Постанова

від 27.08.2009 по справі 16/85-09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/85-09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.08.09                                                                                               Справа №16/85-09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Лола Н.О.

за участю представників

позивача: Святенко Е.А., протокол № 1 від 08.04.2005р. голова правління;  

відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 16/85-09 та апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Спецбуд», м.Херсон  

на рішення господарського суду Херсонської області від 13.05.2009р. у справі                        № 16/85-09

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Спецбуд», м.Херсон

до відповідача Акціонерної проектно – будівельної фірми «Херсонбуд», м.Херсон

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.05.2009р. у справі                    № 16/85-09 (суддя Немченко Л.М.) в задоволенні позову відмовлено.  

Рішення суду прийнято з посиланням на ст.837 ЦК України та мотивовано тим, що сторони не погодили проектно – будівельної документації, на яку є посилання в умовах договору, у зв'язку з чим, не відомо який саме обсяг робіт мав виконати Підрядник на об'єкті «АЗС біля с.Посад – Покровське Херсонської області». До того ж суд зазначив, що Замовник не передав Підряднику дозвіл на виконання будівельно – монтажних робіт на об'єкті, що зазначений у договорі підряду № 92/02. Одночасно в силу статті 638 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України № 688 від 01.08.2005р. суд визнав договір № 92/02 від 06.10.2008р. неукладеним, так як сторонами не було узгоджено істотних умов.  

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 13.05.2009р. у справі № 16/85-09, оскільки висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано постанову Кабінету Міністрів України № 688 від 01.08.2005р., оскільки такої постанови не існує. Постанова КМУ № 668 від 01.08.2005р. була прийнята на виконання Розділу ІХ п.п.3.1, 3.2, 3.3 Перехідних положень Господарського Кодексу України та регламентує загальні умови укладання та виконання договорів підряду у капітальному будівництві, до того ж, позивач заявив позов на підставі договору, а не постанови Кабінету Міністрів України. Відтак, скаржник вважає, що договір підряду є укладеним з урахуванням листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 15/11 – 496 від 26.06.2009р., а факт виконання підрядних робіт підтверджується актом здачі – прийняття виконаних робіт за листопад 2008р.      

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що Замовником будівництва є ТОВ «Агрокомплекс «Південний» згідно договору підряду № 30-05-08 від 30.05.2008р. Борг по оплаті виконаних робіт з боку позивача у розмірі 183 910грн. виник у зв'язку з не оплатою замовником будівництва ТОВ «Агрокомплекс «Південний» БМУ «Промжитлобуду -5» ВАТ ПБФ «Херсонбуду» за виконані підрядні роботи на суму 302 300грн. При цьому, відповідач зазначає, що між сторонами була підписана угода про відступлення прав вимоги з урахуванням вимог статей 512-519 ЦК України, на підставі якої та згідно акту звірки взаєморозрахунків від 22.06.2009р. боргу по оплаті за виконані роботи АТЗТ «Спецбуд» у відповідача не існує. На підставі викладеного, відповідач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.       

        Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30 червня 2009р. у справі № 16/85-09 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 27.08.2009р.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1676 від 27.08.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Зубкова Т.П.,  Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.

У судове засідання, яке відбулося 27.08.2009р. відповідач не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Копія ухвали апеляційного господарського суду від 30.06.2009р. у даній справі про прийняття апеляційної скарги до розгляду, яка скеровувалась на адресу відповідача, що зазначена у позові та апеляційній скарзі поштою не поверталась. Таким чином, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом на участь у розгляді справи, перешкод для її розгляду колегія суддів не вбачає.  

За згодою представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарські зобов'язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

З матеріалів справи слідує, що 06.10.2008р. між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) укладено договір підряду № 92/02, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виробництво будівельно – монтажних робіт по об'єкту «АЗС біля с.Посад – Покровське Херсонської області. Пристрій бетонного покриття (робота)».  

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що об'єм, характер та вартість робіт, передбачених у пункті 1.1 цього Договору, визначається проектно – кошторисною документацією, узгодженою сторонами, і підтверджується щомісячними актами за фактично виконанні роботи.

Виконання робіт, які є предметом цього Договору здійснюється в строк жовтень – грудень 2008р.

Вартість робіт по кошторису, згідно п.3.1 договору, складає 183 910грн. з ПДВ.

Пунктом 4.2 договору сторони встановили, що здача – приймання виконаних робіт оформлюється прийомоздаточними актами.  

В листопаді 2008р. АТЗТ «Спецбуд» виконало роботи на загальну суму 183910грн., що підтверджується актом здачі-приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 183910грн., який підписано та скріплено печатками підприємств за відсутності претензій з боку Замовника до Підрядника по якості та строкам виконання робіт. (а.с.38).

Зі змісту умов договору №92/02 від 06.10.2008р., на підставі якого заявлені позовні вимоги, вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду, отже до спірних правовідносин слід застосовувати нормами глави 61 ЦК України.

Згідно статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як зазначалось вище, факт виконання робіт позивачем підтверджено матеріалами справи. Відповідачем роботи виконані позивачем прийняті без зауважень, про що свідчить підписаний уповноваженою особою акт виконаних робіт за листопад 2008р.

За правилами ст. 854 ЦК України замовник за загальним правилом зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

У п. 5.1 договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються платіжними дорученнями Замовника протягом трьох банківських днів з дня пред'явлення чергового акту виконаних робіт (Ф-3; Ф-2В).

Відповідач доказів оплати за виконані роботи позивачем на суму 183910грн. ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав.   

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт виконання робіт і наявності заборгованості зі сплати цих робіт позивачем доведено, доказів погашення заборгованості відповідач не надав.

Відтак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості, інфляції та пені.

Обмежившись посиланням на відсутність проектно-будівельної документації, суд першої інстанції залишив поза увагою довідку про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 183910грн. (а.с.08), адже останньою чітко визначено вартість виконаних позивачем робіт. Зі змісту вказаної довідки (форми №КБ-3)вбачається, що вартість виконаних робіт узгоджувалась сторонами саме за договором № 92/02 від 06.10.2008р. Також, в акті здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2008р.вказано, що роботи виконані згідно договору № 92/02 від 06.10.2008р.

Наведене свідчить, що відповідач, підписавши вказані первинні документи, фактично погодився з переліком та вартістю робіт, виконаних за договором, як передбачено п. 1.2.договору. Ціна робіт також в Договорі визначена пунктом 3.1 Договору, до того ж сторони узгодили, що обсяг, вартість робіт підтверджується саме в актах виконаних робіт (п.1.2 договору).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що сторони фактично досягли згоди за всіма, необхідними для договорів підряду, істотними умовами, тому немає правових підстав для визнання договору підряду № 92/02 неукладеним.

Не можна вважати висновок суду першої інстанції проте, що договір підряду, який укладений між сторонами по справі є неукладеним, так як згідно п.11 постанови КМУ від 01.06.2008р. № 668 договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками. Зі змісту договору підряду вбачається, що останній був укладений та підписаний з боку сторін без будь-яких заперечень та зауважень до нього. Вартість робіт по кошторису визначена у п.3.1 договору.

До того ж, листом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України                   № 15/11-496 від 26.06.2009р. встановлено, що договір підряду, укладено з дотриманням основних істотних умов, які є обов'язковими для даного виду договорів.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд не з'ясував належним чином усіх обставин справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.         

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що при прострочені оплати виконаних робіт  Замовник (відповідач у справі) сплачує Підряднику (позивачу у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.             

Згідно положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.343ГК України, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлений порядок нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт за листопад 2008р. на суму 183910грн. підписаний у листопаді місяці 2008р., тому враховуючи триденний строк оплати робіт, встановлений п.5.1 договору, останнім днем оплати є 03.12.2008р., отже  днем прострочення є 04.12.2008р., а не як зазначено позивачем у позові 01.12.2008р.

Виходячи з наведеного та заявленого у позові періоду, за який позивачем нараховувалась пеня, а саме: з 01.12.2008р. по 16.02.2009р., стягненню підлягає пеня за період з 04.12.2008р. по 31.12.2008р. (за 28 день) у сумі 3376,71грн. (183910х24%/366х28), та  відповідно з 01.01.2009р. по 16.02.2009р. (за 47 днів) у сумі 5683, 57грн. (183910х24%/365х47), що разом складає 9 060,28грн.      

Також позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції за період, тобто з 01.12.08р. по 01.02.09р.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Колегія суддів зазначає, що розрахунок втрат від інфляції зроблено вірно виходячи з вищенаведеного, та вважає, що стягненню підлягають 9 307,5грн. за період з 04.12.08р.                      по 01.02.09р.

Враховуючи наведене, відповідачем всупереч статті 33 ГПК України не надано жодного доказу суду, який би свідчив про належне виконання ним взятих на себе зобов'язань та спростовував його вину за порушення договірних зобов'язань.  

Посилання відповідача на те, що сторонами у справі 19.06.09р. укладено угоду про відступлення прав і у відповідача у зв'язку з укладенням цієї угоди відсутній борг, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційною інстанцію на момент його прийняття. На момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, тобто на 13.05.09р., угоди про відступлення прав не було укладено. Крім того, зі змісту угоди про відступлення прав, не вбачається, що ця угода стосується розрахунків за договором підряду №92/02 від 06.10.2008р. В цій угоді не міститься відомостей про припинення зобов'язань за договором підряду №92/02 від 06.10.2008р., на підставі якого заявлено позовні вимоги.          

За таких обставин, не повне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та неправильне застосуванням норм матеріального права згідно ст.104 ГПК України надає підстави для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі з мотивів, викладених у даній постанові, та прийняття нового рішення, яким позов слід задовольнити частково.

Судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях, на підставі статті 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Спецбуд», м.Херсон задовольнити.  

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.05.2009р. у справі                           № 16/85-09 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерної проектно-будівельної фірми «Херсонбуд», м.Херсон  (ЄДРПОУ 01273208) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Сецбуд», м.Херсон (ЄДРПОУ 01273214) 183910грн. заборгованості; 9 307,5грн. втрат від інфляції; 9060,28грн. пені; 3034,15 державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції відповідно, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виконання даної постанови доручити господарському суду Херсонської області.

 Кричмаржевський В.А.