Рішення

від 01.10.2009 по справі 2/239пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/239пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.10.09 р.                                                                                     Справа № 2/239пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор”                     м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Донецьк

про стягнення грошових коштів у розмірі 6415069,67 доларів США; зобов'язання закрити поточний мультивалютний рахунок № 2600901664 у доларах США, відкритий у Публічному акціонерному товариству “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р.; розірвання договору № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р. в частині зберігання коштів та здійснення розрахунково-касового обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” у Доларах США

За участю

представників сторін

від позивача:       Балтуцька О.М. – за довір.

від відповідача:   не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор”                 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” в особі Донбаської філії Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 6415069,67 доларів США; зобов'язання закрити поточний мультивалютний рахунок № 2600901664 у доларах США, відкритий у Публічному акціонерному товариству “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р.; розірвання договору № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р. в частині зберігання коштів та здійснення розрахунково-касового обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” у Доларах США.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання зі сторони відповідача умов договору № 1664 від 09.09.2008р., заявку про закриття поточного рахунку, платіжне доручення № 9 від 03.07.2009р. Як на правові підстави позову вказує на ст. 16, 1066, 1073, 1074, 1075 ЦК України, ст. 179, 188, 193, 334 ГК України, Закону України “Про банки та банківську діяльність”, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про часткову відмову від позовних вимог, де позивач частково відмовляється від своїх позовних вимог, а саме від вимоги про зобов'язання закрити поточний мультивалютний рахунок № 2600901664 у доларах США, відкритий у Публічному акціонерному товариству “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р.  З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де проти задоволення позову заперечує, посилається на той факт, що в заявці про закриття рахунку позивачем було надане доручення банку перерахувати залишок коштів на рахунок відкритий у Донецькій дирекції ТОВ “УКБ “Камбіо” не відповідає дійсності, оскільки в зазначеній заяві таке доручення відсутнє. Вказує на те, що платіжне доручення № 9 від 03.07.2007р. не було виконано банком у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

07.09.2009р. від відповідача надійшло клопотання, де останній зазначає, що після початку розгляду справи позивачем було фактично відмінено (анульоване) платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 9 від 03.07.2009р. шляхом подання до банку заяви про конвертацію однієї іноземної валюти в іншу іноземну валюту № 1 від 12.08.2009р. та заяву про продаж іноземної валюти або банківських металів № 2 від 13.08.2009р. на даний момент між Позивачем та відповідачем відсутній предмет спору щодо виконання Платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 9 від 03.07.2009р.  Крім того зазначає, що на банківському рахунку № 1664 знаходяться грошові кошти, а позивач не надав відповідачу, як нової заяви про закриття свого банківського рахунку, так і відповідних розпоряджень щодо розпоряджень залишками коштів на рахунку, то у відповідача відсутні правові підстави для закриття банківського мультивалютного рахунку так і для розірвання договору банківського мультівалютного рахунку.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2009р. провадження у справі зупинялось, у зв'язку з находженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.07.2009р.

10.08.2009р. провадження у справі було поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

 Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Родовід Банк” (правонаступником якого є відповідач) (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” (Клієнт) був укладений договір банківського мультивалютного рахунку                  № 1664.

За цим договором Банк відкриває Клієнту поточний мультивалютний рахунок                           № 2600901664 в 980 для зберігання коштів клієнту та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта за цим рахунком за плату, встановлену в розділі 3 цього договору, відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього договору, а Клієнт зобов'язується здійснювати операції за Рахунком відповідно до вимог чинного законодавства України, банківських правил та умов цього договору.

Розділом 2 “Порядок здійснення операцій за рахунком” встановлено, що клієнт здійснює операції за Рахунком на підставі платіжних інструментів, включаючи розрахунково-касові документи, які передбачені чинним законодавством України та банківськими правилами.

Клієнт надає розрахункові документи до Банку на паперових носіях або у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс “Клієнт-Банк”. Обслуговування рахунку та здійснення операцій за Рахунком за електронними розрахунковими документами та спеціальними платіжними засобами (платіжними картками тощо) здійснюється Банком на підставі окремих договорів, що укладаються між Банком та Клієнтом.

Переказ та списання коштів з Рахунку Клієнта здійснюється Банком з урахуванням залишку на початок дня та поточних надходжень на його Рахунок протягом операційного дня.

У разі відсутності укладеного між Банком і Клієнтом договору овердрафту Банк повертає Клієнту розрахунково-касові документи без виконання, якщо вказана в них сума перевищує залишок коштів на Рахунку.

Розрахунково-касові документи Банк приймає та виконує в день їх надходження за умов, що вони були надані в період операційного часу який встановлюється для кожної валюти окремо, з урахуванням умов п. 2.8. Договору. У разі надходження до Банку платіжного документу Клієнта в іноземній валюті після закінчення операційного часу, цей платіж виконується з датою валютування “наступний робочий день”.  

Черговість списання та переказу грошей з рахунку встановлюється чинним законодавством України та банківськими правилами.

Якщо клієнт планує надати в банк розрахункові документи в національній валюті України після операційного часу з проханням провести переказ грошових коштів зі свого рахунку в цей же день, він повинен до кінця операційного часу Банку повідомити про це Банк по телефону з визначенням загальної суми платежу з урахуванням умов п. 2.7.1. договору. Якщо клієнт не виконав вказану вимогу, переказ грошей з його Рахунку може проводитися наступного робочого дня.

Переказ грошей з Рахунку Клієнта за дорученням останнього (за наявності у Банку технічної можливості) після операційного часу, встановленого для кожної валюти окремо, проводиться поточним операційним днем з обов'язковим утриманням додаткової плати згідно з розділом 3 Цього договору.

Якщо клієнт планує отримати готівку з Рахунку, він повинен за один робочий день повідомити про це Банк по телефону з визначенням загальної суми готівки. Якщо Клієнт не виконав вказану вимогу, Банк має право видати готівку наступного робочого дня після подання відповідного касового документу.   

Відповідно до п. 5.1.1. договору банк зобов'язаний згідно з вимогами чинного законодавства України та банківськими правилами здійснювати за Рахунком розрахункові та касові операції, необхідні для забезпечення діяльності Клієнта.

Пунктом 5.1.2. договору встановлено, що Банк зобов'язаний здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та банківських правил. Видати клієнту готівку на виплату заробітної плати та на інші цілі згідно з чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно до п. 5.2.3. договору Банк має право у разі оформлення Клієнтом розрахунково-касових документів з порушенням норм чинного законодавства України та банківських правил, у тому числі і ті, які викликають сумнів з приводу відповідності підпису, печатки, які відображені у картці із зразками підпису, мотивовано повернути їх Клієнту.

Клієнт має право: самостійно розпоряджатися грошовими коштами на Рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України та банківських правил за винятком випадків, встановлених чинним законодавством України та цим Договором; у випадках, передбачених чинним законодавством України та банківськими правилами, отримувати грошові кошти готівкою за умови їх наявності на Рахунку; вимагати своєчасного і повного здійснення Банком операцій та інших обумовлених цим договором послуг (п. 5.4. договору).

Згідно до п. 9.1. договір вважається укладеним з моменту його підписання обома Сторонами і діє протягом невизначеного строку.    

Додатковою угодою № 1 від 20.01.2009р. до договору банківського мультивалютного рахунку № 1664 від 09.09.2008р. сторони домовилися, що за купівлю, продаж та конверсію іноземної валюти, з 20 січня 2009р., Клієнт сплачує Банку комісію у розмірі 0,1%, незалежно від суми операції.

Судом встановлено, що станом на 03.07.2009р. на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Ділор”, що відкритий у Публічному акціонерному товариству “Родовід банк” знаходилися його кошти у розмірі 6415069,67 доларів США, які є власністю останнього та використовуються останнім для розрахунків з контрагентами та для інших цілей.  

Як вбачається з матеріалів справи 03.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” звернулося до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи або поточного рахунку відокремленого підрозділу.

Згідно до відмітки банку залишок коштів на рахунку позивача на дату отримання банком заяви складав 6415069,67 доларів США.

Згідно до п. 20.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах встановлено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів : найменування банку; найменування, ідентифікаційного коду за ЄДРОУ власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.   

Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи.

Дослідивши заяву про закриття поточного рахунку, судом встановлено, що остання містить визначені інструкцією обов'язкові реквізити.

Одночасно з поданням заяви про закриття поточного рахунку позивачем до банку було подано платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах № 9 від 03.07.2009р. про перерахування 6415069,67 доларів США на банківський рахунок № 16007198800840, відкритий у Донецькій дирекції ТОВ “УКБ “Камбіо”.

Пунктом 20.6. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах визначено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).  

Згідно до матеріалів справи, зокрема банківської виписки станом на 3 липня 2009р. на поточному рахунку позивача був наявний залишок в сумі 6415069,67 доларів США, однак операцій з перерахунку грошових коштів Банком виконано не було.

Згідно до приписів ст. Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” Банк  зобов'язаний  виконати   доручення   клієнта,   що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі  надходження  розрахункового  документа   клієнта   до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Міжбанківський переказ  виконується  в  строк  до  трьох операційних днів.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом (володільцеві рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнтам видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документу, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Однак, як встановлено судом відповідач в супереч умовам договору (розділу 2) та нормативно-правових актів переказ грошових коштів у строки визначені договором не здійснив, зокрема не виконав платіжне доручення № 9 від 03.07.2009р., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 6415069,67 доларів США на час звернення з позовом до суду є обґрунтованими.

Стосовно посилання відповідача на Постанову Правління Національного банку України  № 138 від 31.03.2009р. № 9 від 3 липня 2009р. як на підставу, що унеможливлює виконання Банком платіжного доручення № 9 від 03.07.2009р., то таке заперечення судом не приймається у зв'язку з наступним.

Згідно до ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законам та нормативно-правовим актам Національного банку України вимогам, Національний банк України має право на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на с трок не більше шести місяців.

Статтею 3 Закону України “Про банки та банківську діяльність” визначено, що мораторій – це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації (ч. 2 ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Частина 4 ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” передбачає, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторську винагороду, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.       

   Отже, суд зазначає, що позивач не має майнових вимог до відповідача, а лише вимагає від відповідача виконання умов договору щодо здійснення поточних операцій по розпорядженню власними коштами, тобто вимагає надати послуги, передбачені договором.

Згідно до приписів ст. 1066 ЦК України за  договором  банківського  рахунка  банк  зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Приписами ст. 1068 ЦК України визначено, що Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта  операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

За таких обставин та з урахуванням встановленого цивільним законом права банку безперешкодного користування грошовими коштами на рахунку клієнта, банк зобов'язаний перерахувати залишок грошових коштів або видати їх з рахунку клієнту, а не сплатити власні кошти, тобто фактично повернути грошові кошти клієнту. У поданій позовній заяві позивач просить виконати відповідача зобов'язання в натурі, повернути спірні кошти з банку.    

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження  прав  клієнта  щодо   розпоряджання   грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до вимог ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Водночас, грошові кошти згідно платіжного доручення № 9 від 03.07.2009р. – не були спрямовані Банком відповідному отримувачу, про що свідчать виписки банку та не заперечується відповідачем. За висновком суду, Банк порушив умови пунктів 2.1-2.8 Договору та приписи статей 1066-1068 ЦК України щодо зобов'язань банківської установи перед клієнтом за договором банківського рахунку.

Вказане порушення на думку суду є істотними порушеннями умов Договору, вчинення якого значною мірою позбавляє Позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору, і яке відповідно є підставою для розірвання Договору в порядку частини 2 статті 651 ЦК України.

Згідно до приписів ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за  згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також суд виходить з тих обставин, що відповідно приписів ст. 1075 ЦК України наслідком розірвання договору є видача клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок залишку грошових коштів на рахунку в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Як було встановлено, відповідачем взагалі не були виконані вказівки позивача стосовно перерахування коштів, та такі дії не були виконані банком  навіть при зверненні позивача з заявою про закриття поточного рахунку.

Наведене свідчить, що причиною виникнення спору є невиконання Банком умов Договору та приписів чинного законодавства України, яке регулює порядок виконання договорів банківського рахунку, у зв'язку з чим вимоги позивача про розірвання договору № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09.09.2008р. в частині зберігання коштів та здійснення розрахунково-касового обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” у доларах США підлягають задоволенню.

Як наслідок, відповідно до ст. 1075 ЦК України того, що відповідачем фактично не було здійснено перерахування коштів на інший рахунок, та як наслідок розірвання договору, обґрунтованою вимогою клієнта до банку є видача йому коштів та не передбачає  іншої ніж вимоги про стягнення на свою користь зі свого рахунку грошових коштів, які знаходяться у будь-якому випадку у володінні відповідача.     

Крім того за приписами ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Так, слід зазначити, що звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно обирає спосіб захисту свого права, шляхом звернення до суду у резолютивній частині позову з проханням про застосування такого способу. Між тим, невірне обрання способу захисту порушеного права не є підставою для відмови у позові за умов обґрунтованості вимог та встановлення факту порушення відповідного права.

З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що фактично позивач вказує на порушення його суб'єктивного матеріального права, а саме права на отримання власних грошових коштів з поточного рахунку. При цьому позивач просить захистити його порушене право шляхом стягнення відповідних грошових коштів з відповідача.

Отже, суд дійшов висновку щодо можливості захисту прав позивача шляхом розгляду заявлених ним вимог.

Однак, 30.09.2009р. позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надані пояснення, де зазначено, що після порушення провадження у справі відповідачем було виконано зобов'язання із повернення позивачу грошових коштів у розмірі 6415069,67доларів США, що підтверджується виписками банку за період з 12.08.2009р. по 13.08.2009р. та встановлено відсутність залишку грошових коштів на рахунку. Відповідачем такі факти не заперечуються.

За таких обставин провадження у справі стосовно стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 6415069,67 доларів США підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору та поверненням банком грошових коштів в розмірі 6415069,67 доларів США.

Щодо вимог позивача про закриття поточного мультивалютного рахунку № 2600901664 у доларах ША, відкритий у Публічному акціонерному товариству “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09.09.2008р., то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України з наступних підстав.

01.10.2009р. позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про часткову відмову від позовних вимог, де останній згідно до ст. 22 ГПК України відмовляється від позовних вимог про зобов'язання закрити поточний мультивалютний рахунок № 2600901664 у доларах США, відкритий у Публічному акціонерному товаристві “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09.09.2008р.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову. Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.  

Враховуючи те, що позивач відмовився від частини позовних вимог, заяву про відмову від позову підписано повноважною особою, а саме представником за дорученням від 06.07.2009р. Балтуцькою О.М., право на відмову від позову передбачено Господарсько-процесуальним кодексом України та такі дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, згідно п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд приймає відмову від позову та припиняє провадження у справі в цій частині вимог.

Заперечення відповідача спростовуються вище викладеним та не приймаються судом до уваги.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір виник саме з вини відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 78, 80, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                   ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 6415069,67 доларів США; зобов'язання закрити поточний мультивалютний рахунок № 2600901664 у доларах США, відкритий у Публічному акціонерному товариству “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р.; розірвання договору № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09 вересня 2008р. в частині зберігання коштів та здійснення розрахунково-касового обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” у Доларах США – задовольнити частково.

Розірвати договір № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09.09.2008р. в частині  зберігання коштів та здійснення розрахунково-касового обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” у Доларах США, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” та Відкритим акціонерним товариством “Родовід Банк” в особі Донбаської філії ВАТ “Родовід Банк”.

Провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” в особі Донбаської філії грошових коштів в розмірі 6415069,67 доларів США припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Провадження у справі в частині зобов'язання закрити поточний мультивалютний рахунок № 2600901664 у доларах США, відкритий у Публічному акціонерному товаристві “Родовід Банк” в особі Донбаської філії за договором № 1664 банківського мультивалютного рахунку від 09.09.2008р. припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” (04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3, кор.. рахунок № 32008171201 в ГУК НБУ по Києву і Київській області, МФО 321712, ЄДРПОУ 14349442) в особі Донбаської філії (83003, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, 17б, ЄДРПОУ 33153779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Ділор” (83023, м. Донецьк, вул. Сєченова, 31, ЄДРПОУ 36061780) судові витрати: державне мито в розмірі 25542,50грн., витратити на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 210грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

Суддя