Рішення

від 18.08.2009 по справі 26/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.09                                                                                           Справа№ 26/33

За позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

                       Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ

                       Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів

до відповідача1: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача2: Відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації, м. Львів

до відповідача3: Львівської міської ради, м. Львів

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів

про: визнання права державної власності на нерухоме майно

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від прокуратури Барабаш Д.В. –старший помічник прокурора

від позивача1 не з'явився

від позивача2 Федак О.М. –юрисконсульт відокремленого підрозділу „Львівська дирекція залізничних перевезень (довіреність № НЮ-312 від 12.03.2009 р.

від відповідача1 не з'явився

від відповідача2 не з'явився

від відповідача3 не з'явився

від третьої особи не з'явився

Представнику прокуратури та позивача2 роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі: Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця”, м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів та Відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації, м. Львів за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів про визнання права державної власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 09.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2009 р. Ухвалою суду від 03.03.2009 р. розгляд справи відкладався до 31.03.2009 р. Ухвалою суду від 31.03.2009 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 12.05.2009 р. Ухвалою суду від 12.05.2009 р. розгляд справи відкладався до 16.06.2009 р. Ухвалою суду від 16.06.2009 р. розгляд справи відкладався до 14.07.2009 р. Ухвалою суду від 14.07.2009 р. залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача3 –Львівську міську раду, м. Львів та розгляд справи відкладався до 18.08.2009 р.

Представник прокуратури в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Позивач1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Представник позивача2 в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідачі1,2,3 та третя особа явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Відповідачем1 14.07.2009 р. подано відзиві № 1104/2004 від 13.07.2009 р. на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача1, відповідачів1,2,3 та третьої особи за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Львівський міжрайонний транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально –галузевого об'єднання "Львівська залізниця" звернувся з позовом до суду про визнання права державної власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на балансі відокремленого підрозділу "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" обліковуються об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля гаража, що знаходиться в м. Львові по вул. Городоцькій, 116 (інвентарна картка № 6) загальною площею 160,2 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію в 1978 р.: будівля контори, що знаходиться в м. Львові по вул. Городоцькій, 116 (інвентарна картка № 6) загальною площею 67,8 кв.м., рік побудови невідомий; будівля навісу, що знаходиться в м. Львові по вул. Городоцькій, 116 (інвентарна картка № 435) загальною площею 245,7 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію в 2008 р.

19.03.2008 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" листом № Н-10/847 та повторно листом № 995 від 15.07.2008 року звернулося до міського голови м. Львова щодо реєстрації права державної власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна.

Як вбачається із відповіді начальника відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації № 833 від 23.09.2008 року, що звернення ДТГО "Львівська залізниця" розглянуто, проте проект рішення про реєстрацію права власності на вищевказані об'єкти на засіданні виконавчого комітету не був прийнятий, оскільки не набрав необхідної кількості голосів.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково в частині визнання права державної власності на об'єкти нерухомого майна, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкти нерухомого майна складають інфраструктуру залізничного транспорту, за призначенням використовуються виключно для потреб залізничного транспорту, що обумовлено завданням відокремленого підрозділу "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" і відображені на його балансі, що підтверджується інвентарними картками. Відокремлений підрозділ "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт " здійснює утримання, ремонт вищезазначених будівель.

Технічні паспорти на вказані об'єкти нерухомості виготовлені Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" за зверненням ДТГО "Львівська залізниця". Із довідок Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" вбачається, що вказані будівлі на праві власності не зареєстровані і свідоцтво про право власності не видавалось.

Як вбачається із п. 4 Статуту ДТГО "Львівська залізниця", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 413 від 03.05.2006 року, майно залізниці становлять виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображена у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського віддання. Джерелами формування майна залізниці є в тому числі власні капітальні вкладання та майно відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниці.

Частиною 5 ст. 3 Закону України, "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно –правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до ст. 326 ЦК України до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб'єктами.

Положенням ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності полягає у здійсненні Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органи, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 9 Закону України "Про транспорт" визначає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належить до єдиної транспортної системи.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт" майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Положеннями ч. 2 ст. 73 ГК України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського віддання.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користує і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Листом від 23.03.1999 року № 12/5-126 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України роз'яснено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449. По об'єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності наявність акту прийняття в експлуатацію не вимагається.

Як випливає з інформації, виданої обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" реєстрація права власності на вказані будівлі не проводилась. Зазначені будівлі перебувають на балансі позивача, що підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що спірні об'єкти утримуються і обслуговуються державним підприємством Міністерства транспорту та зв'язку України ДТГО "Львівська залізниця". Жодних доказів які б спростовували даний висновок, чи підтверджували належність спірних будівель іншим суб'єктам, суду не надано. Відповідно до ст. ЗЗ ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності не тільки якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, але й у разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи із норм ст.ст. 26, З0, 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Таким чином прокурором правомірно заявлено позов до Виконавчого комітету Львівської міської ради та Львівської міської ради, до повноважень яких належить вирішення питань про оформлення права власності, в тому числі і держави.

З пояснень сторін та поданих ними доказів суд встановив, що звернення прокурора до суду викликане необхідністю підтвердити наявність у держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на відповідне майно, оскільки відсутність документа, що засвідчує право власності на майно перешкоджатиме власнику володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації в тижневий термін від дня набрання законної сили рішенням суду оформити та видати ДТГО „Львівська залізниця” згідно судового рішення свідоцтво про право власності на згадані об'єкти нерухомого майна то вона до задоволення не підлягає, оскільки є передчасною, так як, у позивача не було підстав для звернення до відповідача2 про видачу ДТГО „Львівська залізниця” свідоцтва про право власності на згадані об'єкти нерухомого майна і він не звертався з такою вимогою до відповідача2, а відповідачем2 відповідно не було відмовлено позивачу у видачі такого свідоцтва.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 321, 328, 329 ЦК України, ст. 139 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, як органу управління майном, право державної власності на об'єкти нерухомого майна, закріплені за Державним територіально-галузевим об'єднанням „Львівська залізниця” на праві повного господарського віддання та обліковані на балансі Відокремленого підрозділу „Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт”, а саме на: будівлю гаража, що знаходиться в              м. Львові по вул. Городоцькій, 116 (інвентарна картка № 6) загальною площею 160,2 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію в 1978 р.; будівлю контори, що знаходиться в м. Львові по вул. Городоцькій, 116 (інвентарна картка № 6) загальною площею 67,8 кв.м., рік побудови невідомий; будівлю навісу, що знаходиться в м. Львові по вул. Городоцькій, 116 (інвентарна картка № 435) загальною площею 245,7 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію в 2008 р.

У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя