донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.08.2011 р. справа №56-15/09/2006
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:суддівСклярук О.І.Величко Н.Л., Малашкевича С.А.
за участю представників:
від позивача:Нечай О.В. дов. №863-27 від 10.05.2011р., Щербань С.В. дов. №52 від 01.08.2011р.
від відповідача :не з'явилися
від Інспекції ДАБК в Луганській області:не з'явилися
від ТОВ "Елсі"Фесенко Д.Ю. дов. б/н від 29.07.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, м.Луганськ
на ухвалу господарського суду
Луганської області
від01.07.2011р.
по справі№56-15/09/2006 (суддя Ворожцов А.Г.)
за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Луганськтепловоз", м.Луганськ
до відповідача:Міського комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації, м.Луганськ
провизнання за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна
за заявою: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, м.Луганськ
про скасування рішення третейського суду
ВСТАНОВИВ:
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області звернулася до господарського суду Луганської області з заявою, в якій просила скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.09.2006 р. № 56-15/09/2006, визнати недійсним договір купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006 р. № 3754, визнати недійсною реєстрацію права власності на будівлю побутового комплексу «Тепловозостроітель», цегляна під літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1 та вхідними ганками літ. а, а1 та навісом літ. Б-1, загальною площею 417, 2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.109-в.
До розгляду справи було залучено сторону договору купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006 № 3754, покупця цього майна –ТОВ «ЕЛСІ».
Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 56-15/09/2006 від 01.07.2011р. ( суддя Ворожцов А.Г.) у задоволені заяви № 7/12-336с від 30.05.2011 було відмовлено.
Ухвала обґрунтована тим, що оспорюваним рішенням третейського суду не вирішувалися питання про права та обов'язки заявника, останній не брав участь у розгляді справи, а тому не мав права звертатися до суду з заявою щодо скасування рішення третейського суду. Що стосується вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування реєстрації права власності , то зазначені вимоги повинні розглядатися у позовному провадженні.
Не погодившись з прийнятою ухвалою Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області звернулася з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення стосовно задоволення вимог щодо скасування рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.09.2006р. № 56-15/09/2006.
Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвала судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Наполягає, що зазначене рішення стосується саме його прав та обов'язків, а спір взагалі не міг розглядатися третейським судом.
28.07.2011 р. від Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись, що у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області не було права на оскарження рішення третейського суду.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. у зв'язку з відпусткою судді М'ясищева А.М. було змінено склад колегії суддів, сформувавши її у наступному складі: головуючого судді Склярук О.І., суддів: Величко Н.Л., Малашкевича С.А.
В судовому засіданні, яке відбулося 03.08.2011 р. представники Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»підтримали правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники ТОВ «ЕЛСІ»проти задоволення скарги заперечували та просили відмовити у її задоволенні.
В судове засідання (03.08.2011р.) представники відповідача та заявника апеляційної скарги -Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, м.Луганськ не з'явилися.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноважених представників відповідача та заявника апеляційної скарги -Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2011р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене, скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду ( 15 днів), а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників відповідача та заявника апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Рішенням третейського суду від 18.09.2006 р. № 56-15/09/2006 було визнано право власності на побутовий комплекс «Тепловозостроітель»за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.109-в, який складається з побутового комплексу «Тепловозостроітель», цегляна літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1 та вхідними ганками літ. а, а1 та навісом літ. Б-1, загальною площею 417, 2 кв.м. за ВАТ «ХК «Луганськтепловоз».
Як зазначалося вище, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області звернулася до господарського суду Луганської області з заявою в якій просила скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації Бюро технічної інвентаризації Луганської області «Інвентаризація»від 18.09.2006 р. № 56-15/09/2006, визнати недійсним договір купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006р. № 3754, визнати недійсною реєстрацію права власності на будівлю побутового комплексу «Тепловозостроітель», цегляна літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1 та вхідними ганками літ. а, а1 та навісом літ. Б-1, загальною площею 417, 2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.109-в, посилаючись, що зазначений спір не повинен був розглядатися у третейському суді, а сторони по справі мали на меті встановити право власності на об'єкт нерухомості без прийняття його у встановленому порядку до експлуатації.
Ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 56-15/09/2006 від 01.07.2011 р. ( суддя Ворожцов А.Г.) у задоволені заяви № 7/12-336с від 30.05.2011 було відмовлено.
Як свідчать матеріали справи у судовому засіданні, суд оглянув оригінали третейської справи та залучив до справи копії третейської угоди від 14.09.2006р., рішення третейського суду від 18.09.2006 р., та інші документи, які знаходилися у справі.
Заявник апеляційної скарги, наполягає, що третейським судом прийнято рішення, яке зачіпає його права та обов'язки, а спір є таким, що не підлягав вирішенню третейським судом.
Проте з такими доводами судова колегія погодитися не може з огляду на наступне.
Стаття 51 Закону України «Про третейські суди» встановлює, що рішення третейського суду може бути оскаржено сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до підвідомчості та підсудності справ.
Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що рішення третейського суду може бути окаржено в порядку, встановленому зазначеним Кодексом.
Згідно приписів ст.122-1 Господарського процесуального кодексу України, сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. ( п.5 ст.122-5 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, право на оскарження рішення третейського суду мають чітке визначене коло осіб, а саме: сторони , треті особи, що брали участь у справі, або особи, які не брали участь у справі, але третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки.
За таких обставин, особа яка звертається з заявою про скасування рішення третейського суду повинна бути або учасником розгляду справи, або довести, що третейський суд вирішив питання про її права та обов'язки.
В той же час, прийняття третейським судом рішення про визнання за ВАТ ХК «Луганськтепловоз»право власності на спірний об'єкт нерухомості не свідчить про те, що третейським судом прийнято рішення про права та обов'язки Інспекції.
Оскаржуваним рішенням не розглядався і не вирішувався спір про право Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю як уповноваженого органу з прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості у правовідносинах власності.
Мотивувальна та резолютивна частини рішення третейського суду не містить жодних посилань, які б стосувалися прав та обов'язків заявника, який за змістом заяви також не є особою, що претендує на право власності на спірний об'єкт нерухомості.
Щодо посилання Заявника, що він є органом, законодавчо уповноваженим на визначення готовності об'єкта до експлуатації, то колегія суддів зазначає наступне .
Згідно з пунктом 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. № 1434, яке діяло на час прийняття третейським судом оскаржуваного рішення, основними завданнями Держархбудінспекції були: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва і нагляд у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Зазначене вище Положення втратило чинність з 18.04.2011 року одночасно з набранням чинності Указу Президента України від 08.04.2001 р. за № 439/2011.
Згідно п.3 Положення, затвердженого Указом Президента України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно- будівельну інспекцію України» від 08.04.2011 за № 439/2011, основними завданнями Держархбудінспкеції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно- будівельного контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Стаття 10 Закону України «Про архітектурну діяльність»передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд під час забудови території, розміщення і будівництва об'єктів архітектури , додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законом порядку Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.
В той же час, питання пов'язані з діяльністю Інспекції, третейським судом не вирішувалися, а реалізація Інспекцією повноважень у сфері контролю та нагляду за будівництвом не має залежати від особи власника спірного об'єкту.
Відповідно до п.5 вищезазначеного Положення, Інспекція мала право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, зокрема у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Аналогічні права закріплені і у п.5 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженої Указом Президента України від 04.04.2011 за № 439/2011.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що рішення третейського суду не стосується прав та обов'язків Інспекції, а Інспекція не є тією особою, яка має право оскаржувати рішення третейського суду на підставі ст.122-1 ГПК України.
Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006 р. № 3754, та про визнання недійсною реєстрацію права власності на будівлю побутового комплексу «Тепловозостроітель», цегляна літ. А-1 з прибудовою літ. А1-1 та вхідними ганками літ. а, а1 та навісом літ. Б-1, загальною площею 417, 2 кв.м., яка розташована за адресою м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.109-в повинні розглядатися у позовному провадженні.
З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Луганської області по справі № 56-15/09/2006 від 01.07.2011 р.
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, м.Луганськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 01.07.2011р. по справі №56-15/09/2006 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.07.2011р. по справі №56-15/09/2006 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.І. Склярук
Судді: Н.Л. Величко
С.А. Малашкевич
Надруковано 8 екз.:1-позивачу; 1-відповідачу; 1- ТОВ "Елсі"; 1-Інспекції ДАБК; 1-третейському суду; 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2011 |
Оприлюднено | 17.09.2015 |
Номер документу | 50085724 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Склярук О.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні