Ухвала

від 11.01.2010 по справі б-19/144-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальна (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" січня 2010 р. Справа № Б-19/144-09

вх. № 7387/2-19

Суддя Міньковський С.В.

При секретарі : Лавріненко К.Г.,

За участю представників сторін:

Кредитора: не з'явився.

Розпорядника майна: арбітражного керуючого Чаговець Т.П.

Керівника боржника: Антоновій Л.В.

розглянувши заяву про визнання грошових вимог фізичної особи ОСОБА_3 на загальну суму 12 332,13 грн. і включення їх до реєстру вимог кредиторів.

По справі за заявою : ФО ОСОБА_4, м.Харків

до Кредитна спілка "Срібні Джерела", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор звернувся до суду з заявою у порядку ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , в якій просить суд визнати його грошові вимоги з заробітної плати до боржника на загальну суму 12 322,13 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів.

В судове засідання представник кредитора не з'явився, поважні причині неявки суду не надав.

Розпорядник майна в повідомленні про розгляд вимог кредитора вимоги останнього визнає частково на суму 726,24 грн. згідно акту перевірки від 05.05.2009р. за № 20-01-417/0853 Територіальної державної інспекції праці у Харківській області.

Кредитор в порядку ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( далі - Закон) не оскаржив дії розпорядника майна щодо часткового відхилення грошових вимог кредитора.

Розглянувши матеріали справи, заяву кредитора, додані до заяви документи та матеріали, вислухавши пояснення керівника боржника, розпорядника майна, розглянувши в системному зв'язку положення ст.,ст.14 -15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , Кодекс законів про працю України, із змінами та доповненнями, Закон України „Про оплату праці» в редакції із змінами та доповненнями від 21.10.2004р. суд дійшов до висновку, що заява кредитора підлягає задоволенню частково на суму 726,24 грн. на підставі наступного.

Згідно з п.2. ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства - банкрута. Абз.6. ст.1 цього Закону передбачено, що кредитор є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника абз.2 п.1.ст.14 цього ж Закону встановлено право кредитора подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника щодо виплати заробітної плати. Тобто, у даному випадку, під зобов'язаннями боржника перед працівниками підприємства, що задовольняються у першу та другу чергу згідно ст.31 Закону, вважаються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника.

У відповідності до ст.1 Закону України „ Про оплату праці» зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану їм роботу. Згідно з ст.2 Закону України „Про оплату праці» заробітна плата складається з основної заробітної плати - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, додаткової заробітної плати - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, а також інших заохочувальних та компенсаційних витрат - виплат у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які передбачені актами чинного законодавства або, які провадяться понад встановленими зазначеними актами нормами.

Як встановлено господарським судом, колишньому робітнику боржника фізичної особи ОСОБА_3 боржником було нарахований борг з заробітній платі в сумі 726,24 грн., що було підтверджено актом перевірки 05.05.2009р. за № 20-01-417/0853 Територіальної державної інспекції праці у Харківській області., відповідно до якого визначено, що керівництвом боржника в порушення вимог ст. 83КЗпП України гр.. ОСОБА_3 не була виплачена грошова компенсація за 21 календарний день невикористаної відпустки. В подальшому на виконання вимог інспекції боржником було нарахована грошова компенсація кредитору за 21 календарних днів невикористаної відпустки, що складає суму 726,24 грн., проте борг не був сплачений кредитору.

Щодо залишку суми боргу у розмірі 11 605,89 грн., то остання не підлягає задоволенню на підставі наступного:

Згідно з ст.ст.1,4-1ГПК України, положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в повноваження господарського суду не входить питання щодо розгляду трудових спорів, якщо однією з сторін є громадянин, у процедурах банкрутства. Підвідомчість трудових спорів віднесено до компетенції (ст..15 ЦПК України) судів загальної (цивільної) юрисдикції, які розглядають справи у порядку цивільно-процесуального судочинства..

Зазначене вище говорить про те, розгляд питання про стягнення на користь колишнього робітника підприємства - боржника гр..ОСОБА_3 середнього заробітку з боржника за час затримки, починаючи з 20.02.2009р. до теперішнього часу повинно бути розглянуто районним (місцевим) судом загальної юрисдикції з винесенням відповідного рішення суду. Проте на час розгляду заяви кредитора таке рішення суду, що набрало законної сили, з приводу стягнення з боржника заборгованості з заробітної плати кредитором суду надано не було.

Відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони. Кредитором вимоги цієї норми закону не було виконано.

У відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінує докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, керуючись, ст.14,15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст. 86 ГПК України

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредитора гр.. ОСОБА_3 частково на загальну суму 726,24 грн., яку включити до реєстру вимог кредиторів у першу чергу.

2. В залишку суму боргу про включення до реєстру вимог кредиторів у розмірі 11 605,89 грн. кредитору відмовити.

3. Ухвалу направити кредитору, розпоряднику майна, боржнику.

Суддя Міньковський С.В.