Рішення

від 03.06.2013 по справі 922/1206/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 922/1206/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судовогозасідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького", с. Лебедівка

до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, м. Харків

про визнання недійсним охоронного зобов'язання

за участю представників сторін:

позивача - Смірнов І.Ю. (дов. № 111 від 23.04.2012 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області, якому просить суд визнати недійсним охоронне зобов'язання на гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський" від 14.04.2010 року за № 06-19-02-Зк/2010. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1206/13 та розгляд справи призначено на 16.04.2013 р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.04.2013 р. розгляд справи № 922/1206/13 було відкладено на 27.05.2013 р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2013 р. розгляд справи № 922/1206/13 було відкладено на 03.06.2013 р. об 11:00 год. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк вирішення даного спору за межами, визначеними ч. 1 ст. 69 ГПК України, на п'ятнадцять днів до 09 червня 2013 року.

03.06.2013 року від позивача надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, з метою встановлення факту належності підпису на охоронному зобов'язанні на гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський" від 14.04.2010 року за № 06-19-02-Зк/2010 директору ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" Снігуру Юрію Олександровичу або іншій особі. Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що охоронне зобов'язання від 14 квітня 2010 р. підписане від імені ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" не уповноваженою особою, оскільки підпис на ньому не належить Снігуру Юрію Олександровичу, який був директором ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", а доручень на укладання цього охоронного зобов'язання товариством нікому не надавалося. Таким чином, позивач вважає, що встановлення зазначених обставин має значення для вирішення даного спору щодо визнання спірного охоронного зобов'язання недійсним.

Суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні цього клопотання з огляду на наступне.

Згідно статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 ЗУ "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що підписи директора ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" Снігур Ю.О. на документах долучених до матеріалів справи та підпис на охоронному зобов'язанні не є тотожніми та сильно різняться, тому дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення цих фактів не має, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів у справі для винесення законного та обґрунтованого рішення по даній справі, відмовляє у задоволенні клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та додатково наданих нормативно-правових обґрунтуваннях (вх. 20192).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні 03 червня 2013 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача та пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" є правонаступником всіх прав та обов'язків сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Богдана Хмельницького. Згідно охоронного зобов'язання від 11.11.2002 року на гідрологічний заказник "Коханівський", виданого на СВК ім. Б.Хмельницького, Бесарабівську сільську раду, Павлівську сільську раду Кегичівського району Харківської області, під охороною СВК ім. Хмельницького знаходилося 50,0 га території заказника, прилеглої до його меж землекористування, а інша територія заказника знаходилася під охороною Бесарабівської та Павлівської сільських рад, відповідно - 7,0 га та 53,6 га. На момент створення заказника на підставі рішення Харківської обласної ради від 23.02.1999 року V сесії XXIII скликання, охоронна зона заказника розподілялася між трьома господарствами - землекористувачами: АФ Хмельницького, КСП "Україна", ВАТ по насінництву цукрових буряків ім. Леніна. Після реорганізації СВК ім. Б.Хмельницького в результаті приєднання до ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", останній звернувся з листом від 12.04.2010р. № 561 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з проханням надати можливість використання природоохоронних зобов'язань на гідрологічний заказник "Коханівський" як правонаступнику СВК ім. Б.Хмельницького.

14 квітня 2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області було зареєстроване охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський" за № 06-19-02-Зк/2010, згідно якого ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" дало зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження вказаного об'єкту природно - заповідного фонду, оголошеного рішенням Харківської обласної ради V сесії XXIII скликання від 23.02.1999 року в межах Кегичівського району Харківської області, с.Коханівка, загальною площею 110,6 га.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що спірне охоронне зобов'язання не відповідає вимогам частини 2 статті 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, оскільки він суперечить вимогам ЦК України, ЗУ "Про природно-заповідний фонд України", оскільки на момент видачі охоронного зобов'язання позивач не мав обсягу цивільної дієздатності, оскільки позивач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки заказника.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що факти викладені у позовній заяві свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно приписів абзацу 2 ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Згідно приписів абзацу 2 ст. 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Матеріалами справи підтверджено, що під час реорганізації СВК ім. Б.Хмельницького шляхом приєднання до ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" до останнього перейшли активи та пасиви кооперативу згідно передавального акту залишків по балансових рахунках станом на 09.11.2007 року. Як правонаступник СВК ім. Б.Хмельницького, ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" прийняв у володіння майно та грошові зобов'язання від СВК ім. Б.Хмельницького, але частина земельної ділянки заказника площею 50га, яка знаходилася у користуванні і під охороною СВК ім. Б.Хмельницького згідно охоронного зобов'язання від 11.11.2002 року за № МЗб-5-574 до ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" у користування не перейшла, оскільки на цю земельну ділянку ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" договорів оренди не укладав і у користування цю земельну ділянку не отримував. Зазначені 50 га землі, які входили до земель заказника і які охороняв СВК ім. Б.Хмельницького входили до масиву земель державного земельного фонду, і керівництво ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" після реорганізації кооперативу вело переговори з Кегичівською районною державною адміністрацією про укладення договору оренди земель в межах тієї площі, яку використовував СВК ім. Б.Хмельницького. ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" звернулося з листом від 12.04.2010р. № 561 до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області з проханням надати можливість використання природоохоронних зобов'язань на гідрологічний заказник "Коханівський" як правонаступнику СВК ім. Б.Хмельницького для забезпечення раціонального використання земель державного земельного фонду. Проте, Кегичівська райдержадміністрація Харківської області розпорядження на укладення договору оренди земель державного земельного фонду не надала, і ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" не уклав договору оренди на землі державного резервного фонду, частиною яких у розмірі 50 га була територія заказника.

У пункті 1.3 Положення про гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський", затвердженого першим заступником державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 14.04.2010 року, зазначено, що заказник загальною площею 110,6 га розташований на землях ТОВ "Аграрний дім ім. Горького". Проте, матеріалами справи вказана інформація не підтверджується та є недостовірною.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області не перевірило наявність землекористування земельної ділянки заказника у ТОВ "Аграрний дім ім. Горького", і видало зобов'язання безпідставно всупереч приписам ст.ст. 25, 26 ЗУ «Про природно-охоронний фонд України» з порушенням правосуб'єктності позивача, оскільки зобов'язання видане за відсутності у ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" будь-якого речового права на землю заказника.

Згідно листа відділу Держкомзему у Кегичівському районі від 30.10.2012 року № 01- 40/2036 відсутні відомості про гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський" у державному земельному кадастрі, у тому числі відсутня інформація про наявність у власності або користуванні земельної ділянки заказника у будь-яких осіб, який розташований на території Чапаєвської селищної ради, Бесарабівської сільської ради та Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, на території Чапаївської селищної ради Кегичівського району Харківської області у землекористуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" знаходиться одна земельна ділянка сільськогосподарського призначення під № 857, площею 6,57 га, кадастровий № 6323155600:06:004:0285, контур поля № 3, згідно договору оренди землі № 1796 від 15.03.2008 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП Центр ДЗК 26.06.2009 року № 040969600466, яка прилягає до земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський". Земельна ділянка межує з заказником без виділення польової дороги між ними. Згідно викопіювання із проекту організації території земельних часток (паїв) ВАТ "Насінневе" на території Чапаєвської селищної ради, ділянка під номером 857 знаходиться на контурі поля № 3 площею 38,8 га згідно карти-схеми заказника. Але вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення для товарного сільхозвиробництва і тільки межує із заказником, але не входить до його території.

На території Бесарабівської сільської ради Кегичівського району Харківської області у землекористуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" знаходиться одна земельна ділянка сільськогосподарського призначення під № 227, площею 8,007 га, кадастровий № 6323180600:01:004:0112, згідно договору оренди землі № 1351 від 03.01.2008 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП Центр ДЗК 19.08.2008 року № 040869600251, яка прилягає до земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський". Земельна ділянка межує з заказником без виділення польової дороги між ними. Згідно викопіювання викопіювання із проекту організації території земельних часток (паїв) АФ ім. Б.Хмельницького на території Бесарабівської сільської ради ділянка під номером 227 знаходиться на контурі поля № 3 бр.№2 площею 24 га згідно карти-схеми заказника. Але вказана земельна ділянка також відноситься до земель сільськогосподарського призначення для товарного сільхозвиробництва і тільки межує із заказником, але не входить до його території.

На території Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області у землекористуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" відсутні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що межують з територією земельної ділянки гідрологічного заказника місцевого значення "Коханівський".

Виходячи з вищевказаного та приймаючи до уваги, що ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки заказника, судом зроблено висновок, що надане зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження заказника є неправомірним, оскільки охоронне зобов'язання як правочин вчинене з порушенням правосуб'єктності позивача, враховуючи те, що зобов'язання по охороні заказника надане суб'єкту без наявності у нього будь-якого речового права на природоохоронний об'єкт, у контексті приписів ст. 25 та ст. 26 ЗУ «Про природно - заповідний фонд України».

Крім того, приймаючи дане рішення судом враховано, що охоронне зобов'язання на заказник підписане від імені ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" не уповноваженою особою, оскільки підпис на ньому не належить Снігуру Юрію Олексійовичу, який на той момент був директором ТОВ "Аграрний дім ім. Горького". Такого висновку суд дійшов дослідивши документи, які були підписані Снігуром Ю.О. в якості директора ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" від імені підприємства в різні періоди (копії договорів оренди земельних ділянок, копії господарських договорів, копії документів з особової справи посадової особи, копії наказів по підприємству) для підтвердження того, що підпис на охоронному зобов'язанні і дійсні підписи Снігура Ю.О. на господарсько-правових документах ТОВ "Аграрний дім ім. Горького" суттєво різняться, що вказує на підписання охоронного зобов'язання не директором ТОВ «Аграрний дім ім. Горького».

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

          В ст. 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Отже, судовий збір у розмірі 1073,00 грн. покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним охоронне зобов'язання на гідрологічний заказник місцевого значення "Коханівський" від 14.04.2010 року за № 06-19-02-Зк/2010.

Стягнути з Державного управління охорони навколишнього природного середовища України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 4, 7 поверх, кімната 380; код ЄДРПОУ 05524104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (64512, Харківська область, Сахновщинський район, с. Лебедівка; код ЄДРПОУ 30772496) 1147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2013 року.

Суддя Шатерніков М.І.