Рішення

від 25.09.2009 по справі 41/529

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/529

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/529

25.09.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Рууккі Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ДВС»

простягнення 105 659,31 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:    Корчмар С.О. –дов. № б/н від 16.03.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Рууккі Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ДВС»про стягнення  86 680,57 грн. –основного боргу, 10 249,68 грн. –пені, 1 296,65 грн. –3 % річних та 7 432,41 грн. –індексу інфляції.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 3Д - 0000020  від 10 січня 2008 року.

Ухвалою від 25.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.09.2009 року.

В судовому засіданні 07.09.2009 року, представник позивача надав  усні пояснення по суті спору, відповідно до яких, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача ухвалою від 07.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2009 року.

В судовому засіданні 25.09.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 25.09.2009 року вдруге не з'явився,  вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.09.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Рууккі Україна», іменоване надалі «Постачальник» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ДВС», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 3Д –0000020 (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується забезпечувати виготовлення та/або поставляти та передавати у власність покупцю партії продукції - будівельних матеріалів та ком плектуючих до них (надалі - «продукція») - а покупець зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах, визначених цим Договором та Додатками до нього.

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору передбачено, що покупець надає постачальникові заявку на поставку партії продукції, в якій вказує перелік найменувань, асортимент та обсяг партії продукції, яка повинна бути поставлена. Після отримання заявки постачальником сторони підписують Специфікацію до цього Договору про поставку від повідної парт її продукції згідно з умовами п. 1.2. цього Договору. Підставою для здійснення постачальником поставки замовленої покупцем партії продукції за цим Договором є підписана сторонами відповідно до п.1.2. цього Договору Специфікація до цьо го Договору про поставку конкретної партії продукції

Згідно з пунктом 2.3 Договору продукція постачається покупцеві на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника у м. Києві, розташованого за адресою: вул. Жмеринська, 26 (ЕХW Франко-завод за правилами Інкотермс 2000), якщо сторонами у Специфікації на поставку конкретної партії продукції не обумов лено інше. Дія збереження якості продукції автотранспортний засіб, поданий покупцем для на вантаження продукції, повинен відповідати вимогам, визначеним пам'яткою для покупця про транспортування товару, яка надається постачальником.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору приймання-передача партій продукції здійснюється уповноваженими представниками сторін в пункті передачі, визначеному відповідно до п.2.3. цього Договору. Приймання-передача продукції за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, визна ченому чинним законодавством України.

Пунктами 5.1 та 5.2 Договорів передбачено, що сторони дійшли згоди про те, що вартість одиниці продукції, яка поставляється за цим Догово ром, а також загальна вартість кожної партії продукції узгоджується сторонами у Специфікаціях до цього Договору на поставку відповідної партії продукції, які підписуються відповідно до п.1.2. цього Договору та є його невід'ємною частиною, а також фіксується у рахунках-фактурах, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, які видаються на кожну партію продукції, яка поставляється покупцеві за цим Договором. Загальна вартість цього Договору складається із вартості всіх партій продукції, що підлягають поставці відповідно до цього Договору, та вказані у відповідних Специфікаціях до цього Догово ру.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату вартості кожної партії продукції (якщо інше додатково не узгоджено сторонами у Специфікації) не пізніше ніж протягом 14 банківських днів з дати здійснення при ймання-передачі відповідної партії продукції.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві товар на загальну суму 2 541 453,04 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних та довіреностей доданих до позовної заяви, проте як вбачається з  банківських виписок відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 2 454 772,47 грн., внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 86 680,57 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 86 680,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 86 680,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати вартості продукції та/або за умови, якщо вартість отриманої покупцем, але не оплаченої ним продукції перевищує суму 100000 (сто тисяч) гри вень, постачальник має право вимагати оплати цієї вартості, сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3% річних від суми заборгованості, а також сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період неоплати, за кожен день неоплати, від суми заборгованості.

Позивач керуючись п. 6.4 Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 249,68 грн.

Виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до слати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках  розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню  зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги світову фінансову кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 5 000,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі  1 296,65 грн. та 7 432,41 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 5.4 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 1 225,40 грн. та інфляційні втрати в сумі 4 767,43 грн. перерахунок яких  здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ДВС»(місцезнаходження: 04210, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Тимошенка, 33/35, кв. 46; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А, код ЄДРПОУ 33742506) на користь Закритого акціонерного товариства «Рууккі Україна»(місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська,26, код ЄДРПОУ 25277777)  86 680 (вісімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят) грн. 57 коп. - основного боргу, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. –пені, 1 225 (одну тисячу двісті двадцять п'ять) грн. 40 коп. –3 % річних,  4 767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім)грн. 43 коп. –інфляційних втрат, 976 (дев'ятсот сімдесят шість) грн. 73 коп. - державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 17 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

     09.10.2009 року