Рішення

від 21.09.2009 по справі 7/473

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

7/473

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/473

21.09.09

За позовом Дочірнього підприємства "Спринтер К"  

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріда"

про стягнення 108 310,78 грн.

                                                                                                   Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Радюк Д.А.- довіреність №3 від 09.01.2009р.

від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Спринтер К" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріда" про стягнення 108 310,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлені Договором постачання № КП-5569/1 від 01.04.2008 строки не оплатив поставлений товар, заборгувавши позивачу 105 002,30 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 105 002,30 грн. - боргу,  2 941, 31 грн. - пені, 367, 17 грн.  –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 083, 10 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 15.06.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.08.2009.

27.08.2009 позивач та відповідач повноважних представників в судове засідання не направили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 21.09.2009.

21.09.2009 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2 941, 31 грн. –пені та 367, 17 грн.  –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –1 083, 10 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку зі сплатою відповідачем  суми основного боргу.

21.09.2009 р. представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.09.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Договір постачання № КП-5569/1, згідно умов якого позивач зобов'язувався поставити товар, а відповідач  прийняти та оплатити його вартість у строк, що не перевищує 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 197 672,69 грн., що підтверджується видатковими накладними, оригінали яких досліджено судом у судовому засіданні, а належним чином завірені копії знаходяться у матеріалах справи.

За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду борг відповідача становив 105 002,30 грн.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Оскільки відповідач, після звернення позивача з позовом до суду, розрахувався за поставлений товар, сплативши позивачу 105 002,30  грн. провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 8.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2 941, 31 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

В пункті 8.1 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежною виконання зобов'язань, що передбачені даним Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь, період прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від розміру невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 2 941, 31 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню 367, 17 грн.  –3 % річних за весь час прострочення платежу,  розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Пп. а п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що розмір державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив 1 083, 00 грн. державного мита, тоді як необхідно було сплатити 1 083, 11 грн., у зв'язку з чим одинадцять копійок підлягає стягненню в доход державного бюджету з позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 80 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріда" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 15, код ЄДРПОУ 33637190) на користь Дочірнього підприємства "Спринтер К" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, код ЄДРПОУ 31984286)- 2 941 (дві тисячі дев'ятсот сорок одна) грн. 31 коп. –пені, 367 (триста шістдесят сім) грн. 17 коп.  –3 % річних, 1 083 (одна тисяча вісімдесят три) грн. 11 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять), 50 грн. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Спринтер К" (04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1, код ЄДРПОУ 31984286) – 11 копійок (одинадцять копійок) - державного мита в доход державного бюджету України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                   М.М. Якименко

Дата підписання рішення: