Вирок

від 23.04.2012 по справі 1-237/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №1-237/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого: Іонніков В.М.

При секретарі: Зубрицька Т.Л.

З участю прокурора: Лимар А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, яка відбуває покарання у вигляді обмеження волі у Орджонікідзевському виправному центрі №79, раніше судиму:

5 листопада 2010 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ст. 185 ч.1 КК України до 100 годин громадський робіт;

- 23 травня 2011 року Коростишівським районним судом Житомирської області за ст. 389 ч.2 КК України до 1 року 10 днів обмеження волі, - за ст. 185 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2011 року близько 4 години ОСОБА_2 разом з раніше незнайомою йому ОСОБА_1 перебували в приміщенні кімнати № 6 оздоровчо-розважального комплексу «Волна», що по вулиці. Щорса, 130-а в м. Житомирі, де відпочивали. Близько 4 години 24 жовтня 2011 року ОСОБА_1 помітила на підлозі біля ліжка вказаної кімнати мобільний телефон торгівельної марки «Самсунг», моделі S 5230, який належав ОСОБА_2

В цей же день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна - вказаного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив та користуючись тим, що ОСОБА_2 заснув та за її діями не спостерігає, тобто останні залишаються ніким не поміченими зі сторонніх осіб, взяла з даної підлоги мобільний телефон та утримуючи його при собі місце скоєння злочину залишила і в подальшому розпорядилась ним на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно, таємно викрала майно, яке належить ОСОБА_2 - мобільний телефон торгівельної марки «Самсунг», моделі S 5230 в корпусі чорного кольору, вартістю 1200 грн., в якому знаходилася карта пам'яті на 2 Гб, вартістю 65 грн. та сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися грошові кошти для проведення розмов в сумі 10 грн., чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1300 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю та пояснила, що дійсно вона вночі 24 жовтня 2011 року познайомилась з ОСОБА_2, який запросив її відпочити в оздоровчо-розважальний комплекс «Волна». Там ОСОБА_2 випив пива і заснув. Вона скористалась цим і викрала у нього мобільний телефон, який потім здала в ломбард.

Дослідивши матеріали справи, допитавши підсудну, потерпілого, керуючись ст.299 КПК України суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 доказана та підтверджується наступними доказами по справі:

- протоколом від 25 жовтня 2011 року усної заяви про злочин від ОСОБА_2;

- протоколом від 25 жовтня 2011 року огляду місця події, яким зафіксовано місце вчинення злочину в оздоровчо-розважальний комплекс «Волна»;

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що вона вночі 24 жовтня 2011 року познайомилась з ОСОБА_2, який запросив її в оздоровчо-розважальний комплекс «Волна». Там ОСОБА_2 випив пива і заснув. Вона скористалась цим і викрала у нього мобільний телефон, який потім здала в ломбард;

- довідкою з магазину про вартість викраденого у потерпілого мобільного телефону марки «Самсунг», моделі S 5230;

- довідкою з ломбарду «Скарбниця» про те, що ОСОБА_1 здала в ломбард мобільний телефон «Самсунг», моделі S 5230;

- протоколом від 4 листопада 2011 року явки з повинною ОСОБА_1, яка вказала, що вчинила злочин;

- протоколом від 8 грудня 2011 року огляду речових доказів по справі.

Скоєне ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненими повторно.

При визначенні виду та міри покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує, що обставинами, які пом'якшують її покарання є щире каяття. Обставин, які обтяжують її покарання по справі не встановлено. Суд також враховує, що вона скоїла умисний злочин, має молодий вік, на даний час відбуває покарання у виправному центрі за вироком суду, характеризується за місцем проживання та відбування покарання посередньо, завдану злочином шкоду не відшкодувала, потерпілий не наполягає на суворому її покаранні, а тому суд, з врахуванням встановлених обставин справи та особи винної вважає, що їй слід призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 1 300 грн. матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити їй покарання за ст. 185 ч.2 КК України - 1 рік 10 місяців обмеження волі.

За ст.71 КК України до цього покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком від 23 травня 2011 року Коростишівського районного суду, Житомирської області та остаточно встановити їй покарання - 2 роки обмеження волі.

Міру запобіжного заходу для неї залишити до вступу вироку в законну силу - взяття під варту. Після етапування для відбування покарання у виправний центр, міру запобіжного заходу, взяття під варту - скасувати.

Початок строку покарання рахувати з 23 квітня 2012 року. Зарахувати їй в строк відбутого покарання час перебування під вартою та у виправному центрі з 31 жовтня 2011 року по 23 квітня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1300 грн. матеріальної шкоди.

Речові докази: копія гарантійного талону на мобільний телефон «Самсунг» - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_1 в той же строк з моменту отримання нею копії вироку суду.

Головуючий В.М. Іонніков

СУДДЯ: В. М. Іонніков