Рішення

від 29.09.2009 по справі 11/252-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/252-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.09           Справа № 11/252-09.

за позовом:         Відкритого акціонерного товариства “Трібо”, м. Біла Церква,

                             Київська область

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ямпільський механічний

                             завод”, Сумська область, смт. Ямпіль

про стягнення заборгованості в сумі 3 060 грн. 32 коп.

                                                                                         СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача –        не прибув

Від відповідача –    не прибув

За участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 060 грн. 32 коп. заборгованості, з яких: 2 583 грн. 90 коп. боргу за поставку товару, 152 грн. 76 коп. пені, 44 грн. 60 коп. - 3% річних, 279 грн. 06 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою господарського суду Сумської області від 03.08.09 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 04.08.09 р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, тому відповідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надіслав клопотання, в якому просить суд розглядати справу за його відсутністю.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Між позивачем та відповідачем була укладена усна угода на постачання позивачем відповідачу товару на загальну суму 2 583 грн. 90 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме: накладною № 2857 від 11.12.2008 р. на суму 2 583 грн. 90 коп. та довіреністю НБЙ № 669780 від 09.12.2008 р., на яких містяться підписи відповідача та довіреность на отримання товару, актом звірки, підписаного між сторонами (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи). Крім цього, вказаний факт відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як зазначив позивач в позовній заяві, оплата за поставлений товар повинна була поступити 19.12.2009 р., але відповідач за товар не розрахувався.

Тому для визначення строку виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті отриманої продукції позивачем було застосовано положення ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію № 33/842 від 09.04.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за відпущену продукцію в 7-денний строк від дня пред‘явлення вимоги, але відповідач, у термін вказаний в претензії, розрахунки з позивачем не провів.

Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за відпущений відповідно до накладної товар склала 2 583 грн. 90 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Частина 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. ст. 33 - 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт заборгованості відповідача в розмірі 2 583 грн. 90 коп., і суд в цій частині визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за невиконання господарських зобов'язань позивач, керуючись ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, просить стягнути з відповідача 152 грн. 76 коп.  пені за порушення терміну виконання зобов‘язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов‘язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняться у письмовій формі.

Оскільки договір між позивачем та відповідачем укладений не був, не було й передбачено у письмовій формі за неналежне виконання зобов‘язання нарахування пені, вимоги позивача щодо стягнення 152 грн. 76 коп. визнаються судом не обґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення 44 грн. 60 коп. – 3% річних, 279 грн. 06 коп. інфляційних збитків, то статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 279 грн. 06 коп. інфляційних збитків та 44 грн. 60 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись статтями 215, 216, 331, 392, 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» (41200, Сумська область, смт. Ямпіль, вул. 50 р. Перемоги, буд. 2, код 34113014) на користь Відкритого акціонерного товариства “Трібо” (09114, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 95, код 05495578) 2 583 грн. 90 коп. боргу, 279 грн. 06 коп. інфляційних збитків та 44 грн. 60 коп. - 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат по державному миту, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.  

3.          В іншій частині позову – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили

СУДДЯ                                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 30.09.2009 р.