Рішення

від 23.10.2007 по справі 2-344/2007

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 - 344/2007

Справа № 2 -

344/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23

жовтня 2007року                    Любомльський

районний суд Волинської області

в складі

головуючого - судді ЧИШІЯ С.С., при секретарі СЕМЕНЮК К.М., з участю позивача

ЦВИДА В.В.,

розглянувши

у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за

позовом ОСОБА_1до Любомльської місь­кої Ради про визнання права власності на

нерухоме спадкове майно,

встановив:

У суд з

позовом звернувся ОСОБА_1.,

який просить постановити рішення про визна­чення частки його батька у

квартирі АДРЕСА_1 та про визнання його власником 1/2 цієї квартири в порядку

спадкування. Вимоги обґрунтував тим, що є квартира перебувала у спільній

сумісній власності позива­ча, його батька, дружини та доньки. Після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1року батька відкрилась спа­дщина, яку за законом прийняв

позивач.1нші спадкоємці від неї відмовились. Спадкові права не може оформити,

оскільки для видачі свідоцтва нотаріусом потрібне виділення частки, а площа

квартири була самочинно збільшена шляхом перепланування та добудови.

У

попередньому судовому засіданні позивач свої вимоги зменшив, відмовившись від

вимог про визначення частки в майні його померлого батька.

Представник

відповідача у судове засідання не з'явився, однак в канцелярію суду по­дав

заяву про повне визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

2

Згідно з

ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для

того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання

відпо­відачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси

інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання

відповідачем позову і продовжує су­довий розгляд.

Згідно

зі ст.328 ЦК України

право власності набувається на підставах, що не забо­ронені законом. Право

власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не ви­пливає із закону

або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно

із ч.2 ст.370 ЦК України

у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається,

що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власно­сті є

рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням

суду.

Згідно

із ч.3 ст.376 ЦК України

право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням

суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівницт­во на земельній

ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної

ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно

зі ст.392 ЦК України

власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це

право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

Згідно

зі ст.1216 ЦК України

спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка

померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з

ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України

спадкоємець за заповітом чи за законом має пра­во прийняти спадщину або не

прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з

часу відкриття спадщини.

Враховуючи

вказані положення закону та фактичні обставини справи, суд прихо­дить до

висновку, що прийняття судом визнання представником відповідача позовних ви­мог

не суперечитиме закону і не порушуватиме права, свободи чи інтереси інших осіб,

а тому є законні підстави для задоволення позовних вимог.

При

подачі позовної заяви позивач сплатив належні судові витрати. У судовому за­сіданні

він від стягнення цих витрат з відповідача відмовився. Тому питання розподілу

су­дових витрат в порядку ст.88 ЦПК України судом не вирішується.

Керуючись

ст.ст.15, 30, 62, 130, 174, 202,

203 ЦПК України, на підставі ст.cm.328,

392, 376, 1216, 1268 ЦК

України суд

вирішив:

Позов

задовольнити повністю.

Визнати

ОСОБА_1власником 1/2 квартири АДРЕСА_1.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апе­ляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення

цього стро­ку.

Уразі

подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після розгляду справи апеляційним судом.

Протягом

ю днів з дня проголошення рішення може бути подано заяву про його апе­ляційне

оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

3

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеля­ційне оскарження.

Заява

про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному су­ду

Волинської області через Любомльський районний суд.