Ухвала

від 02.09.2015 по справі 822/1308/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  822/1308/15 Головуючий у 1-й інстанції:  Фелонюк Д.Л.           Суддя-доповідач:  Загороднюк А.Г. 02 вересня 2015 року м. Вінниця Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:  Загороднюка А.Г. суддів:  Драчук Т. О.  Полотнянка Ю.П. , розглянувши  в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Укрпродекспорт" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України  у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового  провадження  за  наявними  у  справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб,  які беруть участь у  справі,  у судове  засідання,  хоча  вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін, виходячи з наступного. Як встановлено з матеріалів справи, ПП "Укрпродекспорт" (код ЄДРПОУ 35190283), як суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа зареєстроване 16.06.2007 за №1677120000000264 виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, що підтверджується копією довідки управління статистики у Старокостянтинівському районі Головного управління статистки у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АБ №544031, копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА №188662, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Основними видами діяльності є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (47.11). В період часу з 28.01.2015 по 30.01.2015 працівниками Красилівської ОДПІ на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, п.3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до пп.200.11 ст.200 ПК України, наказу Красилівської ОДПІ №123 від 27.01.2015, направлення від 28.01.2015 №56, №57, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Укрпродекспорт" з питань дотримання норм податкового законодавства, достовірності формування показників податкової декларації з податку на додану вартість, правильності нарахування суми від'ємного значення за жовтень 2014 року в сумі 29979 грн. відображеного у декларації з ПДВ від 19.11.2014 №9067384301 та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість наступних звітних періодів за листопад 2014 року в сумі 24741 грн. відображеного у податковій декларації з ПДВ (від 16.12.2014 №9072662224). За результатами перевірки складено акт "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Укрпродекспорт" (код за ЄДРПОУ 35190283) з питань дотримання норм податкового законодавства, достовірності формування показників податкових декларацій з податку на додану вартість, правильності нарахування суми від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.10.2014 р. по 30.11.2014 р." №245/1501/35190283 від 06.02.2015, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ПП "Укрпродекспорт": п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, абз. "и" п.201.1, 201.6, 201.10 ст.201, п.200.1, 200.2, 200.3, абз. "а" 200.4 ст.200 ПК України внаслідок чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів (ряд. 23.2) за листопад 2014 року в сумі 24741,00 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, абз. "и" п.201.1, 201.6, 201.10 ст.201, п.200.1, 200.2, 200.3, абз. "а" 200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (ряд. 25) за листопад 2014 року в сумі 12361,00 грн.. На підставі висновків, викладених в акті перевірки №245/1501/35190283 від 06.02.2015 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми "В1" №0003441501 від 27.02.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 24741,00 грн. за листопад 2014 та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 12371,00 грн. та форми "Р" №0003431501 від 27.02.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 18542,00 грн.. в тому числі: 12361,00 грн. – за основним платежем, 6181,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішенями від 27.02.2015 №0003441501 та №0003431501, позивач оскаржив їх в судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2010 між ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (постачальник) та ПП "Укрпродекспорт" (покупець) укладено договір поставки №07/12-СТК, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти у зумовлені даним договором строки молочну продукцію та інші товари (надалі по тексту "товар"), а покупець зобов'язується приймати вказаний товар і сплачувати за нього певну грошову суму за умовами цього договору (п.1.1 договору); найменування, вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару – зазначаються у видатковій накладній на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору); загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із видатковими накладними до договору, протягом всього строку його дії (п.1.3 договору); покупець попередньо надає в письмовій формі та/або по електронній пошті постачальнику замовлення на поставку товару. Підтвердженням виконання замовлення сторони домовилися вважати факт відпуску товару згідно видаткової накладної (п.1.4 договору); усі видаткові накладні, що оформлені між сторонами протягом строку дії даного договору, вважаються такими, що видані на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій видатковій накладній і є невід'ємною частиною даного договору (п.1.6 договору); оплата здійснюється покупцем в гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника за попередньою оплатою або протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника (п.3.1 договору); поставка товару здійснюється на умовах EXW згідно правил INCOTERMS в редакції 2000 року (п.4.1 договору); умови поставки, не визначені цим договором, регулюються додатковими угодами між сторонами (п.4.2 договору); якість товару повинна відповідати стандартам передбаченим законодавством України для даного виду товару. Якість товару підтверджується сертифікатом відповідності на кожну партію товару, якісним посвідченням, ветеринарним свідоцтвом та іншими документами, передбаченими законодавством України для даного виду овару (п.5.1 договору); цей договір набирай чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року (п.12.1 договору). На підтвердження виконання умов договору поставки від 07.12.2010 №07/12-СТК позивачем до матеріалів справи надано видаткову накладну №СК-010102 від 28.11.2013 на загальну суму 222614,88 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 37102,48 грн.; податкову накладну №242/4 від 28.11.2013 на загальну суму 222614,88 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 37102,48 грн.. ПП "Укрпродекспорт" здійснило оплату ДП "Старокостянтинівський молочний завод" за поставлений, згідно договору від 07.12.2010 №07/12-СТК, товар, що підтверджується виписками з банку з 21.11.2013 по 01.12.2013, оборотно-сальдовою відомістю за листопад 2013 року по рахунку 631. Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції щодо необґрунтованості твердження відповідача щодо відсутності документального підтвердження щодо відображення по бухгалтерському обліку за листопад 2013 року як підставу для висновку про нездійснення господарської операції з огляду на наступне. Транспортування товару, отриманого позивачем від ДП "Старокостнтинівський молочний завод", здійснювалось відповідно до п.4.1 договору від 07.12.2010 №07/12-СТК, а саме не здійснювались позивачем, оскільки згідно вищезазначеної видаткової накладної №СК-010102 від 28.11.2013 місце відвантаження та місце складання товару співпадає. Вподальшому, при реалізації ПП "Укрпродекспорт" товару, отриманого від ДП "Старокостянтинівський молочний завод" своїм контрагентам, позивачем дотримано договірних умов поставки – FCA, згідно яких покупець-нерезидент власним транспортом забирає товар з місця, яке зазначить постачальник. Отже, ПП "Укрпродекспорт" організовував транспортування товару контрагентами-неризедентами зі складу ДП "Старокостянтинівський молочний завод", що підтверджується р.20 вантажно-митної декларації №40005000/2013/500854 (контрагент позивача – ТОВ "Шериф"), міжнародною товарно-транспортною накладною №046940, рахунком-фактурою №3 від 27.11.2013, копії яких містяться в матеріалах справи. Якість товару підтверджується вантажно-митною декларацією №40005000/2013/500854, міжнародною товарно-транспортною накладною №046940, рахунком-фактурою №3 від 27.11.2013, ветеринарним свідоцтвом Ф-25 №037228 від 28.11.2013, декларацією виробника/посвідчення про якість (сири сичужні тверді) №36 від 28.11.2013, сертифікатом про походження товару (форма СТ-1) №MD36800F 6650 від 28.11.2013, копії яких містяться в матеріалах справи. Враховуючи зазначене, твердження відповідача щодо непідтвердження позивачем відповідності та якості товару, відвантаженого ДП "Старокостянтинівський молочний завод" згідно накладної №СК-010102 від 28.11.2013, внаслідок чого не можна ідентифікувати товар згідно номенклатури, зазначеної у вказаній видатковій накладній є безпідставним. Крім того, суд зазначає, що сертифікати якості (відповідності) не можуть розглядатись як документи, у зв'язку з наявністю або відсутністю яких можна зробити висновок про здійснення або нездійснення господарської операції. Отримавши товар та оплативши його вартість, позивач відніс податок на додану вартість, сплачений в його ціні (37102,48 грн.) - до податкового кредиту звітного періоду по податковій накладній №242/4 від 28.11.2013 виписаній ДП "Старокостянтинівський молочний завод". Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно ст.1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 вказаної статті закріплено перелік вимог до первинних документів. Так, первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п.2.4 Положення №88, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічну позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/47202/11 від 28.03.2013. Згідно із пунктами 2.15, 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Зі змісту зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт (надання послуг) до складу витрат та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. Враховуючи викладене, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Згідно зі ст.1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Суд встановив, що ПП "Укрпродекспорт", в межах своєї господарської діяльності, було укладено договір із контрагентом - ТОВ "Шериф". Вподальшому придбаний у ДП "Старокостнтинівський молочний завод" в листопаді 2013 року товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме реалізований контрагенту (покупцю) позивача. Пунктом 198.2 ст.198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. З урахуванням положень п.201.1 ст.201 ПК України, суд приходить до висновку про хибність твердження відповідача щодо обов'язкової наявності у позивача оригіналу податкової накладної №242/4 від 28.11.2013 та недостатньої її наявності в електронному вигляді. Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про невідповідність номеру договору, зазначеного в податковій накладні №242/4 від 28.11.2013 (№07/12) номеру договору, зазначеного у первинних документах (№07/12-СТК), як підставу неправомірності формування податкового кредиту з врахуванням наступного. Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Наявність в накладних незначних недоліків в заповненні (як-от невірне зазначення їх окремих реквізитів), за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, та за наявності у цих накладних відомостей про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість, не позбавляють такі податкові накладні правового значення та не є підставою для висновку про необґрунтованість включення до податкового кредиту сум ПДВ за цими податковими накладними. Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце. Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.02.2012 №К/9991/52426/11-с. Факт описки в номері договору, зазначеного в податковій накладній також підтверджується повідомленням ДП "Старокостянтинівський молочний завод" №04/15-1 від 03.04.2015, копія якого міститься в матеріалах справи. З аналізу вимог ст.201 ПК України, податкова накладна взагалі не може свідчити про виконання сторонами договірних зобов'язань, тому що вона є лише підставою для формування податкового кредиту. Недоліки у заповненні бухгалтерських документів, одержаних від виконавця, виявлені відповідачем за результатами перевірки ПП "Укрпродекспорт", не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, суд вважає, що вони не є підставою для висновку про неправомірність віднесення податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, до податкового кредиту. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що порушення порядку складання податкової накладної щодо невірного зазначення реквізитів договору поставки, які не є суттєвими недоліками з точки зору повноти та достовірності відтворення змісту операції з поставки та не перешкоджають встановленню змісту господарських операцій, особи постачальника, дійсної вартості поставленого товару, не повинно мати наслідком виключення її з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту. Таку ж правову позицію щодо впливу недоліків у оформленні податкової накладної на її юридичне значення висловив і Верховний Суд України в постанові від 06.12.2005 у справі за позовом приватного підприємства "Стальконвест" до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді про визнання недійсним рішення. При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.07.2013 у справі № К/9991/65870/12, від 05.09.2013 у справі № К/800/13176/13, від 12.09.2013 у справі № К/800/15523/13. Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції, що в матеріалах справи в повному об'ємі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом та відповідають вимогам до первинних документів і є достатньою підставою віднесення податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару, до податкового кредиту. Крім того, суд зважає на те, що реальність виконання договору поставки від 07.12.2010 №07/12-СТК підтверджується податковими накладними, виписаними ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в наступних податкових періодах, в тому числі за жовтень та грудень 2013 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Тому податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003431501 від 27.02.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 18542,00 грн.. в тому числі: 12361,00 грн. – за основним платежем, 6181,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є протиправним та належить до скасування. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла  висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року слід залишити без змін.     Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України України у Хмельницькій області  залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - без змін. Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.                                Головуючий                                                              Загороднюк А.Г.           Судді                                                                       Драчук Т. О.                                                                                  Полотнянко Ю.П.