Постанова

від 07.10.2009 по справі 15/02-09-2

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/02-09-2

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2009 р.                                                                                    № 15/02-09-2  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:Губенко Н.М.,Барицької Т.Л.,

Суддів: Мирошниченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційні скаргиПідприємства громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів по слуху "Призма", ЗАТ "Готель "Юність"

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 р.

у справі№ 15/02-09-2 господарського суду Одеської області

за позовомЗАТ "Готель "Юність"

до

третя особаПідприємства громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів по слуху "Призма", ТОВ "Фінансист"

провизнання недійсним договору купівлі-продажу

за  участю представників  сторін:

позивача Пономарьов П.О., Колесников К.Г., Олійник В.В.,

відповідача третьої особиНегреша М.О., Мазур В.В.,не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 р. ЗАТ Готель "Юність" звернулось до господарського суду з позовом до Підприємства громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів по слуху "Призма", третя особа: ТОВ "Фінансист" про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № вБ-056-07 від 26.06.2007 р. В обґрунтування позову зазначав, що спірний договір купівлі-продажу цінних паперів не відповідає вимогам закону.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.01.2009 р. (суддя Петрова В.С.) позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цінних паперів № вБ-056-07 від 26.06.2007 р. Зобов'язано позивача повернути відповідачу прості іменні бездокументарні акції ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів" в кількості 17920000 штук, прийняті за актом приймання-передачі цінних паперів від 27.06.2007 р. до договору купівлі-продажу цінних паперів № вБ-056-07 від 26.06.2007 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Приймаючи рішення, суд застосував положення ст.ст. 203, 215 ЦК України і мотивував його тим, що спірний договір не відповідає вимогам закону.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 р. (судді: Михайлов М.В., Тофан В.М., Журавльов О.О.) рішення господарського суду Одеської області від 26.01.2009 р. у даній справі скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

В обгрунтування постанови, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення місцевого господарського суду підлягає обов'язковому скасуванню, оскільки суд належним чином не повідомив відповідача про час і місце проведення судового засідання.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач та відповідач звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили постанову скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того,  позивач у касаційній скарзі просив відправити справу на новий розгляд, а відповідач просив прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

01.07.2009 р. до Вищого господарського суду України надійшла заява ЗАТ готель "Юність" про відмову від касаційної скарги № 021/33 від 30.06.2009 р.

Відповідно до вимог ст. 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 22 ГПК України визначено, що  господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Вищий господарський суд України  не приймає відмову ЗАТ готель "Юність" від касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон) вищим органом управління товариством є загальні збори акціонерів. З аналізу положень статуту ЗАТ готель "Юність" (п.п. б п. 10.2.6, п. 10.4.6. Статуту) вбачається, що до виключної компетенції загальних зборів товариства належить питання про обрання голови правління та членів правління (виконавчого органу товариства).

Разом з тим, після звільнення з посади Голови правління Ісаєвої С.М. загальні збори товариства з порядком денним: обрання голови правління, не проводились, доказів їх проведення суду не надано.

Відтак, для захисту інтересів ЗАТ готель "Юність" голова правління якого у встановленому статутом порядку ще не обраний, суд не приймає відмову від касаційної скарги, підписану представником ЗАТ "Готель "Юність" Колесниковим К.Г.   

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановив апеляційний господарський суд, 26.06.2007 р. позивач та ТОВ "Фінансист" в особі Підприємства громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів по слуху "Призма" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № вБ-056-07 (далі - Договір), згідно якого продавець (відповідач) за посередництвом брокера ТОВ "Фінансист" продав, а позивач купив прості іменні бездокументарні акції ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів" в кількості 17920000 шт. за ціною 11200000 грн.

27.06.2007 р. позивач, відповідач та третя особа склали акт приймання-передачі цінних паперів до Договору, згідно якого продавець за посередництвом брокера передав, а покупець прийняв прості іменні бездокументарні акції ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів" в кількості 17920000 шт.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту.

Відповідно до вимог ст. ст. 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пп. 4 п. 10.4.9 статуту позивача до компетенції правління товариства належить прийняття рішень про участь товариства в підприємствах, товариствах, об'єднаннях підприємств, інших юридичних особах, крім дочірніх підприємств, а також ухвалення рішення про розмір і форму сплати товариством частини (акцій) у статутному капіталі зазначених юридичних осіб.

Апеляційний господарський суд встановив, що відповідне рішення щодо придбання простих іменних бездокументарних акцій ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів" правлінням позивача не приймалось. Також правління не приймало рішення про розмір і форму сплати позивачем акцій ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів".

Відповідно до ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу  є підставою недійсності правочину. Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника  правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відтак, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відсутність рішення правління позивача (виконавчого органу) щодо можливості придбання акцій ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів", свідчить про невідповідність укладеного договору внутрішній волі позивача, що є підставою для визнання договору недійсним.

У матеріалах справи відсутня довіреність позивача на ім'я Радоуцького О.І., який підписав спірний договір.

Оскільки відповідного рішення щодо придбання простих іменних бездокументарних акцій ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів" правлінням позивача не приймалось, а у Радоуцького О.І. були відсутні повноваження на укладення Договору від імені позивача, то суд правомірно визнав недійсним спірний Договір.

Водночас, суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги надану відповідачем копію протоколу наглядової ради ЗАТ Готель "Юність" від 05.02.2007 р., де вирішувалось питання про можливість придбання цінних паперів, емітентом яких виступав ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів".

Так, уповноваженим органом для прийняття такого рішення згідно положень статуту позивача є правління, а тому рішення наглядової ради позивача не може прийматись до уваги.

Відтак, спірний договір купівлі-продажу акцій укладено всупереч діючому законодавству та статуту позивача, оскільки договір укладено без згоди правління позивача та за відсутності належних повноважень у особи, яка підписала договір з боку позивача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № вБ-056-07 від 26.06.2007 р., укладений ЗАТ Готель "Юність" та ТОВ "Фінансист" в особі Підприємства громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів по слуху "Призма" з моменту укладення.

Згідно ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні у натурі  все, що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі -  відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, суд обгрунтовано зобов'язав позивача повернути відповідачу прості іменні бездокументарні акції ВАТ "Комбінат гідроізоляційних матеріалів" в кількості 17920000 штук, прийняті за актом приймання-передачі цінних паперів від 27.06.2007 року.

Факт передачі грошових коштів у сумі 11200000 грн.  відповідачу судом не встановлено, у зв'язку з чим зобов'язання відповідача повернути позивачу у натурі все, що він одержав за договором є неможливим.

Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи скаржника про порушення судом вимог ст. 15 ГПК України не приймаються до уваги, зважаючи на нижчевикладене.

Приймаючи дану справу до свого провадження та розглядаючи спір за місцезнаходженням позивача, господарський суд Одеської області, з висновком якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що згідно з ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Відповідно до умов спірного договору, позивач взяв на себе обов'язок сплатити на користь відповідача певну суму коштів, а відтак рішення у справі прийнято місцевим господарським судом без порушень правил територіальної підсудності.

Посилання скаржників у касаційних скаргах на недоведеність певних обставин справи, суд касаційної інстанції не приймає до уваги, оскільки згідно імперативних вимог ст.ст. 1115 , 1117  ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права,  тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

З урахуванням викладеного, підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Підприємства громадської організації "Київська міська асоціація інвалідів по слуху "Призма", Закритого акціонерного товариства "Готель "Юність" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2009 року у справі № 15/02-09-2 залишити без змін.

Головуючий Н. Губенко

СуддіТ. Барицька

С. Мирошниченко