Рішення

від 17.08.2007 по справі 2-1357/07

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-1357/07

Справа №2-1357/07

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17

серпня 2007 року                                                                             м.  Одеса

Приморський

районний суд м.  Одеси у складі:

головуючого -

судді Деруса А.В.

при секретарі -

Брус Н.П.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною

заявою ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради щодо

відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач

-ОСОБА_1  просить стягнути з Приморської

районної адміністрації Одеської міської ради 34778 (тридцять чотири тисячі

сімсот сімдесят вісім) грн. 61 коп. майнової шкоди,  посилаючись на те,  що вона йому була завдана в наслідок

дорожньо-транспортної пригоди,  яка

сталася 28 березня 2006 року біля 8 години 50 хвилин на вулиці Грушевського в

м.  Одесі з вини ОСОБА_2,  який керував автомашиною ГАЗ-3110 державний

НОМЕР_1,  що належить Приморській

районній адміністрації Одеської міської ради, 

порушив п. 11.4 Правил дорожнього руху, 

виїхав на зустрічну смугу та скоїв зіткнення з двома автомобілями,  у тому числі з автомобілем

"Мерседес-Бенц",  державний

НОМЕР_2  що належить позивачу,  який керував цим автомобілем.  До суми майнової шкоди в ходять: 34507

(тридцять чотири тисячі п'ятсот) грн. 46 коп. - сума майнової шкоди пошкодженої

автомашини "Мерседес-Бенц"; 121 (сто двадцять одна) грн. 15 коп. -

витрати на лікування від тілесних ушкоджень, 

150 (сто п'ятдесят) грн. - витрати на послуги евакуатора,  щодо прибирання пошкодженого автомобіля

позивача з місця ДТП.

Крім

того,  позивач просить суд стягнути з

відповідача у відшкодування завданої моральної шкоди 10000 (десять тисяч)

грн.,  посилаючись на те,  що в наслідок ДТП,  яке мало місце з вини водія відповідача,  який керував автомобілем ГАЗ 31105-120

державний НОМЕР_1,  що належить

відповідачу,  він втратив транспортний

засіб,  який використовував у своєму

щоденному житті,  отримав тілесні

ушкодження,  нервовий стрес,  на відновлення свого фізичного та

психологічного стану витратив час,  в

продовж якого не працював,  крім того,  відповідач добровільно завдану шкоду не

відшкодував,  що змусило звертатися до

судового захисту.

Представником

відповідача - Приморської районної адміністрації Одеської міської влади 14

лютого 2007 року було надано листа,  зі

змісту якого вбачається,  що Приморська

районна адміністрація Одеської міської ради не вважає себе належним

відповідачем,  просить провести заміну

неналежного відповідача,  долучити до

справи у якості належного відповідача - автотранспортне господарство

виконавчого комітету Одеської міської ради. В подальшому представник

відповідача Приморської районної адміністрації Одеської міської ради в судове

засідання не з'являвся. Про час та місце судових засідань відповідач

повідомлявся належним чином в порядку ч.3, 

4,  8  ст.  74

ЦПК України.

Вислухавши

позивача,  представника позивача,  які підтримали викладені у позовній заяві

вимоги,  дослідивши матеріали

справи,  судом встановлені такі фактичні

обставини.

З

постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11 травня 2006 року

вбачається,  що 28 березня 2006 року о 8

годині 50 хвилин на вул.  Грушевського з

вини водія ОСОБА_2,  який керував автомобілем ГАЗ-3110 державний

НОМЕР_1,  сталася дорожньо-транспортна пригода. В наслідок цієї

дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ГАЗ-3110 державний НОМЕР_1

ОСОБА_2 помер від отриманих під час ДТП травм, 

аОСОБА_1  який керував автомобілем

«Мерседес-Бенц» державний НОМЕР_2 

отримав тілесні ушкодження. Відповідно до постанови про відмову в

порушенні кримінальної справи від 11 травня 2006 року причиною дорожньо-транспортної

пригоди було порушення вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху водієм автомобіля

ГАЗ-310 ОСОБА_2.,  який рухаючись на

автомобілі у світлу годину доби по дорозі з двостороннім рухом,  яка має дві смути руху в одному

напрямку,  де заборонено виїзд на

зустрічну смугу руху,  проявив необережні

та необачні дії,  виїхав на зустрічну

смугу руху,  допустив зіткнення з двома

автомобілями.

Як

вбачається з довідки міської клінічної лікарні № 1 за № 2340 від 28 березня

2006 року,  наданої ОСОБА_1  останній був доставлений до лікарні з місця

ДТП з тілесними ушкодженнями,  де він

отримав медичну допомогу,  від подальшої

госпіталізації відмовився.

Позивачем

суду надано фіскальний чек з ТОВ "АПТЕКА ГАЕВСКОГО" за 28 березня

2006 року,  відповідно до якого ним було

закуплено медикаментів на загальну суму 121, 15 грн. Назви медикаментів з

фіскального чеку,  свідчать про те,  що вони були придбані у зв'язку з

необхідністю лікування тілесних ушкоджень, 

отриманих позивачем під час ДТП,  яка сталася 28 березня 2006 року.

Відповідно

до довідки,  виданої ОСОБА_1

Державтоінспекцією ОМУ УМВС України в Одеській області 28 березня 2006 року о 8

годині 50 хвилин на АДРЕСА_2,  в наслідок

дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Мерседес номернийНОМЕР_2 одержав

механічні пошкодження: деформовано передній капот,  два передніх крила,  розбиті передній бампер,  декоративна решітка,  обидві передні фари,  показники поворотів,  габарити. Іншим учасником ДТП вказано

ОСОБА_2.

З

висновку,  який викладено в акті авто

товарознавчої експертизи від 29 квітня 2006 року за № 116,  що проводилася на підставі заяви

ОСОБА_1,  довідки ДАІ,  за участю представника Приморської районної

адміністрації Одеської міської ради, 

який приймав участь в огляді пошкодженого автомобіля Мерседес-Бенц,  державний НОМЕР_2  рік випуску 1988,  вбачається, 

що сума матеріальної шкоди від пошкодження автомашини Мерседес-Бенц,  державний НОМЕР_2  в наслідок ДТП становить 34507, 46 грн.

Позивачем

суду надано копію чека № п/п 148 з надання послуг евакуатора щодо автомобіля

Мерседес-Бенц,  державний НОМЕР_2  який було евакуйовано з місця ДТП,  так як в наслідок отриманих механічних

пошкоджень цей автомобіль не міг пересуватися самостійно. Вартість послуг

евакуатора становить відповідно до копії чека № п/п 148 становить 150 грн.

Як

вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11

травня 2006 року автомобіль ГАЗ-3110 державний НОМЕР_1, 

яким керував ОСОБА_2,  належить Приморській районній адміністрації

Одеської міської ради.

Цей

висновок підтверджується копією тимчасового реєстраційного талону на автомобіль

ГАЗ 31105-120 державний НОМЕР_1,  виданого МРЕВ-1 УДАІ УМВС України в Одеській

області,  відповідно до якого вказаний

вище автомобіль був зареєстрований за Приморською районною адміністрацією

Одеської міської ради,  а також,  матеріалами про відмову в порушенні

кримінальної справи по факту ДТП

за № 314,  які залучені до матеріалів

справи. З цих матеріалів,  також

вбачається,  що ОСОБА_2 працював водієм у

Приморській районній адміністрації.

У

зв'язку з вище наведеним,  суд вважає

необґрунтованими доводи,  викладені

представником відповідача у листі від 14 лютого 2007 року про те,  що Приморська районна адміністрація Одеської

міської ради є неналежним відповідачем. 

Ці доводи відповідача,  також

спростовуються листом № 170 від 12 червня 2007 року установи комунальної

власності "Автотранспортне господарство Одеського

міськвиконкому",  копію якого було

надано суду представником позивача. Вказаним листом комунальна установа

"Автотранспортне господарство Одеського міськвиконкому" заперечує

факт прийняття на свій баланс автомобіля ГАЗ-31105-М,  державний НОМЕР_1.

Вислухавши

позивача,  представника позивача,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає, 

що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню щодо відшкодування

майнової шкоди у повному обсязі заявлених вимог,  а стосовно відшкодування моральної шкоди

підлягає задоволенню частково з таких правових підстав.

Відповідно

до ч. 2  ст.  11 ЦК

України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків,  зокрема, 

є "завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій

особі".

Згідно

ч. 1  ст. 

22 ЦК України

"особа,  якій завдано збитків у

результаті порушення її цивільного права, 

має право на їх відшкодування", 

при цьому відповідно до ч. 2 

ст.  22 ЦК України

"збитками є втрати,  яких особа

зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно

до ч. 1  ст.  23 ЦК

України "особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її

прав",  при цьому,  відповідно до ч. 2 вказаної статті моральна

шкода полягає,  зокрема,  "1) у фізичному болю та

стражданнях,  яких фізична особа зазнала

у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних

стражданнях,  яких фізична особа зазнала

у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у

душевних стражданнях,  яких фізична особа

зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна".

Статтею

1166 ЦК України

передбачено,  що "майнова

шкода,  завдана неправомірними

рішеннями,  діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи,  а також; шкода,  завдана майну фізичної або юридичної

особи,  відшкодовується в повному обсязі

особою,  яка її завдала".

Відповідно

до ч. 2  ст.  1187 ЦК

України "шкода,  завдана

джерелом підвищеної небезпеки, 

відшкодовується особою,  яка на

відповідній правовій підставі (право власності, 

інше речове право,  договір

підряду,  оренди тощо) володіє

транспортним засобом,  механізмом,  іншим об'єктом,  використання, 

зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку",  при цьому, 

згідно ч. 5  ст.  1187 ЦК України "особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди було завдано внаслідок непереборної

сили або умислу потерпілого".

Згідно

абзацу 1 ч. 2  ст.  1167 моральна шкода відшкодовується незалежно

від вини органу державної влади,  органу

влади Автономної Республіки Крим,  органу

місцевого самоврядування,  фізичної або

юридичної особи,  яка її завдала,  "якщо шкоди завдано каліцтвом,  іншим ушкодженням здоров'я або смертю

фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки".

В ч.

1  ст. 

1188 ЦК України передбачено,  що

шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних засадах,  а саме: "шкода,  завдана одній особі з вини іншої особи,  відшкодовується винною особою".

З

врахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги в частині відшкодування

майнової шкоди доведеними та такими що ґрунтуються на відповідних правових

нормах.

Суд

вирішує,  що позивач зазнав моральної

шкоди,  та,  приймаючи до уваги характер правопорушення,  яке мало місце з вини відповідача,  глибину фізичних та душевних страждань

позивача,  небажання відповідача

добровільно відшкодувати нанесену шкоду, 

з врахуванням вимоги розумності і справедливості,  керуючись ч.3 

ст.  23 ЦК України,  присуджує йому 5000, 00 грн.

Керуючись  ст.  

ст.  11,  16, 

22,  23,  1166, 

1167,  1187,  1188 ЦК

України,   ст.   ст. 

10,  11,  88, 

209,  212,  214, 

215,  218 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про

стягнення на відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити

частково.

Стягнути

з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1

на відшкодування матеріальної шкоди 34778 (тридцять чотири тисячі сімсот

сімдесят вісім) грн. 61 коп.

Стягнути

з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1

на відшкодування моральної шкоди 5000, 00 (п'ять тисяч) грн.

Стягнути

з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 судові

витрати у сумі 347 (триста сорок сім) грн. 79 коп. та 250, 00 (двісті

п'ятдесят) грн. по сплаченому ним державному миту,  а також - 30, 00 (тридцять) грн. судових

витрат з інформаційного-технічного забезпечення розгляду судової справи.

Рішення

суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через

Приморський районний суд м.  Одеси шляхом

подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.

Заочне

рішення може бути переглянуте судом,  що

його ухвалив,  за письмовою заявою

відповідача,  поданою протягом десяти

днів.