Рішення

від 09.09.2015 по справі 902/1199/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2015 р.

Справа № 902/1199/14

за позовом :Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бульвар. Т. Шевченка/вул. Пушкінська,8/26, м. Київ, 01004)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінбудсервіс" ЛТД (вул. Кармелюка,2, м. Вінниця, 21001)

про стягнення заборгованості 47 220,22 дол. США або 550 073,35 грн. за кредитним договором

Головуючий суддя: Яремчук Ю.О.

Судді: Тварковський А.А.

Маслій І.В.

Cекретар судового засідання: Кузьменко В.В.

Представники:

позивача : Верещак В.М.

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернулось публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінбудсервіс" ЛТД про стягнення заборгованості 47 220,22 дол. США та 5356,73 грн. пені за кредитним договором № 08.47/08-КЛ від 23.07.2015 року, з яких: 46788,72 долара США - неповернута сума кредиту; 233,94 долара США заборгованість зі сплати процентів за період з 09.07.2014 року по 18.07.2014 року; 177,12 доларів США 3 % річних за нараховані за порушення строку повернення кредиту; 20,44 доларів США - 3 % річних за нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом; 4221,52 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період 03.01.2014 року по 18.07.2014 року; 1135,21 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період 03.01.2014 року по 18.07.2014 року

Ухвалою суду від 13.08.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1199/14 з призначенням судового засідання на 30.09.2014 року.

Ухвалою суду від 30.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2014 року з об'єктивних причин.

З огляду на складність даної справи, на підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 21.10.2014 року розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 21.10.2014 року для розгляду справи № 902/1199/14 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Банасько О.О., Маслія І.В.

Ухвалою суду від 21.10.2014 року колегією суддів було прийнято справу до свого провадження.

Ухвалами суду від 20.11.2014 року призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової економічної експертизи.

12.12.2014 року до суду надійшов супровідний лист №2035/14-21/873 від 08.12.2014 р. завідувача Вінницького відділення КНДІСЕ Криловського В.С., яким подано клопотання судового експерта Луценко Г.Є. про надання сторонами додаткових документів, необхідних для проведення призначеної у справі експертизи.

Разом з цим, вказаним листом завідувач Вінницького відділення КНДІСЕ Криловський В.С. просить зобов'язати ТОВ фірма "Вінбудсервіс" ЛТД оплатити вартість експертизи та погодити строк проведення експертизи, яка може бути розпочата у термін понад 90 календарних днів, тобто не раніше другої половини І-го кварталу 2015 року, враховуючи значну завантаженість експертів.

Ухвалами суду від 16.12.2014 року клопотання судового експерта Луценко Г.Є. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи задоволено та зупинено провадження у справі до отримання висновку судової економічної експертизи.

02.07.2015 року матеріали справи разом з висновком судово-економічної експертизи повернуто до господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 02.07.2015 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 13.07.2015 року.

13.07.2015 року суддею Яремчуком Ю.О. до заступника голови господарського суду Вінницької області Колбасова Ф.Ф. подано заяву про введення до складу судової колегії іншого суддю для розгляду справи № 902/1199/14 в зв'язку з перебуванням судді Маслія І.В. у відпустці з 13.07.2015 року по 31.07.2015 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Вінницької області від 13.07.2015 р. виведено суддю Маслія І.В. у зв'язку з перебуванням у відпустці із складу колегії суддів по справі № 902/1199/14 та сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Банаська О.О. та Тварковського А.А.

Ухвалою суду від 13.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 20.08.2015 року з об'єктивних причин.

20.08.2015 року суддею Яремчуком Ю.О. до голови господарського суду Вінницької області Баранова М.М. подано заяву про введення до складу судової колегії іншого суддю для розгляду справи № 902/1199/14 в зв'язку з перебуванням судді Банасько О.О. у відпустці з 03.08.2015 року по 06.09.2015 року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 20.08.2015 р. виведено суддю Банаська О.О. у зв'язку з перебуванням у відпустці із складу колегії суддів по справі № 902/1199/14 та сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Маслія І.В. та Тварковського А.А.

Ухвалою суду від 20.08.2015 року колегією суддів було прийнято справу до провадження з призначенням судового засідання на 09.09.2015 року.

В судове засідання 09.09.2015 року з'явився представник позивача.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позов зі зменшеними позовними вимогами, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог № б/н від 19.11.2014 року, в якій позивач просить стягнути з відповідача:

34062,02 долара США - неповернута сума кредиту;

72,36 доларів США 3 % річних за нараховані за порушення строку повернення кредиту за період з 01.12.2011 року по 18.07.2014 року;

19,24 доларів США - 3 % річних за нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 08.11.2011 року по 18.07.2014 року;

4034,09 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період 03.02.2014 року по 18.07.2014 року;

1129,15 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період 06.02.2014 року по 18.07.2014 року.

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 ГПК України, ст.20 ЦК України, заява представника позивача про зменшення позовних вимог судом приймається як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

При цьому варто зазначити, що пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008 року роз'яснено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Разом з тим, подав пояснення 09.09.2015 року в якому зазначив, що розгляд справи проводити в його відсутності. Одночасно зазначив, що не заперечує проти стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 382973,35 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 351180,15 грн. та процентів за користування кредитом в сумі 31757,20 грн., проти задоволення пені та 3% річних просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.07.2008р. між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (яке змінивши тип акціонерного товариства на даний час є публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", що підтверджується відповідним спеціальним витягом з ЄДРЮОФОП та товариством з обмеженою відповідальністю було укладено кредитний договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 08.47/08-КЛ (а.с. 14 Т.1)

Відповідно до п.1.1. договору предметом кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів кредит) на таких умовах:

- сума кредитного ліміту 150000,00 доларів США.

- строк користування по 22 липня 2015 року.

- плата за користування кредитом 15% відсотків річних.

- плата за користування кредитом 15 % річних.

Відповідно до 2.1. договору Банк надає Позичальнику Кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

Згідно з п.2.2. договору видача кредиту здійснюється траншами шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника № 26003311470.980 у Вінницькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 302559 в межах ліміту, обумовленого в п.1.1. даного договору, згідно письмової заявки Позичальника встановленого зразка. Строк вибору траншів кредитування становить 3 місяці з дати підписання кредитного договору.

Згідно з п.2.3. договору кредит надається після набуття чинності Кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з банком договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Згідно з п.3.1. договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядки та строки Графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. Після видач наступного траншу кредиту або у разі зміни Графіку з будь яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до Кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Згідно з п.4.1. договору Банк зобов'язаний надати Позичальникові грошові кошти (кредит у розмірі та на строк, що встановлені в п.1.1. Кредитного договору та в порядку і на умовах встановлених кредитним договором.

Згідно з п. 5.1. договору Позичальник зобов'язаний повернути Банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядок, встановлених Кредитним договором.

Згідно з п.8.1. договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів. Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому термін простроченої заборгованості з погашення Кредиту та/або процентів складає менше 3 ( трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 ( чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

Якщо позичальник самостійно не сплатив на користь Банку штрафні санкції, які передбачені цим пунктом, Банк має право проводити договірне списання штрафних санкцій з рахунку Позичальника № 260033011470.980 у Вінницькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 302559.

Відповідно до п.9.2. договору кредитний договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як слідує із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання відповідно до кредитного договору позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою № 11-08 від 28.07.2008 року про надання траншу (а.с. 27 Т.1), меморіальним валютним ордером № TR.19710.2.327 від 18.07.2008 року (а.с. 28 Т.1), випискою по особовому рахунку з 01.01.2014 року по 11.08.2014 року ( а.с. 44- 69 Т.1).

Проте, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором кредиту зобов'язання, не провів розрахунків згідно умов кредитного договору в строки обумовлені договором в добровільному порядку, що призвело до звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до суду.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді згідно позовних вимог позивача заборгованість відповідача становить:

34062,02 долара США - неповернута сума кредиту;

72,36 доларів США 3 % річних нараховані за порушення строку повернення кредиту за період з 01.12.2011 року по 18.07.2014 року;

19,24 доларів США - 3 % річних нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 08.11.2011 року по 18.07.2014 року;

4034,09 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період 03.02.2014 року по 18.07.2014 року;

1129,15 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період 06.02.2014 року по 18.07.2014 року.

Разом з тим, за ініціативою відповідача у справі було проведено судово-економічну експертизу.

Згідно висновку експерта (Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Вінницьке відділення) № 2035/14-21 від 26.06.2015 року заборгованість відповідача становить:

34062,02 долара США - неповернута сума кредиту;

72,76 доларів США 3 % річних нараховані за порушення строку повернення кредиту за період з 01.12.2011 року по 18.07.2014 року;

19,50 доларів США - 3 % річних нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 08.11.2011 року по 18.07.2014 року;

3423,70 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період 03.02.2014 року по 18.07.2014 року;

1119,35 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період 06.02.2014 року по 18.07.2014 року.

При цьому, експертом було зазначено, що розбіжності з розрахунком заборгованості Банку пов'язані з відмінностями у визначені дат погашення заборгованості та застосуванні фактичної, а не розрахункової кількості днів у році. Проведеним дослідженням документально підтверджується розрахунок суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 23.07.2008 року № 08.47/08-Кл, укладеним між ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ - фірма «Вінбудсервіс» ЛТД з урахуванням умов всіх укладених до нього додаткових договорів станом на 18 липня 2014 року 2014 року ( з урахуванням погашення 20.10.2014 року, 06.11.2014 року на 18.11.2014 року).

Слід також зазначити, що позивачем жодних заперечень стосовно експертного висновку суду не надано.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема, в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Позивачем було заявлено до стягнення 34062,02 долара США - неповернута сума кредиту;

Суд з урахуванням експертного висновку, перевіривши розрахунок, прийшов до висновку, що позовні вимоги в сумі неповернутого кредиту в розмірі 34062,02 долара США підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 72,36 доларів США 3 % річних нараховані за порушення строку повернення кредиту за період з 01.12.2011 року по 18.07.2014 року; 19,24 доларів США - 3 % річних нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 08.11.2011 року по 18.07.2014 року; 4034,09 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період 03.02.2014 року по 18.07.2014 року; 1129,15 грн. пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період 06.02.2014 року по 18.07.2014 року.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд, здійснив перерахунок заявлених сум до стягнення, з врахуванням експертного висновоку, прийшов до висновку що до стягнення підлягають: 72,76 доларів США 3 % річних за нараховані за порушення строку повернення кредиту за період з 01.12.2011 року по 18.07.2014 року; 19,50 доларів США - 3 % річних за нараховані за порушення строку сплати процентів за користування кредитом за період з 08.11.2011 року по 18.07.2014 року; 3423,70 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 03.02.2014 року по 18.07.2014 року; 1119,35 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 06.02.2014 року по 18.07.2014 року.

Суд при цьому зазначає, що позивачем жодних заперечень стосовно експертного висновку суду не надано.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення про задоволення позову судом також враховано абз.3 пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", в якому роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Також судом взято до уваги вказівку, яка міститься в п.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 17.02.1994 року № 02-5/114 "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита" в якому зазначено, що у разі задоволення позовних вимог про стягнення іноземної валюти та відшкодування судових витрат в іноземній валюті видається єдиний наказ. Накази про стягнення сум в іноземній валюті і у гривнях видаються окремо.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача та відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінбудсервіс" ЛТД (вул. Кармелюка,2, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 20110920) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бульвар. Т. Шевченка/вул. Пушкінська,8/26, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14359319) 34062,02 долара США - неповернута сума кредиту; 72,76 доларів США 3 % річних за порушення строку повернення кредиту; 19,50 доларів США - 3 % річних за порушення строку сплати процентів за користування кредитом; 8048,19 грн. витрат зі сплати судового збору

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінбудсервіс" ЛТД (вул. Кармелюка,2, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 20110920 ) на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бульвар. Т. Шевченка/вул. Пушкінська,8/26, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14359319) 3423,70 грн. пені за порушення строків повернення кредиту; 1119,35 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бульвар. Т. Шевченка/вул. Пушкінська,8/26, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 14359319) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вінбудсервіс" ЛТД (вул. Кармелюка,2, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 20110920) 22,16 грн. судові витрати за проведення експертизи.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 11 вересня 2015 р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Тварковський А.А.

Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Кармелюка,2, м. Вінниця, 21001)