Рішення

від 07.08.2009 по справі 8/153пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/153пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.09                                                                                 Справа № 8/153пн

За позовом Регіонального відділення Фонду держмайна України по Луганській області, місто Луганськ,      

до Відкритого акціонерного товариства «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956», місто Ровеньки Луганської області, -    

про визнання права власності.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Кустовський О.С. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №18-01-00011 від 08.01.09 року,

від відповідача –Глазков О.С. –головний інженер, - довіреність №302 від 16.07.09року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області  права власності на об'єкт колишнього мобілізаційного резерву –майстерню технічного обслуговування автомобілів МТО-АТ ЗІЛ-131, державний номерний знак 38-31 ВГА, яка перебуває на балансі відповідача, первісною балансовою вартістю 31261,07 грн., залишковою балансовою вартістю станом на 31.07.09 року –0,00 (нуль) грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вважає спірне майно своєю власністю  всупереч  чинному законодавству.

          Розпорядженням заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 06.08.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

          До початку судового засідання представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить  вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

          Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

          Представник відповідача позов не визнав, вважаючи, що він є законним власником спірного майна  (відзив на позов за вих. №318 від 24.07.09 року); він вважає, що позивач, дізнавшись про скасування мобілізаційних завдань (замовлень), повинен був впродовж одного місяця вирішити питання про долю такого майна, як про те сказано у постанові Кабінету Міністрів України  від 21.09.98 року  №1482.

          І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

          Відкрите акціонерне товариство «Ровеньківське АТП 10956»(далі –ВАТ), ідентифікаційний код 03115910, державним реєстратором виконавчого комітету Ровеньківської міської ради в якості юридичної особи зареєстроване 21.01.92 року, реєстраційний запис №13891200000000298.

          ВАТ засноване відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних  підприємств», згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області за №1650 від 04.12.97 року шляхом  перетворення державного  Ровеньківського  автотранспортного підприємства 10956 у відкрите акціонерне товариство (п.1.1 Статуту); воно має статус юридичної особи з дня його державної реєстрації (п.3.1); ВАТ є власником майна, переданого йому засновником у власність; продукції, виробленої  за результатами  господарської діяльності; отриманих доходів; іншого майна, набутого з підстав, не заборонених чинним законодавством України (п.3.5).

          Згідно плану приватизації державного  Ровеньківського  автотранспортного підприємства 10956, на користь новоствореного ВАТ, у власність, було передано майно, необхідне для здійснення ним своєї статутної діяльності.

          У пункті  4.2.2 розділу ІУ  названого плану наведено перелік об'єктів державного майна, яке не підлягає приватизації, до складу якого входять: мобілізаційна колона з 5-ти автомобілів  загальною вартістю 2719,00 грн., а також пальне, запасні частини та автошини загальною вартістю 27084,00 грн., а всього (з урахуванням 5-ти одиниць автотранспорту) на загальну суму 29803,00 грн., що підтверджується доданими до справи  Витягом з плану приватизації та Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 26.11.97 року (позиція 16.2).

          Факт передачі відповідачу вищепереліченого державного майна, яке не підлягає приватизації, у тому числі –спірного, підтверджується  Переліком основних засобів Ровеньківського АТП 10956, що не підлягають приватизації за станом на 01.10.97 року.

          До складу мобілізаційної колони з 5-ти автомашин входить автомашина   - майстерня технічного обслуговування автомобілів МТО-АТ ЗІЛ-131, державний номерний знак 38-31 ВГА, первісною балансовою вартістю 31261,07 грн.

          23.08.01 року відповідач звернувся до Луганського обласного автотранспортного управління Міністерства транспорту України з листом №213. в якому просив надати  роз'яснення щодо порядку використання майна, яке товариству було передано на баланс, без права його приватизації.

          Назване управління  своїм листом  від 20.09.01 року за вих. №26/14 надало товариству роз'яснення, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2000 року №1635-29 та за погодженням з Державним департаментом автомобільного транспорту України від 02.06.2000 року №64с  матеріально-технічні засоби та засоби технічного обслуговування і ремонту, які входили до складу ліквідованих спеціальних формувань, не придатні для використання, списати у встановленому порядку, а придатні -використовувати у господарській діяльності.

          Як вбачається з вищецитованого листа управління, у ньому не йде мова про вирішення питання власності на згадане у ньому майно.

          Керуючись цим роз'ясненням, голова правління ВАТ 29.12.01 року видав наказ про зарахування на баланс підприємства  автомобіля ЗІЛ-131, державний номерний знак 38-31 ВГА, який входить до складу ліквідованого спецформування та придатний для подальшого використання у господарській діяльності товариства. а саме: в його автоколоні №1.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.05 року за №915-08 затверджено Перелік державного майна, що вивільняється і зв'язку із скасуванням мобілізаційних завдань, яке підлягає реалізації, - у якому окремим розділом «ВАТ «Ровеньківське АТП 10956, Луганська область» перелічено  майно, у тому числі –1 майстерня технічного обслуговування автомобілів МТО-АТ,  яка «підлягає реалізації», - але без посилання на конкретний автомобіль  з 5-ти вищезгаданих.

          Відповідно до Закону України   «Про державну програму приватизації  на 2000-2002 роки»та наказу Фонду державного майна України від 19.03.02 року №487 державне майно, яке призначене згідно з мобілізаційними  завданнями (замовленнями) для спеціальних формувань, яке не включене до статутних фондів ВАТ та перебуває на  їх балансах, після скасування мобілізаційних завдань (замовлень) підлягає приватизації на загальних підставах відповідно до законодавства України з питань приватизації, а відповідальність за збереження  розброньованих матеріальних цінностей  до повної їх реалізації несе керівник  підприємства.

          Згідно наданим позивачем до справи доказам 06.05.08 року  відповідач за 3269,17 грн. купив на аукціоні, який проводив позивач, 1 автомобіль, про який йдеться у вищеназваній постанові Кабміну України, а саме: ЗІЛ-131 МТО-АМ, 1990 року випуску, державний номерний знак 1980-13 АС.

          Ця обставина свідчить про те, що відповідач був належним чином обізнаний з приводу того, у який спосіб він повинен був діяти з метою вирішення питання про отримання права власності на спірний автомобіль.

          20.06.08 року позивач  здійснив перевірку стану утримання, збереження та використання майна, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Ровеньківське АТП 10956» (далі –ВАТ), але залишилося на його балансі, за результатами якої було складено одноіменний Акт перевірки №б/н від 20.06.08 року.

          В ході перевірки було встановлено, що розброньований  об'єкт державної власності, а саме: спірний автомобіль МТО-АМ ЗІЛ-131, державний номерний знак 38-31 ВГА, який не увійшов до статутного фонду ВАТ «Ровеньківське АТП 10956», -  з вересня 2005 року  перебуває в управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, без вирішення питання про його приватизацію шляхом викупу.

          11.07.08 року за вих. №11.07-02180 позивач звернувся до відповідача з листом, яким поставив останнього до відома про те, що спірний автомобіль відповідно до чинного законодавства або підлягає передачі в оренду відповідачу, або приватизації останнім шляхом викупу.

          Відповідач, розглянувши цей лист, письмово повідомив, що «на сьогоднішній день ФДМУ не має ніякого відношення до автомобіля ЗІЛ-131 №38-31 ВГА, так як він є власністю ВАТ «Ровенькцівське АТП 1056»»(лист від 04.12.08 року за вих. №404), - тобто оспорив право власності держави Україна на згадане майно.

          Факт оспорювання відповідачем права власності держави Україна на спірний автотранспортний засіб став підставою для звернення РВ ФДМУ по Луганській області до суду з цим позовом.

          ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст. 1 Закону України від 04.03.92 року №2163-ХІІ  «Про приватизацію державного майна»(далі –ЗУ№2163-ХІІ) приватизація державного майна —це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

          До числа пріоритетних принципів приватизації належить продаж об'єктів приватизації з урахуванням їх індивідуальних особливостей виключно за кошти, - тобто принцип платності (абз. 7 ч.2 ст. 2 Закону).

          Абзацом 3 пункту 7 Закону України  від 18.05.2000 року № 1723-ХІІ «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки»встановлено, що державне майно, призначене згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями) для спеціальних формувань, яке не включено до статутних фондів ВАТ і перебуває на балансі акціонерних товариств, після скасування мобілізаційних завдань (замовлень) приватизується на загальних підставах відповідно до законодавства з питань приватизації.

          Наявними у справі доказами незаперечно доведено, що спірне державне майно не було передано  відповідачу у власність, а лише перебувало у нього на балансі, - при цьому остання обставина, згідно чинному законодавству України (ст. 141 Господарського кодексу України), не тягне за собою перехід до балансоутримувача права власності на таке майно.

           Мобілізаційне завдання (замовпення) скасоване вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України  від 14.09.05 року за №915-08.

          Відповідно до п.4.1 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Міністерства еконорміки України та Фонду державного майна України від 19.05.99 року №908/68, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України  24.06.99 року за №414/3707 (далі –Положення),  поклажається на Фонд державного майна України та його підрозділи на місцях.

          Управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до закріплених  останнім принципів (п.1.3 Положення).

            Пунктом 1.4 Положення визначені способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, у тому числі здійснення приватизації відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про Державну програму приватизації»та інших нормативно-правових актів; передача майна в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна);передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»; передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 №1482; передача майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

          Приватизація державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснюється відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Закону України «Про Державну програму приватизації», інших нормативно-правових актів з питань приватизації (п.2.1.1 Положення)

          Передача в оренду державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, застосовується у першу чергу щодо майна, яке не підлягає приватизації, але може передаватися в оренду.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” єдиними орендодавцями державного майна, яке перебуває на балансах господарських товариств, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва (п.п.2.2.1, 2.2.2).

          Вищевикладене дає суду підстави вважати, що позивач за цим спором діє у повній відповідності до чинного законодавства.

          Факт оспорювання відповідачем права власності держави на спірне майно незаперечно доведено наявними у справі доказами.

          При вирішенні  цього спору суд керується  нормами ЦКУ.

           Згідно ч. 1 ст. 316 ЦКУ правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

          Статтею 317 Цивільного кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

          Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦКУ)

          Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦКУ).

          Статтею 326 ЦКУ визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

          Згідно ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          З урахуванням вищевикладеного позов підлягає задоволенню  у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

          З відповідача на користь Державного бюджету Україхни підлягають стягненню судові витрати у вигляд:

          державного мита  у сумі 102,00 грн. (предмет спору не має залишкової балансової вартості, але відповідно до п. «а»ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»за розгляд господарськими судами спорів майнового характеру до державного бюджету підлягає сплаті державне мито у розмірі не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

          витрат на інформаційно-технічні послуги у сумі  118,00 грн.

          На підставі виколаденого, ст.ст.1,2 1 Закону України від 04.03.92 року №2163-ХІІ  «Про приватизацію державного майна»; абз.3 п. 7 Закону України  від 18.05.2000 року № 1723-ХІІ «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки»; ст.ст.316,319,321,326 та 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

          2.Визнати за державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна  України по Луганській області прваво власності на об'єкт колишнього мобілізаційного резерву –майстерню технічного обслуговування автомобілів МТО-АТ ЗІЛ-131, державний номерний знак 38-31 ВГА, яка перебуває на балансі Відкритого акціонерного товариства «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956», ідентифікаційний код 03115910, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Вигонна, 1 Луганської області.

          3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ровеньківське автотранспортне підприємство 10956», ідентифікаційний код 03115910, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Вигонна, 1 Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок:

          31118095700006, банк –ГУ ДКУ у Луганській областіё одержувач – УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК 22090200, символ звітності банку –095, - державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.;

          31211259700006, банк –ГУ ДКУ у Луганській областіё одержувач – УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК 22050000, символ звітності банку –259, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

          Наказ видати Державній податковій інспекції у місті Ровеньки Луганської області.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.08.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –  10 серпня 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа