Постанова

від 12.10.2009 по справі 11/252-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/252-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2009 року                                    Справа №  11/252-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Резниченко С.Ю.

за участю представників:

від позивача : Постоєнко М.М., довіреність № 30/119  від 05.02.09 р.;

від відповідача :  Петрякова А.В., довіреність № 5/05  від 05.05.09 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Марганець на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року у справі №11/252-09;

за позовом, іноземного підприємства “Торговий дім ЄПК - Запоріжжя”, місто Запоріжжя;

до відповідача, відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Марганець;

про стягнення 10853,96 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ІП “Торговий дім ЄПК - Запоріжжя” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача, ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” на користь позивача загальну заборгованість за договором поставки №463 від 19 травня 2008 року, у сумі 10853,96 гривень, яка складається з:

9497,96 гривень заборгованість за поставлену підшипникову продукцію;

159,26 гривень, 3% за прострочення сплати коштів;

1196,74 гривень, інфляційні втрати, та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору, неналежним чином виконував зобов'язання з оплати за поставлену підшипникову продукцію відповідачу, ІП “Торговий дім ЄПК –Запоріжжя”.

Рішенням господарського суду у справі №11/252 від 21 липня 2009 року (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 9497,96 гривень основного боргу, 1016,28 гривень інфляційних витрат, 158,48 гривень річних, та судові витрати.

В решті позову відмовлено.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції у сумі 9497,96 гривень на момент розгляду спору відповідач не надав.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що надані позивачем рахунки для оплати №1002 від 29 вересня 2008 року на суму 2537,42 гривень і №1065 від 14 жовтня 2008 року на суму 6960,54 гривень є такими первинними документами, які містять недостовірні дані по проведеним господарським операціям, так як засвідчують про інші види продукції, що фактично не постачалися на адресу відповідача, або стосуються зовсім інших господарських операцій, а тому вищезазначені рахунки як первинні документи, не мають своєї юридичної сили і належної доказовості, а значить не підлягали і не можуть бути прийнятими до виконання відповідачем.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 19 травня 2008 року сторони уклали договір поставки №463 на виконання якого позивач поставив на адресу відповідача підшипникову продукцію на загальну суму 9497,96 гривень, що підтверджується видатковими накладними №937 від 29 вересня 2008 року, №994 від 14 жовтня 2008 року.

Пунктом 1.2.3 договору встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту передачі права власності на продукцію покупцю, відповідачу по справі.

Відповідно пункту 4.2 договору датою постачання продукції та переходу права власності до покупця є дата приймання продукції на складі покупця.

Зобов'язання, щодо поставки підшипникової продукції за укладеним договором, позивачем, ІП “Торговий дім ЄПК –Запоріжжя”, були виконані належним чином.

Так згідно видаткових накладних:

№937 від 29 вересня 2008 року на суму 2537,42 гривень;

№994 від 14 жовтня 2008 року на суму 6960,54 гривень.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманої продукції у сумі 9497,96 гривень на момент розгляду спору відповідач не надав.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог.

Оскільки у судовому засіданні знайшло своє підтвердження виконання своїх зобов'язань позивачем.

Так згідно видаткової накладної №937 від 29 вересня 2008 року, позивач  у графі товар, було зазначено підшипник 6-46318Л у кількості 6 штук на суму 2537,4 гривень, тоді як фактично було здійснено поставку погодженого сторонами товару - підшипнику 36318, про що свідчить перелік отриманих цінностей, зазначений відповідачем у довіреності №673913/433 від 29 вересня 2008 року.

Додатковою угодою №9 до договору №463 від 19 травня 2008 року, сторонами було погоджено асортимент товару що постачається, а саме:

підшипник 32413 у кількості 3 штук;

підшипник 32607 у кількості 14 штук;

підшипник 36318 у кількості 6 штук;

підшипник 32616 у кількості 2 штук, на загальну суму 6960,58 гривень.

Згідно видаткової накладної №994 від 14 жовтня 2008 року, позивач у графі товар, за №3 було зазначено підшипник 46318Л у кількості 6 штук, тоді як фактично було здійснено поставку погодженого сторонами товару.

Судова колегія вважає доводи наведені в апеляційній скарзі безпідставними оскільки відповідно до умов договору пункту 6.8, при постачанні неякісної продукції, постачанні без згоди покупця, продукції, не передбаченої цим договором чи поставлену з порушенням строків постачання, без документу, який посвідчує якість продукції, в меншій кількості, ніж це визначено в супровідному документі, покупець має право відмовитись від приймання продукції.

Відповідачем було прийнято товар згідно видаткових накладних за кількістю та якістю без заперечень, в тому числі були відсутні заперечення щодо документальної некомплектності та невідповідності умовам договору, Акт у відповідності до пункту 5 Інструкції П-6 не складався, відповідач не відмовився від приймання продукції, тобто, прийнятий відповідачем товар, відповідав умовам договору поставки №463 від 19 травня 2008 року.

Судова колегія вважає, що зобов'язання щодо поставки підшипникової продукції за договором, ІП “Торговий дім ЄПК - Запоріжжя” були виконані належним чином, але в порушення умов договору, розрахунок за поставлений товар відповідачем здійснено не було.

Відповідно до статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Крім того відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, місто Марганець, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2009 року у справі №11/252-09, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                         О.В. Чус

З оригіналом згідно

Помічник судді                          О.В. Чабаненко