Ухвала

від 29.07.2010 по справі 2а-480/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Черкаської області

Справа № 22ц-4985 /2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: 57 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді Храпка В.Д.

суддів Нерушак Л.В., Карпенко О.В.

при секретарі Шульзі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії по нарахуванню недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни», поновлення пропущеного строку для звернення до суду , -

встановила:

ОСОБА_3 26 травня 2009 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни» та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну державну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3944 гривні

30 коп. В позовній заяві вказувала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

Згідно ст. 6 цього Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006 -2008 років не нараховувалося та не виплачувалося.

Позивач ОСОБА_3 3.1. зверталася до відповідача із заявою про проведення їй нарахування та виплату сум доплат до пенсії у вказаному періоді, однак їй безпідставно було відмовлено.

Тому ОСОБА_3І просила суд задовольнити її вимоги, поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3944 ,30 грн.

В запереченні на позов Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області просило в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду; передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_3 3.1. з 26 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в

Монастирищенському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з двищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» провести відповідні виплати за період з 26 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. включно за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і ухвалення по справі нової постанови про відмову в задоволенні позову посилаючись на те, що постанова суду винесена при неповному з'ясуванні обставин справи, неповному дослідженні доказів, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права .

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать розписки про отримання повісток, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року, поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом 26 травня 2009 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Управління Пенсійного Фонду України у Монастирищенському районі Черкаської області у своєму запереченні на позов наполягало на застосуванні відносно вимог позивачки річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.

Тому суд на законних підставах частково задовольнив вимоги ОСОБА_3 та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 26 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.

Вирішуючи спір і, задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.

Доводи Управління Пенсійного Фонду щодо правомірності дій управління з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області відхилити, постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії по нарахуванню недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «дітям війни», поновлення пропущеного строку для звернення до суду залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.

Головуючий

Судді