Постанова

від 06.10.2009 по справі 17/211/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/211/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 жовтня 2009 р.                                                                                    № 17/211/08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого,

Волковицької Н.О.,Рогач Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

на рішенняГосподарського суду Миколаївської області від 22.04.2008р.

у справі№ 17/211/08

господарського суду Миколаївської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Геркулес"

до     Комунального підприємства "Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації"     Миколаївської міської ради

провизнання права власності

за участю представників:Попенко О.С., посв. №203

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Геркулес" звернулось до господарського суду з позовом (із подальшими змінами позивачем  припущених помилок в позові) про визнання за ним права власності на самовільно збудоване майно: більярд літ. Б площа забудови 97,1 кв.м. загальна площа 92,1 кв.м., та навіс літ. В 7,67*8,0 (в результаті реконструкції загальна площа по літ. А зменшена 8,9кв.м., всього по бару: загальна площа 621,3кв.м., основна площа 364,9кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр.Жовтневий, 51.

Позивач зазначив, що будівництво було здійснено ним без дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання робіт, однак Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради, Санітарно-епідеміологічна станція Ленінського району м.Миколаєва, Головне управління МНС України в Миколаївській області та ЗАТ "Миколаївський Дніпроміст" не заперечують проти визнання за позивачем права власності на самовільну забудову, тому позивач вважає наявними правові підстави для визнання за ним права власності згідно  частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позов Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" проти позову не заперечувало, та просило розглянути справу з урахуванням погоджувальних висновків Управління містобудування та архітектури виконкому Миколаївської міської ради, Санітарно-епідеміологічної станції Ленінського району м. Миколаєва, Головного управління МНС України в Миколаївській області та ЗАТ "Миколаївський Дніпроміст" та у відповідності вимог чинного законодавства України.

З відзиву Миколаївської міської ради вбачається, що вона вважає можливим оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2008р. (суддя С.М.Коваль) (із змінами ухвалою від 29.05.2008р. про виправлення в рішенні від 22.04.2008р. описки) позовні вимоги задоволені: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Геркулес" право власності на нерухоме майно, а саме: більярд літ. Б площа забудови 97,1 кв.м. загальна площа 92,1 кв.м., та навіс літ. В 7,67*8,0 (в результаті реконструкції загальна площа по літ. А зменшена 8,9кв.м., всього по бару: загальна площа 621,3кв.м., основна площа 364,9кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр.Жовтневий, 51.

Судове рішення мотивоване відсутністю заперечень у відповідачів та приписами статей 331, 376, 392 Цивільного кодексу України щодо наявності підстав для правомірного набуття позивачем права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості.

Апеляційний перегляд даної справи не здійснювався.

До Вищого господарського суду звернувся з касаційним поданням Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, в якому просить скасувати прийняте у справі рішення, справу направити до Господарського суду Миколаївської області.

Подання вмотивовано порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом при прийнятті рішення не встановлювались та не досліджувались обставини справи.

Прокурор вважає, що судом порушено вимоги статті 18 Закону України "Про містобудування", статті 375, 376 Цивільного кодексу України та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №12423 від 22.09.08р., оскільки надані позивачем дозвільні документи щодо самовільного будівництва не породжують відповідних прав та обов'язків.

Сторони не надали відзив на касаційне подання, не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді–доповідача, пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання за позивачем права власності на підставі частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України на самовільно добудоване нерухоме майно, а саме: більярд літ.Б площа забудови 97,1кв.м. загальна площа 92,1кв.м., та навіс літ.В 7,67*8,0 (в результаті реконструкції загальна площа по літ.А зменшена 8,9кв.м., всього по бару: загальна площа 621,3кв.м., основна площа 364,9кв.м.), що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр.Жовтневий, 51.

Зазначена стаття визначає, що на  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Положеннями Законів України "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування" визначено певний порядок набуття права на будівництво, реконструкцію, тощо об'єктів містобудування та набуття права на початок виконання будівельних робіт.

Згідно статей 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" для зведення об'єктів будівництва, крім набуття речових прав на земельну ділянку, забудовник (підрядник) має отримати дозвіл міської ради на будівництво та дозвіл державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю (інспекція ДАБК) на виконання будівельних робіт. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції ДАБК.

Нормами статей 331, 376 Цивільного кодексу України закріплено правові підстави виникнення права власності на новостворене нерухоме майно; на підставі затвердженого акту прийняття об'єкту до експлуатації або за рішенням суду - на об'єкти самочинного будівництва за наявності відповідних підстав.

Відповідно до статті  331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 зазначена процедура здійснюється, зокрема, з метою перевірки комісією готовності об'єкту до експлуатації, та цим порядком передбачено затвердження акту державної приймальної комісії відповідним органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Стаття 376 Цивільного кодексу  України визначає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

Частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.

Отже, необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Проте, господарський суд Миколаївської області не врахував зазначених норм матеріального права та, виходячи з них, не з'ясував обставин, пов'язаних з надання позивачу земельної ділянки у встановленому порядку під збудоване нерухоме майно і наявністю належного дозволу чи належного затвердженого проекту.

Також місцевим господарським судом не з'ясовано обставин щодо наявності необхідних умов узаконення самочинно побудованого об'єкту, якими є: відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки; відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки; відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Отже, зробивши висновки про задоволення заявлених позовних вимог, господарським судом  першої інстанції не наведено правових підстав таким висновкам  і не враховано  норм  матеріального права, які  підлягають застосуванню до спірних  правовідносин.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5  Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд не розглянув в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України  всебічно, повно та об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не належним чином проаналізував  правовідносини, що виникли та існували між сторонами, відтак його висновки за наслідками розгляду даного спору не можуть вважатися законними та обґрунтованими.

Як наслідок, прийняте місцевим господарськими судом рішення не відповідає вимогам статті 84 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що господарським судом не встановлені відповідні обставини, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт, рішення підлягає скасуванню та направленню справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського  процесуального кодексу України,  Вищий  господарський  суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2008р. у справі № 17/211/08 Господарського суду Миколаївської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Головуючий                                                                                Т. Дроботова

Судді                                                                                                    Н. Волковицька

Л. Рогач