Постанова

від 08.10.2009 по справі 47/362-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/362-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 жовтня 2009 р.                                                                                    № 47/362-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. –головуючого, Грека Б.М.,Подоляк О.А.

за участю повноважних представників:

позивача

відповідача

розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгова група "Мартекс"

на рішення від 21 квітня 2009 року господарського суду Харківської області  

та постанову від 3 серпня 2009 року Харківського апеляційного господарського суду

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю  "Торгова група "Мартекс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю  "Пак Імпекс"

простягнення 230495,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області  з позовом  до відповідача про стягнення 230495,50 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим,  що останній не виконує своїх зобов'язань за договором постачання № 131-ОП від 02.08.2007 року  з оплати поставленої продукції.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та заявою від 17.04.2009 року  просив стягнути з відповідача 257581,28 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області   від 21 квітня 2009 року (суддя Тихий П.В.) позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 3 серпня 2009 року рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення 98674,99 грн. відсотків за користування кредитом і в цій частині позовних вимог прийнято нове рішення, яким  у задоволенні позовні вимог відмовлено.

В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційних скаргах на постанову апеляційної інстанції та рішення господарського суду ТОВ "Торгова група "Мартекс" просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду  скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.10.2009 року.

В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій  при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційні скарги підлягають  частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.08.2007 року між ТОВ "Торгова група "Мартекс" та ТОВ "Пак-Імпекс" був укладений договір поставки №131-ОП, відповідно до умов договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану товаром, у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного договору та додатками до нього, які є невід'ємною частиною Договору.          

Позивач свої зобов'язання за договором, щодо поставки товару виконав у повному обсязі та належним чином.

В порушення умов договору відповідач виконав зобов'язання частково та сплатив лише 126846,40 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Отже, сума поставленого та не сплаченого відповідачем товару становить 170301,80 грн.

Умовами договору поставки товарів може бути передбачене право покупця на відстрочення кінцевого розрахунку за певний процент що, відповідно до підпункту 1.11.2 п.1.11 ст.1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" є товарним кредитом.

Відповідно до п.5.1. Договору товар за даним договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання Постачальником Покупцю товарного кредиту. Строк товарного кредиту вказується у відповідній Специфікації та становить:

За специфікацією № 12751 від 21.04.2008 на суму 60031,80 грн. строк товарного кредиту становить - 21 календарний день з дати постачання;

За специфікацією №  12931  від 14.05.2008 на суму 71814,60 грн. строк товарного кредиту становить - 21 календарний  день з дати постачання;

За специфікацією № 13204 від 11.06.2008 на суму 32428,00 грн. строк товарного кредиту становить - 21 календарний день з дати постачання;

За специфікацією № 13253 від 18.06.2008 на суму 33690,60 грн. строк товарного кредиту становить - 21 календарний день з дати постачання;

За специфікацією № 13298 від 02.08.2008 на суму 30796,20 грн. строк товарного кредиту становить - 0 календарних днів з дати постачання;

За специфікацією № 134341 від 07.07.2008 на суму 68387,00 грн. строк товарного кредиту становить - 21 календарний день з дати постачання.

Відповідачу 17.09.2008 року надіслана вимога щодо сплати простроченої заборгованості, відсотків за користування товарним кредитом та пені у розмірі 240712,55 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту нарахування, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Торгова група «Мартекс»№ 26006001048619 в ЗАТ «Хоум Кредіт Банк», МФО 307123. Однак, станом на 13.10.2008 року  вимога відповідачем в повному обсязі не виконана, відповідач сплатив на рахунок позивача, лише                   25000,00 грн. основного боргу.

Приймаючи постанову про перегляд рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський  суд прийшов до правильного висновку про його обґрунтованість в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 142873,80 грн., 3-х % річних у сумі 1781,39 грн. та пені у розмірі 14251,10 грн.

Поряд з цим, суд не може погодитись з висновками апеляційної інстанції в частині скасування рішення місцевого господарського суду і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову щодо стягнення відсотків за користування товарним кредитом.

Приймаючи постанову в цій частині позову, апеляційна інстанція виходила з того, що на час укладання договору сторони замість двох необхідних ознак, які характеризують передання товарів з відстрочкою платежу саме як товарний кредит (відстрочення платежу та відсотки протягом строку відстрочення), узгодили тільки те, що товари передаються з відстроченням платежу. Сплату ж відсотків за користування товарним кредитом сторони передбачили тільки в разі порушення відповідачем строків оплати товарного кредиту, що свідчить про те, що сторони в договорі встановили неустойку, яка не передбачена як Цивільним кодексом України так і Господарським кодексом України.

Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись не можна, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Положення вказаної правової норми сторони конкретизували у п.5.1 договору, згідно якого, під товарним кредитом вони розуміють товар, який передається позивачем у власність відповідача на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк.

Згідно ч.5 ст.694 ЦК України, у разі прострочення покупцем оплати товару, на прострочену суму нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати у відповідності до вимог ст. 536 цього Кодексу, яка покладає на боржника зобов'язання оплатити проценти за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на зазначене, суд вважає, що висновки  апеляційної інстанції в тому, що сторони у договорі  встановили неустойку, яка не  передбачена ні Цивільним, ні Господарським  кодексами України визнати законними і обґрунтованими не можна.

За таких обставин, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції в частині вирішення питання про стягнення відсотків за користування товарним кредитом, як прийнята з порушенням норм матеріального права, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду прийняте в цій частині позову у відповідності до вимог  Закону необхідно залишити без змін.

Поряд з цим, перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятого місцевим  господарським судом рішення в частині відстрочки виконання рішення суд вважає, що останнє в зазначеній частині підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято з порушенням вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та п.1,6  Постанови Пленуму Верховного  Суду України від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення", так як суд в мотивувальній частині рішення не навів обґрунтованих мотивів в  необхідності застосування відстрочки виконання рішення суду.

На підставі наведеного,  керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 3 серпня 2009 року  в частині скасування рішення господарського суду Харківської області  від 21.04.2009 року про стягнення 98674,99 грн. і прийняття нового рішення про відмову в позові  та рішення господарського суду Харківської області  від 21.04.2009 року  в частині  відстрочення виконання рішення скасувати, частково задовольнивши касаційні скарги.

В решті рішення і постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                        В.Дерепа

Судді                                                                                                    Б.Грек

                                                                                                    О.Подоляк