження предмету огляду - гужової повозки, відповідно до якого оглянуто предмет - гужову повозку.

Суд вважає, що в даному випадку при складанні протоколу огляду місця події від 25.08.2013 року, суд вважає його саме як протокол огляду місця події, оскільки виявлення слідів події, що вимагає розслідування, завжди є подією, то і місце їх виявлення - місцем події, а їх огляд -оглядом місця події, та протоколу зважування від 25 серпня 2013 року, слідчий діяла в межах вимог КПК України, а саме провела невідкладні слідчі дії, що відповідає ст. 214 КПК України, оскільки зволікання з їх проведенням могло призвести до негативних наслідків для кримінального провадження - зникнення слідів кримінального правопорушення, об"єктів, які могли згодом стати речовими доказами, зміни обстановки тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання обвинувачених про визнання доказів, а саме : протоколу огляду місця події від 25 серпня 2013 року та протоколу зважування від 25 серпня 2013 року, недопустимими, необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 87, 89, 214, 237, 350 КПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 24.01.2014 року про визнання доказів, а саме: протоколу огляду місця події від 25 серпня 2013 року та протоколу зважування від 25 серпня 2013 року, недопустимими, відмовити повністю.

Оскарження ухвали нормами діючого законодавства не передбачено.

Суддя: ОСОБА_1