Постанова

від 17.11.2011 по справі 19/252-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД        01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.11.2011                                                                                           № 19/252-10 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:          Гаврилюка  О.М. суддів:            Мальченко  А.О.           Майданевича А.Г. за участю секретаря судового засідання Рижової В.В. за участю представників від позивача:                     Демиденко В.Г. – дов. б/н від 01.12.2010 року                                           Сімороз І.Г. – голова правління від відповідача:                 Цуркан М.Н. - дов. № 6-15-5/333 від 10.02.2011 року від третьої особи-1           Цуркан М.Н. - дов. № 36 від 01.04.2011 року від третьої особи-2,3,4      не з'явились розглянувши апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське» на рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року у справі № 19/252-10 (суддя Карпечкін Т.П.) за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське»,          с. Андріївка Макарівського району Київської області; до                     Макарівської районної державної адміністрації Київської області,         смт. Макарів; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:                     1. Андріївської сільської ради, с. Андріївка Макарівського району;                      2. Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області, смт. Макарів Київської області;                      3. Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут землеустрою»,  м. Київ;                      4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське», с. Андріївка; про               визнання права на безстрокове користування землями                                                          ВСТАНОВИВ: До господарського суду Київської області звернулося Колективне сільськогосподарське підприємство «Андріївське» з позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області про визнання права позивача на безстрокове користування землями, тобто навічно, в межах та на площах згідно „Державного акту на вічне користування землею колгоспами”, виданого 27.06.1951 року виконкомом Макарівської районної ради народних депутатів Київської області Сільськогосподарської артілі імені Молотова Андріївської сільської ради народних депутатів, яким сільськогосподарській артілі було передано в безоплатне та довічне користування 3 984,95 га землі; про визнання права колективної власності позивача на землю в межах та на площах згідно „Державного акту на право колективної власності” серії КВ № 000002, виданого Андріївською сільською радою Макарівського району 15.11.1995 року на підставі рішення 5 сесії 22 скликання Андріївської сільської ради, згідно якого КСП „Андріївське” на праві колективної власності виділено земель площею 2 129,7 га (державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів про право власності на землю за № 2); про визнання права постійного користування позивача на землю в межах та на площах згідно „Державного акту на право постійного користування землею” серії ІІ-КВ № 002585 на підставі рішення 5 сесії 22 скликання Андріївської сільської ради плошею 382,5 га (державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20); про зобов'язання Макарівської РДА запобігати вчиненню дій, що порушують права позивача на землю шляхом припинення видачі Макарівською РДА розпоряджень щодо передачі земель, належних КСП «Андріївське», третім особам, та відновити стан земельних ділянок, який існував до порушення прав. Ухвалою від 14.12.2010 року господарський суд Київської області залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Андріївську сільську раду, Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області та Державне підприємство «Київський науково-дослідний інститут землеустрою». Ухвалою від 04.04.2011 року господарський суд Київської області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське». Рішенням від 21.07.2011 року господарський суд Київської області в задоволенні позовних вимог відмовив повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням КСП «Андріївське» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року по справі № 19/252-10 скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 19/252-10 у судовому засіданні за участю представників сторін та третіх осіб. В зв'язку з припиненням повноважень судді Гольцової Л.А. було призначено повторний автоматичний розподіл справ, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Мальченко А.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року матеріали справи господарського суду Київської області № 19/252-10 прийнято до свого провадження колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Мальченко А.О. та призначено розгляд апеляційної скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське» на рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року по справі № 19/252-10 на 03.11.2011 о 12:30.    28.10.2011 року від Макарівської районної державної адміністрації Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Також 28.10.2011 року від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових документів. Крім того, 28.10.2011 року позивачем подано клопотання про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» із числа третіх осіб у зв'язку з ліквідацією вказаного товариства. 31.10.2011 року від Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 01.11.2011 року від Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут землеустрою» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.    03.11.2011 року від Андріївської сільської ради надійшло клопотання про долучення додаткових доказів. Всі вищевказані клопотання було оглянуто судовою колегією та долучено до матеріалів справи. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що подані клопотання про відкладення розгляду справи підлягають задоволенню. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року розгляд апеляційної скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське» на рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року по справі № 19/252-10 відкладено на 17.11.2011 року. Представники позивача в судовому засіданні надали свої пояснення і просили рішення господарського суду Київської облаті від 21.07.2011 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Представник відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні надав свої пояснення і просив рішення господарського суду Київської облаті від 21.07.2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Представники третьої особи-2, 3 в судові засідання апеляційної інстанції 03.11.2011 року та 17.11.2011 року не з'явилися. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, крім того ухвалою про призначення справи до розгляду та ухвалою про відкладення розгляду справи учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третьої особи-2, 3.   Стосовно неявки третьої особи-4 Київський апеляційний господарський суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське» ліквідовано, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.09.2011 року № 11254022, яка надана позивачем разом з клопотанням про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» із числа третіх осіб у зв'язку з його ліквідацією, проте чинним ГПК України не передбачено припинення провадження у справі відносно третіх осіб, колегією суддів враховано, що третю особу-4 ліквідовано та вона не виступає учасником господарсько-процесуальних відносин. Таким чином, судова колегія дійшла висновку про виключення із складу учасників судового процесу по даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське» із числа третіх осіб. Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне. Позивач - Колективне сільськогосподарське підприємство «Андріївське» - стверджує, що він є правонаступником сільськогосподарських підприємств, які здійснювали господарську діяльність до моменту створення КСП «Андріївське», оскільки у створеного в 1950 році колгоспу імені Молотова, якому видавався Державний акт на вічне користування землею колгоспами  від 27 червня 1951 року, послідовно лише змінювались назви – із колгоспу ім. Молотова на колгосп ім. Леніна (1957 р.), із колгоспу ім. Леніна на колгосп «Андріївський» (1992 р.), який, у свою чергу, в 1997 році був реорганізований у КСП «Андріївське», на підставі рішення зборів уповноважених членів колгоспу «Андріївський» від 16 квітня 1997 року. 21 квітня 1997 року Колективне сільськогосподарське підприємство «Андріївське» було зареєстровано як юридичну особу, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи. Правонаступник повинен довести факт правонаступництва, подавши, зокрема, документи, які підтверджують припинення існування реорганізованого підприємства і створення у зв'язку з цим нового. З матеріалів справи не вбачається, що останній є правонаступником прав і обов'язків колгоспу ім. Молотова, колгоспу «Андріївський» або КСП «Андріївський». З огляду на вищевикладене позивач стверджує, що КСП «Андріївське» на праві власності та постійного користування належать землі в межах сіл Андріївка і Червона Гірка та поза межами зазначених сіл у Макарівському районі Київської області, що підтверджується Державним актом на вічне користування землею колгоспами, виданого 27 червня 1951 року виконкомом Макарівської районної ради народних депутатів Київської області на ім'я сільськогосподарської артілі імені Молотова Андріївської сільської ради народних депутатів; Державним актом на право колективної власності на землю серії КВ № 000002, виданого 15 листопада 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Андріївське», на підставі рішення 5 сесії 22 скликання Андріївської сільської ради; Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002585, виданого 15 листопада 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Андріївське», на підставі рішення 5 сесії 22 скликання Андріївської сільської ради. Не зважаючи на це Макарівською районною державною адміністрацією Київської області видаються розпорядження про надання дозволу громадянам України на розробку технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю за рахунок земель, розташованих у межах сіл Андріївка і Червона Гірка та поза межами зазначених сіл у Макарівському районі Київської області, що за твердженням позивача належать КСП «Андріївське» на праві постійного користування землею, згідно вищевказаних державних актів, що, в свою чергу, порушує права останнього на користування спірними земельними ділянками.     В матеріалах справи наявний архівний витяг з рішення Макарівської районної ради народних депутатів від 04.02.1992 року «Про хід земельної реформи», згідно з яким було вирішено припинити право на користування колгоспами, радгоспами, іншими сільськогосподарськими підприємствами земельними ділянками в межах населених пунктів, включаючи земельні ділянки, що пропонуються для надання і розвитку житлового будівництва і підсобного господарства громадян, сінокосіння і випасів, передати ці землі місцевим радам народних депутатів до земель населених пунктів та копія розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 18 лютого 1997 року № 64 «Про затвердження науково-технічної документації по паюванню сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність КСП «Андріївський» с. Андріївка Макарівського району», згідно з яким було затверджено розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовах кадастрових гектарів. Доручено Київському відділенню Інституту землеустрою виготовити членам КСП «Андріївський» с. Андріївка сертифікати на земельну частку (пай). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 1997 році у КСП «Андріївський» було 653 громадян–членів, а до новоствореного Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське»  (ідентифікаційний код 03754892), згідно Установчого договору увійшло лише 578 фізичних осіб, які внесли до статутного фонду КСП «Андріївське» свої майнові паї. Отже, як вірно встановлено судовм першої інстанції на момент створення позивача як юридичної особи вже відбулось розпаювання сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність КСП «Андріївський», на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ № 000002, виданого 15 листопада 1995 року. Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) була затверджена рішенням Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області № 59 від 29.01.2001року «Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСП «Андріївський с. Андріївка Макарівського району». Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України,  що набув чинності з 1 січня 2002 року, передбачено, що сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на  право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Судом першої інстанції встановлено, що фактично на даний час на спірні земельні ділянки право власності належить фізичним особам, які отримали сертифікати на  право  на земельну частку (пай) та державні акти на право власності на землю та відсутні докази скасування або визнання незаконними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 18 лютого 1997 року № 64 «Про затвердження науково-технічної документації по паюванню сільськогосподарських угідь, переданих у колективну власність КСП «Андріївський» с. Андріївка Макарівського району» та рішення Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області № 59 від 29.01.2001 року «Про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого КСП «Андріївський с. Андріївка Макарівського району». Згідно з ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Статею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.    Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.    Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.    Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.    Однак, земельним кодексом не передбачений факт правонаступництва права постійного користування на земельну ділянку реорганізованої юридичної особи. Навпаки, встановлена норма, згідно якої право постійного користування припиняється разом із припиненням юридичної особи, якій це право було надане. Тобто, діє норма, згідно якої наявність особи передбачає наявність права, припинення особи - припиняє право постійного користування. Для набуття права користування земельною ділянкою (постійного користування), новостворена юридична особа повинна дотриматись норми права, закріплені Земельним кодексом, зокрема, звернутися із заявою до відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування, компетентного приймати рішення щодо передачі земельних ділянок в користування громадянам та юридичним особам (ст. 116 ЗК України). З огляду на зазначене вище, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду місцевий господарський суд, при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав задоволення позовних вимог. За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази. Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське» задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року у справі № 19/252-10 – слід залишити без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -                                                         ПОСТАНОВИВ: 1.          Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Андріївське» на рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року у справі № 19/252-10 - залишити без задоволення. 2.          Рішення господарського суду Київської області від 21.07.2011 року у справі № 19/252-10 - залишити без змін. 3.          Справу № 19/252-10 повернути до господарського суду Київської області. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України. Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови підписано 21.11.2011 року. Головуючий суддя                                                                      Гаврилюк  О.М. Судді                                                                                          Мальченко  А.О.                                                                                           Майданевич А.Г.