Рішення

від 24.09.2009 по справі 10/118пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/118пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.09                                                                                 Справа № 10/118пн.

За позовом   Колективного підприємства “Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Сєвєродонецької міської ради народних депутатів, м. Сєвєродонецьк Луганської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації", м. Сєвєродонецьк

про визнання права власності

Суддя  Мінська  Т.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –Горшков  В.В., довіреність № б/н від  13.05.2009р.  

від відповідача –не прибув.

від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації" -  Красюк Т.Г. - юрист 1 категорії, довіреність № 01/131 від 04.02.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно –складське приміщення з вбудованою котельнею, розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні позивача та розташована за адресою: сул. Силікатна, 10, м. Сєвєродонецьк,  Луганської області.

Позивачем подана заява від 16.07.2009р. про зміну позовних вимог, а саме просить: визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно –складське приміщення з вбудованою котельнею, розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні позивача та розташована за адресою: вул. Силікатна, буд. 10-С, м. Сєвєродонецьк   Луганської області.

Відповідач  відзивом на позов  пояснив, що не  заперечує проти позову.   

Дослідивши  матеріали  справи,  додатково  надані  документи,  заслухавши  представників сторін,   суд

в с т а н о в и в:

            На обґрунтування  позову  позивач  посилається  на  те,  що  Колективне  підприємство “Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій” створено на базі  майна приватизованого орендного підприємства  “Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій” та  є  його правонаступником.  

           Цілісний  майновий  комплекс придбаний організацією  орендарів орендного підприємства  “Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій” за  договором купівлі –продажу  державного майна,  укладеного  з  регіональним відділенням  Фонду  державного майна України, який  посвідчений 15.12.1993р. державним нотаріусом  Сєвєродонецької  державної нотаріальної контори. Позивач  вказує, що до складу  цілісного майнового комплексу  увійшло  незавершене  будівництво, в  тому  числі  і  спірний  об'єкт  - цех  силікатної  цегли.   

           Позивач  стверджує, що в подальшому ним  було переплановано незавершене  будівництво під склад готової продукції, який фактично  збудований позивачем. Перепланування  здійснено без  відповідних дозволів. В дане приміщення вбудована котельня, яка прийнята в експлуатацію  актом державної приймальної комісії  від 24.09.207р., затвердженим  рішенням  виконавчого комітету Сєвєродонецької  міської ради № 2252 від  25.09.2007р.  

           Позивач є користувачем земельної ділянки, розташованої в м. Сєвєродонецьку  по вул.  Силікатній, 10, згідно Державного акту на право постійного користування  землею  ІІ –ЛГ № 000177 від  23.12.1997р.    

           Дослідивши обставини справи суд визнав позовні вимоги необґрунтованими з огляду на наступне:

           Відповідно до ч. 1,  2  ст.  331 Цивільного кодексу  України право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або  законом.

          Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого  майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

          Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону  підлягає  державній реєстр акції,  право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Можливість визнання права власності  на  самочинно  збудоване нерухоме майна  за  певних  обставин передбачено ст. 376 ЦК України. Але  можливість застосування  даної  норми  виникає  лише в  разі,  коли нерухоме  майно є  збудованим.    

           З матеріалів справи  взагалі не  вбачається чи добудовано незавершене  будівництво. Так в рішенні виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 2849 від  11.12.2007р. виділено в  самостійний  об'єкт  та  присвоєно нову адресу м. Сєвєродонецьк,   вул. Силікатна, 10 –С об'єкту незавершеного будівництва. Тобто, станом на  11.12.2007р. спірне  майно було незавершеним будівництвом. Зі  звіту про оцінку  майна, що знаходиться  на  балансі  позивача  станом на  28.02.2005р., наданого позивачем  також  вбачається, що цех силікатної цегли є незавершеним будівництвом.  

           Крім того, факт існування спірного нерухомого майна з певними індивідуальними ознаками як  завершеного будівництва не  підтверджено і матеріалами технічної інвентаризації. Відсутні  достатні докази того,  що спірне майно існує у вигляді завершеного будівництва  на  земельній  ділянці, що виділена  позивачу.     

           Вищевикладене унеможливлює  надати  оцінку  предмету спору  з  точки  зору ст. 376  ЦК України.   

          Згідно  ч. 3. ст. 331  цього Кодексу до завершення будівництва (створення майна)   особа вважається   власником  матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

          У  разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти   договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію  прав на нерухоме майно на підставі документів,  що  підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення  об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

          Тобто,   на  даний  час  не  передбачено  визнання  судом  права  власності  на  недобудоване  нерухоме  майно.  

          За таких обставин  в  задоволенні  позову слід відмовити.    

          За  згодою сторін відповідно до ст.  85 ГПК України в судовому  засіданні  оголошено  лише  вступну  і  резолютивну  частини  рішення.   

          Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати  покладаються  на  позивача.     

          На  підставі  викладеного   і,  керуючись  ст. ст.33, 44, 49,  82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в:

1.          В задоволенні  позову відмовити повністю.    

2. Судові  витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання відповідно до вимог  ст. 84 ГПК України.  

           Підписано  29.09.2009.

Суддя                                                                                           Т.М.Мінська