Постанова

від 07.10.2009 по справі 6/147-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/147-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 жовтня 2009 р.                                                                                    № 6/147-09  

          Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Мирошниченка С. В.

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємства "Логістік транс № 1"

на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду

від30.06.2009

у справі№ 6/147-09

за позовомПриватного підприємства "Приват-Петрол"

доПриватного підприємства "Логістік транс № 1"

простягнення 86613,81 грн.

в судовому засіданні взяли участь  представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача повідомлений, але не з'явився;

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 06.10.2009 №02.02-10/458 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа, та сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя –Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Мирошниченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 у справі №6/147-09 Приватному підприємству "Логістік транс № 1" відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 04.06.2009, якою відповідно до статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Приватне підприємство "Логістік транс № 1" (відповідач) звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому відповідач в обґрунтування касаційної скарги зазначає, що у статті 77 ГПК України  не має будь-якої заборони на оскарження ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи; у жодному нормативно-правовому документі не має вичерпного переліку ухвал господарського суду, які не підлягають апеляційному та касаційному оскарженню, як того вимагає пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що в розумінні ст. 1112 ГПК України не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути судове рішення, що оскаржується.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи №6/147-09 відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002  № 75.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи 04.06.2009 господарський суд Вінницької області виніс ухвалу у справі № 6/147-09 про відкладення розгляду справи, на яку відповідач подав до Житомирського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, що була повернута судом апеляційної інстанції на підставі ст. 106 ГПК України з підстав неможливості оскарження таких ухвал в апеляційному порядку.

Вищий господарський суд України погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма відображена в положеннях статті 12 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Приписами статті 106 ГПК України передбачено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає можливість оскарження ухвал господарських судів лише у тому випадку, коли в тексті статті, на підставі якої виноситься ухвала, безпосередньо зазначено про можливість такого оскарження.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Проте, статті 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, на підставі яких судом першої інстанції у справі №6/147-09 винесено оскаржувану в апеляційному порядку ухвалу від 04.06.2009, не передбачають можливості оскарження такої ухвали.

Наведені обставини виключають перегляд зазначеної ухвали в апеляційному порядку, що було правомірно встановлено судом апеляційної інстанції та обґрунтовано повернуто відповідачу апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду першої інстанції, якою відкладено розгляд справи №6/147-09.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону, а також частині 2 статті 6 Конституції України де встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом та правомірно повернуто відповідачу апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду першої інстанції про відкладення розгляду у справі.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги надуманими, необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Логістік транс № 1" залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 у справі № 6/147-09 залишити без змін.

Головуючий                                                             Н.М. Губенко

Судді                                                                       Т.Л. Барицька

                                                                                С.В. Мирошниченко