Постанова

від 28.10.2011 по справі 19/65пн/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.10.2011 р. справа №19/65пн/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 довіреність № 112 від 08.09.2011р. ОСОБА_5 довіреність №1680 від 22.06.2011р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Старобільськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від у справі 08 серпня 2011року (повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.) №19/65пн/2011 (суддя: Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Садко плюс , м. Старобільськ Луганської області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Старобільськ Луганської області прозвільнення земельної ділянки шляхом демонтажу некапітальної споруди

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.10.2011р. по 26.10.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Садко плюс м. Старобільськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_6, м. Старобільськ та просила суд зобов'язати відповідача - ОСОБА_6 звільнити незаконно займану площу земельної ділянки, на якій розташовано МАФ (мала архітектурна форма) за № 286, який належить відповідачеві на праві приватної власності і розташований на території Ринку м. Старобільська за адресою: м. Старобільськ, пл. Базарна,1, що належить ТОВ ТОВ Садко плюс на підставі договору суборенди.

08.08.2011р. Господарським судом Луганської області по справі № 19/65пн/2011 прийняте рішення (суддя: Зюбанова Н.М.), яким позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_6 звільнити займану площу земельної ділянки шляхом демонтажу некапітальної споруди -МАФ за № 286, ряд К; площею 2,25 кв.м., яка розташована на території ДП Ринок м. Старобільськ за адресою м. Старобільськ, пл. Базарна,1 за свій рахунок.

Рішення обґрунтовано приписами ст.212 Земельного кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення, та просила його скасувати, в задоволені позову відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Наполягає, що розміщення малої архітектурної форми відбулося на підставі договору оренди торговельного місця, а тому не є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Представник заявника апеляційної скарги підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Вважають, що рішення судом першої інстанції прийнято обґрунтовано.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011р. у зв'язку з обранням судді Алєєвої І.В. на посаду судді Вищого господарського суду України, змінено склад колегії суддів, сформовано його у наступному складі: головуючий суддя Склярук О.І., судді: Малашкевич С.А., Богатир К.В.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2011р. у зв'язку з зайнятістю судді Малашкевича С.А. у іншому судовому процесі, змінено склад колегії суддів, сформовано його у наступному складі: головуючий суддя Склярук О.І., судді: Богатир К.В., Дучал Н.М.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

10.05.2011р. між виконавчим комітетом Старобільскої міської ради (орендодавець) та дочірнім підприємством Ринок міста Старобільськ підписано договір оренди землі від 10.05.2011р., згідно якого в оренду надається земельна ділянка площею 2,0166 га, в тому числі під об'єктом нерухомого майна - 0,2458 га, під проїздами, проходами та площадками - 1,3614 га та спорудами 0,1944 га.

Договір підписано на підставі рішення Старобільської міської ради від 08.04.2011р. за № 591. Договір зареєстровано у Відділі Держкомзему у Старобільскому районі 10.05.2011р. за № 442510004000148.

Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом приймання передачі від 10.05.2011 р. (а.с .60 т.1)

11.05.2011 р. Дочірнє підприємство Ринок міста Сторабільськ Луганської обласної спілки споживчих товариств та Товариство з обмеженою відповідальністю Садко Плюс підписали договір оренди індівідуально-визначеного майна, згідно якого ТОВ Садко Плюс прийняв у тимчасове платне користування нерухоме та рухоме майно, розташоване у місті Старобільську Луганської області на площі Базарній, 1, яке зазначено у таблиці. Строк договору до 01.07.2013р.

11.05.2011 р. між Дочірнім підприємством Ринок міста Старобільськ (орендар) та суборендарем ТОВ Садко Плюс підписано договір суборенди землі, згідно якого на підставі договору оренди землі від 10.05.2011 р. (реєстраційний номер 442510004000148) надавалася в суборенду земельна ділянку несільськогосподарського призначення яка знаходиться у межах території Старобільської міської ради (м. Старобільськ пл. Базарна, 1) Строк договору до 01.07.2013р. Договір зареєстровано у Відділу Держкомзему у Старобільському районі 11.05.2011 р. за № 44251004.

11.05.2011 р. між ДП Ринок міста Старобільськ та ТОВ Садко Плюс підписано акт приймання передачі, яким сторони підтвердили передачу в суборенду земельної ділянки загальною площею 1,9105 га для обслуговування будівель та споруд на території Старобільської міської ради ( м. Старобільськ, пл. Базарна,1).

14.05.2011 р. ТОВ Садко Плюс звернулося на адресу відповідача з листом, в якому пропонувала ознайомитися з умовами надання торговельного місця.

15.05.2011 р. підписано акт щодо відмови відповідача від підписання договору оренди торговельного місця за № 286. (а.с.90 т. 1)

22.06.2011 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про надання проекту договору оренди торговельного місця.

Проект договору відповідачу надано не було.

Факт заняття торговельного місця № 286 ряд К площею 2,25 кв.м., розташованого за адресою м. Старобільськ пл. Базарна, 1 відповідачем підтверджено актом від 15.05.2011 р. (т.1 а.с.44) та представником відповідача.

Як встановлено місцевим господарським судом, та не заперечується представниками сторін по цій справі, мала архітектурна форма, яка розташована на торговельному місці №286 (площею 2х2 кв.м.) належить відповідачу на праві приватної власності.

Позивач, звернувся до суду з позовом щодо звільнення площі земельної ділянки на якій розташована МАФ за № 286, який належить відповідачу.

В матеріалах справи відсутні докази, що позивач до подачі позовної заяви звертався до відповідача з вимогою щодо звільнення незаконно займаної площі земельної ділянки і відмови останнього від звільнення цієї площі.

Судова колегія зазначає, що вимагаючи від відповідача звільнити незаконно займану площу земельної ділянки позивач послався на приписи ст. 152, ст. 212 Земельного кодексу України (т. 1 а.с. 51-52) та приписи Закону України Про плату за землю та Податковий кодекс України. (т.1 а.с.105-106)

Рішенням по справі від 08.08.2011 р. позовні вимоги було задоволено, зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_6 звільнити займану площу земельної ділянки шляхом демонтажу некапітальної споруди -МАФ за № 286, ряд К; площею 2,25 кв.м., яка розташована на території ДП Ринок м.Старобільськ за адресою м. Старобільськ, пл. Базарна,1 за свій рахунок. Рішення обгрунтовано саме приписами ст. 212 Земельного кодексу України. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач самовільно займає земельну ділянку, на якій розташований МАФ за № 286

Проте, з такими висновками судова колегія погодитися не може з огляду на наступне.

Згідно письмових пояснень відповідача, він вже тривалий час здійснює торгівельну діяльність на території ринка, що розташований за адресою Луганська область, м.Старобільськ, пл. Базарна, 1. За цей час неодноразово змінювалася особа, яка надавала в оренду підприємцям торговельні місця. У 2010 - 2011 роках відповідач мав договірні відносини з ПП ОСОБА_7 та П.П. ОСОБА_8 щодо оренди торговельних місць.

Відповідно до листа Відділу Держкозему у Старобільському районі Луганської області від 02.08.2011 р. за № 03-02-21/3064 на підставі договору оренди землі від 31.08.2009 р. за №040942600040 та рішення Старобільської міської ради № 43/131 від 15.07.2010р. було зареєстровано договір суборенди землі № 041042600032 від 02.08.2010р. між ДП Ринок м.Старобільськ та приватними підприємцями ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

Як свідчать матеріали справи, 02.08.2010 р. між ПП ОСОБА_8 та ПП ОСОБА_7 (сторона 1) та ПП ОСОБА_9 (сторона 2) підписано договір про надання торговельної площі для торгівлі, а саме торговельного місця 286.

Оригінал договору, копія якого знаходиться у справі (а.с. 5- 6, т. 2), оглянуто судовою колегією у судовому засіданні.

Крім того, позивачем під час розгляду апеляційної скарги також було надано ксерокопія договору № 272 про надання торговельної площі для торгівлі від 02.08.2010 р., підписаний між ПП Носаль та ПП Боброва (сторона 1) та ПП ОСОБА_6, згідно якого відповідачу надавалося в оренду торговельне місце 286. Оригінал зазначеного договору суду не надано.

Тексти зазначених вище договорів не співпадають.

Судова колегія враховуючи відсутність оригінала договору № 272, копію якого надав представник позивача по цій справі під час розгляду апеляційної скарги, та пояснення сторін, дійшла висновку, що правовідносини щодо оренди торговельного місця за № 286 регулювалися договором про надання торговельної площі для торгівлі від 02.08.2010р., копія якого знаходиться на аркушах справи 5 та 6 у томі 2.

Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачалося, що сторона 1 за договором надасть стороні 2 (відповідачу по цій справі) торговельне місце № 286 на торговельній площі 2,25кв.м. для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами (одне торговельне місце равно 2 кв.м.) для встановлення тимчасової металевої споруди.

Під торговельним місцем в договорі сторони розуміють площі відведені для розміщення необхідного для торгівлі інвентарі та здійснення продажу продукції з контейнера, (прилавків, столів), транспортних засобів, прицепів, візків, (в тому числі ручних), контейнерів, кіосків, модулей, інших малих архітектурних форм . Строк договору встановлено з 02.08.2010 р. по 31.12.2010 р.

Строк дії договору було продовжено на 2011р, проте 12.04.2011р. відповідач звернувся з письмовою заявою до ПП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо розірвання договору оренди торговельної площі у зв'язку зі скасуванням рішення Старобельської міської ради № 43/131 від 15.07.2010р. щодо надання згоди на укладання договору суборенди земельної ділянки, яку було надано зазначеним підприємця в суборенду.

В матеріалах справи є копія листа-відповіді ПП Носаль та ПП ОСОБА_8 від 29.04.2011р. на адресу відповідача, в якому повідомлялося щодо розірвання договору в односторонньому порядку та вимагалося звільнити торговельне місце.

Згідно листа Відділу Держкозему у Старобільському районі Луганської області від 02.08.2011р. за № 03-02-21/3064 на підставі рішення Старобільської міської ради № 5/90 від 08.04.2011р. Про відміну рішення Старобільської міської ради № 43/131 від 15.07.2010р. Про надання ДП Ринок м. Старобільськ дозволу на передачу в суборенду земельної ділянки на пл.Базарна, 1 та заяви повідомлення № 76 від 10.05.2011р. договір суборенди між ДП Ринок м. Старобільськ та ПП ОСОБА_7, ОСОБА_8 знято з реєстрації 10.05.2011р.

Таким чином, договір суборенди земельної ділянки, на підставі якого було укладено з відповідачем договір оренди торговельного місця, припинив свою дію.

Як зазначалося вище, позов було задоволено з посиланням саме на статтю 212 Земельного кодексу України.

Згідно приписів ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час їх незаконного користування.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки -будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутністю відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З матеріалів справи вбачається, що розміщення малої архітектурної форми відбулося на підставі договору про надання торговельної площі для торгівлі від 02.08.2010р., який було підписано між ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_9

Як зазначалося вище, Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачалося що сторона 1 за зазначеним договором надасть стороні 2 торговельне місце № 286 на торговельній площі 2.25 кв.м. для торгові лі продовольчими та непродовольчими товарами (одно торговельне місце равно 2 кв.м.) саме для встановлення тимчасової металевої споруди.

Під торговельним місцем в договорі сторони розуміють саме площі відведені для розміщення необхідного для торгівлі, зокрема, кіоски, модулі та інші малі архітектурні форми.

Тобто, розміщення малої архітектурної форми відбулося з дозволу користувачів земельної ділянки на підставі п. 1.1. договору про надання торговельної площі для торгівлі від 02.08.2010 р., та не може вважатися самовільним зайняттям земельної ділянки.

Судова колегія зазначає, що організація діяльності продовольчих, непродовольчих та змішених ринків, регулюється Положенням про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009р. за № 868.

У зазначеному Положенні, під терміном ринок розуміється об'єкт торгівлі, на території якого суб'єкт господарювання, що має право на користування та розпорядження земельною ділянкою на якій даній об'єкт розташований, організовує та/або забезпечує створення належних умов для провадження торговельної діяльності підприємцями.

У разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб'єкт господарювання зобов'язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця.

Предметом такого договору є передача в оренду визначеної на місцевості площі, що розміщена на відповідній земельній ділянці та безпосередньо з нею пов'язана. Відносини щодо оренди торговельного місця на ринку не є відносинами суборенди земельної ділянки, але неправомірне використання торговельного місця на ринку може створювати перешкоди у здійсненні права власності користувача та надає йому право звернутися до суду з позовними вимогами щодо звільнення торговельного місця шляхом демонтажу належних нестаціонарних споруд ( кіосків) у тому числі у разі припинення дії договору оренди торговельного місця або відсутності такого договору.

Але, як свідчать матеріали справи, позивач вимагаючи демонтувати малу архітектурну форму посилається саме на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, на якій вона розміщена.

Саме з цих підстав з посиланням на ст. 212 Земельного кодексу України, місцевий господарський суд задовольнив позов.

Вимоги щодо звільнення торгівельного місця шляхом демонтажу належних відповідачу нестаціонарних споруд (кіосків) не є тотожними вимогам щодо зобов'язані звільнити незаконно займану площу земельної ділянки у зв'язку з її самовільним зайняттям.

Як зазначалося вище, розміщення малої архітектурної форми відбулося на підставі саме договору оренди торговельного місця.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують факт саме самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки.

Що стосується посилання позивача на Закон України Про плату за землю та ст.14 Податкового кодексу України, то вони є безпідставними, оскільки вони не регулюють правовідносини щодо оренди торговельних місць на ринках .

З огляду на наведене підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення у справі не дослідив всіх наявних у справі доказів та не з'ясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для його скасування з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу задовольнити

Рішення господарського суду Луганської області по справі № 19/65пн/2011 від 08.08.2011 р. скасувати

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді К.В.Богатир

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.:

1прим.-позивачу;

1прим.-відповідачу;

1прим.-до справи;

1прим.-ДАГС;

1прим.-ГСЛО